Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду “Щодо правомірності відрахувань із зарплати ПДФО та ЄСВ за період проходження військової служби під час мобілізації” від 18.02.2015 р. у справі № 817/4004/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
від 18 лютого 2015 р. Справа № 817/4004/14
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 працював на посаді головного державного інспектора відділу інформаційних технологій та обліку платників Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» та згідно з мобілізаційним розпорядженням Дубенсько-Радивилівського об’єднаного районного військового комісаріату № 350 від 18.03.2014 року позивач був призваний на військову службу на особливий період (а.с. 5).
Наказом Дубенської ОДПІ № 20-о від 18.03.2014 року звільнено 18.03.2014 року із займаної посади головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників Дубенської ОДПІ ОСОБА_3 у зв’язку з призовом на військову службу згідно з п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 6).
В липні 2014 року позивачу було компенсовано середній заробіток на час військової служби за призовом під час мобілізації за період з 18.03.2014 року по 30.04.2014 року, що підтверджується розрахунковим листом (а.с. 9).
В подальшому Дубенською ОДПІ при виплаті заробітної плати за листопад 2014 року з ОСОБА_3 було утримано податок з доходів фізичних осіб за березень 2014 року в сумі 149,88 грн. та квітень 2014 року – в сумі 347,66 грн. та єдиний соціальний внесок за березень, квітень 2014 року – в сумі 64,92 грн. та 150,57 грн. відповідно (а.с. 9). В свою чергу, в грудні 2014 року відповідачем із заробітної плати ОСОБА_3 утримано податок на доходи фізичних осіб за травень та червень 2014 року в сумі 314,35 грн. та 283,12 грн. відповідно та єдиний соціальний внесок за травень та червень 2014 року – в сумі 136,14 грн. та 122,62 грн. відповідно (а.с. 9, 20).
Відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 року за № 2232 (далі – Закон № 2232) призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Указами Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.03.2014 року та № 454/2014 від 06.05.2014 року, затвердженими Законами України від 17.03.2014 року за № 1126-VII та від 06.05.2014 року за № 1240-VII, оголошена та проводиться часткова мобілізація.
08 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації” від 20.05.2014 року за № 1275-VII (далі – Закон № 1275).
Законом № 1275 внесені зміни до ряду діючих законодавчих актів України, в тому числі Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Податкового кодексу України, Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову служб», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» тощо.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1275 поширено дію частин другої і третьої статті 39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, частини третьої статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України в редакції цього Закону на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року за № 303 “Про часткову мобілізацію”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію”.
Статтею 119 Кодексу законів про працю України (зі змінами, внесеними Законом № 1275) передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом № 1275) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами, внесеними Законом № 1275) не нараховується єдиний внесок на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 перебував на військовій службі під час мобілізації в період з 18.03.2014 року по 26.06.2014 року, тобто у строк, що не перевищував строк, визначений статтею 119 Кодексу законів про працю України.
Також матеріали справи свідчать, що на виплати, які компенсувалися ОСОБА_3 в межах середнього заробітку, нарахований та утриманий податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Дубенська ОДПІ, відраховуючи з заробітної плати ОСОБА_3 податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок за період березень-червень 2014 року, тобто за період проходження позивачем на військової служби під час мобілізації, на загальну суму 1569,26 грн., діяла не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність визначеного порядку відшкодування компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників та відсутність у Державному бюджеті України коштів, передбачених на виплату зазначених компенсацій, оскільки чинним законодавством в даних випадках не ставиться в залежність виконання ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від того чи є механізм повернення відповідних коштів з бюджету та від того чи закладені такі кошти в Державному бюджеті.
Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду “Щодо правомірності відрахувань із зарплати ПДФО та ЄСВ за період проходження військової служби під час мобілізації” від 18.02.2015 р. у справі № 817/4004/14

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>