ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 03 грудня 2013 року № К/800/13150/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого – судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В.,
Калашнікової О.В.,
секретаря – Наумця О.В.,
за участю представника ПП “Чайка” – Скринніка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за касаційною скаргою Харківської обласної митниці Державної митної служби України
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року
у справі № 2а-7541/12/2070
за позовом приватного підприємства “Чайка”
до Харківської обласної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові
про визнання бездіяльності протиправною, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2012 року приватне підприємство “Чайка” звернулося в суд з позовом до Харківської обласної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної митниці щодо повернення помилково сплачених ПП “ЧАЙКА” до бюджету коштів, а саме: помилково сплачених за ВМД № 807070001/2011/131394 від 02.11.2011 р., ВМД № 807100000/2012/409773 від 23.03.2012 р., ВМД № 807100001/2012/121769 від 14.05.2012 р. і ВМД № 807100001/2012/123304 від 31.07.2012 р. мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, в сумі 200064,39 грн. та ПДВ з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, в сумі 655595,65 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь ПП “ЧАЙКА” сплачене позивачем мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, у розмірі 200064,39 грн. та ПДВ з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, у розмірі 655595,65 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що імпортований за вказаними вантажними митними деклараціями товар відповідає вимогам п. “о” ч. 1 ст. 19 Закону України від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ “Про Єдиний митний тариф”, підп. 1 пункту 4 розділу ХХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України від 13.03.2012 р., у зв’язку з чим мито та ПДВ в зазначених сумах були сплачені помилково.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року, позовні вимоги задоволені.
Визнана протиправною бездіяльність Харківської обласної митниці щодо повернення помилково сплачених приватним підприємством “ЧАЙКА”(61072, м. Харків, вул. Тобольська, 42А; ІК 30036717) до бюджету коштів, а саме: помилково сплачених за ВМД № 807070001/2011/131394 від 2 листопада 2011 р., ВМД № 807100000/2012/409773 від 23 березня 2012 р., ВМД № 807100001/2012/121769 від 14 травня 2012 р. та ВМД № 807100001/2012/123304 від 31 липня 2012 р. мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, в сумі 200064,39 грн. та податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, в сумі 655595,65 грн.. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “ЧАЙКА” сплачене приватним підприємством “ЧАЙКА” мито на товари, що ввозилися на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, у розмірі 200064,39 грн. (двісті тисяч шістдесят чотири) грн. 39 коп. та податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, у розмірі 655595,65 грн. (шістсот п’ятдесят п’ять тисяч п’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 65 коп.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Харківська обласна митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ПП “ЧАЙКА” імпортований за зовнішньоекономічним контрактом товар № 2 – офсетні алюмінієві пластини, плоскі, неекспоновані, сенсибілізовані, (для виготовлення печатних форм для друку в поліграфії), з однієї сторони із захисним кольоровим покриттям, покриті шаром, чутливим до інфрачервоного випромінювання, спектральна чутливість 800 – 850 нм., які використовуються у власній видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, термальні позитивні офсетні печатні форми, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм. Зазначене ввезення товару оформлено ВМД № 807070001/2011/131394 від 02.11.2011 р. за кодом згідно УКТ ЗЕД 370130000, за якою позивачем сплачено до бюджету 11 280,51 грн. мита; 36 965,37 грн. ПДВ, всього 48 245,88 грн.. Вказаний товар на території України не виробляється.
За ВМД № 807100000/2012/409773 від 23.03.2012 р. ПП “ЧАЙКА” імпортовані офсетні алюмінієві пластини, плоскі, неекспоновані, сенсибілізовані, (для виготовлення печатних форм для друку в поліграфії), з однієї сторони із захисним кольоровим покриттям, покриті шаром, чутливим до інфрачервоного випромінювання, спектральна чутливість 800 – 850 нм., які використовуються у власній видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, термальні позитивні офсетні печатні форми, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм. за кодом згідно УКТ ЗЕД 370130000. За зазначеною ВМД позивачем сплачено до бюджету: 84 995,68 грн. мита, 278 524,31 грн. ПДВ, всього 363 519,99 грн.
Згідно ВМД № 807100001/2012/121769 від 14.05.2012 р. та ВМД № 807100001/2012/123304 від 31.07.2012 р. ПП “ЧАЙКА” імпортовані офсетні алюмінієві пластини, плоскі, неекспоновані, сенсибілізовані, (для виготовлення печатних форм для друку в поліграфії), з однієї сторони із захисним кольоровим покриттям, покриті світлочутливим шаром, чутливим до ультрафіолетового випромінювання, спектральна чутливість 350-410 нм., які використовуються у власній видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, позитивні офсетні печатні форми, з маркеровкою “Donfang positive pre-sensitized plate”, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм. за кодом згідно УКТ ЗЕД 370130000. За якими позивачем сплачено до бюджету: 54 118,18 грн. мита, 177341,12 грн. ПДВ, всього 231 459,30 грн. та 49 670,02 грн. мита, 162764,85 грн. ПДВ, всього 212 434,87 грн. відповідно.
За вищенаведеними ВМД ПП “ЧАЙКА” загалом сплачено 200 064,39 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, та 655595,65 грн. ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, які в повному обсязі зараховані до Державного бюджету України на рахунки для обліку відповідних надходжень, що відкриті в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, що підтверджується довідкою Харківської обласної митниці від 12.10.2012 р. № 06/06-548, яка долучена до справи.
ПП “ЧАЙКА” 23.05.2012 р. подало до Харківської обласної митниці заяву про повернення помилково сплачених сум за ВМД № 807070001/2011/131394 від 02.11.2011 р., ВМД № 807100000/2012/409773 від 23.03.2012 р.
Листом від 06.06.2012 р. № 08/02-7039 Харківська обласна митниця відмовила в поверненні коштів у зв’язку з тим, що товар, при імпорті якого вони були сплачені, не відноситься до товарів, зазначених в п. “о” ч. 1 ст. 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф”.
Позивачем 23.07.2012 р. подана до Харківської обласної митниці заява про повернення помилково сплачених сум за ВМД № 807100001/2012/121769 від 14.05.2012р. та ВМД № 807100001/2012/123304 від 31.07.2012 р.
Листом від 04.09.2012 р. № 08 /02-10935 Харківська обласна митниця відмовила в поверненні коштів, у зв’язку з відсутністю належних доказів в підтвердження того, що імпортований товар не виробляється в Україні, а наданий позивачем лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вих. № 3822-05/25307-12 від 06.07.2012 р.. що вказаний товар не виробляється на території України, не може вважатися офіційним підтвердженням за відсутності в останнього повноважень.
Задовольняючи позов, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що відмова відповідача у поверненні коштів, помилково сплачених позивачем, є безпідставною, не ґрунтується на вимогах закону та вчинена з порушенням наданих повноважень.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно обставин справ між сторонам виник спір щодо повернення позивачу ввізного мита та податку на додану вартість за експортований товар – офсетні алюмінієві пластини, плоскі, неекспоновані, сенсибілізовані, (для виготовлення печатних форм для друку в поліграфії), які на території України не виготовляються, для застосування у власній виробничій друкарській діяльності.
Згідно ст. 41 Податкового кодексу, діючої на час спірних правовідносин, контролюючими органами є: органи державної податкової служби – щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи – щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони. Розмежування повноважень і функціональних обов’язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Стаття 345 Митного кодексу України встановлює повноваження митних органів визначення, в тому числі і визначення сум податкового зобов’язання.
Відповідно до п. 6 ч. 5, 6 ст. 301 Митного Кодексу України повернення суми відповідних митних платежів здійснюється у випадку коли платником податків подані митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів, до яких відносяться ввізне мито та ПДВ.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Відповідач заперечує проти повернення сум сплачених митних платежів посилаючись на те, що кошти сплачені позивачем за ВМД, які прирівняні до податкових декларацій, та визначеними в них зобов’язаннями зі сплати мита та податку на додану вартість є самостійно узгодженими, а також що позивач не звертався до митного органу щодо внесення змін до ВМД згідно ст.269 МК України.
Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 МК України.
Ні ст. 43 ПК України, ні ст. 301 МК України, ні Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р.) не передбачене у якості підстави для відмови у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань самостійного узгодження їх платником та внесення змін до ВМД.
Позивач, як на правову підставу для повернення митних платежів посилається на п. 6 ч. 5 ст. 301 МК України.
Судами встановлено, що ПП “Чайка” сплатило митні платежі у сумі мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, в сумі 200064,39 грн. та податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, в сумі 655595,65 грн. при проведенні митного оформлення товару – офсетні алюмінієві пластини, плоскі, неекспоновані, сенсибілізовані, (для виготовлення печатних форм для друку в поліграфії), з однієї сторони із захисним кольоровим покриттям, покриті світлочутливим шаром, чутливим до ультрафіолетового випромінювання, спектральна чутливість 350-410 нм., які використовуються у власній видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, позитивні офсетні печатні форми, з маркеровкою “Donfang positive pre-sensitized plate”, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм. за кодом згідно УКТ ЗЕД 370130000 за ВМД від 02.11.2011р. № 807070001/2011/131394 та ВМД від 23.03.2102р. № 80710000/2012/4097773, ВМД № 807100001/2012/121769 від 14 травня 2012 р. та ВМД № 807100001/2012/123304 від 31 липня 2012 р..
Відповідно до п “о” ст. 9 Закону України “Про Єдиний митний тариф” звільняються до 1 січня 2015 р. від сплати мита при імпорті в Україну товари за кодом згідно УКТ ЗЕД 370130000, що не виробляються в Україні, і ввозяться на митну територію України суб’єктами видавничої діяльності для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, і відповідають такому опису “пластини (алюмінієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром та пластини, фотополімеризаційно придатні для виготовлення друкарських форм у поліграфії, довжина будь-якого яких перевищує 255 мм”
Тотожна норма міститься в підп. 1 п. 4 розділу ХХІ “Прикінцеві та перехідні положення” МК України від 13.03.2012 р.
Відповідно до п. 7 у підрозділі 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України до 1 січня 2015 р., звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів, визначених підп. 1 п. 4 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” МК України, для використання у власній виробничій діяльності.
Судом встановлено, що позивачем було імпортовано товар за спірними ВМД, а саме, пластини, плоскі, неекспоновані, сенсибілізовані, (для виготовлення печатних форм для друку в поліграфії), з однієї сторони із захисним кольоровим покриттям, покриті світлочутливим шаром, чутливим до ультрафіолетового випромінювання, спектральна чутливість 350-410 нм., які використовуються у власній видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, який віднесений до товарної під категорії 370130000 товарної позиції 3701, що також підтверджується рішенням митниці про визначення коду товару № КТ-7807-1573-2011 від 10.10.2011 р., та рішенням господарського суду Харківської області ВІД 6 серпня 2012 р. у справі № 5023/3459/12, а отже відноситься до товару, який визначений в п. “о” ч. 1 ст. 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф” та п. 7 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України.
Порядок подання документів, які підтверджують право суб’єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів визначений Наказом Державної митної служби України від 22.06.2006р. № 514.
Згідно п. 1 зазначеного Переліку документів, подання яких потрібне для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товарів, що ввозяться в Україну, визначено, що при митному оформленні товарів згідно з Законом України “Про Єдиний митний тариф”, ст. 19 п. “о” (код пільги 014) необхідно подати Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції і висновок Міністерства промислової політики України, який містить інформацію про те, що імпортований товар не виробляється в України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП “Чайка” є суб’єктом видавничої діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців від 14.10.2010 р. серія ДК № 3901.
Позивачем до митного органу були надані відповідно до п. 10 Порядку Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції і лист Міністерства економічного розвитку України, який містить інформацію про те, що імпортований товар не виробляється в України .
Доводи митного органу, що зазначений лист Міністерства промислової політики України, не є належним доказом в підтвердження того, що імпортований товар не виробляється в Україні суди вірно не прийняли до уваги.
Наказом Міністерства промислової політики України від 14.12.2007 р. № 698 на виконання наказу Державної митної служби України від 22.06.2006 р. № 514 “Про затвердження Порядку подання документів, які підтверджують право суб’єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України” затверджене Положення про порядок надання довідки щодо виробництва в Україні поліграфічного обладнання.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” ліквідовано Міністерство промислової політики України та утворено Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, поклавши на Міністерство, що утворюється, функції у сфері реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва.
Пунктом 5 вказаного Указу Президента України передбачено, що центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно з цим Указом.
Згідно з п. 3 Положення про Мінекономрозвитку, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 р. № 634/2011, основними завданнями Мінекономрозвитку України є: формування та забезпечення реалізації державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості, державної політики у сфері торгівлі, політики у сфері державно-приватного партнерства, державної політики у сфері державного ринкового нагляду.
На Мінекономрозвитку покладені функції з реалізації державної політики у сферах, в яких до ліквідації реалізовувало державну політику Мінпромполітики, то його повноваження в таких сферах компетенції на момент спірних правовідносин станом на тепер зберігаються за Мінекономрозвитку.
Зокрема, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 р. № 1152-р “Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі” Мінекономрозвитку здійснює функції і повноваження Міністерства промислової політики, що припиняється, в частині формування та забезпечення реалізації державної промислової політики.
В листах Мінекономрозвитку № 3822-05/16062-12 від 27.04.2012 р. і № 3822-05/25307-12 від 06.07.2012 р. наявна інформація про те, що аналоги офсетних алюмінієвих термальних CtP пластин для друку торгової марки “Donfangpai” виробництва компанії “TAIZHOU DONGFANG PRINTING PLATE Co., Ltd”, Китай, код за УКТ ЗЕД 3701300000 (товар № 2 за ВМД № 807070001/2011/131394 від 02.11.2011 р. і товар за ВМД № 807100000/2012/409773 від 23.03.2012 р.) і аналоги офсетних алюмінієвих пластин для друку торгової марки “Donfangpai” виробництва компанії “TAIZHOU DONGFANG PRINTING PLATE Co., Ltd”, Китай, код за УКТ ЗЕД 3701300000 (товар за ВМД № 807100001/2012/121769 від 14.05.2012 р. і ВМД № 807100001/2012/123304 від 31.07.2012 р.) на підприємствах України не виробляються.
Зазначені листи Мінекономрозвитку були надані позивачем митному органу. Крім того, Харківською обласною митницею на вимогу суду також було надано засвідчену копію висновку Мінпромполітаки у формі листа від 20.09.2011 р. № 14/4-1-3185 про те, що аналоги вітчизняного обладнання, за технічними характеристиками наближені до офсетних алюмінієвих пластин для друку торгової марки виробництва компанії “Donfangpai” виробництва компанії “TAIZHOU DONGFANG PRINTING PLATE Co., Ltd”, Китай, код за УКТ ЗЕД 3701300000, в Україні не виробляються. Висновок був наданий позивачем Харківській обласній митниці в листопаді 2011 р. Вказаний висновок наданий Мінпромлолітики згідно з його компетенцією до ліквідації, який містить інформацію про те, що товар, який відповідає опису товару за спірними ВМД, не виробляється в Україні.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, правильними висновки судів першої і апеляційної інстанцій, що ввезений ПП “Чайка” на митну території України товар (офсетні алюмінієві пластини для друку в поліграфії), які використовуються у власній видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, термальні позитивні офсетні печатні форми, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм) за ВМД від 02.11.2011 р. та 23.03.2012 р. звільнений від сплати мита та податку на додану вартість.
Сплачені позивачем кошти, були помилково сплачені при імпорті зазначеного товару за спірними вантажними митними деклараціями. Доказів на противагу вказаному висновку відповідачем не надано суду.
Податковий кодекс України та Митний кодекс України від 13.03.2012 р. у якості підстави для повернення помилково сплачених грошових зобов’язань визначають лише встановлення помилковості їх сплати і не вимагають для цього встановлення будь-яких інших обставин, зокрема неправомірності дій контролюючого органу при здійсненні митного оформлення або відсутності волі платника податку на їх сплату.
Згідно з підп. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПК України помилково сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб або фізичних осіб, що не є платниками таких грошових зобов’язань.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи , юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В п. 39 ч. 1 ст. 4 МК України від 13.03.2012 р. вказано, що платник податків – особа, на яку відповідно до цього Кодексу, ПК України та інших законів України покладено обов’язок зі сплати митних платежів.
Пунктом “о” ч. 1 ст. 19 Закону України від 05.02.1992 р. № 2097 “Про Єдиний митний тариф”, підп. 1 п. 4 розділу ХХІ “Прикінцеві та перехідні положення” МК України від 13.03.2012 р. і п. 7 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України звільнені від сплати ввізного мита та ПДВ операції з ввезення товарів, які імпортував позивач.
Сплачені в цьому разі позивачем кошти є такими, які надійшли до бюджету від особи, яка не є платником відповідних грошових зобов’язань, тобто сплаченими помилково за визначенням підп. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Враховуючи наведене суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків щодо визнання протиправною бездіяльності Харківської обласної митниці, яка полягала в не підготовленні висновку про повернення відповідних коштів з бюджету і не подання його для виконання органу Державної Казначейської служби. у відповідності до ст. 45 Бюджетного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Крім того, суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав застосування передбачених ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строків давності щодо звернення в суд з адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Харківської обласної митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо залишення в силі рішення суду першої інстанції, що визнав недопустимою відмову у захисті порушеного законного права на підставі відсутності підзаконного порядку, яким має бути визначений механізм його реалізації” від 03.12.2013 р. № К/800/13150/13