Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо перерахування до Державного бюджету позитивної курсової різниці” від 08.07.2014 р. у справі № 804/1241/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 08 липня 2014 року № К/800/25156/14
Вищий адміністративний  суд  України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя                                                                                                О. В. Муравйов
Судді                                                                                                                       О. В. Вербицька
          Н. Є. Маринчак
за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: Н. Є.  Титенко М. П.   Чернета В. Є., Лещинський К. Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року 
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 року
у справі № 804/1241/13-а
за позовом Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬМАТЕЯ ОЙЛ»
про стягнення грошового зобов’язання,-
ВСТАНОВИВ :
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі № 804/1241/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 року, в позові відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 14.1.39 п. 14. ст. 14, пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позивачем документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬМАТЕЯ ОЙЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.03.2012 року складено акт № 2233/14/22-206/33381862 від 19.07.2012 року, яким зафіксовано порушення: абз. 2 п. 7 розділу 4 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств, всього в сумі 65 270,67 грн..; п. п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, 201.4, п.201.4, 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся всього на загальну суму 35 000,00 грн.; абз. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України – донараховано податку з доходів фізичних осіб за IV квартал 2011 року – 160,00грн.
За результатами розгляду письмових заперечень, позивач листом від 01.08.2012 року № 16197/10/22-330 повідомив, що валютні кошти в сумі в сумі 28 000 000,00 дол. США, які використані на погашення валютного кредиту, враховані при визначенні позитивної курсової різниці у зв’язку з тим, що зазначені кошти були придбані на міжбанківському валютному ринку України, а не отримані шляхом продажу товарів (послуг), та просив перерахувати до державного бюджету України позитивну курсову різницю 3 385 222,25 грн. на код бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства».
Також, листом від 16.01.2013 року № 1177/10/22-330 податковий орган повідомив відповідача, що в ході планової виїзної перевірки підприємства при розрахунку позитивної курсової різниці у зв’язку з поверненням попередніх оплат за імпортними контрактами допущено арифметичну помилку при використанні комерційного курсу продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України, внаслідок чого сума позитивної курсової різниці по акту від 19.07.2012 року № 2233/14/22-206/33381862 становить 3 945 222,25 грн., яку платнику податків необхідно перерахувати до державного бюджету України на код бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства».
Дніпродзержинська об’єднана Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з  позовом до ТОВ «АЛЬМАТЕЯ ОЙЛ», з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 19.02.2013 року, про стягнення з рахунків платника податків – ТОВ «АЛЬМАТЕЯ ОЙЛ» в обслуговуючих банках кошти в сумі 3 385 222,25 грн. позитивної курсової різниці за імпортними контрактами на код бюджетної класифікації 21081000.
Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що сума позитивної курсової різниці в розмірі 3 385 222,25 грн. не була самостійно визначена платником податків у податковій звітності, не була також донарахована податковим органом податковим повідомленням-рішенням, а в діях позивача відсутнє порушення ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в позові, враховуючи наступне.
Згідно із пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Разом з тим, підпунктом 14.1.157 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення – письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірна сума не була донарахована податковим органом податковим повідомленням-рішенням, винесеним за результатами проведеної перевірки, у податкового органу відсутні підстави для звернення з позовом про стягнення таких коштів.
Відповідно до статі 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» передбачено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Стаття 3 цього Закону визначає, що Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позитивна курсова різниця, що утворилась внаслідок обміну грошових коштів (передплати), повернутих відповідачу  підприємствами-нерезидентами за контрактами № 2/11-1 від 11.02.2011 року, № 3/11-1 від 03.03.2011 року, була включена до складу валових доходів підприємства за відповідні періоди, яку було враховано при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, та, відповідно, при нарахуванні податкових зобов’язань з цього податку.
Оскільки платник отримав грошові кошти  внаслідок повернення передплати, а не внаслідок придбання для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом, у податкового органу відсутні підстави для застосування положень статі 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті».
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що іноземна валюта, яка надійшла на розрахунковий рахунок позивача 23.08.2011 року, а також 16.09.2011 року внаслідок повернення передплати компаніями «NEWELL INDASTRIES LIMITED» (Британські Віргінські острови), «GRAMMEL HOLDINGS INC» (Британські Віргінські острови) через невиконання умов контрактів № 2/11-1 від 11.02.2011 року, № 3/11-1 від 03.03.2011 року, відповідно, була продана на міжбанківському валютному ринку України за заявами ТОВ «АЛЬМАТЕЯ ОЙЛ» від 25.08.2011 року, та від 16.09.2011 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі № 804/1241/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо перерахування до Державного бюджету позитивної курсової різниці” від 08.07.2014 р. у справі № 804/1241/13-а

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>