Лист Міністерства соціальної політики України “Питання застосування законодавства про соціальне страхування” від 15.05.2015 р. № 146/0/15-15/18

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.05.2015 р. № 146/0/15-15/18
Питання застосування законодавства про соціальне страхування
Міністерство соціальної політики розглянуло лист з питань застосування законодавства про соціальне страхування і повідомляє.
До питання 1 (стосовно розрахунку допомоги по вагітності та пологах)
Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, ухваленими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (пункт 7 Порядку).
Особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція). Так, згідно з підпунктом 1.6.1 пункту 1.6 Інструкції нарахування фонду оплати праці відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця), зокрема, відпустки, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.
Таким чином, законодавчо визначено період відображення фонду оплати праці у первинному документі бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.
Відповідно до пункту 14 Порядку середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
До питань 2 та 3 (стосовно визначення розміру допомоги по вагітності та пологах, якщо у розрахунковому періоді немає відпрацьованих днів)
Відповідно до пункту 10 Порядку, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.
У випадках, коли відсутні підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, визначені законодавством, та у розрахунковому періоді застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 Порядку, та/або з поважних причин, що не зазначені у пункті 4 Порядку (відпустка без збереження заробітної плати, яка надається відповідно до Закону України “Про відпустки”), на нашу думку, для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах може бути застосовано пункт 10 Порядку. Зазначене ґрунтується на таких підставах.
Статтею 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 1105) встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи.
Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності чітко визначені статтею 23 Закону № 1105.
Таким чином, Законом встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення та підстави для відмови в його наданні, в той час як Порядком визначено лише правила обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, зокрема, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Щодо окремої думки виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з цього питання звертаємо увагу, що право давати роз’яснення щодо застосування Порядку № 1266 (п. 4 постанови КМУ від 26.09.2001 р. № 1266) надано Мінсоцполітики.
Разом з тим, з метою вдосконалення зазначеного Порядку Мінсоцполітики розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266″, яким, зокрема, запропоновано відпустку без збереження заробітної плати вважати періодом, коли особа не працювала з поважних причин, що дає можливість виключати її з розрахункового періоду. На сьогодні проект постанови опрацьовується для подання на розгляд Кабінету Міністрів України.
До питання 4 (стосовно розрахункового періоду для оплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами)
Відповідно до пунктів 7, 8, 9 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, що підлягає обкладанню податком з доходів фізичних осіб, у межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Усі виплати, з яких сплачено страхові внески, під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат включаються в тому місяці, в якому їх було нараховано.
Згідно з пунктом 5 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Згідно з підпунктом 1.6.2 пункту 1.6 Інструкції, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, в якому було здійснено нарахування.
Тобто сума донарахованої заробітної плати включається в базу для нарахування страхових внесків у місяці, у якому здійснено донарахування, і не впливає на розрахунок допомоги по вагітності та пологах, що виплачена за попередній період, оскільки при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги включається лише сума оплати праці, з якої у розрахунковому періоді сплачені страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Заступник Міністра
В. Ярошенко
Лист Міністерства соціальної політики України “Питання застосування законодавства про соціальне страхування” від 15.05.2015 р. № 146/0/15-15/18

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>