Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2013 р. у справі № 2а-18020/12/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
ПОСТАНОВА
11 лютого 2013 року
№ 2а-18020/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комершіал Констракшн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0023051520,ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 28.11.2012 № 0023051520.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
07.02.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження в порядку ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.10.2012 за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Будівельна компанія «Комершіал Констракшн» ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було складено Акт № 1318/2/15-225 (далі – Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України та, як наслідок, завищення суми податкового кредиту на 63728,42 грн.
28.11.2012 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0023051520, яким у зв’язку з порушенням п.п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст.201 ПК України, позивачу визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 63728 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15932 грн.
Як видно з матеріалів справи, ТОВ «Будівельна компанія «Комершіал Констракшн» укладено договір підряду від 17.04.2012 № 0417-1 з ТОВ «Техно-перспектива», і, за результатами виконання відповідних робіт (роботи по влаштуванню внутрішньої електромережі та електрообладнання) ТОВ «Техно-перспектива» виписало позивачу податкову накладну від 07.06.2012 № 33 на загальну суму у розмірі 382370,50 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 63728,42 грн.
Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України та, як наслідок, завищення суми податкового кредиту на 63728,42 грн. стало те, що податкова накладна від 07.06.2012 № 33 по взаєморозрахунках з ТОВ «Техно-перспектива» на суму ПДВ 63728,42 грн. не зареєстрована в ЄРПН.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до змісту п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно з абз. 5 п. 3 Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН, затверджених наказом ДПС України 15.05.2012 N 420, у разі недотримання платником вимог абзацу одинадцятого п. 201.10 ст. 201 Кодексу (подання Заяви без документів або після встановленого Кодексом терміну) право покупця на включення сум ПДВ до податкового кредиту згідно з податковими накладними, не зареєстрованими у ЄРПН, не виникає.
З аналізу викладених норм видно, що у разі порушення продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати одночасно з податковою декларацією за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, до якої додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
З матеріалів справи видно, що позивачем 20.09.2012 подано до податкового органу, з податковою декларацією за серпень 2012 року, заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), з доданими до неї копіями вказаних податкової накладної та договору від 17.04.2012 № 0417-1, а також банківської виписки від 07.06.2012, в якій відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України заявлено про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме ТОВ «Техно-перспектива» не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 07.06.2012 № 33 на суму ПДВ у розмірі 63728,42 грн.
Таким чином, позивачем, всупереч вимогам п. 201.10 ст. 201 ПК України, подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) після закінчення встановленого ПК України терміну звітного податкового періоду (згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць), у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, тобто позивач подав таку заяву з додатками до податкової декларації за серпень 2012 року, хоча в силу вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України повинен був подати до податкової декларації за червень 2012 року.
За таких умов, судом не приймається до уваги посилання позивача, як на підставу для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення на те, що позивачем проведено відповідне уточнення у власній податковій звітності за серпень 2012 року, а саме з податковою декларацією останнім подано зазначену заяву про відмову постачальника надати податкову накладну зі скаргою та банківською випискою.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0023051520 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комершіал Констракшн» відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя                                                                              К.С. Пащенко
Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2013 р. у справі № 2а-18020/12/2670

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>