Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 р. у справі № К/9991/43891/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“20” вересня 2012 р.  К/9991/43891/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:                                                                     Маринчак Н.Є.
Суддів:                                                                                 Костенка М.І.,
            Лосєва А.М.,   
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славінвест»
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011р.
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011р.
у справі  № 2270/3642/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славінвест» (надалі -ТОВ «Славінвест»)
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області (надалі -ДПІ у м. Хмельницькому)
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому № 0001042301/380 від 02.03.2011р. Також, позивач просив визнати протиправними дії співробітників ДПІ у м. Хмельницькому, що виражені у відображенні в акті перевірки безпідставних та необґрунтованих висновків про порушення підприємством вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від               23 червня 2011р., у задоволенні позову ТОВ «Славінвест» відмовлено повністю.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
20.07.2010р. ТОВ «Славінвест» було подано до ДПІ у м. Хмельницькому податкову декларацію з податку на додану вартість (надалі -ПДВ) за червень 2010р., у рядку 25 і 25.2 якої зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 103995,00грн., та подано відповідний розрахунок суми бюджетного відшкодування.
В подальшому, як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом на підставі наказу начальника ДПІ у м. Хмельницькому № 492 та направлення № 000581 від 04.02.2011р. було проведено документальну невиїзну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010р., за результатами якої складений акт перевірки від 29.07.2010р. Перевірку було проведено у період з 04.02.2011р. по 10.02.2011р.
Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що позивачем втрачено право на декларування суми бюджетного відшкодування в частині залишку від’ємного значення суми податку сформованого у травні 2005р., тобто який виник у періоді, термін якого перевищив 1095 днів, що обумовлено п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За наслідками проведеної перевірки  прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001042301/380 від 02.03.2011р., яким позивачеві визначено зобов’язання з ПДВ у сумі 103995грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 13501грн.
Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР.
Порядок нарахування, обчислення та сплати податкових зобов’язань на час здійснення господарської діяльності, що зумовила виникнення податкового кредиту з ПДВ, визначався Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Так, п.п. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
При чому, вказані положення кореспондуються із визначеними у Податковому кодексі України, що набув чинності із 01.01.2011р., а саме: п.п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума ПДВ в розмірі 103995 грн., яка відображена позивачем, як сума яка підлягає зарахування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодах, виникла у травні 2005р. Разом з тим, у періоді з травня 2005р. по червень 2010р. позивач не приймав рішення та не звертався до податкового органу з відповідними заявами щодо бюджетного відшкодування зазначеної суми або шляхом зарахування на рахунок платника податку або шляхом зменшення податкових зобов’язань з ПДВ в наступних податкових періодах.
Відповідно до п.п.4.1.1, п.п.4.1.4, п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що були чинними на час виникнення права на податковий кредит (травень 2005р.), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п.п.4.2.2 п.4.2, а також п.4.3 цієї статті, та зобов’язаний протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця подати податкову декларацію за базовий податковий (звітний) період, у разі якщо базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.
Згідно п.п. 7.7.4, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Таким чином, оскільки право позивача на бюджетне відшкодування суми 103995грн. виникло в травні 2005р., однак останній не скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування у передбачений законодавцем строк (1095 днів), тому судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не мав правових підстав для віднесення цієї суми у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славінвест» – залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі  Верховним Судом України може бути подана з підстав,  в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
 
Головуючий: Н.Є. Маринчак
Судді:   М.І. Костенко 
             А.М. Лосєв 
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 р. у справі № К/9991/43891/11

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>