Наказ Міністерства праці та соціальної політики України “Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку” від 26.09.2003 р. № 269

Редакція: 26.09.2003 р.

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЦЕНТР ПРОДУКТИВНОСТІ

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 26 вересня 2003 року № 269

МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВИ
чисельності працівників бухгалтерського обліку

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. «Мiжгалузевi нормативи чисельностi працiвникiв бухгалтерського облiку» (надалi — Нормативи чисельностI) розроблено на виконання заходiв, затверджених розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.04.2001 р. № 152-р, спiльним наказом Мiнпрацi та Мiнекономiки України вiд 28.02.2000 № 361/7.

2. Метою роботи є розроблення та забезпечення галузей економiки України новими мiжгалузевими нормативно-методичними розробками з нормування працi та їх практичного використання в процесi нормування працi, розрахунку нормативної чисельностi працюючих, зайнятих бухгалтерським облiком.

3. Збiрник Нормативiв чисельностi мiстить норми часу на виконання робiт iз бухгалтерського облiку та нормативи чисельностi працiвникiв бухгалтерського облiку установ, органiзацiй, пiдприємств (надалi — пiдприємства).

4. Пiд час розроблення Нормативiв чисельностi використано:

результати вивчення органiзацiйно-технiчних умов i трудових процесiв, квалiфiкацiйного та чисельного складу працiвникiв пiдроздiлiв бухгалтерського облiку;

науково-технiчнi матерiали;

чиннi збiрники норм часу, нормативiв чисельностi щодо бухгалтерського облiку;

законодавчi та нормативнi акти, стандарти та типовi положення;

данi оперативного облiку та звiтностi;

Закон України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16 липня 1999 року № 996-XIV;

Інструкцiю про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов’язань i господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй, яка затверджена наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30.11.99 р. № 291 та зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї 21.12.99 р. за № 893/4186;

наказ Мiнiстерства статистики України вiд 29.12.95 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного облiку»;

Рекомендацiї щодо нормування працi в галузях народного господарства. НЦП., Краматорськ, 1995;

Бухгалтерський облiк в Українi. Навчальний посiбник. Нормативно-правовi акти. Львiв, «Інтелект-Захiд», 2001;

Довiдник квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв. Випуск 1, роздiл 1., ЦП, Краматорськ, 1998.

5. Збiрником передбачається застосування документiв iз бухгалтерського облiку та звiтностi, якi затверджено Мiнiстерством фiнансiв України та Державним комiтетом статистики України.

6. У нормах часу наведено види виконуваних робiт, якi передбачаються документами (стандартами) iз бухгалтерського облiку та звiтностi. Норми часу встановлено на виконання робiт одним виконавцем, наведено в годинах та оформлено як нормативнi карти.

7. Норми часу розроблено на всi види бухгалтерського облiку згiдно Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов’язань i господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30 листопада 1999 р. № 291. Одиницi вимiру обсягу робiт наведено в нормативних картах (один баланс, одна вiдомiсть, одна позицiя i т. iн.).

8. Норми часу враховують час на пiдготовчо-завершувальнi роботи, обслуговування робочого мiсця, вiдпочинок, включаючи фiзкультурнi паузи i особистi потреби. Вiн становить 10 вiдсоткiв вiд оперативного часу.

9. Норми часу на виконання бухгалтерського облiку визначаються з урахуванням iнших факторiв, шляхом застосування поправочних коефiцiєнтiв:

К_я— коефiцiєнт, який враховує якiсть документацiї, з якою працює бухгалтер:

4. Пiд час розроблення Нормативiв чисельностi використано:

науково-технiчнi матерiали;

чиннi збiрники норм часу, нормативiв чисельностi щодо бухгалтерського облiку;

законодавчi та нормативнi акти, стандарти та типовi положення;

данi оперативного облiку та звiтностi;

Закон України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16 липня 1999 року № 996-XIV;

наказ Мiнiстерства статистики України вiд 29.12.95 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного облiку»;

Рекомендацiї щодо нормування працi в галузях народного господарства. НЦП., Краматорськ, 1995;

Бухгалтерський облiк в Українi. Навчальний посiбник. Нормативно-правовi акти. Львiв, «Інтелект-Захiд», 2001;

Довiдник квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв. Випуск 1, роздiл 1., ЦП, Краматорськ, 1998.

К_я— коефiцiєнт, який враховує якiсть документацiї, з якою працює бухгалтер:

Якiсть документа	Коефiцiєнт, К_я
1 Документ якiсний (К_я1)	1,0
2 Документ має недолiки: термiнологiя документiв не вiдповiдає прийнятим чинним стандартам, написи поставлено недбало, незрозумiло або допущено неоднозначне прочитання, вiдсутнiсть змiсту, нумерацiї сторiнок та iн. (К_я2)	1,1

К_д.р.— коефiцiєнт, який враховує необхiднiсть перевiрки розрахункiв пiд час виконання робiт з бухгалтерського облiку i приймається рiвним 1,1.

10. Норми часу розраховано на виконання роботи з належною якiстю. Виправлення помилок, якi допустив виконавець проводиться за рахунок основної норми часу.

11. Нормативи чисельностi розроблено залежно вiд трудомiсткостi типового складу виконуваних робiт та розраховано залежно вiд факторiв, що мають найбiльший вплив на їх величину.

Загальна трудомiсткiсть типового складу робiт, що виконуються працiвниками бухгалтерського облiку, розраховувалася за формулою:

	н
Тз =	? Т,
	i

де:

Т_з— загальна трудомiсткiсть типового складу робiт за рiк;

Т — трудомiсткiсть за типовими видами робiт з бухгалтерського облiку;

н — кiлькiсть видiв робiт, що виконуються.

Трудомiсткiсть за типовими видами робiт визначається за формулою:

	н
Т =	? Т0 ? Vi,
	l

де:

Т₀— витрати часу на виконання конкретного типового виду роботи.

Витрати часу (норма часу в годинах) наведенi у роздiлi 1 (карти 1–11);

V_i— обсяг конкретного типового виду роботи, виконуваної за рiк.

Визначення чисельностi працiвникiв бухгалтерського облiку здiйснюється за формулою:

Н =

Т_з
——–
Ф

? К ? К_к.п.з.,

де:

Н — нормативна чисельнiсть працiвникiв бухгалтерського облiку, чол.;

Т_з— загальна трудомiсткiсть типового складу робiт;

Ф — рiчний фонд робочого часу одного працiвника, годин;

К — коефiцiєнт, що враховує запланованi невиходи працiвникiв (вiдпустки, хвороби тощо);

К_к.п.з.— коефiцiєнт, що враховує питому вагу робiт з бухгалтерського облiку та звiтностi, яка виконується на ПЕОМ, величину яких визначено методом дослiдження:

Питома вага робiт з бухгалтерського облiку та звiтностi, що виконуються на ПЕОМ, %	Менше 70	71–80	81–90	91–95	96–100
Поправочний коефiцiєнт К_к.п.з.	1,3	1,2	1,1	1,05	1,0

Чисельнiсть працiвникiв бухгалтерського облiку визначається дiленням загальної трудомiсткостi типового складу робiт на рiчний фонд робочого часу одного працiвника (у 2003 роцi вiн становить 2002 години) та множенням на коефiцiєнт, що враховує запланованi невиходи працiвникiв (вiдпустки, хвороби тощо), як правило, вiн становить 1,15 i множенням на коефiцiєнт, що враховує питому вагу робiт з бухгалтерського облiку та звiтностi, яка виконується на ПЕОМ.

Отже, за умови загальної трудомiсткостi виконаних робiт (8000 людино-годин), рiчного фонду робочого часу одного працiвника (2002 години), коефiцiєнта невиходiв працiвникiв з причин вiдпусток, хвороби (1,15), коефiцiєнта, що враховує питому вагу робiт з бухгалтерського облiку та звiтностi, яка виконується на ПЕОМ (1,3) чисельнiсть працiвникiв вiддiлу бухгалтерського облiку становить

	8000 ——– 2002
5,97 (		? 1,15 ? 1,3),

приймається 6 працiвникiв.

12. Аналогiчно можна розраховувати чисельнiсть працiвникiв бухгалтерського облiку в залежностi вiд загальної чисельностi працюючих на пiдприємствi та кiлькостi самостiйних структурних пiдроздiлiв, яка визначається за формулою:

Н = К ? Ч^х _пр.? N^y _с.п.,

де:

Н — нормативна чисельнiсть працiвникiв бухгалтерського облiку, чол.;

Ч_пр. — чисельнiсть працюючих на пiдприємствi, чол.;

N_с.п.— кiлькiсть самостiйних структурних пiдроздiлiв на пiдприємствi, од.;

К — коефiцiєнт реґресiї лiнiйного рiвняння;

х, у — коефiцiєнти реґресiї степеневого рiвняння.

13. Вид функцiй зв’язку мiж чисельнiстю й сукупнiстю факторiв вибрано в процесi оброблення цих даних на комп’ютерi за допомогою спецiалiзованого програмного забезпечення з автоматичного розрахунку норм часу та чисельностi. За рiвнянням реґресiї отримують розрахунковi значення чисельностi.

14. Для скорочення часу на виконання математичних розрахункiв чисельностi працiвникiв бухгалтерського облiку у картах наведено нормативи чисельностi, що розрахованi за даними формулами.

15. Нормативи чисельностi приймаються по вiдповiдних нормативних картах згiдно з величинами факторiв-арґументiв. Якщо величини факторiв-арґументiв вiдрiзняються вiд наведених у нормативних картах, то розрахунок чисельностi виконується за формулами, якi наведено у картах.

16. Загальна нормативна чисельнiсть (Нз) працiвникiв бухгалтерського облiку визначається за формулою:

Н_з = Н ? К_к.п.з.

Приклад розрахунку нормативу чисельностi працiвникiв бухгалтерського облiку пiдприємства

Вихiднi данi:

1. Загальна чисельнiсть працюючих на пiдприємствi (Ч_пр.) — 225 чол.

2. Кiлькiсть самостiйних структурних пiдроздiлiв (N_с.п.) — 10 од.

3. Питома вага робiт з бухгалтерського облiку та звiтностi, яка виконується на ПЕОМ — менше 70 вiдсоткiв.

Розрахунок:

1. Загальна нормативна чисельнiсть працiвникiв бухгалтерського облiку визначається за формулою:

Н_з= Н ? К_к.п.з.

2. Згiдно нормативної карти 12 лист 1 для пiдприємства чисельнiстю 225 чол. i кiлькiстю самостiйних структурних пiдроздiлiв — 10 од. нормативна чисельнiсть працiвникiв бухгалтерського облiку (Н) становить 4,6 чоловiк.

3. Загальна нормативна чисельнiсть працiвникiв бухгалтерського облiку з врахуванням коефiцiєнта питомої ваги робiт з бухгалтерського облiку та звiтностi, яка виконується менше 70 вiдсоткiв на ПЕОМ (К_к.п.з= 1,3) становить:

Н_з= 4,6 ? 1,3 = 5,98 чол.

Приймається чисельнiсть 6 чол.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ

Згiдно iз Законом України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» всi пiдприємства повиннi вести бухгалтерський облiк. За даними цього облiку складається вся звiтнiсть: податкова та iншi види звiтностi, що використовують грошовий вимiрник.

Основним завданням бухгалтерського облiку є:

збирання, оброблення i вiдображення первинних даних про господарську дiяльнiсть;

систематизацiя даних з метою узагальнення i одержання пiдсумкової iнформацiї про господарську дiяльнiсть;

забезпечення необхiдними даними з метою здiйснення контролю за виконанням планiв дiяльностi, режиму економiї.

Для забезпечення виконання цих завдань усi данi бухгалтерського облiку повиннi бути своєчасними, точними i достовiрними. Окрiм того, повинно бути забезпечено єднiсть показникiв облiку на всiх рiвнях управлiння.

Вiдповiдальнiсть за органiзацiю бухгалтерського облiку на пiдприємствi покладено на власника цього пiдприємства або уповноважений орган, який здiйснює керiвництво пiдприємством. До його функцiй входить забезпечення облiкового процесу та формування облiкового апарату. Керiвник пiдприємства зобов’язаний створити необхiднi умови для правильного ведення бухгалтерського облiку, забезпечити неухильне виконання всiма пiдроздiлами, службами та працiвниками, якi причетнi до бухгалтерського облiку, правомiрних вимог бухгалтера стосовно дотримання порядку оформлення та подання до облiку вiдповiдних документiв.

Органiзацiя працi повинна:

реґламентувати обов’язки та вiдповiдальнiсть кожного працюючого;

передбачати комплексне вирiшення усiх питань органiзацiї працi на основi подiлу та кооперацiї працi.

Важливим елементом органiзацiї працi працiвникiв бухгалтерського облiку є рацiональне планування службових примiщень. Цей збiрник нормативiв орiєнтовано на комплекс органiзацiйно-технiчних умов, якi забезпечують можливiсть нормальної роботи вiдповiдно до санiтарно-гiгiєнiчних стандартiв.

Нормативи чисельностi розраховано за умов, що кожен фахiвець виконує роботу iз застосуванням комп’ютерних програм iз бухгалтерського облiку. Пiд час застосування комп’ютерiв слiд дотримуватись вимог гiгiєни працi, а саме: заданих параметрiв повiтряного середовища (температури, вiдносної вологостi, барометричного тиску), у примiщеннях рекомендується здiйснювати кондицiювання повiтря.

Нормальними клiматичними умовами експлуатацiї ПЕОМ є:

температура навколишнього повiтря — 20 + 5 °C;

вiдносна вологiсть навколишнього повiтря — 65 ± 15%;

атмосферний тиск — вiд 84 до 107 кПа (630–800 мм. рт. ст.);

максимальна запиленiсть повiтря в примiщеннях при розмiрi часток не бiльше 3 мкм — 0,75 мг/куб. м.

Вiдстань мiж очима працюючого та екраном комп’ютера повинна бути не меншою, нiж пiвтори довжини дiагоналi використовуваного монiтора; дисплей слiд розташовувати нижче рiвня очей на 15 градусiв, а клавiатуру — на вiдстанi близько 40 сантиметрiв вiд тулуба. Зап’ястя повиннi розташовуватися так, щоб сонячне промiння i свiтло ламп не вiдбивались вiд нього та не ослiплювали працюючого. В iдеалi рiвень яскравостi екрана повинен вiдповiдати яскравостi свiтла в примiщеннi, чого можна домогтися за допомогою налагодженого монiтора.

Основний принцип органiзацiї робочого мiсця працiвникiв бухгалтерського облiку — комплексне оснащення його необхiдними засобами працi. Велике значення в оснащеннi робочих мiсць має встановлення меблiв з унiфiкованих елементiв, якi вибираються з урахуванням посадових обов’язкiв i характеру роботи стосовно до кожного працiвника. Із таких елементiв можна монтувати рiзноманiтнi робочi столи, приставки до них, тумби та iнше. Вiдстань мiж робочими мiсцями повинна бути 0,75–0,9 м. Для зберiгання технiчної та довiдкової лiтератури, а також папок з документами пропонується шафа загального користування.

Особливе значення має освiтлення робочого мiсця. Якщо на робочому мiсцi є мiсцеве освiтлення, то рекомендується застосовувати поворотнi, пересувнi лампи. М’яке свiтло, що не слiпить очi, повинно надходити до поверхнi робочого стола лiворуч. Недопустимо застосовування лише мiсцевого освiтлення.

Рекомендованi норми освiтлення службових примiщень та робочих мiсць:

у разi люмiнесцентного освiтлення — 300 люкс;

у разi освiтлення лампами розжарювання — 150 люкс.

Ефективнiсть освiтлення в службових примiщеннях пiдвищується при рацiональному фарбуваннi стiн, стель. На ефективнiсть працi суттєво впливає колiр примiщення. Найсприятливiшим є бiлий, зелено-блакитний, свiтло-зелений, бежевий. Цi кольори не тiльки заспокiйливо дiють на нервову систему людини, але i значно полiпшують освiтленiсть у примiщеннях.

Для кращого розсiювання та вiдбиття свiтла рекомендується стелю фарбувати у бiлий колiр, вiн вiдбиває до 90% свiтлового потоку. Стiни повиннi менше вiдбивати свiтло i мають бути темнiшого кольору, нiж стеля. Якщо вiкна у примiщеннi виходять на сонячний бiк, то стiни краще фарбувати в прохолоднi тони: блакитний, зеленуватий, салатний. Для примiщень з вiкнами, орiєнтованими на пiвнiч, пiвнiчний захiд, пiвнiчний схiд, бiльше пiдходять кольори теплої гами: жовтуватий, свiтло-оранжевий, пiщаний.

Пiдлоги незалежно вiд матерiалу, з якого їх зроблено, повиннi мати темнiший колiр, нiж стiни.

Озеленення примiщень, що є декоративним елементом iнтер’єру полiпшує склад повiтря, зменшує нервово-психiчне стомлення, що особливо важливо для умов розумової працi.

ЗАДАЧІ І ФУНКЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1. Основними задачами бухгалтерського облiку є здiйснення ведення бухгалтерського, податкового облiку i складання фiнансової звiтностi з метою надання внутрiшнiм та зовнiшнiм користувачам для прийняття рiшень щодо повної, правдивої i неупередженої iнформацiї про фiнансовий стан, результати дiяльностi i рухи коштiв на основi таких принципiв:

• обачностi — застосування в бухгалтерському облiку методiв оцiнки, що повиннi запобiгати заниженню або завищенню оцiнки зобов’язань та витрат i завищенню оцiнки активiв i доходiв;

• повного висвiтлення — фiнансова звiтнiсть повинна мiстити всю iнформацiю про фактичнi i потенцiйнi наслiдки господарських операцiй та подiй, здатних вплинути на рiшення, прийнятi на її основi;

• послiдовностi — постiйне застосування обраної облiкової полiтики;

• безперервностi — оцiнка активiв i зобов’язань здiйснюється виходячи з припущення, що її дiяльнiсть буде продовжуватися i далi;

• нарахування i вiдповiдностi доходiв i витрат — для визначення фiнансового результату звiтного перiоду необхiдно порiвнювати доходи звiтного перiоду з витратами, що були здiйсненi для одержання цих доходiв. При цьому доходи i витрати вiдбиваються в бухгалтерському облiку та фiнансовiй звiтностi в момент виникнення незалежно вiд дати чи надходження сплати коштiв;

• превалювання сутностi над формою — операцiї враховуються вiдповiдно до їхньої сутностi, а не тiльки виходячи з юридичної форми;

• фiзичної собiвартостi. Прiоритетною є оцiнка активiв виходячи з витрат на їх придбання i виробництво;

• єдиного грошового вимiрника — вимiр i узагальнення всiх господарських операцiй фiнансової звiтностi здiйснюється в єдинiй грошовiй одиницi — гривнях;

• перiодичностi — можливостi розподiлу дiяльностi на визначенi перiоди часу з метою складання фiнансової звiтностi.

2. До функцiй бухгалтерського облiку входить:

2.1 Ведення бухгалтерського облiку вiдповiдно до єдиних методологiчних основ, установлених Законом України «Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть».

2.2 Складання на основi даних бухгалтерського i податкового облiку фiнансової, податкової та статистичної звiтностi i подання її внутрiшнiм та зовнiшнiм користувачам у встановлений термiн.

2.3 Вiдбивання на рахунках бухгалтерського облiку всiх господарських операцiй вiдповiдно до чинного законодавства на пiдставi наданих первинних документiв.

2.4 Ведення податкового облiку.

2.5 Пiдготовка пропозицiй стосовно:

• визначення облiкової полiтики, внесення змiн до обраної облiкової полiтики, вибору форми бухгалтерського облiку з урахуванням дiяльностi й технологiї обробки облiкових даних;

• розробки системи i форм внутрiшньогосподарського (управлiнського) облiку i правил документообiгу, додаткової системи рахункiв i регiстрiв аналiтичного облiку, звiтностi;

• надання працiвникам прав на пiдписання первинних i зведених облiкових документiв;

• вибору оптимальної структури, чисельностi, пiдвищення професiйного рiвня працiвникiв бухгалтерського облiку, забезпечення їх усiма необхiдними довiдковими матерiалами;

• полiпшення системи iнформацiйного забезпечення керування i шляхiв проходження обробленої iнформацiї до виконавцiв;

• упровадження автоматизованої системи обробки даних бухгалтерського облiку з урахуванням особливостей дiяльностi або удосконалення дiючої;

• забезпечення збереження майна, рацiонального й ефективного використання матерiальних, трудових та фiнансових ресурсiв;

• видiлення на баланс окремих пiдроздiлiв i включення їхнiх показникiв до фiнансової звiтностi.

2.6 Участь у проведеннi економiчного аналiзу господарсько-фiнансової дiяльностi з метою виявлення внутрiшньогосподарських резервiв пiдприємства.

2.7 Участь у пiдготовцi заходiв щодо запобiгання нестачам, незаконнiй витратi коштiв i товарно-матерiальних цiнностей.

2.8 Участь у проведеннi iнвентаризацiй i оформленнi матерiалiв, пов’язаних iз нестачею, вiдшкодуванням утрат вiд нестачi, крадiжки i псування активiв та здiйснення контролю дотримання iншими пiдроздiлами встановлених правил проведення iнвентаризацiї оборотних та необоротних активiв, зобов’язань.

2.9 Участь у плануваннi дiяльностi пiдприємства.

2.10 Нарахування i за узгодженням з керiвником перерахування податкiв i зборiв (обов’язковi платежI) у бюджети та державнi цiльовi фонди i виконання робiт щодо розрахункiв з iншими кредиторами.

2.11 Врахування результатiв господарсько-фiнансової дiяльностi пiдприємства вiдповiдно до встановлених правил.

2.12 Робота, пов’язана iз звiрянням розрахункiв iз суб’єктами господарської дiяльностi i з пiдроздiлами, виведеними на окремий баланс.

2.13 Здiйснення нарахування заробiтної плати на пiдставi поданих у встановленому порядку даних та роботи, пов’язанi з виплатою заробiтної плати.

2.14 Забезпечення перевiрки (контролю) ведення бухгалтерського облiку i звiтностi в структурних пiдроздiлах, у виробництвах i господарствах, видiлених на окремий баланс та подання пропозицiй щодо полiпшення їх роботи.

2.15 Надання даних бухгалтерського i податкового облiку для проведення аналiзу фiнансово-господарської дiяльностi з метою виявлення внутрiшньогосподарських резервiв, запобiгання втратам i невиробничим витратам.

2.16 Оформлення i передавання у встановленому порядку в архiв вiдпрацьованих бухгалтерських документiв.

НОРМАТИВНА ЧАСТИНА

Роздiл 1. НОРМИ ЧАСУ НА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1.1 Облiк основних засобiв та нематерiальних активiв

Основнi засоби— матерiальнi активи, якi пiдприємство утримує з метою використання їх у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання їх у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк).

Об’єкт основних засобiв— закiнчений пристрiй з усiма пристосуваннями i приладдям до нього або окремий конструктивно вiдокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостiйних функцiй, чи вiдокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметiв одного або рiзного призначення, що мають для їх обслуговування загальнi пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслiдок чого кожен може виконувати свої функцiї, а комплекс — певну роботу тiльки в складi комплексу, а не самостiйно.

Якщо один об’єкт основних засобiв складається iз частин, якi мають рiзний строк корисного використання (експлуатацiї), то кожна iз цих частин може визнаватися в бухгалтерському облiку як окремий об’єкт основних засобiв.

Нематерiальний актив— немонетарний актив, який не має матерiальної форми, може бути iдентифiкований та утримується пiдприємством з метою використання протягом перiоду бiльше одного року (або одного операцiйного циклу, якщо вiн перевищує один рiк) для виробництва, торгiвлi, в адмiнiстративних цiлях чи надання в оренду iншим особам. До монетарних активiв належать грошовi кошти, їх еквiваленти, а також iншi активи, якi мають бути отриманi у фiксованiй, визначенiй сумi грошей. Решта активiв вважаються немонетарними (запаси, будiвлi, устаткування). Особливiстю, яка вiдрiзняє нематерiальний актив вiд усiх iнших немонетарних активiв, є вiдсутнiсть його фiзичної субстанцiї.

1.2 Облiк запасiв

Облiк запасiв є однiєю з найбiльших складових собiвартостi продукцiї, робiт, послуг. Цей облiк хоч не складний, але, як правило, дуже трудомiсткий, оскiльки до складу запасiв може входити сотнi видiв найменувань, за кожним з яких для забезпечення кiлькiсної та якiсної iнформацiї слiд вести аналiтичний облiк. Для цього потрiбно вказувати кiлькiсть кожної облiкової одиницi в натуральних вимiрниках, якi повиннi бути єдинi на пiдприємствi. У випадку, коли на пiдприємство вiд постачальника надходять запаси, що значаться по документах в iншому вимiрнику, то необхiдно перерахувати у той вимiрник, який застосовується на пiдприємствi. Основним вимiрником бухгалтерського облiку є вартiсний.

Запаси — це активи, якi:

• зберiгаються для наступного продажу в умовах звичайної господарської дiяльностi;

• перебувають у процесi виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;

• зберiгаються для споживання пiд час виробництва продукцiї, виконання робiт i надання послуг, а також для управлiння пiдприємством.

Запаси визначаються активами, коли iснує iмовiрнiсть того, що пiдприємство отримає в майбутньому економiчнi вигоди, пов’язанi з їх використанням, та їх вартiсть можна достовiрно визначити.

1.3 Облiк розрахункiв з оплати працi

Загальнi положення — пiд системою оплати працi розумiється спосiб обчислення розмiрiв винагороди, що пiдлягає виплатi працiвникам пiдприємства згiдно iз здiйсненими ними витратами працi або за результатами роботи.

Система оплати працi регулюється на основi Кодексу законiв про працю (КЗпП) та системою угод, що укладаються на вiдповiдних рiвнях: генеральна угода, галузева (регiональна) угода, колективний договiр та iндивiдуальний трудовий договiр.

Основним законодавчим актом у сферi трудових вiдносин є Кодекс законiв про працю. Вiн регулює трудовi вiдносини працiвникiв усiх пiдприємств незалежно вiд форми власностi, виду дiяльностi i галузевої приналежностi.

На державному рiвнi укладається Генеральна угода, яка передбачає основнi принципи i норми реалiзацiї соцiально-економiчної полiтики i трудових вiдносин, зокрема, щодо мiнiмальних соцiальних гарантiй з оплати працi i доходiв всiх соцiальних груп.

1.4 Облiк грошових коштiв

1.5 Облiк власного капiталу забезпечення зобов’язань

Джерелами формування майна пiдприємства є власнi (власний капiтал) i позиковi кошти (позиковий капiтал).

Власний капiтал — це частина в активах пiдприємства, що залишається пiсля вирахування його зобов’язань. Власний капiтал складається iз:

• статутного капiталу;

• пайового капiталу;

• додатково вкладеного капiталу;

• iншого додаткового капiталу;

• резервного капiталу;

• нерозподiленого прибутку (непокритого збитку);

• неоплаченого капiталу;

• вилученого капiталу.

Для реальної оцiнки показника власного капiталу сума неоплаченого капiталу, вилученого капiталу та непокритого збитку пiдприємства вiднiмається пiд час визначення пiдсумку власного капiталу в балансi пiдприємства.

Складовi власного капiталу вiдображають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження пiдприємства як внески чи залишили у формi нерозподiленого прибутку, або суму, що її пiдприємство одержало у своє розпорядження ззовнi (вiд iнших пiдприємств) без повернення.

1.6 Облiк фiнансових iнвестицiй та розрахункiв векселями

Інвестицiя — господарська операцiя, яка передбачає придбання основних фондiв, нематерiальних активiв, корпоративних прав та цiнних паперiв в обмiн на кошти або майно. Інвестицiї подiляються на капiтальнi, фiнансовi та реiнвестицiї.

Пiд фiнансовою iнвестицiєю слiд розумiти господарську операцiю, яка передбачає придбання корпоративних прав, цiнних паперiв, деривативiв та iнших фiнансових iнструментiв.

Фiнансовi iнвестицiї подiляються на прямi та портфельнi.

Пряма iнвестицiя — господарська операцiя, яка передбачає внесення коштiв або майна до статутного фонду юридичної особи в обмiн на корпоративнi права, емiтованi такою юридичною особою.

Портфельна iнвестицiя — господарська операцiя, яка передбачає придбання цiнних паперiв, деривативiв та iнших фiнансових активiв за кошти на фондовому ринку (за винятком операцiй iз купiвлi акцiй як безпосередньо платником податку, так i пов’язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 вiдсоткiв загальної суми акцiй, емiтованих iншою юридичною особою, якi належать до прямих iнвестицiй).

Фiнансовi iнвестицiї визначаються, як активи, що утримуються з метою збiльшення прибутку (вiдсоткiв, дивiдендiв тощо), зростання капiталу та iнших вигод для iнвестора (тобто юридичної чи фiзичної особи, що здiйснює вкладення).

Вексель — цiнний папiр, що засвiдчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термiн зазначену суму грошей власниковi векселя (векселетримачевI).

Розрiзняють простий i переказний вексель. Простий вексель мiстить просту i нiчим не обумовлену обiцянку векселедавця сплатити власниковi векселя пiсля вказаного термiну певну суму. Переказний вексель (трата) мiстить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платниковi (трасотовI), сплатити третiй особi (ремiтентовI) певну суму грошей у певний термiн.

1.7 Облiк дебiторської заборгованостi

Дебiторська заборгованiсть — сума заборгованостi дебiторiв пiдприємству на певну дату.

Дебiтори — юридичнi та фiзичнi особи, якi внаслiдок минулих подiй заборгували пiдприємству певнi суми грошових коштiв, їх еквiвалентiв або iнших активiв.

Довгострокова дебiторська заборгованiсть — сума дебiторської заборгованостi, яка не виникає в ходi нормального операцiйного циклу та буде погашена пiсля дванадцяти мiсяцiв з дати балансу.

Поточна дебiторська заборгованiсть — сума дебiторської заборгованостi, яка виникає в ходi нормального операцiйного циклу або буде погашена протягом дванадцяти мiсяцiв з дати балансу.

Безнадiйна дебiторська заборгованiсть — це заборгованiсть, яка вiдповiдає однiй з наведених нижче ознак:

• заборгованiсть, за якою минув строк позовної давностi;

• заборгованiсть, яку не погашено через недостатнiсть майна дебiтора, якого було оголошено банкрутом;

• заборгованiсть, яка не погашена через брак коштiв, отриманих на вiдкритих аукцiонах пiд час продажу заставленого майна, за умови, що iншi юридичнi заходи кредитора не привели до стягнення iншого майна;

• стягнення заборгованостi стало неможливим у зв’язку з надзвичайними подiями;

• прострочена заборгованiсть померлих фiзичних осiб, а також осiб, якi пропали безвiсти, прострочена заборгованiсть фiзичних осiб, засуджених до позбавлення волi.

1.8 Облiк кредиторської заборгованостi

1.9 Облiк витрат i доходiв

Елемент витрат — сукупнiсть економiчно однорiдних витрат.

Непрямi витрати — витрати, що не можуть бути вiднесенi безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економiчно доцiльним шляхом.

Нормальна потужнiсть — очiкуваний середнiй обсяг дiяльностi, що може бути досягнутий за умов звичайної дiяльностi пiдприємства протягом кiлькох рокiв або операцiйних циклiв з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Об’єкт витрат — продукцiя, роботи, послуги або вид дiяльностi пiдприємства, якi потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

1.10 Фiнансова звiтнiсть та показники фiнансового аналiзу

1.10.1 Баланс пiдприємства

Бухгалтерський баланс — це звiт про фiнансовий стан пiдприємства, який вiдображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капiтал.

Бухгалтерський баланс будується у виглядi двосторонньої таблицi. У лiвiй частинi балансу, що називається активом, показують склад i розмiщення активiв пiдприємства, а у правiй, що називається пасивом, — капiтал, забезпечення та зобов’язання пiдприємства.

НОРМИ ЧАСУ НА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ			Карта 10
			Лист 1
			Листiв 7
№ позицiї	Найменування виду виконуваної роботи (господарської операцiї)	Одиниця вимiру	Норма часу, год.
1	Складання балансу пiдприємства чисельнiстю до:
	50 чол.	Один баланс	2,5
	51-100 чол.	Те ж	3,0
	101-500 чол.	- « -	4,5
	501-1000 чол.	- « -	7,5
	1001-5000 чол.	- « -	15,0
	5001-10000 чол.	- « -	22,5
	Бiльше 10000 чол.	- « -	30,0

1.10.2 Звiт про фiнансовi результати

Метою складання звiту про фiнансовi результати є надання користувачам повної, достовiрної та неупередженої iнформацiї про доходи, витрати, прибутки i збитки вiд дiяльностi пiдприємства за звiтний перiод. Тобто у звiтi про фiнансовi результати розраховують чистий прибуток, отриманий пiдприємством.

Для повнiшої оцiнки результатiв дiяльностi пiдприємства фiнансовi показники в звiтi визначаються та вiдображаються в розрiзi звичайної дiяльностi та надзвичайних подiй. Цей звiт дає можливiсть користувачам оцiнити дiлову активнiсть пiдприємства та його фiнансову привабливiсть без викривлення iнформацiї випадковими прибутками або збитками. Розмежування показникiв за видами дiяльностi дає змогу оцiнити прибутковiсть кожного напряму дiяльностi та прийняти рiшення щодо прiоритетностi того чи iншого напряму.

НОРМИ ЧАСУ НА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ			Карта 10
			Лист 2
			Листiв 7
№ позицiї	Найменування виду виконуваної роботи (господарської операцiї)	Одиниця вимiру	Норма часу, год.
2	Складання звiту про фiнансовi результати дiяльностi пiдприємства чисельнiстю до:
	50 чол.	Один фiнансовий звiт	2,5
	51-100 чол.	Те ж	3,0
	101-500 чол.	- « -	4,5
	501-1000 чол.	- « -	7,0
	1001-5000 чол.	- « -	10,0
	5001-10000 чол.	- « -	15,0
	Бiльше 10000 чол.	- « -	22,0

1.10.3 Звiт про рух грошових коштiв

Звiт про рух грошових коштiв — це звiт, який вiдображає надходження i вибуття грошових коштiв у результатi дiяльностi пiдприємства в звiтному перiодi.

Звiт про рух грошових коштiв складається з метою надання користувачам фiнансової звiтностi повної, достовiрної та неупередженої iнформацiї про змiни, якi вiдбулися у грошових коштах пiдприємства та їх еквiвалентах за звiтний перiод.

НОРМИ ЧАСУ НА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ			Карта 10
			Лист 3
			Листiв 7
№ позицiї	Найменування виду виконуваної роботи (господарської операцiї)	Одиниця вимiру	Норма часу, год.
3	Складання звiту про рух грошових коштiв:	Один звiт
	— рух коштiв у результатi операцiйної дiяльностi;	Те ж	6,0
	— рух коштiв у результатi iнвестицiйної дiяльностi;	- « -	6,0
	— рух коштiв у результатi фiнансової дiяльностi	- « -	4,0

1.10.4 Звiт про власний капiтал

Звiт про власний капiтал — це звiт, який вiдображає змiни в складi власного капiталу пiдприємства протягом звiтного перiоду.

Метою складання Звiту про власний капiтал є розкриття iнформацiї про змiни у складi власного капiталу пiдприємства протягом звiтного перiоду.

НОРМИ ЧАСУ НА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ			Карта 10
			Лист 4
			Листiв 7
№ позицiї	Найменування виду виконуваної роботи (господарської операцiї)	Одиниця вимiру	Норма часу, год.
4	Складання звiту про власний капiтал:	Один звiт
	— залишок на початок року;	Те ж	0,2
	— коригування;	- « -	0,3
	— скоригований залишок на початок року;	- « -	0,2
	— переоцiнка активiв;	- « -	0,4
	— чистий прибуток (збиток) за звiтний перiод;	- « -	0,2
	— розподiл прибутку;	- « -	0,2
	— внески учасникiв;	- « -	0,2
	— вилучення капiталу;	- « -	0,3
	— iншi змiни у капiталi;	- « -	0,2
	— разом змiн у капiталi;	- « -	0,2
	— залишок на кiнець року	- « -	0,2

1.10.5 Складання примiток до фiнансової звiтностi

Примiтки до звiтiв є обов’язковою складовою рiчною фiнансової звiтностi для всiх пiдприємств.

Примiтки до фiнансових звiтiв — це сукупнiсть показникiв i пояснень, яка забезпечує деталiзацiю i обґрунтування статей i фiнансових звiтiв, а також iнформацiя, розкриття якої передбачено вiдповiдними положеннями.

НОРМИ ЧАСУ НА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ			Карта 10
			Лист 5
			Листiв 7
№ позицiї	Найменування виду виконуваної роботи (господарської операцiї)	Одиниця вимiру	Норма часу, год.
5	Заповнення типової форми «Примiтки до рiчної фiнансової звiтностi»:
	до 500 чол.	Один звiт	0,80
	501-1000 чол.	Те ж	2,00
	1001-2000 чол.	- « -	3,55
	2001-5000 чол.	- « -	5,00
	Бiльш 5000 чол.	- « -	6,50
6	Подання iнформацiї про:
	— облiкову полiтику та її змiну;	Одна примiтка	0,20
	— оцiнку основних засобiв;	Те ж	0,15
	— склад i суму доходiв та втрат за кожною надзвичайною подiєю; склад i суму витрат, якi не включено до статей витрат цього звiту, а вiдображено безпосередньо у складi власного капiталу (крiм вилучення капiталу та розподiлами мiж власниками);	- « -	0,30
	— склад грошових коштiв та їхнiх еквiвалентiв; склад статей «Іншi надходження», «Іншi платежi» та iнших статей, що об’єднують кiлька видiв грошових потокiв; негрошовi операцiї iнвестицiйної та фiнансової дiяльностi;	- « -	0,25
7	Розкриття призначення та умови використання кожного елемента власного капiталу (крiм статутного)	- « -	0,25

1.10.6 Вiдображення у фiнансової звiтностi виправлення помилок та змiн в облiковiй полiтицi пiдприємства

Пiд час складання фiнансової звiтностi виникають обставини, що впливають на її показники, не виключається i виникнення помилок.

НОРМИ ЧАСУ НА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ			Карта 10
			Лист 6
			Листiв 7
№ позицiї	Найменування виду виконуваної роботи (господарської операцiї)	Одиниця вимiру	Норма часу, год.
8	Виправлення помилок у фiнансовiй звiтностi	Один звiт	0,50
9	Вiдображення змiн облiкової полiтики	Одне вiдображення	0,30

1.10.7 Аналiз фiнансової звiтностi пiдприємства

Аналiз фiнансового стану необхiдно для полiпшення органiзацiї фiнансiв та пiдвищення ефективностi їх використання в процесi господарської дiяльностi. Змiст аналiзу полягає у вивченнi розмiщення i використання засобiв виробництва, платоспроможностi пiдприємства тощо.

НОРМИ ЧАСУ НА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ			Карта 10
			Лист 7
			Листiв 7
№ позицiї	Найменування виду виконуваної роботи (господарської операцiї)	Одиниця вимiру	Норма часу, год.
10	Проведення аналiзу фiнансової звiтностi:
	до 500 чол.	Звiтна форма або окремий рахунок	1,20
	501-1000 чол.	Те ж	2,50
	1001-2000 чол.	- « -	5,00
	2001-5000 чол.	- « -	7,00
	Бiльш 5000 чол.	- « -	9,00

НОРМИ ЧАСУ НА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. РОБОТИ ІЗ МЕТОДОЛОГІЇ ТА РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТУ. РОБОТИ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ			Карта 11
			Лист 1
			Листiв 1
№ позицiї	Найменування виду виконуваної роботи (господарської операцiї)	Одиниця вимiру	Норма часу, год.
1	Ведення аналiтичного облiку щодо податкiв, зборiв, перевiрка розрахункiв iз податкiв з Державною податковою iнспекцiєю	Вiдомiсть — 1 позицiя	0,20
2	Формування Книги закупiвель та продажу	Книга — 1 позицiя	0,10
3	Надання методологiчної допомоги щодо вивчення бухгалтерського облiку	Одна консультацiя	0,25
4	Фiнансово-правовий аналiз дiючої облiкової полiтики на пiдприємствi	Аналiз	12,0
5	Розроблення методичної документацiї щодо ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi:
	без застосування науково-методичної документацiї;	Лист формату А4	1,00
	iз застосуванням науково-методичної документацiї	Те ж	2,00
6	Проведення роботи в установах, органiзацiях (банк, податкова iнспекцiя, Казначейство тощо)	1 вiдвiдування	1,30

Роздiл 2. НОРМАТИВИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Професiйнi назви робiт працiвникiв бухгалтерського облiку згiдно з Класифiкатором професiй ДК 003-95

Код Класифiкатора професiй ДК 003-95	Професiйнi назви робiт
1231	Головний бухгалтер
1231	Заступник головного бухгалтера
1229.7	Начальник вiддiлу (сектору)
1237.2	Начальник бюро
2411.2	Бухгалтер (з дипломом спецiалiста)
3433	Бухгалтер
2441.2	Економiст з фiнансової роботи
2441.2	Економiст з бухгалтерського облiку та аналiзу господарської дiяльностi
4212	Інкасатор
4211	Касир

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України “Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку” від 26.09.2003 р. № 269

Дебет-Кредит: Нормативні документи

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України “Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку” від 26.09.2003 р. № 269

Напишіть відгук Скасувати відповідь

Мета