Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2013 р. у справі № 826/2409/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
ПОСТАНОВА
05 квітня 2013 року
№ 826/2409/13-а
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Енерго Холдінг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року № 0020741520, – 
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Енерго Холдінг» (далі – позивач, ТОВ «Укр Енерго Холдінг») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі – відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року № 0020741520.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що сума ПДВ в розмірі 300 тис. грн. згідно податкової накладної, виписаної у червні 2012 року контрагентом ТОВ «Укренергохолдінг», правомірно включена позивачем до податкового кредиту за липень 2012 року, оскільки вказана податкова накладна позивачем фактично отримана від контрагента саме у липні 2012 року. Крім того, до декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року позивачем додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток № 8), в якій ТОВ «Укр Енерго Холдінг», відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, заявило про порушення, вчинені постачальником.
Позивач також вказував, що згідно із пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В письмових запереченнях на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Укр Енерго Холдінг» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 300 тис. грн.
Відповідач наголошував на тому, що податкова накладна № 2 від 14.06.2012 року, виписана на користь позивача ТОВ «Укренергохолдінг» на суму 300 тис. грн., не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні, при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Позивач – ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (код ЄДРПОУ 38038769) як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, індивідуальний податковий номер 380387626504, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 200027821.
13 вересня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року ТОВ «Укр Енерго Холдінг».
За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1261/1520/225 від 13.09.2012 р. (далі по тексту – Акт перевірки, Акт) – а.с. 7-9.
Позивачем було подано заперечення на Акт перевірки вих. № 0891/12-б від 21 вересня 2012 року (а.с. 10-12), за результатами розгляду якого висновки Акту перевірки були залишені без змін (а.с. 13-14).
01 жовтня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0020741520, яким позивачу за порушення п. 201.10 ст. 201, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 375 000 грн., в тому числі 300 000 грн. за основним платежем та 75 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 15). 
За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення (первинна скарга вих. № 0892/12-б від 10.10.2012 року – а.с. 17-21, повторна скарга вих. № 0002/13-б від 04.01.2013 року – а.с. 26-30) Державна податкова служба у м. Києві рішенням від 14.12.2012 року № 8578/10/12-414 (а.с. 22-25) та Державна податкова служба України рішенням від 25.01.2013 року № 1224/6/10-2115 (а.с. 32-34) скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.
Висновок податкового органу про неправомірність включення ТОВ «Укр Енерго Холдінг» до складу податкового кредиту за липень 2012 року суми ПДВ у розмірі 300 000 грн. в результаті придбання товарів у ТОВ «Укренергохолдінг» обґрунтовано тим, що зазначена податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, факт реєстрації чого може підтверджуватися квитанцією в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається продавцю протягом операційного дня. Крім того, перевіркою встановлено, що право на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної № 2 від 14.06.2012 року виникло за датою її виписки – у червні 2012 року, тому включення вказаної суми ПДВ до податкового кредиту за липень 2012 року з поданням заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток №8) не надає право позивачу на податковий кредит.
Перевіряючими також встановлено, що подаючи заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток № 8) до податкової декларації за липень 2012 року ТОВ «Укр Енерго Холдінг» не було додано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ТОВ «Укр Енерго Холдінг» п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 300 000 грн.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укр Енерго Холдінг» подало до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року вх. № 9050267066 від 20.08.2012, якою включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 300 000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Укренергохолдінг» на підставі податкової накладної № 2 від 14.06.2012, отриманої від постачальника 31.07.2012 року. (а.с.  58, 64).
У зв’язку з відсутністю реєстрації податкової накладної № 2 від 14.06.2012, виданої ТОВ «Укренергохолдінг», в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем було подано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8) вх. № 9050267075 від 20.08.2012, у зв’язку з чим ТОВ «Укр Енерго Холдінг» включило до податкового кредиту зазначену податкову накладну на загальну суму 1 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ – 300 000,00 грн. (а.с. 47).
Факт подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року разом із Заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8) підтверджується електронною квитанцією № 2, до якої внесено запис реєстраційного номеру документу (а.с. 60-61).
20 серпня 2012 року ТОВ «Укр Енерго Холдінг» листом вих. № 0785/12-б від 17 серпня 2012 року також було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС платіжне доручення № 88 від 14.06.2012 року на підтвердження факту сплати податку на додану вартість у зв’язку з придбанням товарів та податкову накладну № 2 від 14.06.2012 на суму 1 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ – 300 000,00 грн. (а.с. 62-64).
Із змісту Акту перевірки вбачається, що висновок про заниження позивачем податку на додану вартість у липні 2012 року на 300 000,00 грн. був обумовлений тим, що в порушення п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем віднесено до складу податкового кредиту у липні 2012 року податкову накладну, виписану в іншому звітному періоді – червні 2012 року, а також відсутність факту реєстрації зазначеної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної та порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є Податковий кодекс України, який набув чинності з 01.01.2011 року.
Згідно з підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України  податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб’єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними,оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
Так, пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно п. 33.3 ст. 3 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.
Таким чином, законодавець в абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не уточнює в якому саме податковому (звітному) періоді повинна бути подана скарга на продавця, що не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі.
Крім того, відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
З аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку, що заява із скаргою на постачальника подається з податковою декларацією у тому звітному періоді, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.
Отже, висновок податкового органу що, з метою відображення податкового кредиту, заява із скаргою повинна бути подана лише в тому періоді, в якому безпосередньо було виписано податкові накладні, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було включено шляхом подання декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Укренергохолдінг» суму у розмірі 300 000,00 грн. на підставі податкової накладної № 2 від 14.06.2012 (а.с. 58, 64).
Так як зазначена податкова накладна була отримана позивачем від постачальника лише 31 липня 2012 року, позивач для отримання права на формування податкового кредиту за рахунок суми ПДВ, вказаній у цій податковій накладній, подав на постачальника заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток №8) (а.с. 47) разом з копією платіжного доручення на оплату вартості поставленого товару та податкової накладної, отриманих від ТОВ «Укренергохолдінг» (а.с. 62-64).
Фактична сплата суми податку на додану вартість, визначена у податковій накладній, яка включена до складу податкового кредиту, підтверджена платіжним дорученням, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 64), та не заперечується відповідачем.
Доводи відповідача про невключення постачальником ТОВ «Укренергохолдінг» податкової накладної № 2 від 14.06.2012 до Єдиного реєстру податкових накладних, на переконання суду, є необґрунтованими з тих підстав, що за правилами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в разі порушення продавцем товару порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника разом з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. 
Як встановлено судом, позивач скористався своїм правом та подав Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8) вх. № 9050267075 від 20.08.2012, у зв’язку з якою ТОВ «Укр Енерго Холдінг» включило до податкового кредиту податкову накладну № 2 від 14.06.2012 на загальну суму 1 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ – 300 000,00 грн. (а.с. 47).
Суд також звертає увагу на необґрунтованість доводів відповідача про ненадання позивачем разом із скаргою на постачальника (Додаток 8) копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, оскільки в матеріалах справи наявна копія листа ТОВ «Укр Енерго Холдінг» вих. № 0785/12-б від 17 серпня 2012 року, поданого до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС 20 серпня 2012 року з відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача, яким позивачем було надано платіжне доручення № 88 від 14.06.2012 року на підтвердження факту сплати податку на додану вартість у зв’язку з придбанням товарів та податкову накладну № 2 від 14.06.2012 на суму 1 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ – 300 000,00 грн. (а.с. 62-64).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 300 000,00 грн. на підставі податкової накладної № 2 від 14.06.2012, а тому висновки податкового органу про порушення ТОВ «Укр Енерго Холдінг» п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України,  в результаті чого ним занижено податок на додану вартість у липні 2012 року на суму 300 000,00 грн., є необґрунтованим та неправомірним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Укр Енерго Холдінг» підлягає задоволенню.
При вирішенні даного спору судом береться до уваги також відповідна правова позиція Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2012 року у справі К/9991/55097/12.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов’язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб’єкта владних повноважень – відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб’єкта владних повноважень – відповідача.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 294,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 414 від 25.02.2013 року, наявним в матеріалах справи.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 2 294,00 грн.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Постановив:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 01 жовтня 2012 року № 0020741520.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Енерго Холдінг» судові витрати у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі дев’ятсот чотири гривні 00 копійок).
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних  асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя                                                                          О.В. Патратій
Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2013 р. у справі № 826/2409/13-а

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>