Постанова Вищого господарського суду України “Щодо визнання правомочними загальних зборів учасників” від 31.05.2010 р. у справі № 6/675

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від 31 травня 2010 року у справі № 6/675
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого                        Кота О.В.,
суддів:                                   Демидової А.М.,
            Шевчук С.Р.,           
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Карпатські Петролеум Корпорейшн (Делавер, США) (позивач)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010р.
(залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2010 р.)
у справі № 6/675
за позовом Карпатські Петролеум Корпорейшн (Делавер, США)
до 1. Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (відповідач-1);
2. Спільного українсько-американського підприємства “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” (як товариства з обмеженою відповідальністю) (відповідач-2)
про визнання недійсними позачергових зборів товариства, визнання права та зобов’язання вчинити дії
за участю представників:
від позивача Сторонський Р.Я.
від відповідача-1 Дяків Г.М.
від відповідача-2 Скрипник А.І.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2009 року Карпатські Петролеум Корпорейшн звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” та Спільного українсько-американського підприємства “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” (як товариства з обмеженою відповідальністю) та з урахуванням уточнень позовних вимог просила суд визнати рішення позачергових загальних зборів учасників СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” від 28.08.2009 р. недійсними; визнати право позивача на частку в статутному капіталі СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”, що становить 45% статутного капіталу відповідача-2; зобов’язати відповідача-2 внести відповідні зміни до статуту, які б відображали право позивача на зазначену частку в статутному капіталі цього товариства.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2010 р. у справі № 6/675 (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р. (колегія суддів у складі Андрієнка В.В. – головуючого, Буравльова С.І., Вербицької О.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю.         
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2010 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р., Карпатські Петролеум Корпорейшн звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказані рішення та постанову, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме ч. 2 ст. 35 ГПК України, та не вірно застосовано норми матеріального права –не застосовано закон, який підлягає застосуванню.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2010 р. колегією суддів у складі: Кота О.В. – головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р. прийнято касаційну скаргу Карпатські Петролеум Корпорейшн до касаційного провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 31.05.2010 р. о 12 год. 10 хв.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.08.2009 р. відбулись позачергові загальні збори учасників Спільного українсько-американського підприємства “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” (як товариства з обмеженою відповідальністю) (далі – СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”), рішення за результатами проведення яких оформлено протоколом від 28.08.2009 р. № 01/2009. Участь у зазначених зборах приймали представники лише одного учасника відповідача-2, а саме –ВАТ “Укрнафта”, який володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 55%.
Відповідно до ст. 60 Закону України “Про господарські товариства” загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Як встановили місцевий та апеляційний господарські суди, СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” було створено 18.08.1994 р. Відповідно до статуту СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” учасниками товариства були ВАТ “Укрнафта” з часткою у статутному капіталі відповідача-2 розміром 55% та Карпатські Петролеум Корпорейшн (написання назви компанії англійською мовою – PETROLEUM CORPORATION), США, штат Техас, м. Х’юстон 77098, Річмонд 3000, с’ют 100 (далі –Карпатські Петролеум Корпорейшн (Техас, США)) з часткою у статутному капіталі відповідача-2 у розмірі 45%. В установчому договорі СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” зазначається, що іноземним учасником товариства була Карпатські Петролеум Корпорейшн, юридична особа, що здійснює свою діяльність за законодавством США, штат Техас; реєстраційний номер компанії, іноземного учасника СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”, 01251101.
Судами також встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2009 р. у справі № 32/125 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до ВАТ “Укрнафта”, Компанії “Карпатські Петролеум Корпорейшн” в особі Представництва “Карпатські Петролеум Корпорейшн” та Компанії “Карпатські Петролеум Корпорейшн” (Делавер, США), за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивача, Міністерства економіки України, про визнання недійсними договорів, яка набрала законної сили, місцевим господарським судом було встановлено, що Компанія “Карпатські Петролеум Корпорейшн” (Техас, США) створена 17.11.1992 р. у штаті Техас, США, реєстраційний номер 01251101, з 22.07.1996 р. припинила діяти, а статус такої юридичної особи у штаті Техас зазначений як “особа, яка злилась з іншою”. Тією ж ухвалою господарського суду міста Києва також встановлено, що 18.07.1996 р. відбулось приєднання Компанії “Карпатські Петролеум Корпорейшн” (Техас, США) до Компанії “Карпатські Петролеум Корпорейшн” (Делавер, США), позивача у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції щодо безпідставності посилань позивача на те, що факти, встановлені ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2009 р. у справі № 32/125, не є преюдиційними, оскільки за наслідками розгляду вказаної справи не було прийнято рішення з огляду на таке. Як встановлено апеляційним господарським судом, вказана ухвала прийнята на підставі ст. 80 ГПК України, в силу положень ч. 2 якої у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Таким чином, прийнявши ухвалу на підставі ст. 80 ГПК України, господарський суд не вирішує спір по суті, однак виносить остаточний процесуальний документ у справі зі спору між певними сторонами, про певний предмет і з певних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що свідоцтвом про об’єднання корпорацій, зареєстрованим Відділом корпорацій штату Делавер 18.07.1996 р., актом про приєднання компаній, зареєстрованим в офісі секретаря штату Техас 22.07.1996 р., позивач є правонаступником прав та обов’язків учасника товариства СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”, а саме – Карпатські Петролеум Корпорейшн (Техас, США). Правонаступництво відбулось 22.07.1996 р.
Згідно з п. 4. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 р. № 435-IV Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України від 16.01.2003 р. якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки господарських судів попередніх інстанцій, що з урахуванням того, що правонаступництво позивачем щодо прав та обов’язків припиненого учасника відповідача-2 відбулось до дати набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р., норми зазначеного нормативного акта не можуть застосовуватись при визначенні порядку набуття правонаступником учасника товариства з обмеженою відповідальністю статусу учасника такого товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України “Про господарські товариства” при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв’язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до товариства.
Таким чином, правонаступництво є юридичним фактом, з яким пов’язане виникнення у правонаступника припиненого учасника товариства з обмеженою відповідальністю переважного права на вступ до товариства.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України “Про господарські товариства” при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірними висновки господарських судів попередніх інстанцій, що порядок набуття статусу учасника товариства з обмеженою відповідальністю не може бути встановлено в інший спосіб, ніж це передбачено ст. 55 Закону України “Про господарські товариства”.
За таких обставин, правильним є висновок апеляційного господарського суду, що набуття позивачем статусу учасника відповідача-2 може бути здійснено лише за наявності відповідного рішення СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”.
Відповідно до ч. 2 ст. 4, ст.ст. 41, 59 Закону України “Про господарські товариства” установчі документи товариства повинні містити відомості про склад засновників та учасників такого товариства. Внесення змін до статуту належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
Таким чином, рішення товариства з обмеженою відповідальністю про прийняття правонаступника припиненого учасника товариства до складу учасників такого товариства може прийматись виключно загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
Водночас, як встановлено судами, матеріали справи не містять доказів на підтвердження прийняття такого рішення до 28.08.2009 р.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що 19.06.2009 р. від Карпатські Петролеум Корпорейшн (Делавер, США), як правонаступника Карпатські Петролеум Корпорейшн (Техас, США) до СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” надійшла заява про прийняття до складу учасників СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”. Питання про прийняття позивача до складу учасників відповідача-2 було розглянуто позачерговими загальними зборами учасників СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” 28.08.2009 р., за результатами розгляду якого Карпатські Петролеум Корпорейшн (Делавер, США) не було прийнято до складу учасників СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”.
За таких обставин, обґрунтованими є висновки господарських судів попередніх інстанцій, що Карпатські Петролеум Корпорейшн (Делавер, США) не набула статусу учасника СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з апеляційним господарським судом, що місцевий господарський суд правомірно не прийняв до уваги доводи позивача про те, що він фактично здійснював права учасника відповідача-2, оскільки вчинення позивачем до моменту набуття ним статусу учасника відповідача-2 будь-яких дій не може свідчити про реалізацію ним прав учасника товариства, оскільки за відсутності юридичного факту, а саме рішення загальних зборів учасників товариства про прийняття правонаступника до складу його учасників, такі права у нього не виникли. При цьому, господарськими судами встановлено, що до 19.06.2009 р. позивач не вчиняв дій, спрямованих на реалізацію права на вступ до СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”, яке він отримав як правонаступник припиненого учасника відповідача-2.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки господарських судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивача про набуття ним прав учасника СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд” з моменту правонаступництва.
У свою чергу, обґрунтованими є висновки господарських судів про те, що позивач не міг брати участь у прийнятті рішень позачерговими загальними зборами відповідача-2, які відбулись 28.08.2009 р., оскільки на дату проведення зазначених зборів позивач не мав статусу учасника СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з господарськими судами попередніх інстанцій, що оскільки стосовно правонаступника припиненого учасника товариства з обмеженою відповідальністю має бути прийняте рішення загальними зборами учасників такого товариства про прийняття чи неприйняття його до товариства, голоси, які припадають на частку припиненого учасника, не можуть брати участі у визначенні кворуму для проведення загальних зборів учасників та прийняття ними рішення. Зазначене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній у п. 3.2.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”, де зазначається, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарські суди дійшли до обґрунтованих висновків, що позачергові загальні збори учасників СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”, які відбулись 28.08.2009 р. та у яких приймав участь відповідач-1, який на день проведення таких зборів був єдиним існуючим власником частки у статутному капіталі відповідача-2 у розмірі 55%, мали повноваження на прийняття оскаржуваних рішень.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає також підставними висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість тверджень позивача щодо протиправності прийнятих позачерговими загальними зборами учасників від 28.08.2009р. рішень на тій підставі, що загальними зборами відповідача-2 приймались одночасно рішення про збільшення та зменшення розміру статутного капіталу відповідача-2, що суперечить чинному законодавству, оскільки як встановлено апеляційним господарським судом, згідно з рішенням, прийнятим за результатами розгляду питання другого порядку денного, оформленого протоколом від 28.08.2009 р. № 01/2009, розмір статутного капіталу відповідача-2 не змінювався.
У свою чергу, враховуючи положення ч. 2 ст. 55 Закону України “Про господарські товариства”, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом, з яким погодився апеляційний господарський суд, правомірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання права позивача на частку в статутному капіталі СП “УкрКАРПАТОЙЛ Лтд”, що становить 45% статутного капіталу відповідача-2, оскільки суд не вправі приймати рішення, що належать до виключної компетенції загальних зборів господарського товариства, тобто підміняти собою вищий орган управління товариством з обмеженою відповідальністю, а рішення про прийняття позивача до складу учасників відповідача-2 відсутнє.
З огляду на те, що відповідно до ст.ст. 41 та 59 Закону України “Про господарські товариства” підставою для внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю є відповідне рішення загальних зборів учасників такого товариства, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, про безпідставність вимог позивача про зобов’язання відповідача-2 внести зміни до статуту, які б відображали право позивача на частку, за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про прийняття позивача до складу учасників товариства.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим судом правильно застосовано приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно відмовлено в позові повністю. У свою чергу, висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.
Твердження оскаржувача про порушення господарськими судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Карпатські Петролеум Корпорейшн (Делавер, США) залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р. та рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2010 р. у справі № 6/675 залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова Вищого господарського суду України “Щодо визнання правомочними загальних зборів учасників” від 31.05.2010 р. у справі № 6/675

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>