ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 13 березня 2013 р.
Справа № К-24467/10-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Островича С.Е.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсантехенергосервіс»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року
у справі № 2-а-7696/09/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсантехенергосервіс»
до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, – ВСТАНОВИЛА :
Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсантехенергосервіс» (далі – позивач) звернулось до суду з позовом до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі – відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001592302 від 27 жовтня 2008 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Васильківської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 жовтня 2008 року № 0001592302. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агропромсантехенергосервіс» судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2009 року скасовано, постановивши нову, якою в позові відмовлено.
В касаційній скарзі ТОВ «Агропромсантехенергосервіс», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2009 року.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПА в Київській області була проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці – кафе-їдальні, що розташоване за адресою: с. Безп’ятне, вул. Васильківська, 70, та належить суб’єкту господарської діяльності – ТОВ «Агропромсантехенергосервіс», за результатами якої складений акт від 06 жовтня 2008 року (зареєстрований за № 2912/1000/23/33079423).
Перевіркою було встановлено, що позивачем були порушені вимоги, зокрема, пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національний банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке полягало у тому, що кошти у сумі 1345,16 грн. згідно Z-звіту № 1083 від 03 жовтня 2008 року не були оприбутковані в Книзі обліку розрахункових операцій, оскільки відсутній запис про вказану суму готівкових коштів в Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» за 03 жовтня 2008 року.
27 жовтня 2008 року Васильківська ОДПІ Київської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0001592302, яким на підставі статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до ТОВ «Агропромсантехенергосервіс» штрафні (фінансові) санкції у сумі 6725,80 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що незважаючи на те, що Z-звіт не був відображений позивачем у книзі обліку розрахункових операцій, позивач повністю оприбуткував готівку в касі підприємства, з урахуванням того, що порушення позивачем процедури оприбуткування готівки не спростовують самого факту оприбуткування спірної суми готівкових коштів.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що факт неоприбуткування готівки своєчасно та у повному обсязі мав місце, що підтверджується відсутністю запису у розділі 2 книги обліку розрахункових операцій та зафіксовано у акті перевірки, з урахуванням того, що зазначені обставини позивачем не заперечувались.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, господарською одиницею позивача 03 жовтня 2008 року були здійснені операції з продажу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1345,16 грн. згідно Z-звіту № 1083 від 03 жовтня 2008 року (арк. справи 17), проте до книги обліку розрахункових операцій відомостей про зазначену суму готівкових коштів внесено не було, що підтверджується копією 48 сторінки цієї книги (арк. справи 18).
Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, згідно з абзацом 3 пункту 2.6 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Відповідно до статті 2 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розрахункова книжка – належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.
Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у разі проведення готівкових розрахунків із використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у даних розрахункової книги та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем не були виконані вимоги щодо відображення готівкових коштів у сумі 1345,16 грн. за проведені 03 жовтня 2008 року розрахункові операції у книзі обліку розрахункових операцій, що є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оспорюваного рішення.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Агропромсантехенергосервіс» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, – УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсантехенергосервіс» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Л.І. Бившева
Судді: А.М. Лосєв
С.Е. Острович
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 р. № К-24467/10-С