Закон України “Про гуманітарну допомогу” від 22.10.1999 р. № 1192-XIV

Редакція: 04.10.2015 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про гуманітарну допомогу

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
від 3 квітня 2003 року № 662-IV,
 від 22 травня 2003 року № 860-IV,
 від 7 липня 2005 року № 2772-IV,
 від 3 квітня 2007 року № 856-V,
від 15 грудня 2009 року № 1760-VI,
 від 13 березня 2012 року № 4496-VI,
 від 5 липня 2012 року № 5073-VI,
 від 16 жовтня 2012 року № 5463-VI,
 від 4 липня 2013 року № 406-VII,
 від 8 квітня 2014 року № 1190-VII,
від 14 травня 2015 року № 426-VIII,
від 16 липня 2015 року № 640-VIII,
від 15 вересня 2015 року № 688-VIII
(У тексті Закону слова “митними і податковими органами України”, “митні органи”, “митний орган України” та “державна податкова служба” в усіх відмінках замінено словами “органи доходів і зборів” у відповідному відмінку згідно із Законом України від 4 липня 2013 року № 406-VII)
Цей Закон визначає правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги та сприяє гласності і прозорості цього процесу.
Стаття 1. Визначення термінів і понять
У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:
безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) – надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам;
гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”;
(абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 05.07.2012 р. № 5073-VI, від 08.04.2014 р. № 1190-VII)
донори (іноземні, вітчизняні) – юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами;
отримувачі гуманітарної допомоги – такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:
а) підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;
б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”;
(пункт “б” абзацу п’ятого статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5073-VI)
в) громадські організації інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;
г) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації”;
ґ) реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності;
(абзац п’ятий статті 1 доповнено пунктом “ґ” згідно із Законом України від 07.07.2005 р. № 2772-IV)
набувачі гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи визначаються відповідно до пунктів “а”, “б”, “в”, “г”, “ґ” абзацу п’ятого цієї статті.
(абзац шостий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2005 р. № 2772-IV)
Стаття 2. Законодавство України про гуманітарну допомогу
Законодавство України про гуманітарну допомогу складається з Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”, цього Закону, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
(стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5073-VI)
Стаття 3. Підстави для здійснення гуманітарної допомоги та її переадресування
Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.
Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.
Зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами за рішенням відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги.
(частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Стаття 4. Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги
До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги належать:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги приймають рішення за погодженням із органами доходів і зборів, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я, у сфері економічного розвитку, державну фінансову політику, державну політику у сфері цивільного захисту, Міністерством внутрішніх справ України, Національним банком України чи його філіями (територіальними управліннями).
(стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 03.04.2003 р. № 662-IV, від 22.05.2003 р. № 860-IV,  у редакції Закону України  від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Стаття 5. Повноваження спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, здійснює:
визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою;
контроль за отриманням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги;
(абзац третій частини першої статті 5 у редакції Закону України від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
контроль за діяльністю Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які діють у межах наданих їм цим Законом повноважень;
ведення Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги;
інші повноваження, визначені цим Законом.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації здійснюють:
визнання гуманітарною допомогою легкових автомобілів для забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів, які перебувають на обліку для їх отримання, та вантажів вагою до 3 тонн у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
контроль за отриманням, збереженням, складуванням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги, стосовно отримувачів такої допомоги, місцезнаходження яких визначено на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
(частина друга статті 5 у редакції Закону України від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
У разі незгоди отримувача гуманітарної допомоги або іноземного донора з рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій рішення приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
У випадках стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкої хвороби конкретних фізичних осіб центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, може встановлювати спрощений порядок надання та розподілу гуманітарної допомоги.
Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги забезпечують широку гласність у висвітленні через засоби масової інформації всіх аспектів своєї діяльності щодо отримання, розподілу та використання гуманітарної допомоги.
(стаття 5 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Стаття 6. Звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг), визнаних гуманітарною допомогою
Визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням таких особливостей.
(частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 16.10.2012 р. № 5463-VI, від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
Не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім:
автомобілів швидкої медичної допомоги, легкових автомобілів спеціального призначення для Міністерства внутрішніх справ України;
транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції для отримання і використання Збройними Силами України, Національною гвардією України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України для забезпечення проведення антитерористичної операції;
(частину другу статті 6 доповнено новим абзацом третім згідно із Законом України від 16.07.2015 р. № 640-VIII, у зв’язку з цим абзаци третій та четвертий вважати відповідно абзацами четвертим та п’ятим)
транспортних засобів, призначених для перевезення більше ніж вісім осіб, та автомобілів, обладнаних для перевезення інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, що передаються для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров’я і навчальним закладам, громадським організаціям інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, державним закладам системи реабілітації, фізичної культури і спорту інвалідів “Інваспорт”;
(абзац четвертий частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
легкових автомобілів, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж вісім років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, для подальшої передачі інвалідам, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством.
(абзац п’ятий частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
До товарів гуманітарної допомоги спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги також можуть бути віднесені:
(абзац перший частини третьої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
аудіо- та відеотехніка, призначена відповідно для сліпих і глухих, аудіо- та відеокасети з навчальними, соціальними, реабілітаційними програмами, інформацією з фізичної культури та спорту інвалідів, програмами для формування здорового способу життя, з лекціями нобелівських лауреатів;
шоколад з начинкою та без неї, інші шоколадні вироби, що входять до новорічних і різдвяних подарунків, отриманих у термін за два місяці до відповідних свят;
меблі, що передаються виключно для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров’я та навчальним закладам, громадським організаціям інвалідів, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, релігійним організаціям, що зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації”;
медико-соціальне обладнання та оснащення, що передається виключно реабілітаційним установам для інвалідів та дітей-інвалідів, які мають відповідну ліцензію на надання реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності, за обов’язкової умови заборони його подальшого продажу.
Звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.
Плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, що встановлена Митним кодексом України, не справляється при ввезенні на митну територію України товарів гуманітарної допомоги.
На підставі рішення про надання гуманітарної допомоги отримувачам гуманітарної допомоги за межами України держава забезпечує донорам України повернення податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
(стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 07.07.2005 р. № 2772-IV, від 03.04.2007 р. № 856-V, у редакції Закону України від 13.03.2012 р. № 4496-VI)
(зміни до статті 6, передбачені абзацами третім – п’ятим підпункту 3 пункту 40 розділу І Закону України від 16.10.2012 р. № 5463-VI, внесені не будуть у зв’язку з некоректністю вказівок до змін)
Стаття 7. Порядок надходження та використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти
Зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги здійснюється без ліцензій (спеціального дозволу) Національного банку України за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, про визнання цих коштів гуманітарною допомогою на основі зазначеного іноземним донором напряму використання. У дорученні на перерахування коштів на рахунок в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги має бути визначено напрям використання гуманітарної допомоги.
(частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Гуманітарна допомога у вигляді іноземної валюти, що зараховується на рахунок в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги, не підлягає обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку і має бути використана виключно за цільовим призначенням.
Гуманітарна допомога у вигляді іноземної валюти не підлягає списанню у безспірному порядку з рахунків в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги уповноваженими на це органами.
Відсотки, які нараховуються на залишки коштів гуманітарної допомоги, мають статус гуманітарної допомоги і використовуються виключно за цільовим призначенням.
Надходження гуманітарної допомоги на рахунки в іноземній валюті здійснюється у спеціальному порядку, визначеному Національним банком України.
Використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги у межах цілей, визначених іноземним донором, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України спільно з Національним банком України.
Стаття 8. Митне оформлення вантажів з гуманітарною допомогою
Митне оформлення вантажів (товарів) без справляння плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, встановленим для органів доходів і зборів, здійснюється органами доходів і зборів за наявності рішення відповідних спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги про визнання таких вантажів (товарів) гуманітарною допомогою.
(частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 13.03.2012 р. № 4496-VI, від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
У разі виникнення спору рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, про визнання вантажів (товарів) гуманітарною допомогою є остаточним для митного оформлення та виконання відповідних митних процедур.
(частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Товари (предмети), що ввозяться (пересилаються) як гуманітарна допомога, підлягають першочерговому безкоштовному спрощеному декларуванню органам доходів і зборів відповідними установами та організаціями незалежно від форми власності, з обов’язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма “Гуманітарна допомога. Продаж заборонено”, завіреного печаткою митника. Установи та організації незалежно від форми власності, що здійснюють декларування органам доходів і зборів, у разі відмови декларування вантажів гуманітарної допомоги позбавляються права на декларування митних вантажів. Інструкція про першочергове безкоштовне спрощене декларування гуманітарної допомоги затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
(частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Строк перебування вантажів гуманітарної допомоги під митним контролем без митного оформлення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Митне оформлення гуманітарної допомоги, визнаної такою рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, здійснюється на території адміністративно-територіальної одиниці органу, який прийняв таке рішення, а митне оформлення гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, – за місцем, визначеним відповідно до Митного кодексу України.
(частина п’ята статті 8 у редакції  Закону України від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
Стаття 9. Порядок ввезення (пересилання) товарів (предметів) на митну територію України
На митну територію України дозволяється ввезення лише таких товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які, задовольняючи відповідні потреби набувачів гуманітарної допомоги в Україні, не створюють загрози життю чи здоров’ю фізичних осіб – набувачів гуманітарної допомоги та довкіллю України.
Товари (предмети) гуманітарної допомоги підлягають відповідному державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю в установленому законодавством порядку. Зазначені види контролю здійснюються першочергово та безкоштовно.
(частина друга статті 9 у редакції Закону України від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
Відповідальність за якість і безпеку товарів, отриманих як гуманітарна допомога, на підставі висновків відповідних експертиз несе отримувач гуманітарної допомоги.
У разі відмови у документальному підтвердженні якості, безпеки та можливості споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги вони повинні бути вивезені за межі України або знищені у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Митне оформлення товарів (предметів) гуманітарної допомоги проводиться тільки після здійснення необхідних видів контролю.
Органи, які безпосередньо здійснюють державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний контроль товарів (предметів) гуманітарної допомоги, забезпечують оперативне безкоштовне та якісне проведення цього контролю. Органи доходів і зборів зобов’язані забезпечити оперативне безкоштовне проведення митного оформлення гуманітарних вантажів, а також їх цілісність під час перетину митного кордону України. Зазначені органи несуть відповідальність, у тому числі матеріальну, за проведення передбачених законодавством видів контролю та митного оформлення гуманітарних вантажів.
(частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань охорони державного кордону, органи доходів і зборів забезпечують першочергове проведення контролю гуманітарних вантажів під час перетину державного кордону України. Міністерство внутрішніх справ України забезпечує підтримку транспортування гуманітарних вантажів до місця призначення на території України.
(частина сьома статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 03.04.2003 р. № 662-IV, від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
У разі надання органами, що проводили контроль гуманітарної допомоги, висновків про непридатність до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, приймає рішення щодо подальшого використання зазначеної гуманітарної допомоги.
(частина восьма статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Стаття 10. Порядок надання Україною гуманітарної допомоги
Керуючись гуманними принципами, Україна може надавати гуманітарну допомогу іншим державам.
Рішення про надання Україною гуманітарної допомоги приймається Верховною Радою України або Президентом України.
Порядок надання Україною гуманітарної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 11. Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги
Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги ведуть облік, статистичну звітність гуманітарної допомоги.
(частина перша статті 11 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Відповідні спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги та органи доходів і зборів здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.
(частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Органами доходів і зборів та філіями (територіальними управліннями) Національного банку України щомісячно складаються звіти за встановленою формою відповідно про митне оформлення вантажів з гуманітарною допомогою та про надходження на рахунки в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги коштів в іноземній валюті. Зазначені звіти подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
(частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
(частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціальної уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.
(частина п’ята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Порядок списання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які мають певний термін експлуатації, визначається Кабінетом Міністрів України.
При отриманні іноземної валюти, яка надійшла як гуманітарна допомога на рахунок в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги, він як юридична особа-резидент здійснює її облік окремо.
Стаття 11 1. Забезпечення інвалідів легковими автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою
Забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, здійснюється на умовах, передбачених законом, та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи соціального захисту населення і користувався більше 10 років, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, може бути безкоштовно переданий у власність інваліду, законному представнику недієздатного інваліда чи дитини-інваліда за їх бажанням у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
(статтю 11 1 доповнено новою частиною другою згідно із Законом України від 15.09.2015 р. № 688-VIII, у зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою)
Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
(частина третя статті 11 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI, у редакції Закону України від 14.05.2015 р. № 426-VIII)
У разі відсутності членів сім’ї, спадкоємців або у разі небажання членів сім’ї, спадкоємців отримати автомобіль, визначений у частині другій цієї статті, такий автомобіль повертається органам соціального захисту населення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
(частина четверта статті 11 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI, у редакції Закону України від 14.05.2015 р. № 426-VIII)
(Закон доповнено статтею 11 1 згідно із Законом України від 15.12.2009 р. № 1760-VI)
Стаття 12. Відповідальність за порушення законодавства про гуманітарну допомогу
Особи, винні у порушенні законодавства про гуманітарну допомогу, несуть відповідальність згідно із законами України.
Порушеннями законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність згідно з законом, є:
використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням;
використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.
Товари (предмети) гуманітарної допомоги, які продаються за грошові кошти або передаються за інші види компенсації, та (або) виручка, отримана за такий продаж, вилучаються або конфіскуються у встановленому законом порядку.
Отримувачі гуманітарної допомоги, які допустили порушення законодавства про гуманітарну допомогу, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, виключаються з Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.
(частина четверта статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Стаття 13. Підтримка іноземців та осіб без громадянства, які сприяють надходженню гуманітарної допомоги в Україну
(назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Іноземці та особи без громадянства, які доставляють, супроводжують гуманітарну допомогу та організовують її надходження в Україну, координатори міжнародних гуманітарних програм мають право на першочергове, безкоштовне візове обслуговування, а також на поселення в готелях за тарифами, встановленими для громадян України.
(частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги зобов’язані разом з отримувачами гуманітарної допомоги надавати підтримку у придбанні залізничних та авіаційних квитків іноземцям та особам без громадянства, які  доставляють, супроводжують гуманітарну допомогу та організовують її надходження в Україну, координаторам міжнародних гуманітарних програм.
(частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)
Стаття 14. Виключена
(стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.04.2014 р. № 1190-VII, виключено згідно із Законом України від 16.07.2015 р. № 640-VIII)
Стаття 15. Прикінцеві положення
1. Закон України “Про гуманітарну допомогу” набирає чинності з 1 січня 2000 року.
2. Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України та комісії з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях є правонаступницями відповідно Комісії з питань координації приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що надходить із зарубіжних країн, при Кабінеті Міністрів України та відповідних комісій з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях.
3. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України, за участю Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, до 1 грудня 1999 року підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів з питань оподаткування, що випливають з цього Закону.
5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня прийняття цього Закону:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
6. Національному банку України у тримісячний строк з дня прийняття цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом та затвердити Порядок надходження гуманітарної допомоги на рахунки в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги в Україні.
Президент України
Л. Кучма
 

 

м. Київ
22 жовтня 1999 року
№ 1192-XIV
Закон України “Про гуманітарну допомогу” від 22.10.1999 р. № 1192-XIV

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>