Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо відсутності у податковій накладній прізвища особи, яка здійснила поставку від імені постачальника” від 15.11.2012 р. у справі № 14/23

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 15 листопада 2012 року № К-21310/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин»
на постанову Окружного адміністративного суду  м. Києва від 18.06.2009
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010
у справі № 14/23 Окружного адміністративного суду  м. Києва
за позовом Державного підприємства «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин»(ДП)
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010, в задоволенні позову відмовлено повністю.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права .
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для нарахування позивачу суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 26.11.2008 № 2790/23-04/32114325, про порушення позивачем норм підпункту 7.2.1 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 (Закон № 168/98-ВР), а саме: податкова накладна № 2712-1717 від 27.12.2006 не містить прізвища особи, яка здійснила поставку від імені постачальника (виписала податкову накладну); позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2006 року суму  податку на додану вартість, сплачену у складі вартості комп’ютерного та мережного обладнання, яке було придбано ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» за бюджетні кошти.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2008 № 0008522304/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 250001,00 грн. ( у т.ч. основний платіж – 166667,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -83334,00 грн.).
У судовому процесі встановлено, що між позивачем та Акціонерним товариством закритого типу (АТЗТ) «Атлас» укладено договір купівлі-продажу комп’ютерного та мережевого обладнання  № 1707/06 від 25.12.2006.
На виконання умов договору  27.12.2006 позивачем із коштів, зарахованих на його банківський рахунок з бюджету як сума капітального трансферту, перераховано АТЗТ «Атлас» 1000000,00 грн., у тому числі ПДВ 166667,00 грн., за обладнання. На цю поставку АТЗТ «Атлас» виписано  податкову накладну № 2712-1717 від 27.12.2006.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного період визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів  (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не мав права на податковий кредит у сумі 166667,00 грн. у зв’язку із тим, що джерелом грошових коштів, за які позивачем придбано обладнання, є бюджетні капітальні трансферти цільового призначення, перераховані позивачу із державного бюджету з метою реалізації програм соціально-економічного розвитку. Висновок про відмову в позові суд вмотивував також тим, що податкова накладна № 2712-1717 від 27.12.2006 не може бути доказом права на податковий кредит.
Згідно із пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР) валовий дохід – це сума всіх доходів, отриманих платником податку. До валових доходів включаються і доходи у вигляді грошових коштів, що надходять платнику з бюджетних рахунків на безповоротній основі. Зараховані бюджетні грошові кошти у вигляді капітального трансферту на рахунок платника податку є його власністю. Платник податку несе відповідальність лише за їх цільове використання, але вільний у виборі інших умов їх використання (контрагента, умов оплати, ціни і та ін.). Встановлюючи підстави виникнення податкового кредиту,  підпункт 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не робить винятку стосовно джерела грошових коштів, за рахунок яких платником податку сплачений податок на додану вартість в ціні придбання товарів (послуг). Так само, як і відсутня заборона щодо цього у інших нормах вказаного Закону.
Помилковий висновок судів першої та апеляційної інстанцій про залежність права платника податку від джерела походження грошових коштів, за рахунок яких сплачений податок у ціні придбання товарів (послуг), не призвів, однак, до неправильного вирішення справи. Відповідно до пункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/98-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Пунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/98-ВР визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведенні облікові документи можуть бути складані на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкова накладна № 2712-1717 від 27.12.2006 (а.с. 58 т.1, а.с. 63 т.2) виписана на адресу позивача із порушенням вимог п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки в ній відсутнє прізвище особи, яка здійснила поставку комп’ютерного обладнання від імені АТЗТ «Атлас».
З огляду на викладене, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично обґрунтованого висновку про відсутність права позивача на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної № 2712-1717 від 27.12.2006, виписаної із порушенням вимог законодавства, чинного на час виникнення правовідносин, з приводу прав і обов’язків в яких виник спір.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду  м. Києва від 18.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Фермерського господарства “Є-Надія” задовольнити.
Скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2011р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 23.05.2011 р. у справі № 11/5025/490/11.
Прийняти нове рішення, яким в задоволені первісного позову відмовити. Зустрічний позов Фермерського господарства “Є-Надія” задовольнити повністю.
Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо відсутності у податковій накладній прізвища особи, яка здійснила поставку від імені постачальника” від 15.11.2012 р. у справі № 14/23

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>