Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2012 у справі № 2а-15765/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва
Постанова
від 22.06.2012 р.
№ 2а-15765/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КНАБ”
до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів у розмірі 304 401,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “КНАБ”, (далі – позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання бездіяльності протиправною, стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених авансових внесків у розмірі 304401,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в порушення вимог податкового законодавства, відповідач ухиляється від вчинення дій щодо повернення позивачу надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток, нарахованих на суму дивідендів, призначених для виплати учасникам ТОВ «КНАБ», у розмірі 304401,00 грн.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки авансові внески з податку на прибуток, нараховані на суму дивідендів, не обліковуються як переплата по податку на прибуток, а податковим законодавством не передбачена можливість повернення авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів.
В судове засідання 11.06.2012 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник третьої особи.
Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
10.03.2010 року Загальними зборами учасників ТОВ «КНАБ» було прийнято рішення про ліквідацію товариства.
26.05.2010 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №48/05, яким повідомив про початок ліквідаційної процедури товариства та просив повернути надміру внесені до бюджету суми податку, нараховані за звітний період в сумі 325564 грн., на що відповідач листом №3623/10/19-25 від 03.06.2010 р. повідомив, що лист позивача №48/05 від 25.05.2010 р. залишається без виконання у зв’язку з тим, що вказана у листі сума переплати не відповідає сумі, що обліковується в картці особового рахунку позивача.
З аналогічними зверненнями про повернення надмірно сплачених платежів до бюджету при виплаті дивідендів позивач звертався листами №100/08 від 27.08.2010 р. та №131/11 від 09.11.2010 р., відповіді на які позивач не отримував.
Судом встановлено, що 07.10.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №197/10, в якій просив повернути надміру сплачений авансовий внесок у розмір 304401,00 грн. з податку на прибуток нарахованого на суми дивідендів.
У відповідь на заяву позивача вих. №197/10 відповідач листом №30111/10/15-129 від 12.10.2011 року повідомив, що сплачений авансовий внесок при виплаті дивідендів не обліковується як переплата по податку на прибуток, тому що даний платіж дає право платнику зменшити суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску.
У декларації з податку на прибуток за 2009 р., поданій позивачем відповідачу 02.02.2010 року, у рядку 20 «Авансові внески, нараховані на суми дивідендів та прирівняних до них платежів» зазначено суму 218638 грн., у рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» зазначено суму 85775 грн. Згідно Додатку К6 до рядка 13 декларації, на 85775 грн. було зменшено податкові зобов’язання позивача у 2009 р. (рядок 13.5.1 Додатку К6), а залишок суми, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди становить 132863 грн. (рядок 13.5.2 Додатку К6). Сплата вказаних авансових внесків за 2009 рік підтверджується відповідними банківськими виписками з відміткою банку.
У декларації з податку на прибуток за 2010 р., поданій позивачем відповідачу 13.01.2011 року, у рядку 20 «Авансові внески, нараховані на суми дивідендів та прирівняних до них платежів» зазначено суму 171559 грн., у рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» зазначено суму 21 грн.. Згідно Додатку К6 до рядка 13 декларації, на 21 грн. було зменшено податкові зобов’язання позивача у 2010 р. (рядок 13.5.1 Додатку К6), а залишок суми, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди становить 304401 грн. (рядок 13.5.2 Додатку К6). Сплата авансових внесків за 2010 рік підтверджується відповідними банківськими виписками з відміткою банку.
У декларації з податку на прибуток за 1-ий квартал 2011 р., поданій позивачем відповідачу 11.02.2011 року, у рядку 20 «Авансові внески, нараховані на суми дивідендів та прирівняних до них платежів» зазначено прочерк, у рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» зазначено прочерк. Згідно рядка 13 декларації позивач за вказаний період не зменшував податкові зобов’язання на суму сплачених авансових внесків, залишок суми, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди становить 304401 грн.
Відповідно до пп.7.8.1 п.7.8. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів, емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному капіталі підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.
Нормами пп.7.8.2 п.7.8. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на час першого звернення позивача про повернення коштів, передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
З матеріалів справи вбачається, що обов’язок позивача по сплаті авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, повністю виконаний.
Згідно з пп.7.8.3 п.7.8. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку – емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв’язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту.
Відповідно до пп.7.8.4 п.7.8. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов’язань платника податку має від’ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв’язку із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від’ємного значення. У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов’язань підприємства – емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступного податкового періоду, а при отриманні від’ємного значення податкового зобов’язання такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів.
Пунктом 16.16 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що надміру внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня одержання письмової заяви такого платника податку.
Згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу..
Відповідно до п.97.6 ст.97 Податкового кодексу України, у разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.
Суд констатує, що відсутність у позивача заборгованості по податках і зборах підтверджується довідкою за формою № 22-ОПП, виданою відповідачем 08.06.2011 р. № 215/29-006.
Відповідно до вимог п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та / або надміру сплаченої суми.
Відповідно до вимог п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву на повернення помилково та / або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету, повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Відповідно до вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше, ніж за п”ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та / або надміру сплачених грошових зобов’язань у порядку, встановленому Державним казначейством України.
Як встановлено судом, 26.05.2010 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №48/05, яким повідомив про початок ліквідаційної процедури товариства та просив повернути надміру внесені до бюджету суми податку, нараховані за звітний період в сумі 325564 грн., на що відповідач листом №3623/10/19-25 від 03.06.2010 р. повідомив, що лист позивача №48/05 від 25.05.2010 р. залишається без виконання у зв’язку з тим, що вказана у листі сума переплати не відповідає сумі, що обліковується в картці особового рахунку позивача.
З аналогічними зверненнями про повернення надмірно сплачених платежів до бюджету при виплаті дивідендів позивач звертався листами №100/08 від 27.08.2010 р. та №131/11 від 09.11.2010 р., відповіді на які позивач не отримував.
Судом встановлено, що 07.10.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №197/10, в якій просив повернути надміру сплачений авансовий внесок у розмір 304401,00 грн. з податку на прибуток нарахованого на суми дивідендів.
У відповідь на заяву позивача вих. №197/10 відповідач листом №30111/10/15-129 від 12.10.2011 року повідомив, що сплачений авансовий внесок при виплаті дивідендів не обліковується як переплата по податку на прибуток, тому що даний платіж дає право платнику зменшити суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску.
Виходячи із вище зазначених норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів і визначає як необґрунтовані доводи відповідача, що сума надміру сплачених сум авансового внеску з податку на прибуток дає право позивачу лише на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів і не може бути повернута у разі ліквідації не пов’язаної з банкрутством.
Суд також звертає увагу, що позивач знаходиться у стані ліквідації та не має наміру продовжувати господарську діяльність.
Відповідно до вимог п. 2 розділу ІІІ Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов’язаної з банкрутством, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2010 р. № 1674 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 р. за № 117/18855, далі – Порядок), суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу, що підлягають заліку, визначають за даними особових рахунків платників податків та/або довідок про суми надміру сплачених грошових зобов’язань та суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків.
Відповідно до вимог п. 3 розділу ІІІ Порядку, орган державної податкової служби приймає рішення про проведення заліку та/або повернення надміру сплачених сум (далі – Рішення) за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків відповідної заяви до органу державної податкової служби.
Відповідно до вимог п. 5 розділу ІІІ вказаного Порядку, орган державної податкової служби на підставі Рішення відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, готує та передає до органу Державного казначейства України висновки, згідно з якими орган Державного казначейства України здійснює перерахування та/або повернення надміру сплачених сум.
Судом встановлено, що позивач та відповідач провели звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. за наслідками яких складено Акти, у яких встановлено, що сума надміру сплачених позивачем грошових зобов’язань складає 21156,00 грн., що також підтверджується даними карток особових рахунків позивача.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було доведено   правомірності своєї бездіяльності щодо невиконання вимог п. 43.5 ст. 43, п. 97.5, п. 97.6. ст. 97 Податкового кодексу України, а саме, не підготування висновку про повернення відповідних сум коштів позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові Державного казначейства України та неприйняття рішення про повернення надміру сплачених сум на виконання положень п. 3 Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов’язаної з банкрутством.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених авансових внесків у розмірі 304401,00 грн., суд звертає увагу, що, відповідно до п. 2 Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов’язаної з банкрутством, суми надміру сплачених грошових зобов’язань визначають за даними особових рахунків платників податків та/або довідок про суми надміру сплачених грошових зобов’язань та суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків і такий залік здійснюється шляхом погашення сум грошових зобов’язань та/або податкового боргу платника податку або повернення йому надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов’язаної з банкрутством.
Оскільки сума надміру сплачених позивачем грошових зобов’язань згідно з даними карток особових рахунків позивача складає 21156,00 грн., у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених авансових внесків у розмірі 304401,00 грн.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КНАБ” до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів у розмірі 304401,00 грн. задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва щодо невиконання вимог п. 43.5 ст. 43, п. 97.5, п. 97.6. ст. 97 Податкового кодексу України, а саме, не підготування висновку про повернення відповідних сум коштів позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України та неприйняття рішення про повернення надміру сплачених сум на виконання положень п. 3 Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов’язаної з банкрутством.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КНАБ” (ідентифікаційний код 33776776) надміру сплачені грошові зобов’язання у сумі 21156,00 грн. (двадцять одна тисяча сто п’ятдесят шість гривень).
4. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “КНАБ” (ідентифікаційний код 33776776) надміру сплачених грошових зобов’язань у сумі 21156,00 грн. (двадцять одна тисяча сто п’ятдесят шість гривень), та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.
5. В решті позовних вимог відмовити.
6. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КНАБ” (ідентифікаційний код 33776776) судові витрати у сумі 14,11 грн. (чотирнадцяти гривень одинадцяти коп.) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя            Ю.Т. Шрамко
Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2012 у справі № 2а-15765/11/2670

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>