Закон України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР

Редакція: 26.04.2015 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про електроенергетику

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 8 червня 2000 року № 1812-III,
від 22 червня 2000 року № 1821-III,
від 10 січня 2002 року № 2921-III,
від 15 травня 2003 року № 741-IV,
від 15 травня 2003 року № 747-IV,
від 11 вересня 2003 року № 1158-IV,
від 20 листопада 2003 року № 1294-IV,
від 19 червня 2003 року № 982-IV,
від 25 листопада 2003 року № 1330-IV,
від 14 грудня 2004 року № 2229-IV,
від 23 грудня 2004 року № 2285-IV,
від 18 січня 2005 року № 2352-IV,
від 25 березня 2005 року № 2505-IV,
від 5 квітня 2005 року № 2509-IV,
від 31 травня 2005 року № 2598-IV,
від 2 червня 2005 року № 2633-IV,
від 23 червня 2005 року № 2706-IV,
від 23 червня 2005 року № 2711-IV,
від 20 грудня 2005 року № 3235-IV,
від 19 січня 2006 року № 3370-IV,
від 5 жовтня 2006 року № 232-V,
від 19 грудня 2006 року № 489-V,
від 27 квітня 2007 року № 997-V,
від 28 грудня 2007 року № 107-VI
(окремі положення Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008),
від 3 червня 2008 року № 309-VI,
від 25 вересня 2008 року № 601-VI,
від 25 грудня 2008 року № 800-VI,
від 19 березня 2009 року № 1164-VI,
від 1 квітня 2009 року № 1220-VI,
від 17 листопада 2009 року № 1565-VI,
від 1 липня 2010 року № 2388-VI,
від 17 грудня 2010 року № 2799-VI,
від 15 березня 2011 року № 3134-VI
(враховуючи зміни, внесені Законом України
від 6 жовтня 2011 року № 3830-VI),
від 3 червня 2011 року № 3486-VI,
від 17 червня 2011 року № 3549-VI,
від 7 липня 2011 року № 3610-VI,
від 6 жовтня 2011 року № 3830-VI
(зміни, внесені Законом України від 6 жовтня 2011 року № 3830-VI,
вводяться в дію з дня набрання чинності Указом Президента України
про утворення відповідного центрального органу виконавчої влади з державного
енергетичного нагляду в системі центральних органів виконавчої влади),
від 18 листопада 2011 року № 4065-VI,
від 22 грудня 2011 року № 4220-VI,
від 22 червня 2012 року № 5021-VI,
від 5 липня 2012 року № 5066-VI,
від 16 жовтня 2012 року № 5460-VI,
від 20 листопада 2012 року № 5485-VI
(зміни, внесені пунктами 1 – 3, абзацами першим – дев’ятим,
одинадцятим – двадцятим пункту 4 розділу І Закону України
від 20 листопада 2012 року № 5485-VI, набирають чинності з 1 квітня 2013 року;
зміни, внесені абзацом десятим пункту 4 розділу І Закону України
від 20 листопада 2012 року № 5485-VI, набирають чинності з 1 січня 2014 року;
зміни, внесені пунктом 5 розділу І Закону України
від 20 листопада 2012 року № 5485-VI, набирають чинності з 1 липня 2013 року),
від 24 жовтня 2013 року № 663-VII
 (зміни, внесені підпунктом 1, абзацами першим – третім,
п’ятим – двадцятим підпункту 2, підпунктами 3 – 11, абзацами
п’ятим – восьмим, десятим, одинадцятим, чотирнадцятим – шістнадцятим,
двадцятим, двадцять першим підпункту 12, абзацами першим – третім підпункту 13,
абзацами першим – восьмим підпункту 14, абзацами першим – дванадцятим
підпункту 15, абзацами першим – десятим підпункту 16, підпунктом 17,
абзацами першим – восьмим підпункту 18, абзацом другим підпункту 20,
підпунктами 23, 24, абзацами чотирнадцятим, двадцятим підпункту 25, підпунктом 26,
абзацами першим – четвертим, шостим – восьмим підпункту 29, підпунктом 32
пункту 4 розділу VІ Закону України від 24 жовтня 2013 року № 663-VII,
набирають чинності з 1 січня 2014 року;
зміни, внесені підпунктом 30 пункту 4 розділу VI Закону України
від 24 жовтня 2013 року № 663-VII, набирають чинності з 1 грудня 2014 року;
зміни, внесені абзацами другим – четвертим підпункту 19,
абзацами третім – восьмим підпункту 20, підпунктом 21 пункту 4 розділу VI
Закону України від 24 жовтня 2013 року № 663-VII,
набирають чинності з 1 січня 2015 року),
від 15 квітня 2014 року № 1207-VII,
від 1 липня 2014 року № 1556-VII,
від 7 квітня 2015 року № 284-VIII
(З 1 липня 2017 року до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені абзацом четвертим підпункту 2, абзацами третім, четвертим, дев’ятим, дванадцятим, тринадцятим, сімнадцятим – дев’ятнадцятим, двадцять другим – двадцять шостим підпункту 12, абзацом четвертим підпункту 13, абзацом дев’ятим підпункту 14, абзацом тринадцятим підпункту 15, абзацом одинадцятим підпункту 16, абзацом дев’ятим підпункту 18, абзацами п’ятим, шостим підпункту 19, підпунктом 22, абзацами другим – тринадцятим, п’ятнадцятим – дев’ятнадцятим, двадцять першим – двадцять третім підпункту 25, підпунктами 27, 28, абзацами п’ятим, дев’ятим, десятим підпункту 29, підпунктом 31 пункту 4 розділу VI Закону України від 24 жовтня 2013 року № 663-VII)
(Положення статті 15 1 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) в частині встановленого порядку розрахунків на оптовому ринку електроенергії через розподільчі рахунки в уповноваженому банку, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 12 лютого 2002 року № 3-рп/2002)
(У тексті  слова “розподільчі рахунки” та “розподільчий рахунок” в усіх відмінках замінено відповідно словами “поточні рахунки із спеціальним режимом використання” та “поточний рахунок із спеціальним режимом використання” у відповідних відмінках згідно із Законом України від 10 січня 2002 року № 2921-III)
(У тексті Закону слова “Національна комісія регулювання електроенергетики України” в усіх відмінках замінено словами “національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики” у відповідному відмінку згідно із Законом України від 7 липня 2011 року № 3610-VI)
(У тексті Закону слово “підприємницька” в усіх відмінках замінено словом “господарська” у відповідному відмінку згідно із Законом України від 6 жовтня 2011 року № 3830-VI)
(У тексті Закону слова “центральний орган виконавчої влади з державного енергетичного нагляду” в усіх відмінках замінено словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики” у відповідному відмінку, слова “центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці” та “центральні органи виконавчої влади, що здійснюють управління в електроенергетиці” в усіх відмінках замінено словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі” у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5460-VI)
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.
(преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
виробництво електричної енергії – господарська діяльність, пов’язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на електричну енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
енергія – електрична чи теплова енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу;
електроенергетика – галузь економіки України, що забезпечує споживачів енергією;
електроустановка – комплекс взаємопов’язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;
(статтю 1 доповнено новим абзацом п’ятим згідно із Законом України від 15.03.2011 р. № 3134-VI, у зв’язку з цим абзаци п’ятий – тридцять четвертий вважати відповідно абзацами шостим – тридцять п’ятим, враховуючи зміни, внесені Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
енергетична безпека – стан електроенергетики, який гарантує технічно та економічно безпечне задоволення поточних і перспективних потреб споживачів в енергії та охорону навколишнього природного середовища;
енергогенеруючі компанії – учасники оптового ринку електричної енергії України, які володіють чи користуються генеруючими потужностями, виробляють та продають електричну енергію;
(з 01.07.2017 р. абзац сьомий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
енергопостачальники – учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту та/або імпорту;
(абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 19.03.2009 р. № 1164-VI, від 06.10.2011 р. № 3830-VI, у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
(з 01.07.2017 р. абзац восьмий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
магістральна електрична мережа – електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж;
магістральна теплова мережа – комплекс трубопроводів і насосних станцій, що забезпечує передачу гарячої води та пари від електричних станцій та котелень до місцевої (локальної) теплової мережі;
мережа (електрична чи теплова) – сукупність енергетичних і трубопровідних установок для передачі та розподілу електричної енергії, гарячої води та пари;
міждержавна електрична мережа – електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії між державами;
місцева (локальна) електрична мережа – приєднана електрична мережа, призначена для розподілу електричної енергії від магістральної мережі та/або електричної станції до споживача;
(абзац тринадцятий статті 1 у редакції Законів України від 27.04.2007 р. № 997-V, від 24.10.2013 р. № 663-VII)
нормативно-технічний документ – норми, правила, інструкції та стандарти, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI, абзац чотирнадцятий статті 1 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
об’єднана енергетична система України – сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об’єктів електроенергетики, які об’єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії при централізованому управлінні цим режимом;
об’єкт електроенергетики – електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об’єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа;
оптовий ринок електричної енергії України – ринок, що створюється суб’єктами господарської діяльності для купівлі-продажу електричної енергії на підставі договору;
(з 01.07.2017 р. абзац сімнадцятий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
передача електричної енергії – транспортування електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на підставі договору;
(абзац вісімнадцятий статті 1 у редакції Законів України від 06.10.2011 р. № 3830-VI, від 24.10.2013 р. № 663-VII)
постачання електричної енергії – господарська діяльність, пов’язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору;
(абзац дев’ятнадцятий статті 1 у редакції Закону України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
(з 01.07.2017 р. абзац дев’ятнадцятий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
споживачі енергії – суб’єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю;
(з 01.07.2017 р. абзац двадцятий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
суб’єкти електроенергетики – суб’єкти господарської діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, розподілом, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні, а також суб’єкт господарської діяльності, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління;
(абзац двадцять перший статті 1 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
учасники оптового ринку електричної енергії України – суб’єкти господарської діяльності, які продають та купують електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору;
(з 01.07.2017 р. абзац двадцять другий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління – оперативне управління об’єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного, з додержанням вимог енергетичної безпеки, постачання електричної енергії споживачам;
граничні показники – це визначені в умовах і правилах здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії величина встановленої потужності електростанцій або обсяг річного відпуску нею електричної енергії в об’єднану енергетичну систему України, вище яких продаж електричної енергії має здійснюватися на оптовому ринку;
(з 01.07.2017 р. абзац двадцять четвертий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
надзвичайна ситуація в державі – це ситуація, при якій спрацьовується запас палива на об’єктах електроенергетики нижче встановлених нормативів або спрацьовується запас води у водосховищах нижче встановлених екологічних вимог;
(з 01.07.2017 р. абзац двадцять п’ятий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії (далі – поточні рахунки) – рахунки суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії;
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять шостим згідно із Законом України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
(з 01.07.2017 р. абзац двадцять шостий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
алгоритм оптового ринку електричної енергії – порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять сьомим згідно із Законом України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
(з 01.07.2017 р. абзац двадцять сьомий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
оптове постачання електричної енергії – купівля електричної енергії, формування її оптової ціни та продаж електричної енергії за оптовою ціною енергопостачальникам;
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять восьмим згідно із Законом України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
(з 01.07.2017 р. абзац двадцять восьмий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
уповноважений банк – визначена Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України банківська установа, яка обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання учасників оптового ринку електричної енергії;
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять дев’ятим згідно із Законом України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
(дію абзацу двадцять дев’ятого статті 1 зупинено на 2005 рік згідно із Законами України від 23.12.2004 р. № 2285-IV, від 25.03.2005 р. № 2505-IV)
(з 01.07.2017 р. абзац двадцять дев’ятий статті 1 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
заборонена зона гідроелектротехнічних споруд – земельна ділянка, яка прилягає до основної огорожі з внутрішньої сторони території гідроелектротехнічної споруди, обладнана інженерно-технічними засобами та позначена попереджувальними знаками, а також ділянка водної акваторії верхнього і нижнього б’єфів на відстані 500 метрів від греблі гідроелектростанції, позначена знаками, які попереджають про заборону доступу на її територію сторонніх осіб, суден та плавучих об’єктів;
(статтю 1 доповнено абзацом тридцятим згідно із Законом України від 25.11.2003 р. № 1330-IV)
контрольована зона гідроелектротехнічних споруд – позначена попереджувальними знаками територія бетонних та земельних гребель гідроелектротехнічних споруд і земельних ділянок, розташованих між водосховищами і дренажними каналами;
(статтю 1 доповнено абзацом тридцять першим згідно із Законом України від 25.11.2003 р. № 1330-IV)
особливо важливі об’єкти електроенергетики – об’єкти, які забезпечують стале функціонування об’єднаної енергетичної системи України, руйнація або пошкодження яких призведе до порушення електропостачання господарюючих суб’єктів і населення, можливих людських жертв і значних матеріальних збитків;
(статтю 1 доповнено абзацом тридцять другим згідно із Законом України від 25.11.2003 р. № 1330-IV)
екологічна броня електропостачання споживача – мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем (крім побутових споживачів), який забезпечує передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
(статтю 1 доповнено абзацом тридцять третім згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV, абзац тридцять третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
“зелений” тариф – спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 25.09.2008 р. № 601-VI, абзац тридцять четвертий статті 1 у редакції Закону України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
мікрогідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої не перевищує 200 КВт;
(статтю 1 доповнено новим абзацом тридцять п’ятим згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
мінігідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 200 КВт, але не перевищує 1 МВт;
(статтю 1 доповнено новим абзацом тридцять шостим згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI, у зв’язку з цим абзаци тридцять п’ятий – сорок п’ятий вважати відповідно абзацами тридцять сьомим – сорок сьомим)
мала гідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 1 МВт, але не перевищує 10 МВт;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 25.09.2008 р. № 601-VI, абзац тридцять сьомий статті 1 у редакції Закону України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
вітрова електроустановка – електрична установка, що перетворює кінетичну енергію вітру на електричну енергію;
(статтю 1 доповнено новим абзацом тридцять восьмим згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
вітрова електростанція – група вітрових електричних установок або окрема вітрова електроустановка, устаткування і споруди, розташовані на одній території, які функціонально зв’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для вироблення електроенергії шляхом перетворення кінетичної енергії вітру в електричну енергію;
(статтю 1 доповнено новим абзацом тридцять дев’ятим згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
черга будівництва електричної станції – група електричних установок або окрема установка, устаткування і споруди, розташовані на одній території, які функціонально зв’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для вироблення електроенергії, що відповідно до проектної документації на будівництво є визначеною частиною об’єкта електроенергетики. Черга будівництва електричної станції може складатися з пускових комплексів;
(статтю 1 доповнено новим абзацом сороковим згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
гарантія походження електричної енергії – документ, виданий органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, на запит виробника електричної енергії, який підтверджує, що частка або визначена кількість електричної енергії вироблена з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);
(статтю 1 доповнено новим абзацом сорок першим згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI, у зв’язку з цим абзаци тридцять восьмий – сорок сьомий вважати відповідно абзацами сорок другим – п’ятдесят першим)
надзвичайна ситуація в об’єднаній енергетичній системі України – ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
допоміжні заходи із забезпечення сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України – комплекс робіт з контролю за технічним станом та організацією експлуатації енергетичного обладнання, з розроблення та впровадження протиаварійних заходів, з розроблення нормативних документів, науково-дослідних та проектно-конструкторських рішень;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
операційна безпека функціонування об’єднаної енергетичної системи України – здатність об’єднаної енергетичної системи України забезпечити її надійне функціонування з нормативними показниками якості послуг з розподілу та постачання електричної енергії у звичайних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI, абзац сорок четвертий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
електропередавальна організація – суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність з передачі або розподілу електричної енергії відповідно до ліцензії;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI, абзац сорок п’ятий статті 1 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
місце приєднання (точка приєднання) електроустановки – існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
місце забезпечення (точка забезпечення) потужності (замовленої до приєднання) – місце (точка) в існуючих електричних мережах електропередавальної організації, від якого електропередавальна організація забезпечує розвиток електричних мереж з метою приєднання електроустановки замовника відповідної потужності або приєднання генеруючих потужностей;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
приєднання електроустановки (далі – приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику із створення технічної можливості для передачі (прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
розвиток електричних мереж – нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об’єктів електроенергетики;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
стандартне приєднання – приєднання електроустановки (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) замовника до діючих мереж електропередавальної організації на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенями потужності: перший ступінь – до 16 кВт включно; другий ступінь – від 16 кВт до 50 кВт включно; третій ступінь – від 50 кВт до 160 кВт включно;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
ставка плати за стандартне приєднання – середнє значення вартості послуги з приєднання 1 кВт потужності, що встановлюється за диференційованими ступенями потужності на певний строк для Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя згідно з методикою розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
розподіл електричної енергії – транспортування електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на підставі договору;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
електростанція – електроустановка або група електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії;
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
терміни “вільна пропускна спроможність”, “доступна пропускна спроможність”, “доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж” вживаються у значеннях, наведених у Законі Україні “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”.
(статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 2. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об’єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням.
(стаття 2 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 3. Законодавство про електроенергетику
Відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
(стаття 3 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 4. Особливості регулювання відносин в електроенергетиці
Регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, визначені цим Законом. Ці особливості викликані об’єктивними умовами функціонування галузі:
постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об’єднаною енергетичною системою України;
(абзац другий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
централізованим теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельнями, які входять до об’єднаної енергетичної системи України.
Стаття 5. Державна політика в електроенергетиці
Державна політика в електроенергетиці базується на таких принципах:
державне регулювання діяльності в електроенергетиці;
створення умов безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики;
забезпечення раціонального споживання палива і енергії;
додержання єдиних державних норм, правил і стандартів всіма суб’єктами відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, постачанням, розподілом і використанням енергії;
(абзац п’ятий статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
створення умов для розвитку і підвищення технічного рівня електроенергетики;
підвищення екологічної безпеки об’єктів електроенергетики;
забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії;
збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування об’єднаної енергетичної системи України, єдиного централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею;
(абзац дев’ятий статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку електричної енергії;
забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації для електроенергетики;
створення умов для перспективних наукових досліджень;
забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики;
забезпечення відповідальності суб’єктів електроенергетики та споживачів;
(абзац чотирнадцятий статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
сприяння розвитку альтернативної енергетики як екологічно чистої і безпаливної підгалузі енергетики шляхом встановлення “зеленого” тарифу та оплати електростанціям, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), всієї виробленої ними електричної енергії в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості із розрахунків за електроенергію.
(статтю 5 доповнено абзацом п’ятнадцятим згідно із Законом України від 08.06.2000 р. № 1812-III, абзац п’ятнадцятий статті 5 у редакції Закону України від 01.04.2009 р. № 1220-VI, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
Стаття 5 1. Моніторинг безпеки постачання електричної енергії
Моніторинг безпеки постачання електричної енергії та опублікування відповідного звіту здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.
Моніторинг безпеки постачання електричної енергії включає, зокрема:
аналіз балансу виробництва-споживання електричної енергії на ринку електричної енергії України;
аналіз рівня очікуваного майбутнього попиту на електричну енергію та прогнозу потужності, яка має бути забезпечена за рахунок додаткових генеруючих потужностей, що знаходяться у процесі будівництва або будівництво яких планується;
оцінку якості та рівня технічного обслуговування електричних мереж;
заходи щодо покриття максимального навантаження та вирішення проблеми дефіциту генеруючої потужності.
Звіт про результати моніторингу безпеки постачання електричної енергії оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, кожні два роки.
(Закон доповнено статтею 5 1 згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 6. Право власності в електроенергетиці
Об’єкти електроенергетики можуть перебувати у різних формах власності. Перелік об’єктів електроенергетики, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Приватизація об’єктів електроенергетики здійснюється відповідно до законодавства України про приватизацію.
У разі приватизації об’єктів електроенергетики Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення у державній власності пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі об’єктів електроенергетики.
Не підлягає приватизації майно, що забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні і міждержавні електричні мережі, а також майно наукових установ загальнодержавного значення.
Стаття 7. Норми, правила і стандарти в електроенергетиці
Проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, виведення з експлуатації об’єктів електроенергетики, систем централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, інших об’єктів, підключених до об’єднаної енергетичної системи України, регламентуються нормативно-правовими та нормативно-технічними документами.
(частина перша статті 7 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
З метою забезпечення надійного (безперебійного) постачання споживачам електричної енергії як складової енергетичної безпеки України запроваджуються стандарти операційної безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи України та показники якості послуг з розподілу та постачання електричної енергії.
(статтю 7 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI, частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стандарти операційної безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи України встановлюють положення щодо:
забезпечення надійності електричних мереж і зв’язків між об’єднаною енергетичною системою України та енергетичними системами інших держав;
планування розвитку магістральних та міждержавних електричних мереж;
визначення технічних параметрів експлуатації обладнання електричних мереж та переліку допоміжних заходів із забезпечення сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України.
(статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
Стандарти операційної безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи України затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, здійснює моніторинг за дотриманням стандартів операційної безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи України.
(статтю 7 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI, частина четверта статті 7 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Показники якості послуг з розподілу та постачання електричної енергії визначають рівень надійності розподілу та постачання електричної енергії та комерційної якості надання послуг.
(статтю 7 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI, частина п’ята статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Показники якості послуг розподілу та постачання електричної енергії затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.
(статтю 7 доповнено частиною шостою згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Розділ II
КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ
Стаття 8. Державне управління в електроенергетиці
Державне управління в електроенергетиці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплекс.
(частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
Центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, не пізніше 31 березня кожного року надає Верховній Раді України звіт про стан альтернативної енергетики та ефективність заходів стимулювання її розвитку, передбачених цим Законом.
(статтю 8 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 01.04.2009 р. № 1220-VI)
Стаття 9. Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці
Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.
Предметом державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є господарська діяльність, пов’язана з виробництвом, передачею, розподілом та постачанням енергії, а також з використанням енергії для власних потреб суб’єктами електроенергетики та споживачами енергії в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів енергії та суб’єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж.
(частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Способом здійснення державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, відповідних обстежень, перевірок, оглядів, інспектування щодо енергетичного обладнання суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії у порядку, визначеному Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, здійснює державний нагляд (контроль) за електричними, тепловими, тепловикористовувальними установками і мережами суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання споживачів енергії та суб’єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж та підтвердження їх готовності до роботи, що є допоміжними заходами для забезпечення сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України.
(частина четверта статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право:
вимагати від суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії усунення виявлених порушень вимог законодавства;
видавати суб’єктам електроенергетики та споживачам енергії обов’язкові для виконання розпорядження щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання;
(абзац третій частини п’ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
зупиняти експлуатацію електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж через їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації шляхом видання споживачам електричної та теплової енергії та суб’єктам електроенергетики вмотивованого письмового рішення посадової особи, уповноваженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, щодо неприпустимості продовження такої експлуатації. Підставою для такого зупинення є загроза життю або здоров’ю працівників і населення або наявність передумов для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру;
(абзац четвертий частини п’ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 16.10.2012 р. № 5460-VI, від 24.10.2013 р. № 663-VII)
застосовувати відповідно до цього Закону штрафні санкції до суб’єктів господарювання за правопорушення в електроенергетиці;
одержувати на письмовий запит безоплатно відповідно до законодавства необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю). Зазначений письмовий запит повинен містити вичерпний перелік інформації, пояснень, довідок тощо, які підлягають наданню у відповідь на запит, та посилання на нормативно-правові акти, з метою виконання яких здійснюється збір інформації;
вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного енергетичного нагляду (контролю);
приймати рішення про відбір зразків частин енергетичного обладнання у разі його пошкодження та призначати експертизу енергетичних об’єктів і технічну діагностику енергетичного обладнання (його окремих частин);
надавати суб’єктам електроенергетики та споживачам енергії консультативну допомогу з питань, що належать до його компетенції, та розглядати спірні питання, що виникають між суб’єктами електроенергетики та споживачами енергії;
фіксувати процес проведення заходу чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки.
Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії за письмовим зверненням заявника надає висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання.
(статтю 9 доповнено новою частиною шостою згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
Інспектори з державного енергетичного нагляду мають право:
доступу в установленому законом порядку до електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж суб’єктів електроенергетики і споживачів енергії – суб’єктів господарської діяльності для перевірки додержання вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії, одержувати в установленому законом порядку від посадових осіб суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії інформацію про виконання вимог таких документів;
(абзац другий частини сьомої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
видавати суб’єктам електроенергетики та споживачам енергії обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж, а також стосовно приведення технічного стану електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж, засобів обліку, контролю і регулювання виробництва, постачання та споживання енергії, організації їх експлуатації у відповідність із вимогами нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання споживачів енергії, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж;
(абзац третій частини сьомої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
складати в установленому законом порядку протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення;
вносити керівникам суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії – суб’єктів господарської діяльності або їх уповноваженим представникам подання про усунення від виконання обов’язків відповідальної за електричне і теплове господарство посадової особи електротехнічного (теплотехнічного) профілю, дії чи бездіяльність якої призвели до порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання споживачів енергії, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж, або яка не пройшла в установленому порядку перевірку знань правил технічної експлуатації енергоустановок;
(абзац п’ятий частини сьомої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
вимагати від суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії додержання встановлених нормативно-правовими актами режимів постачання та споживання енергії;
опломбовувати в установленому порядку електричні та теплові установки, енергопостачання яких обмежується або припиняється згідно з вмотивованим письмовим рішенням посадової особи, уповноваженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, у разі загрози життю або здоров’ю працівників і населення або наявності передумов для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру;
(абзац сьомий частини шостої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
одержувати безоплатно відповідно до законодавства від суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;
фіксувати процес проведення заходу чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки.
(стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.06.2005 р. № 2706-IV, у редакції Закону України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
Стаття 10. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами електроенергетики
До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами електроенергетики належать:
погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об’єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади;
участь у розробці комплексних планів постачання енергії споживачам на підпорядкованій їм території;
участь у розробці і реалізації системи заходів щодо роботи об’єктів електроенергетики у надзвичайних умовах;
регулювання тарифів на теплову енергію відповідно до Закону;
сприяння розвитку енергетики в регіоні.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативне регулювання режимів споживання електричної та теплової енергії.
(частина друга статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Розділ III
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ
Стаття 11. Державне регулювання діяльності в електроенергетиці
Державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб’єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.
(частина перша статті 11 в редакції Законів України від 22.06.2000 р. № 1821-III, від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, регулює діяльність суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб’єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.
Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, визначається Законом України “Про природні монополії”, іншими законами та нормативно-правовими актами.
(статтю 11 доповнено новою частиною четвертою згідно із Законом України від 01.07.2010 р. № 2388-VI, у зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою, частина четверта статті 11 у редакції Закону України від 07.07.2011 р. № 3610-VI, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики визначаються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 12. Основні завдання та повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики
Основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, є:
участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України;
(з 01.07.2017 р. абзац другий частини першої статті 12 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом четвертим підпункту 12 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій в електроенергетиці;
сприяння конкуренції у сфері виробництва та постачання електричної енергії;
забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством;
(абзац п’ятий частини першої статті 12 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
захист прав споживачів електричної і теплової енергії;
розроблення та затвердження правил користування електричною енергією (які включають правила користування електричною енергією для побутових споживачів);
(абзац сьомий частини першої статті 12 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
розроблення та затвердження порядку проведення аукціону щодо доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України;
(частину першу статті 12 доповнено новим абзацом восьмим згідно із Законом України від 19.03.2009 р. № 1164-VI, у зв’язку з цим абзаци восьмий – десятий вважати відповідно абзацами дев’ятим – одинадцятим)
(з 01.07.2017 р. абзац восьмий частини першої статті 12 буде виключено згідно з абзацом дев’ятим підпункту 12 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
видача суб’єктам господарської діяльності ліцензій на здійснення діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, здійснення функцій гарантованого покупця, здійснення функцій оператора ринку, здійснення функцій системного оператора;
(абзац дев’ятий частини першої статті 12 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
розроблення та затвердження правил приєднання електроустановок до електричних мереж, типових форм договорів про приєднання, типових форм технічних умов, методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж та порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж;
(частину першу статті 12 доповнено новим абзацом десятим згідно із Законом України від 25.12.2008 р. № 800-VI, у зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим, абзац десятий частини першої статті 12 у редакції Закону України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
(з 01.07.2017 р. абзац десятий частини першої статті 12 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом тринадцятим підпункту 12 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення;
(абзац одинадцятий частини першої статті 12 в редакції Закону України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
формування та ведення реєстру об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій);
(частину першу статті 12 доповнено абзацом згідно із Законом України від 01.04.2009 р. № 1220-VI, абзац дванадцятий частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
розроблення і затвердження показників якості послуг з електропостачання за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, та здійснення моніторингу за їх дотриманням.
(частину першу статті 12 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до покладених на неї завдань:
бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом;
(абзац другий частини другої статті 12 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
забезпечує реалізацію державної політики щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, у тому числі шляхом погодження договорів на купівлю такої електроенергії оптовим ринком електричної енергії України на підтвердження державних гарантій, встановлених законом;
(частину другу статті 12 доповнено абзацом третім згідно із Законом України від 03.06.2011 р. № 3486-VI, у зв’язку з цим абзаци третій – сьомий вважати відповідно абзацами четвертим – восьмим)
(з 01.07.2017 р. абзац третій частини другої статті 12 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом вісімнадцятим підпункту 12 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
встановлює обмеження щодо суміщення видів діяльності суб’єктами господарської діяльності;
(з 01.07.2017 р. абзац четвертий частини другої статті 12 буде виключено згідно з абзацом дев’ятнадцятим підпункту 12 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
визначає відповідність ліквідації, реорганізації у формі злиття, приєднання, участі в об’єднаннях, а також придбання або відчуження більше двадцяти п’яти відсотків часток (акцій, паїв) активів суб’єктів господарської діяльності умовам та правилам здійснення ліцензованої діяльності;
(з 01.07.2017 р. абзац п’ятий частини другої статті 12 буде виключено згідно з абзацом дев’ятнадцятим підпункту 12 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
розглядає справи про порушення умов та правил здійснення ліцензійної діяльності і за результатами розгляду приймає рішення в межах своєї компетенції;
(абзац шостий частини другої статті 12 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
застосовує адміністративні стягнення до посадових осіб та майнові санкції до суб’єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії з урахуванням активних впорядкованих дій щодо забезпечення стабільного фінансового становища електроенергетики та захисту прав споживачів;
(абзац сьомий частини другої статті 12 в редакції  Закону України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
(з 01.07.2017 р. абзац сьомий частини другої статті 12 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом двадцять третім підпункту 12 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
здійснює безперешкодно перевірки дотримання умов ліцензованої діяльності.
(з 01.07.2017 р. абзац восьмий частини другої статті 12 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом двадцять п’ятим підпункту 12 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, під час схвалення інвестиційних програм та джерел їх фінансування для електропередавальних організацій враховує вартість послуг з приєднання генеруючих потужностей, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, згідно з порядком фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж.
(статтю 12 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 01.04.2009 р. № 1220-VI, частина третя статті 12 у редакції Закону України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
(з 01.07.2017 р. до частини третьої статті 12 будуть внесені зміни, передбачені абзацом двадцять шостим підпункту 12 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, щорічно оприлюднює інформацію щодо витрат на приєднання до електричних мереж об’єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії.
(статтю 12 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України від 01.04.2009 р. № 1220-VI, частина четверта статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
Стаття 13. Ліцензування діяльності в електроенергетиці
Діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, здійснення функцій гарантованого покупця, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.01.2006 р. № 3370-IV, у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.01.2006 р. № 3370-IV)
(з 01.07.2017 р. частину другу статті 13 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 13 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання без ліцензії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені в умовах і правилах здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії.
Енергопостачальникам, до складу яких входять теплоелектроцентралі, видаються ліцензії на види діяльності в електроенергетиці з урахуванням спеціальних умов щодо першочергового забезпечення потреб споживачів тепла території здійснення ліцензованої діяльності.
(з 01.07.2017 р. частину п’яту статті 13 буде виключено згідно з абзацом четвертим підпункту 13 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Інвестиційні програми ліцензіатів із передачі та постачання електричної енергії підлягають погодженню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.
(статтю 13 доповнено частиною шостою згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
Розділ IV
ЕКОНОМІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ
Стаття 14. Управління та розвиток об’єднаної енергетичної системи України
(назва статті 14 у редакції Закону України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
В електроенергетиці України діє єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії. Функції централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об’єднаною енергетичною системою України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав виконує державне підприємство, яке визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі. Централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб’єкти господарської діяльності, об’єкти електроенергетики яких підключені до об’єднаної енергетичної системи України.
(частина перша статті 14 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Структуру державного підприємства, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, визначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.
(частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
Централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління передбачає:
планування та оперативне управління потужностями електростанцій України з урахуванням режимів централізованого теплопостачання;
планування та контроль за додержанням режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України;
запобігання аварійним ситуаціям або надзвичайним ситуаціям в об’єднаній енергетичній системі України і ліквідацію їх наслідків шляхом підтримки необхідного балансу потужності та енергії, застосування допоміжних заходів із забезпечення сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України та її паралельної роботи з енергетичними системами інших держав;
(абзац четвертий частини третьої статті 14 у редакції Закону України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
розроблення і здійснення контролю за впровадженням нових систем протиаварійної автоматики та захисту, а також засобів зв’язку і диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
здійснення нагляду за експлуатацією систем протиаварійної автоматики та захисту.
Державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об’єднаною енергетичною системою України, є системним оператором та виконує функції, визначені цим Законом та Законом України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”.
(статтю 14 доповнено новою частиною четвертою згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII, у зв’язку з цим частини четверту – сьому вважати відповідно частинами п’ятою – восьмою)
Усі оперативні команди і розпорядження державного підприємства, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління відповідно до законодавства України, підлягають беззаперечному виконанню всіма суб’єктами господарської діяльності, об’єкти електроенергетики яких підключені до об’єднаної енергетичної системи України. Втручання в централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об’єднаною енергетичною системою України з боку державних органів, політичних партій і рухів та інших громадських організацій не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.
(частина п’ята статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Суб’єкти господарської діяльності, об’єкти електроенергетики яких підключені до об’єднаної енергетичної системи України, зобов’язані подавати державному підприємству, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, звіти та інформацію, передбачені нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами.
(частина шоста статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
З метою забезпечення надійного (безперебійного) постачання електричної енергії споживачам державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об’єднаною енергетичною системою України, забезпечує:
розроблення стандартів операційної безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи України та подання їх на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі;
уніфікацію та гармонізацію стандартів операційної безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи України у процесі інтеграції об’єднаної енергетичної системи України з енергетичними системами інших держав;
координацію дій із суб’єктами господарювання, що здійснюють диспетчерське (оперативно-технологічне) управління енергетичними системами інших держав, щодо розвитку міждержавних мереж;
управління перетоками електричної енергії та забезпечення рівних умов доступу у процесі міждержавного обміну електричною енергією;
підготовку пропозицій щодо перспективного розвитку об’єднаної енергетичної системи України, переліку допоміжних заходів із забезпечення сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України та подання їх на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.
(статтю 14 доповнено частиною сьомою згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, забезпечує розроблення державної програми перспективного розвитку об’єднаної енергетичної системи України та подання її на затвердження Кабінету Міністрів України в установленому законодавством порядку.
(статтю 14 доповнено частиною восьмою згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
(з 01.07.2017 р. частину восьму статті 14 буде виключено згідно з абзацом дев’ятим підпункту 14 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 15. Оптовий ринок електричної енергії України
Купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.
До прийняття рішення про запровадження повномасштабного ринку електричної енергії, передбаченого Законом України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”, функціонування оптового ринку електричної енергії України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у розділах V та VI Закону України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”.
(частину першу статті 15 замінено двома частинами згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII, у зв’язку з цим частини другу – одинадцяту вважати відповідно частинами третьою – дванадцятою)
Електрична енергія, вироблена на теплоелектроцентралях, що входять до складу енергопостачальників, може бути реалізована ними самостійно для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності.
Електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.
Оптовий ринок електричної енергії України зобов’язаний купувати у суб’єктів господарювання, яким встановлено “зелений” тариф, всю електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за “зеленим” тарифом незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів її відпуску. Енергопостачальники зобов’язані купувати електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, у випадках, обсягах та за цінами, визначеними цією статтею.
Електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВт, придбавається енергопостачальниками, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території провадження ліцензійної діяльності, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами. Виробництво електроенергії з енергії сонячного випромінювання приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Для підтвердження походження електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, суб’єкту господарської діяльності – виробнику електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на його запит орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає гарантію походження електричної енергії. Порядок видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб’єктів господарської діяльності, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(частини перша – третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 08.06.2000 р. № 1812-III,від 22.06.2000 р. № 1821-III,від 25.09.2008 р. № 601-VI, від 01.04.2009 р. № 1220-VI, від 16.10.2012 р. № 5460-VI, замінено шістьма частинами згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI, у зв’язку з цим частини четверту – восьму вважати відповідно частинами восьмою – дванадцятою)
Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.
Сторонами договору є суб’єкти господарської діяльності, пов’язаної з:
диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об’єднаною енергетичною системою України;
виробництвом електричної енергії на електростанціях;
передачею електричної енергії;
(абзац четвертий частини дев’ятої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
постачанням електричної енергії;
(абзац п’ятий частини дев’ятої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
розподілом електричної енергії;
(частину дев’яту статті 15 доповнено новим абзацом шостим згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII, у зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим)
оптовим постачанням електричної енергії.
(частину дев’яту статті 15 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
У договорі визначаються мета та умови діяльності, права, обов’язки та відповідальність сторін. Цей договір погоджується з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Антимонопольним комітетом України.
Правила оптового ринку електричної енергії України є невід’ємною частиною договору і визначають механізм функціонування оптового ринку електричної енергії України, порядок розподілу навантажень між генеруючими джерелами, правила формування ринкової ціни на електричну енергію.
Оптовий ринок електричної енергії України функціонує з додержанням таких вимог:
всі суб’єкти господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії мають рівноправний доступ до оптового ринку електричної енергії України та послуг електричних мереж після отримання відповідної ліцензії на право здійснення цих видів діяльності;
(абзац другий частини дванадцятої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
електрична енергія продається та купується за Правилами оптового ринку електричної енергії України;
ціни на електричну енергію генеруючих компаній та оптові ціни визначаються за Правилами оптового ринку електричної енергії України;
всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб’єктом господарської діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії;
(частину одинадцяту статті 15 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям) та підприємству, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Ця оплата забезпечується з урахуванням остаточних платежів відповідно до договору, на підставі якого створено оптовий ринок електричної енергії.
(частину одинадцяту статті 15 доповнено абзацом шостим згідно із Законом України від 18.01.2005 р. № 2352-IV, абзац шостий частини одинадцятої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 01.04.2009 р. № 1220-VI, від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
(з 01.07.2017 р. статтю 15 буде виключено згідно з абзацом тринадцятим підпункту 15 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 15 1. Порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії
Для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(частина перша статті 15 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.06.2005 р. № 2711-IV)
Споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. У разі перерахування споживачами коштів за електричну енергію на інші рахунки отримувачі повинні повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання. У разі неповернення споживачу у цей термін коштів, сплачених на інші, не на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Державного бюджету України не звільняє їх отримувача від повернення цих коштів споживачу електричної енергії.
Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на:
поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
поточний рахунок підприємства, яке здійснює розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;
(абзац третій частини третьої статті 15 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
поточний рахунок енергопостачальника;
поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії.
(частину третю статті 15 1 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом України від 23.06.2005 р. № 2711-IV)
Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.
Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку підприємством, що здійснює передачу електричної енергії, та всіма підприємствами, що здійснюють розподіл електричної енергії, перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.
(статтю 15 1 доповнено новою частиною п’ятою згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII, у зв’язку з цим частини п’яту – десяту вважати відповідно частинами шостою – одинадцятою)
З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються виключно:
енергогенеруючим компаніям та іншим суб’єктам господарської діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії;
підприємству, яке здійснює диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України, підприємству, яке здійснює передачу електричної енергії, а також на допоміжні заходи із забезпечення сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України;
(абзац третій частини шостої статті 15 1 у редакції Законів України від 06.10.2011 р. № 3830-VI, від 24.10.2013 р. № 663-VII)
на поточний рахунок оптового постачальника електричної енергії;
іншим особам, які мають право на отримання коштів з інвестиційної складової оптового тарифу на електричну енергію, затвердженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, в тому числі на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.
Кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптового постачальника електричної енергії для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, перераховуються згідно з окремими алгоритмами оптового ринку електричної енергії, встановленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(статтю 15 1 доповнено новою частиною сьомою згідно із Законом України від 23.06.2005 р. № 2711-IV, у зв’язку з цим частини шосту – дев’яту вважати відповідно частинами восьмою – одинадцятою)
Умови про оплату електричної енергії коштами та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (енергопостачальника, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території) є обов’язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оптовим постачальником електричної енергії та енергопостачальником (договору на постачання електричної енергії між енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та споживачем).
Умови про оплату електричної енергії коштами та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання підприємству, що здійснює передачу електричної енергії, та підприємствами, що здійснюють розподіл електричної енергії, є обов’язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оптовим постачальником електричної енергії та підприємствами, що здійснюють передачу або розподіл електричної енергії.
(статтю 15 1 доповнено новою частиною дев’ятою згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII, у зв’язку з цим частини дев’яту – одинадцяту вважати відповідно частинами десятою – дванадцятою)
Оптовий постачальник електричної енергії зобов’язаний забезпечити щоденне інформування учасників оптового ринку електричної енергії і органів виконавчої влади про стан проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.
На поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями учасників оптового ринку електричної енергії.
Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають призупиненню.
(Закон доповнено статтею 15 1 згідно із Законом України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
(положення статті 15 1 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) в частині встановленого порядку розрахунків на оптовому ринку електроенергії через розподільчі рахунки в уповноваженому банку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 12.02.2002 р. № 3-рп/2002)
(дію статті 15 1 зупинено на 2005 рік щодо визначення уповноваженого банку для обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників оптового ринку електричної енергії в частині проведення розрахунків, визначених статтею 35 Закону України від 23.12.2004 р. № 2285-IV, згідно із Законом України від 23.12.2004 р. № 2285-IV)
(дію статті 15 1 зупинено на 2005 рік щодо визначення уповноваженого банку для обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників оптового ринку електричної енергії в частині проведення розрахунків, визначених статтею 39 Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV, згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV)
(з 01.07.2017 р. статтю 15 1 буде виключено згідно з абзацом одинадцятим підпункту 16 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 16. Антимонопольні обмеження
Суб’єктам господарської діяльності, відносини яких регулюються цим Законом, Законом України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”, згідно із Законом України “Про захист економічної конкуренції” забороняється провадити монопольну діяльність у будь-якій формі, крім випадків, передбачених законодавством України.
(частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 20.11.2003 р. № 1294-IV, від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії, диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України, виконують функції оператора ринку або гарантованого покупця і визнані в установленому порядку такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку електричної енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту електричної енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.
(частина друга статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.11.2003 р. № 1294-IV, у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 17. Загальні принципи встановлення тарифів на енергію
Формування оптових тарифів на електричну енергію здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України згідно з договором.
Оптові тарифи можуть передбачати видатки на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.
Тариф на електроенергію для побутових споживачів, які постійно проживають у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, встановлюється у розмірі 70 відсотків діючого тарифу для відповідної групи населення.
(частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 08.06.2000 р. № 1812-III, від 05.04.2005 р. № 2509-IV)
(дію частини першої статті 17 зупинено на 2006 рік в частині встановлення цільової надбавки на фінансування будівництва вітрових електростанцій згідно з Комплексною програмою будівництва вітрових електростанцій згідно із Законом України від 20.12.2005 р. № 3235-IV, на 2007 рік – згідно із Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V)
(частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.2006 р. № 232-V)
(дію частини першої статті 17 зупинено на 2008 рік щодо встановлення цільової надбавки на фінансування будівництва вітрових електростанцій згідно з Комплексною програмою будівництва вітрових електростанцій згідно із Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI)
(зупинення дії частини першої статті 17 на 2008 рік, передбачене пунктом 8 статті 67 розділу I Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008)
(частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.06.2008 р. № 309-VI, частину першу статті 17 замінено трьома частинами згідно із Законом України від 17.11.2009 р. № 1565-VI, у зв’язку з цим частини другу – дев’яту вважати відповідно частинами четвертою – одинадцятою)
(частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Роздрібна ціна на електричну енергію формується енергопостачальниками згідно з умовами і правилами здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії з урахуванням вимог цього Закону.
(частина четверта статті 17 у редакції Закону України від 01.04.2009 р. № 1220-VI)
Тарифи на централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, на передачу і розподіл електричної енергії регулюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(частина п’ята статті 17 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Тарифи на постачання електричної енергії енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, регулюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(статтю 17 доповнено новою частиною шостою згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII, у зв’язку з цим частини шосту – одинадцяту вважати відповідно частинами сьомою – дванадцятою)
Частину сьому статті 17 виключено
(згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Регулювання тарифів на електричну енергію, вироблену на атомних електростанціях, здійснюється з урахуванням обсягів соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зоні спостереження.
(статтю 17 доповнено новою частиною восьмою згідно із Законом України від 05.10.2006 р. № 232-V, у зв’язку з цим частини сьому – дев’яту вважати відповідно частинами дев’ятою – одинадцятою)
Частину дев’яту статті 17 виключено
(статтю 17 доповнено новою частиною дев’ятою згідно із Законом України від 25.09.2008 р. № 601-VI, у зв’язку з цим частини шосту – восьму вважати відповідно частинами сьомою – дев’ятою, частину дев’яту статті 17 виключено згідно із Законом України від 01.04.2009 р. № 1220-VI)
Формування цін на електричну енергію, вироблену на теплоелектроцентралях та інших установках з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється з урахуванням тарифів на теплову енергію. Регулювання тарифів на електричну енергію, вироблену на вітрових електростанціях, здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(частина десята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 08.06.2000 р. № 1812-III, від 02.06.2005 р. № 2633-IV)
Регулювання тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, інших установках з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(частина одинадцята статті 17 у редакції  Закону України  від 02.06.2005 р. № 2633-IV)
Підприємства, які постачають електричну енергію мережами, які не є їх власністю, повинні купувати електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України та вносити плату за користування місцевими (локальними) електричними мережами. Постачання електричної енергії споживачам зазначеними підприємствами здійснюється за тарифами, які обумовлюються в договорах на постачання електричної енергії.
Примітка. Зона спостереження – вживається у значенні, визначеному Законом України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”.
(статтю 17 доповнено приміткою згідно із Законом України від 05.10.2006 р. № 232-V)
(з 01.07.2017 р. статтю 17 буде виключено згідно з абзацом дев’ятим підпункту 18 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 17 1. Стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії
“Зелений” тариф встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за умови виконання вимог щодо місцевої складової, передбачених цим Законом.
Для об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), встановлена потужність яких перевищує 5 МВт, “зелений” тариф на вироблену ними електричну енергію встановлюється за умови відповідності будівництва таких об’єктів електроенергетики плану розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років.
(статтю 17 1 доповнено новою частиною другою згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII, у зв’язку з цим частини другу – вісімнадцяту вважати відповідно частинами третьою – дев’ятнадцятою)
“Зелений” тариф встановлюється для кожного суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об’єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).
“Зелений” тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біомаси, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з біомаси. У цьому Законі біомасою є невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження у вигляді відходів лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та технологічно пов’язаних з ними галузей промисловості, що зазнає біологічного розкладу, а також складова промислових або побутових відходів, що здатна до біологічного розкладу.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біогазу, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу. У цьому Законі біогазом є газ, що утворюється з біомаси.
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації), помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання.
“Зелений” тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації), помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання для приватних домогосподарств.
(частина дев’ята статті 17 1 щодо встановлення “зеленого” тарифу для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання набирає чинності з 01.01.2014 р. згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
“Зелений” тариф для суб’єктів господарювання, які експлуатують мікро-, міні- або малі гідроелектростанції, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації), помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої відповідно мікро-, міні- або малими гідроелектростанціями.
Коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на рівні:
Категорії об’єктів електроенергетики, для яких застосовується “зелений” тариф
Коефіцієнт “зеленого” тарифу для об’єктів, введених в експлуатацію
по 31.03.2013 включно
з 01.04.2013 по 31.12.2014
з 01.01.2015 по 31.12.2019
з 01.01.2020 по 31.12.2024
з 01.01.2025 по 31.12.2029
для електроенергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 600 КВт
1,20
-
-
-
-
для електроенергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких більша за 600 КВт, але не перевищує 2000 КВт
1,40
-
-
-
-
для електроенергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 2000 КВт
2,10
-
-
-
-
для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю не більше 600 КВт
-
1,20
1,08
0,96
0,84
для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 КВт, але не більше 2000 КВт
-
1,40
1,26
1,12
0,98
для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 КВт та більше
-
2,10
1,89
1,68
1,47
для електроенергії, виробленої з біомаси
2,30
2,30
2,07
1,84
1,61
для електроенергії, виробленої з біогазу
-
2,30
2,07
1,84
1,61
для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об’єктами електроенергетики
4,80
3,50
3,15
2,80
2,45
для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких перевищує 100 КВт
4,60
3,60
3,24
2,88
2,52
для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких не перевищує 100 КВт
4,40
3,70
3,33
2,96
2,59
для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах приватних домогосподарств (будинків, будівель та споруд), величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВт
-
3,70
3,33
2,96
2,59
для електроенергії, виробленої мікрогідроелектростанціями
1,20
2,00
1,80
1,60
1,40
для електроенергії, виробленої мінігідроелектростанціями
1,20
1,60
1,44
1,28
1,12
для електроенергії, виробленої малими гідроелектростанціями
1,20
1,20
1,08
0,96
0,84
У разі якщо на об’єкті електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відповідно до цієї статті мають застосовуватися різні коефіцієнти “зеленого” тарифу, на такому об’єкті має бути встановлений окремий комерційний облік за кожною чергою (пусковим комплексом) та/або установкою, для яких застосовується окремий коефіцієнт “зеленого” тарифу.
Для суб’єктів господарювання та приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, “зелений” тариф встановлюється до 1 січня 2030 року.
Фіксований мінімальний розмір “зеленого” тарифу для суб’єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро “зеленого” тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.
“Зелений” тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір “зеленого” тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.
“Зелений” тариф для електроенергії, виробленої з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики, будівництво яких розпочате після 1 січня 2012 року, встановлюється за умови дотримання розміру місцевої складової, визначеного цим Законом. Вимога щодо дотримання розміру місцевої складової не поширюється на генеруючі установки приватних домогосподарств, а також на мікро-, міні- та малі гідроелектростанції.
Держава гарантує, що для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об’єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, суб’єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.
Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування “зеленого” тарифу вимог щодо закупівлі всієї електроенергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим “зеленим” тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом.
(з 01.07.2017 р. цю частину статті 17 1 буде викладено у новій редакції, передбаченій  абзацом шостим підпункту 19 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Роздрібна ціна на електричну енергію, що використовується суб’єктами господарської діяльності, які реалізують інноваційні проекти, зареєстровані у встановленому законом порядку, що передбачають впровадження та виробництво обладнання, а також матеріалів, сировини і комплектуючих для виробництва обладнання, яке виробляє енергію з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на строк виконання відповідного інноваційного проекту на рівні роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу напруги, встановленого станом на 1 січня року, в якому здійснено реєстрацію інноваційного проекту.
(Закон доповнено статтею 17 1 згідно із Законом України від 01.04.2009 р. № 1220-VI, стаття 17 1 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 17.12.2010 р. № 2799-VI,від 03.06.2011 р. № 3486-VI, від 17.06.2011 р. № 3549-VI,від 18.11.2011 р. № 4065-VI, у редакції Закону України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
Стаття 17 2. Плата за приєднання електроустановок до електричних мереж
Вартість послуг з приєднання розраховується електропередавальною організацією у порядку, передбаченому методикою розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, і обґрунтовується витратами, необхідними для будівництва та/або реконструкції електромереж від місця приєднання електроустановки замовника до місця забезпечення потужності.
Ставка плати за стандартне приєднання електроустановок щорічно розраховується електропередавальною організацією з урахуванням ступеня напруги в місці приєднання, категорії надійності електропостачання, одно- чи трифазного приєднання, окремо для сільської та міської місцевості відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж та затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Електропередавальна організація зобов’язана розміщувати на своєму веб-сайті в мережі Інтернет діючі ставки плати за стандартне приєднання.
Вартість послуг з приєднання електроустановок замовників, що не є стандартним приєднанням відповідно до статті 1 цього Закону, визначається проектно-кошторисною документацією відповідно до замовленої (заявленої) на приєднання потужності пропорційно до передбаченої проектом величини потужності, яку можливо додатково приєднати, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж з урахуванням витрат на розвиток мереж для створення резерву потужності у місці забезпечення потужності.
Розроблення проектно-кошторисної документації забезпечується замовником, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті, а її вартість є складовою частиною вартості послуг з приєднання.
Приєднання електроустановок замовника, яке не є стандартним приєднанням, фінансується в розмірі розрахованої плати за приєднання за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання замовника. У разі недостатності таких коштів для виконання в повному обсязі робіт згідно з проектно-кошторисною документацією ці роботи фінансуються за рахунок плати за приєднання інших замовників, які приєднуються до того самого місця забезпечення потужності, або складової тарифу на передачу або розподіл електричної енергії, або за зверненням замовника за рахунок поворотної фінансової допомоги, яка може надаватися електропередавальній організації. Додатково необхідні кошти для виконання в повному обсязі робіт згідно з проектно-кошторисною документацією передбачаються у складовій тарифу на передачу або розподіл електричної енергії в установленому законодавством порядку строком до п’яти років. Джерелом повернення коштів, залучених від замовника як поворотна фінансова допомога, є плата за приєднання інших замовників, що приєднуються до того самого місця забезпечення потужності, та складова тарифу на передачу або розподіл електричної енергії. Кошти, залучені від замовника як поворотна фінансова допомога, повертаються у строк до п’яти років відповідно до порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж. Частка витрат для створення за рахунок тарифу на передачу або розподіл електричної енергії резерву потужності у місці забезпечення потужності, компенсована у складі плати за приєднання замовниками, приєднана потужність електроустановок яких забезпечується від того самого місця забезпечення потужності, враховується під час перегляду відповідної складової тарифу на передачу або розподіл електричної енергії шляхом виключення з тарифу відповідних сум.
(частина п’ята статті 17 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Приєднання об’єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії та будівництво яких відповідає плану розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років, фінансується в обсязі 50 відсотків за рахунок коштів, передбачених у тарифах на передачу електричної енергії, і 50 відсотків – за рахунок поворотної фінансової допомоги, яка надається замовником електропередавальній організації.
(частина шоста статті 17 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII, у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Приєднання об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), будівництво яких не передбачено планом розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років, здійснюється відповідно до частин третьої – п’ятої цієї статті.
(статтю 17 2 доповнено новою частиною сьомою згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Висновок про відповідність або невідповідність будівництва об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) плану розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років надається системним оператором під час погодження ним технічних умов на приєднання такого об’єкта відповідно до кодексу електричних мереж. Висновок про відповідність або невідповідність будівництва об’єкта електроенергетики плану розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років надається з урахуванням потреб у відповідній генеруючій потужності з відповідного джерела енергії та у відповідному регіоні у затвердженому плані розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років та з урахуванням раніше наданих технічних умов та побудованих об’єктів.
(статтю 17 2 доповнено новою частиною восьмою згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII, у зв’язку з цим частини сьому – дев’яту вважати відповідно частинами дев’ятою – одинадцятою)
Розроблення проектно-кошторисної документації для приєднання об’єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, забезпечується електропередавальною організацією та фінансується за рахунок коштів, передбачених у тарифах на передачу або розподіл електричної енергії, та/або за рахунок поворотної фінансової допомоги, яка надається замовником електропередавальній організації.
(частина дев’ята статті 17 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Строк повернення поворотної фінансової допомоги замовнику встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж і не може перевищувати 10 років. Джерелом повернення поворотної фінансової допомоги є складова тарифу на передачу або розподіл електричної енергії.
(частина десята статті 17 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Вартість послуг з приєднання електроустановок замовника, призначених для забезпечення електропостачання об’єктів будівництва, в яких передбачається розміщення доступного житла або житлового фонду соціального призначення, зменшується для замовника пропорційно площі такого доступного житла або житлового фонду соціального призначення до загальної площі об’єкта будівництва. Частина вартості послуг з приєднання електроустановок замовника, на яку зменшено вартість послуг з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж, фінансується за рахунок тарифу на передачу або розподіл електричної енергії, який встановлюється для електропередавальної організації національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(частина одинадцята статті 17 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
(Закон доповнено статтею 17 2 згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
Стаття 17 3. Місцева складова при створенні об’єкта електроенергетики
Для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів) та будівництво яких розпочате після 1 січня 2012 року, “зелений” тариф застосовується за умови дотримання вимог щодо розміру місцевої складової. У разі недотримання вимог щодо розміру місцевої складової тариф на електроенергію для таких об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), встановлюється на рівні оптової ринкової ціни електричної енергії без врахування дотаційних сертифікатів, що фактично склався за попередній розрахунковий період.
Місцевою складовою для цілей цього Закону є частка визначених цим Законом складових об’єкта електроенергетики (елементів місцевої складової) українського походження, використаних при створенні об’єкта електроенергетики.
Розмір місцевої складової для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з енергії вітру, сонячного випромінювання та біомаси, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2013 року, встановлюється на рівні не менш як 30 відсотків, а для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з енергії вітру, сонячного випромінювання та біомаси, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2014 року, встановлюється на рівні не менш як 50 відсотків.
Розмір місцевої складової для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з біогазу, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 січня 2014 року, встановлюється на рівні не менш як 30 відсотків, а для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з біогазу, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 січня 2015 року, встановлюється на рівні не менш як 50 відсотків.
Підтвердженням початку будівництва об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, є виданий уповноваженим органом дозвіл на виконання будівельних робіт або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про початок виконання будівельних робіт відповідного об’єкта.
Підтвердженням введення в експлуатацію об’єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об’єкта до експлуатації.
Порядок визначення розміру місцевої складової для об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів), затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Відповідність розміру місцевої складової вимогам, встановленим цим Законом, визначається на підставі поданого суб’єктом господарювання розрахунку та підтверджуючих документів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, з урахуванням таких фіксованих часток:
а) для об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з енергії вітру:
Елементи місцевої складової
Операції, що повинні бути здійснені на території України
Фіксована частка, %
Лопаті
виробництво
15
Башта
виробництво
15
Гондола
зборка
30
Головна рама
виробництво
5
Головний вал
виробництво
5
Ротор
виробництво (лиття)
5
зборка
5
Роботи з будівництва
виконання
20
Разом
100;
б) для об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання:
Елементи місцевої складової
Операції, що повинні бути здійснені на території України
Фіксована частка, %
Полікристалічний кремній
виробництво
32
Зливки монокристалічні, мультикристалічні або псевдо-моно-кристалічні
виробництво
13
Пластини монокристалічні або мультикристалічні
виробництво
7
Фотоелектричні елементи
виробництво
20
Фотоелектричні модулі
зборка
23
Роботи з будівництва
виконання
5
Разом
100;
в) для об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з біомаси:
Елементи місцевої складової
Операції, що повинні бути здійснені на території України
Фіксована частка, %
Турбіна
виробництво
25
Бойлер
виробництво
35
Роботи з будівництва
виконання
40
Разом
100;
г) для об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з біогазу:
Елементи місцевої складової
Операції, що повинні бути здійснені на території України
Фіксована частка, %
Біореактор для гідролізу
виробництво
35
Когенератор
виробництво
35
Роботи з будівництва
виконання
30
Разом
100.
Українське походження елементів місцевої складової (крім робіт з будівництва) визначається місцем здійснення визначених цим Законом операцій щодо елементів місцевої складової на території України та підтверджується сертифікатом походження, виданим у встановленому порядку Торгово-промисловою палатою України (її регіональними представництвами) або уповноваженим органом іноземної держави (щодо товарів, які імпортуються).
Українське походження робіт з будівництва визнається таким за умови реєстрації на території України місцезнаходження підрядників (генерального підрядника, підрядників), які виконували роботи з будівництва об’єкта електроенергетики, що підтверджується випискою (витягом) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
(Закон доповнено статтею 17 3 згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5485-VI)
Стаття 18. Проектування та будівництво об’єктів електроенергетики
Проектування та будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення) об’єктів електроенергетики здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності. Оснащення об’єктів електроенергетики ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідні послуги (товари) яких регулюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, здійснюється на конкурентних засадах.
Фінансування капітального будівництва, реконструкції та обслуговування об’єктів, призначених для спільних потреб підприємств електроенергетики та підприємств інших галузей, провадиться за рахунок замовників (власників) та користувачів цих об’єктів.
Розвиток електричних мереж, які перебувають у власності або користуванні електропередавальних організацій, передбачається інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та фінансується за рахунок коштів, передбачених у тарифах на передачу або розподіл електричної енергії, оплати вартості послуг з приєднання, поворотної фінансової допомоги замовників, банківських кредитів, коштів, залучених з інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти, отримані як поворотна фінансова допомога замовників для фінансування робіт з приєднання, обліковуються окремо та використовуються електропередавальною організацією для приєднання електроустановок замовників. Розвиток електричних мереж електропередавальної організації має узгоджуватися з планами забудови відповідної території.
У разі спорудження або реконструкції будівель, доріг, мостів, інших об’єктів архітектури роботи з перенесення повітряних і підземних електричних мереж, теплових мереж та інших об’єктів електроенергетики виконуються власником цих об’єктів електроенергетики за рахунок замовників будівництва або реконструкції будівель, доріг, мостів, інших об’єктів архітектури відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.
Приєднання електроустановок замовників до електричних мереж власників, які не є електропередавальними організаціями, здійснюється на умовах і в порядку, що передбачені цим Законом для приєднання до електричних мереж електропередавальних організацій.
Створення (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення) магістральних (міждержавних) електричних мереж здійснюється відповідно до плану розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років за рахунок інвестицій електропередавального підприємства або за рахунок інвестицій фізичної чи юридичної особи, що не є пов’язаною прямо або опосередковано відносинами контролю з електропередавальними організаціями.
(стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 15.05.2003 р. № 741-IV, від 25.12.2008 р. № 800-VI, від 22.12.2011 р. № 4220-VI, від 22.06.2012 р. № 5021-VI, у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
(з 01.07.2017 р. Закон буде доповнено статтею 18 1 згідно з підпунктом 22 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 19. Охорона об’єктів електроенергетики
Особливо важливі об’єкти електроенергетики, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, і затверджується Кабінетом Міністрів України, охороняються відомчою воєнізованою охороною із залученням у разі необхідності відповідних структурних підрозділів органів державної влади.
(частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
Охорона інших об’єктів електроенергетики здійснюється згідно із законодавством України.
На об’єктах електроенергетики встановлюється особливий режим допуску.
Особовий склад відомчої воєнізованої охорони об’єктів електроенергетики забезпечується вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони. Застосування вогнепальної зброї, а також спеціальних засобів самооборони регулюється законодавством України.
Особовий склад відомчої воєнізованої охорони забезпечується форменим одягом за рахунок підприємств електроенергетики.
В охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об’єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель. Розміщення споруд та інших об’єктів в охоронних зонах електричних і теплових мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.
(частина шоста статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 06.10.2011 р. № 3830-VI, від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Атомні електростанції охороняються відповідно до Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” та Закону України “Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання”.
(частина сьома статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 747-IV)
Стаття 19 1. Установлення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд
На території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд установлюється особливий режим охорони.
Доступ сторонніх осіб та всіх видів транспорту на цю територію можливий лише в порядку, встановленому власником гідроелектротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.
Виконання сторонніми особами робіт на території забороненої зони гідроелектротехнічних споруд здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на території контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд – у порядку, встановленому власником гідроелектротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.
Територія забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд охороняється відомчою воєнізованою охороною. На території забороненої зони гідроелектротехнічних споруд діє особливий (внутрішньооб’єктний та перепускний) режим.
Особливості режиму території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд визначаються Кабінетом Міністрів України.
(Закон доповнено статтею 19 1 згідно із Законом України від 25.11.2003 р. № 1330-IV)
Положення цієї статті не поширюються на малі гідроелектростанції. Суб’єкти малої гідроелектроенергетики самостійно забезпечують необхідні заходи з охорони об’єктів малої гідроелектроенергетики та здійснюють на прилеглій території необхідні заходи безпеки.
(статтю 19 1 доповнено частиною шостою згідно із Законом України від 25.09.2008 р. № 601-VI)
Стаття 20. Охорона навколишнього природного середовища
Підприємства електроенергетики повинні додержувати вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, нести відповідальність за його порушення і здійснювати технічні та організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу об’єктів електроенергетики на навколишнє природне середовище.
У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності електричних станцій, магістральних та міждержавних електричних мереж приймається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності інших об’єктів електроенергетики приймають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах їх компетенції, передбаченої законами України.
(частина третя статті 20 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
Для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об’єктів електроенергетики, встановлюються санітарно-захисні зони, розміри та порядок використання яких визначаються в нормативно-правових актах і проектах цих об’єктів, затверджених у встановленому порядку.
Усі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть провадитися тільки за погодженням з власником об’єкта електроенергетики або уповноваженим ним органом.
З метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через припинення електропостачання споживачам для них встановлюється екологічна броня електропостачання.
(статтю 20 доповнено частиною шостою згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV)
Фінансування екологічної броні електропостачання при несплаті або неповній оплаті за спожиту електроенергію споживачами, що мають таку броню, здійснюється з державного або місцевих бюджетів та відповідних джерел доходів цих споживачів. Кабінет Міністрів України затверджує порядок складання переліку споживачів та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання, а також затверджує порядок надання державою забезпечення виконання грошових зобов’язань окремих споживачів з оплати електричної енергії.
(статтю 20 доповнено частиною сьомою згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV)
(дію частини сьомої статті 20 зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V, на 2008 рік – згідно із Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI)
(зупинення дії частини сьомої статті 20 на 2008 рік, передбачене пунктом 8 статті 67 розділу I Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008)
(частина сьома статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 03.06.2008 р. № 309-VI, від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 21. Особливості умов праці в електроенергетиці
Підприємства, установи та організації електроенергетики зобов’язані забезпечувати комплектування робочих місць висококваліфікованими кадрами, постійно підвищувати їх кваліфікацію, гарантувати надійний соціальний захист.
Працівники, які забезпечують виробничі процеси в електроенергетиці, зобов’язані проходити спеціальну підготовку і перевірку знань (атестацію) згідно із законодавством, включаючи нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, інших центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
(частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
Перелік таких спеціальностей і посад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі.
(частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
Допуск до роботи працівників електроенергетики, які не пройшли відповідної підготовки, забороняється.
Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, утримання спеціалізованих навчально-тренувальних та галузево-координаційних центрів відносяться на валові витрати виробництва та обігу.
Перевірка знань (атестація) персоналу провадиться за рахунок коштів власників об’єктів електроенергетики.
Працівникам основних професій, зайнятим на підприємствах електроенергетики, може встановлюватися надбавка до тарифної ставки чи посадового окладу за безперервний стаж роботи в електроенергетиці відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, з віднесенням витрат на валові витрати виробництва та обігу. Персонал енергетичних установок, який перебуває в зоні впливу радіаційного, теплового і електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих і небезпечних факторів, підлягає спеціальному медичному обстеженню та обов’язковому страхуванню за рахунок коштів підприємств.
Створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.
Стаття 22. Страйки на підприємствах електроенергетики
Страйки на підприємствах електроенергетики забороняються у випадках, коли вони можуть призвести до порушення сталості об’єднаної енергосистеми України або теплопостачання в осінньо-зимовий період.
Стаття 23. Забезпечення енергопостачання в умовах надзвичайного стану, особливого періоду та у разі надзвичайних ситуацій в об’єднаній енергетичній системі України
(назва статті 23 у редакції Закону України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
У разі введення надзвичайного стану відповідно до Закону України “Про надзвичайний стан” підприємства, установи та організації електроенергетики, розташовані у місцевостях, де введено надзвичайний стан, зобов’язані виконувати розпорядження органів, які здійснюють заходи надзвичайного стану на відповідній території щодо енергопостачання споживачів, незалежно від умов укладених договорів.
У разі введення особливого періоду суб’єкти електроенергетики діють згідно із Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, Положенням про мобілізаційну підготовку народного господарства України і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, що регламентують функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
(частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
У разі виникнення надзвичайних ситуацій в об’єднаній енергетичній системі України суб’єкти електроенергетики зобов’язані діяти відповідно до стандартів операційної безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи України та виконувати оперативні команди і розпорядження державного підприємства, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об’єднаною енергетичною системою України.
(статтю 23 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 05.07.2012 р. № 5066-VI)
Особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов’язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.
(статтю 23 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України від 15.04.2014 р. № 1207-VII, частина четверта статті 23 у редакції Закону України від 07.04.2015 р. № 284-VIII)
Стаття 24. Права, обов’язки та відповідальність енергопостачальників і електропередавальних організацій
(назва статті 24 у редакції Закону України від 19.06.2003 р. № 982-IV, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
(з 01.07.2017 р. назву статті 24 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом третім підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Енергопостачальники погоджують з відповідним споживачем величину екологічної броні електропостачання, яка має бути затверджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики. У разі недосягнення згоди між споживачем та енергопостачальником щодо величини екологічної броні електропостачання остаточне рішення приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.
(статтю 24 доповнено новою частиною першою згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV, частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 06.10.2011 р. № 3830-VI, від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
(з 01.07.2017 р. частину першу статті 24 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом п’ятим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.
(статтю 24 доповнено новою частиною другою згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV)
(з 01.07.2017 р. частину другу статті 24 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом сьомим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Порядок обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(статтю 24 доповнено новою частиною третьою згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV)
(з 01.07.2017 р. частину третю статті 24 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом дев’ятим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Енергопостачальники мають право на відшкодування несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
(статтю 24 доповнено новою частиною четвертою згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV, у зв’язку з цим частини першу – сьому вважати відповідно частинами п’ятою – одинадцятою)
(з 01.07.2017 р. частину четверту статті 24 буде замінено двома частинами згідно з  абзацами одинадцятим та дванадцятим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Електропередавальні організації зобов’язані забезпечувати належний технічний стан та організацію експлуатації об’єктів електроенергетики відповідно до вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж та енергетичного обладнання, надійне та якісне постачання (транспортування) енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.
(частина п’ята статті 24 у редакції Закону України від 06.10.2011 р. № 3830-VI, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Електропередавальна організація, що здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не має права відмовити замовнику, який має намір приєднати електроустановки до цих мереж, у наданні послуг з приєднання. Електропередавальна організація, що здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не має права самостійно змінювати видані технічні умови на приєднання або скасовувати їх з підстав, які не передбачені договором про приєднання.
(статтю 24 доповнено новою частиною шостою згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI, у зв’язку з цим частини шосту – чотирнадцяту вважати відповідно частинами сьомою – п’ятнадцятою)
Енергопостачальник, що здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії (договору про користування електричною енергією) за умови, що нова електроустановка замовника приєднана або потужність для діючої електроустановки споживача збільшена в установленому законодавством порядку.
(частина сьома статті 24 в редакції Законів України від 22.06.2000 р. № 1821-III, від 25.12.2008 р. № 800-VI, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.2011 р. № 4220-VI, у редакції Закону України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
(з 01.07.2017 р. до цієї частини статті 24 будуть внесені зміни, передбачені абзацом п’ятнадцятим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Енергопостачальники, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії з використанням власних мереж, зобов’язані забезпечити рівноправний доступ до цих мереж усіх суб’єктів господарської діяльності, що отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення відповідного виду діяльності і уклали договір на передачу електричної енергії. Енергопостачальники, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії з використанням власних мереж, не мають право відмовити у доступі до цих мереж суб’єктам господарювання, які виробляють енергію з використанням альтернативних джерел енергії. Енергопостачальники, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії з використанням власних мереж, у своїх інвестиційних програмах повинні передбачати витрати на приєднання об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії.
(частина восьма статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 01.04.2009 р. № 1220-VI, від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
(з 01.07.2017 р. цю частину статті 24 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом сімнадцятим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Електропередавальна організація оприлюднює та щопівроку оновлює на своєму веб-сайті в мережі Інтернет інформацію за всіма трансформаторними підстанціями на території здійснення ліцензованої діяльності щодо їх номінальної потужності, приєднаної потужності, потужності, що приєднується за договорами про приєднання, резерву потужності з урахуванням укладених договорів про приєднання. Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж можуть встановлюватися додаткові вимоги до інформації, яка підлягає оприлюдненню. Така інформація є відкритою та надається безоплатно.
(статтю 24 доповнено новою частиною дев’ятою згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI, у зв’язку з цим частини дев’яту – п’ятнадцяту вважати відповідно частинами десятою – шістнадцятою)
Енергопостачальник зобов’язаний у встановленому законом порядку забезпечити доступ інспекторів з державного енергетичного нагляду до енергетичних установок для здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж та енергетичного обладнання.
(статтю 24 доповнено новою частиною десятою згідно із Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI, у зв’язку з цим частини восьму – тринадцяту вважати відповідно частинами дев’ятою – чотирнадцятою)
(з 01.07.2017 р. цю частину статті 24 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом дев’ятнадцятим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, несуть відповідальність за порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з урахуванням неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб’єктом господарської діяльності, що здійснює передачу або розподіл належної енергопостачальнику електричної енергії, у разі, коли електрична енергія поставляється мережами, які не є його власністю.
(частина одинадцята статті 24 в редакції Закону України від 22.06.2000 р. № 1821-III, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
(з 01.07.2017 р. цю частину статті 24 буде виключено згідно з абзацом двадцять першим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Енергопостачальники, до складу яких входять теплоелектроцентралі, здійснюють постачання енергії в першу чергу на території здійснення ліцензованої діяльності.
(з 01.07.2017 р. цю частину статті 24 буде виключено згідно з абзацом двадцять другим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).
(частина тринадцята статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 23.06.2005 р. № 2706-IV, від 15.03.2011 р. № 3134-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
(з 01.07.2017 р. цю частину статті 24 буде виключено згідно з абзацом двадцять другим підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
У разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої внаслідок дій або бездіяльності енергопостачальника виходять за межі показників, визначених у договорі на постачання електричної енергії, енергопостачальник несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості такої електроенергії.
(частина чотирнадцята статті 24 у редакції Закону України від 15.03.2011 р. № 3134-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
Енергопостачальник не несе відповідальності перед споживачем електричної енергії у разі переривання постачання електричної енергії, якщо на момент настання цієї події схема живлення споживача електроенергії з вини споживача не відповідала вимогам нормативно-технічних документів.
(статтю 24 доповнено новою частиною п’ятнадцятою згідно із Законом України від 15.03.2011 р. № 3134-VI, у зв’язку з цим частини тринадцяту і чотирнадцяту вважати відповідно частинами чотирнадцятою і п’ятнадцятою, враховуючи зміни, внесені Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
(з 01.07.2017 р. до цієї частини статті 24 будуть внесені зміни, передбачені абзацом двадцять третім підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Енергопостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку.
(статтю 24 доповнено новою частиною шістнадцятою згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV, у зв’язку з цим частину дев’яту вважати частиною п’ятнадцятою)
(з 01.07.2017 р. до цієї частини статті 24 будуть внесені зміни, передбачені абзацом двадцять третім підпункту 25 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
У разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов’язків, передбачених цим Законом, враховуючи зобов’язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену енергопостачальником електричну енергію, а також із суб’єктом господарської діяльності, який здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, застосовує до такого енергопостачальника такі санкції:
застереження;
штраф;
призначення тимчасового керуючого (адміністрації);
зупинення дії ліцензії на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території;
анулювання ліцензії на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території.
(статтю 24 доповнено частиною сімнадцятою згідно із Законом України від 22.06.2000 р.  № 1821-III)
Стаття 24 1. Відповідальність суб’єктів електроенергетики за збитки, завдані при виробництві, передачі, розподілі та постачанні електричної енергії
(назва статті 24 1 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Відповідальність за збитки, завдані внаслідок переривання процесу виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії та/або внаслідок виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії, параметри якості якої виходять за межі показників, визначених державними стандартами України, несе суб’єкт електроенергетики, в електроустановках якого сталися події, що призвели до таких збитків.
(частина перша статті 24 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Величина збитків, передбачених частиною першою цієї статті, визначається за методикою, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Умови відшкодування збитків, завданих унаслідок переривання процесу виробництва, передачі, розподілу та постачання електроенергії та/або внаслідок виробництва, передачі, розподілу та постачання електроенергії, параметри якості якої виходять за межі показників, визначених державними стандартами України, зазначаються у відповідних договорах між суб’єктами електроенергетики, що здійснюють виробництво, передачу та постачання електроенергії.
(частина третя статті 24 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
(Закон доповнено статтею 24 1 згідно із Законом України від 15.03.2011 р. № 3134-VI)
Стаття 25. Права споживачів електричної енергії
Споживачі електричної енергії мають право на:
приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж;
(абзац другий частини першої статті 25 у редакції Закону України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
вибір постачальника електричної енергії;
отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання;
отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами;
відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.
абзац сьомий частини першої статті 25 виключено
(частину першу статті 25 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом України від 25.12.2008 р. № 800-VI, абзац сьомий частини першої статті 25 виключено згідно із Законом України від 22.12.2011 р. № 4220-VI)
Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України “Про захист прав споживачів”, “Про захист економічної конкуренції”, “Про енергозбереження”, іншими нормативно-правовими актами.
(частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.11.2003 р. № 1294-IV)
(з 01.07.2017 р. до частини другої статті 25 будуть внесені зміни, передбачені підпунктом 27 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 26. Обов’язки та відповідальність споживачів енергії
Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
(з 01.07.2017 р. до частини першої статті 26 будуть внесені зміни, передбачені абзацом другим підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Споживач енергії зобов’язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
(з 01.07.2017 р. до частини другої статті 26 будуть внесені зміни, передбачені абзацом третім підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
(з 01.07.2017 р. частину четверту статті 26 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом п’ятим підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
(статтю 26 доповнено новою частиною п’ятою згідно із Законом України від 15.03.2011 р. № 3134-VI, у зв’язку з цим частини п’яту – дев’яту вважати відповідно частинами шостою – десятою)
(з 01.07.2017 р. до частини п’ятої статті 26 будуть внесені зміни, передбачені абзацом шостим підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
(частина шоста статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 11.09.2003 р. № 1158-IV, від 14.12.2004 р. № 2229-IV, від 23.06.2005 р. № 2706-IV, від 01.07.2014 р. № 1556-VII)
(з 01.07.2017 р. частину шосту статті 26 буде виключено згідно з абзацом сьомим підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
(частина сьома статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 11.09.2003 р. № 1158-IV, від 14.12.2004 р. № 2229-IV, від 23.06.2005 р. № 2706-IV, від 01.07.2014 р. № 1556-VII)
(з 01.07.2017 р. частину сьому статті 26 буде виключено згідно з абзацом сьомим підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов’язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
(статтю 26 доповнено частиною восьмою згідно із Законом України від 22.06.2000 р.  № 1821-III)
(з 01.07.2017 р. частину восьму статті 26 буде виключено згідно з абзацом восьмим підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
За умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов’язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.
(статтю 26 доповнено частиною дев’ятою згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV)
(з 01.07.2017 р. частину дев’яту статті 26 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом десятим підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку, а також уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, для здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії в порядку, визначеному Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. У разі перешкоджання доступу зазначених представників та уповноважених осіб до енергетичних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.
(статтю 26 доповнено частиною десятою згідно із Законом України від 19.06.2003 р. № 982-IV, частина дев’ята статті 26 у редакції Закону України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
(з 01.07.2017 р. до частини десятої статті 26 будуть внесені зміни, передбачені абзацом одинадцятим підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Споживач (власник мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб’єктам господарювання, населенню) зобов’язаний укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.
(статтю 26 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом України від 22.06.2012 р. № 5021-VI)
(з 01.07.2017 р. частину одинадцяту статті 26 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом тринадцятим підпункту 28 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є:
порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;
(частину другу статті 27 доповнено новим абзацом другим згідно із Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI, у зв’язку з цим абзаци другий – дев’ятий вважати відповідно абзацами третім – десятим, абзац другий частини другої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку;
(абзац третій частини другої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 31.05.2005 р. № 2598-IV, від 23.06.2005 р. № 2706-IV)
пошкодження приладів обліку;
розкомплектування та пошкодження об’єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об’єктів;
створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов’язаних з обслуговуванням об’єктів електроенергетики;
(абзац шостий частини другої статті 27 у редакції Закону України від 23.06.2005 р. № 2706-IV)
порушення правил охорони електричних мереж;
порушення правил користування енергією;
дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об’єктів електроенергетики виконувати свої службові обов’язки;
(абзац дев’ятий частини другої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов’язків перед енергопостачальниками;
(абзац десятий частини другої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.06.2005 р. № 2706-IV)
(з 01.07.2017 р. до абзацу десятого частини другої статті 27 будуть внесені зміни, передбачені абзацом п’ятим підпункту 29 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.
(частину другу статті 27 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом України від 01.07.2014 р. № 1556-VII)
Суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці:
за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу, розподіл або постачання електричної енергії, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку, здійснення функцій гарантованого покупця та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об’єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, – штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
(абзац другий частини третьої статті 27 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, та порушення умов ліцензій – штраф у розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(абзац третій частини третьої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб’єктам господарської діяльності постанови або розпорядження про накладення штрафів за встановленою формою.
(частина четверта статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)
Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
Санкції, передбачені частиною восьмою статті 24, частинами третьою, четвертою і п’ятою статті 26 та частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
(частина сьома статті 27 в редакції Закону України від 22.06.2000 р. № 1821-III)
Громадяни, працівники та посадові особи несуть адміністративну відповідальність в установленому законом порядку за порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії, невиконання (ухилення від виконання) чи несвоєчасне виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, щодо усунення порушень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб’єктів електроенергетики, суб’єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії.
(частина восьма статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.06.2005 р. № 2706-IV, у редакції Закону України від 06.10.2011 р. № 3830-VI, із змінами, внесеними згідно із Законами України від 16.10.2012 р. № 5460-VI, від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в електроенергетиці.
(частина дев’ята статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
Використання об’єктів електроенергетики з метою, що суперечить інтересам безпеки людини і держави, порушує громадський порядок, забороняється. У разі порушення цих умов підприємства, установи та організації електроенергетики мають право в установленому порядку зупинити користування послугами об’єктів електроенергетики.
Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(статтю 27 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом України від 31.05.2005 р. № 2598-IV)
(з 01.07.2017 р. частину одинадцяту статті 27 буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом десятим підпункту 29 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Розділ V
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 28. Міжнародне співробітництво
Суб’єкти електроенергетики беруть участь у міжнародному науково-технічному, зовнішньоекономічному та інших формах міжнародного співробітництва відповідно до державних програм, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших актів законодавства.
(стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)
Стаття 29. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про електроенергетику, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 30. Особливості експорту електроенергії
Доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж з метою здійснення операцій з експорту та/або імпорту електричної енергії мають енергопостачальники, які є членами оптового ринку електричної енергії України, мають ліцензію на здійснення діяльності з постачання електричної енергії та не мають простроченої заборгованості за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії України.
Для здійснення експорту електричної енергії енергопостачальники закуповують необхідний її обсяг на оптовому ринку електричної енергії України за оптовою ринковою ціною, що визначається за правилами оптового ринку електричної енергії України.
Підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, забезпечує недискримінаційні умови доступу енергопостачальників до магістральних та міждержавних електричних мереж при здійсненні експорту та/або імпорту електричної енергії в межах технічної можливості таких електричних мереж з урахуванням їх пріоритетного використання для забезпечення потреб споживачів України в електричній енергії відповідно до стандартів операційної безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи України.
Організація надання доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж здійснюється підприємством, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, у координації з системними операторами та/або операторами системи передачі сусідніх країн.
Підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, визначає доступну пропускну спроможність відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі. Величина доступної пропускної спроможності узгоджується з відповідним системним оператором та/або операторами системи передачі сусідньої країни.
Підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, щодобово публікує результати визначення доступної пропускної спроможності та інформацію щодо вільної пропускної спроможності, яка виставляється на аукціон.
Розподілення вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж здійснюється підприємством, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, за процедурою електронного аукціону з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису, крім випадків, встановлених цим Законом.
Доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж енергопостачальники отримують за результатами аукціону. Порядок проведення електронних аукціонів з розподілення пропускної спроможності міждержавних електричних мереж затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, за погодженням з Антимонопольним комітетом України.
Підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, з метою розподілення вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж проводить річні, місячні та добові аукціони. При проведенні аукціону підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, здійснює розподіл доступу до всієї вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, визначеної на відповідний період.
У разі якщо попит на доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж перевищує величину вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, аукціон на доступ проводиться за принципом першочергового задоволення заявок учасників аукціону, які пропонують найвищу ціну. В такому разі ціна доступу до пропускної спроможності за відповідним напрямом визначається за мінімальною ціною із задоволених заявок учасників аукціону.
За умови, що попит на доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж не перевищує або дорівнює величині вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, надає учасникам такого аукціону доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж на безоплатній основі.
Порядок оформлення результатів аукціону та отримання доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж визначаються порядком проведення електронних аукціонів з розподілення пропускної спроможності міждержавних електричних мереж.
Кошти, отримані підприємством, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, в результаті розподілу доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж на аукціонах, використовуються ним на збільшення пропускної спроможності таких мереж.
Енергопостачальники, які отримали доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, зобов’язані в строки та у порядку, передбачені правилами оптового ринку електричної енергії України та порядком проведення електронних аукціонів з розподілення пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, подавати добовий погодинний графік експорту/імпорту електричної енергії. У разі якщо у вищезазначений строк енергопостачальник не надав добовий погодинний графік експорту/імпорту електричної енергії, такий енергопостачальник втрачає доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж на відповідну добу, а підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, здійснює розподіл невикористаної величини пропускної спроможності на добовому аукціоні.
У разі якщо енергопостачальник, який отримав доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж за результатами аукціону, протягом календарного місяця використовує отриману в результаті річного аукціону пропускну спроможність міждержавних електричних мереж України менше ніж на сімдесят відсотків, такий енергопостачальник втрачає отриманий доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, а така величина розподіленої пропускної спроможності стає вільною пропускною спроможністю і виставляється на аукціон.
Енергопостачальники, які отримали доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, мають право передати на договірних засадах іншим енергопостачальникам доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, повідомивши та зареєструвавши у підприємства, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, передачу такого права відповідно до порядку проведення електронних аукціонів з розподілення пропускної спроможності міждержавних електричних мереж.
Передача електричної енергії, призначеної для експорту, здійснюється на підставі договору з суб’єктом електроенергетики, який здійснює передачу електричної енергії міждержавними електричними мережами України. Зазначений суб’єкт електроенергетики укладає з переможцем аукціону договір про доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України, включаючи технічні умови забезпечення експорту електричної енергії. Примірна форма договору про доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Збільшення пропускної спроможності міждержавних електричних мереж здійснюється за рахунок інвестицій підприємства, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, або за рахунок інвестицій юридичної особи, що не є пов’язаною прямо або опосередковано відносинами контролю з підприємством, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.
Додаткові (збільшені) обсяги пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, створені за рахунок інвестицій юридичної особи, що не є пов’язаною прямо або опосередковано відносинами контролю з підприємством, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, можуть бути звільнені від дії положень частини сьомої цієї статті за таких умов:
інвестиція має підвищити рівень конкуренції на оптовому ринку електричної енергії;
інвестиція не відбулася б, якби звільнення не було надане;
інвестиція здійснюється в об’єкти електроенергетики об’єднаної енергетичної системи України;
жодна частина інвестицій або експлуатаційних витрат на створення та/або експлуатацію додаткового (збільшеного) обсягу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж не покривається за рахунок тарифу на передачу або розподілу та постачання електричної енергії підприємства, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, або електропередавальних організацій.
Таке звільнення надається на весь обсяг додаткової (збільшеної) пропускної спроможності та на термін, що не може бути меншим терміну окупності інвестиційного проекту. Пріоритетний доступ до додаткового (збільшеного) обсягу пропускної спроможності мають особи, за рахунок інвестицій яких відбулося збільшення пропускної спроможності міждержавних електричних мереж.
Відповідність інвестиційних проектів умовам, визначеним цим Законом, за яких вони звільняються від дії положень частини сьомої цієї статті, та термін надання такого звільнення визначаються у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Експлуатацію новозбудованих об’єктів міждержавних електричних мереж, збудованих за рахунок інвестицій юридичної особи, що не є пов’язаною прямо або опосередковано відносинами контролю з електропередавальним підприємством, здійснює електропередавальне підприємство за договором із власником/інвестором. Диспетчерське оперативно-технологічне управління новозбудованими об’єктами міждержавних електричних мереж здійснюється системним оператором як складовою об’єднаної енергетичної системи України.
(Закон доповнено статтею 30 згідно із Законом України від 19.03.2009 р. № 1164-VI, стаття 30 у редакції Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
(з 01.07.2017 р. статтю 30 буде виключено згідно з підпунктом 31 пункту 4 розділу VІ Закону України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України до 1 грудня 1997 року:
подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про особливості приватизації державного майна підприємств паливно-енергетичного комплексу;
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із Законом України “Про електроенергетику”;
привести рішення Уряду України у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативних актів, що суперечать цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України:
до 1 січня 1998 року розробити нормативні акти щодо встановлення нижньої граничної межі калорійності вугілля, що поставляється для теплових електростанцій;
до 1 червня 1998 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про засади функціонування оптового ринку електричної енергії України.
4. До запровадження повномасштабного ринку електричної енергії, передбаченого Законом України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”, системний оператор зобов’язаний укласти договори на придбання допоміжної послуги забезпечення резервів нової та/або реконструйованої генеруючої потужності з виробниками, для яких на момент припинення функціонування оптового ринку електричної енергії України було встановлено інвестиційну складову до тарифу на електричну енергію для фінансування проектів реконструкції та/або модернізації теплових електростанцій. Придбання допоміжної послуги у таких виробників здійснюється на умовах, що були передбачені на момент встановлення їм інвестиційної складової. Обсяг платежів, графік їх здійснення системним оператором, а також типова форма договору на придбання допоміжної послуги затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
(розділ VI доповнено пунктом 4 згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
5. Установити, що вимога про відповідність будівництва об’єктів електроенергетики, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, плану розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років для цілей статей 17 1 та 17 2цього Закону не поширюється на об’єкти електроенергетики, договір щодо приєднання яких укладено до 1 липня 2014 року.
(розділ VI доповнено пунктом 5 згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 663-VII)
Президент України
Л. Кучма

 

м. Київ
16 жовтня 1997 року
№ 575/97-ВР
Закон України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>