Ухвала Вищого адміністративного суду України “Про порядок внесенння додаткових вкладів до статутного капіталу” від 16.12.2014 р. у справі № 2а-5531/08/1770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 16 грудня 2014 року м. Київ № К/800/24153/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Підприємства споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 р.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 р.
у справі № 2-а-5531/08/1770
за позовом Підприємства споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки
до Гощанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,
ВСТАНОВИВ:
Підприємство споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки (далі – позивач, ПСК «Корецький хлібокомбінат») звернулось до суду з позовом до Гощанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі – відповідач, Гощанська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гощанської МДПІ № 00312/17-51/0 від 08.09.2008 р. в частині визначення податкового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 205,92 грн. основного зобов’язання та 411,84 грн. штрафної санкції. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 р. постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ПСК «Корецький хлібокомбінат», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПСК «Корецький хлібокомбінат», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 р. – без змін.
Гощанська ОДПІ проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результати якої складено акт від 28.08.2008 року № 224/23-50/01759493.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не включено до складу валового доходу суми отриманої безповоротної допомоги в сумі 145 000,00 грн. за 2007 рік та 41 тис. грн. за півріччя 2008 року; абз. «е» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 названого Закону, а саме недоутримано податку з доходів фізичних осіб в розмірі 326,23 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003082350/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 67065,10 грн., у тому числі 50725 грн. – основний платіж та 16 340 грн. – штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення № 000312/17-51/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 978,69 грн., у тому числі 326,23 грн. – основний платіж та 652,46 грн. – штрафні санкції.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до статуту позивача, зареєстрованого державним реєстратором 05.11.2004 року, ПСК «Корецький хлібокомбінат» є підприємством Корецької районної спілки споживчих товариств. Вищим органом його управління є правління Корецької райспоживспілки споживчих товариств. Постановами правління Корецької районної спілки споживчих товариств від 31.08.2006 року за № 19 вирішено збільшити розмір статутного фонду позивача до одного мільйона гривень.
Згідно з банківськими виписками, Корецькою райспоживспілкою споживчих товариств перераховано коштів на поповнення статутного фонду в розмірі 186 тис. грн., в тому числі 145 тис. грн. за 2007 рік та 41 тис. грн. за півріччя 2008 року.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду.
Згідно ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником у звітному періоді, вартості товарів (робіт та послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Підпунктом 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи не включаються до складу валового доходу платника податку.
Згідно пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пряма інвестиція – господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю утворюється за корпоративною формою її організації, яка полягає у закріпленні частки статутного капіталу за кожним власником шляхом емісії корпоративних прав.
Відомості щодо розміру статутного капіталу, складу учасників товариства, розмір часток кожного з них та порядок внесення вкладів фіксуються в статуті товариства, на підставі якого товариство створюється і діє.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Господарського кодексу України (далі – ГК України) товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.
Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що прийняття рішення щодо збільшення статутного капіталу можливе лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.
У випадку збільшення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю розмір, форма і порядок внесення учасниками додаткових вкладів встановлюється загальними зборами товариства з дотриманням вимог статей 13, 16, 51, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства», які узгоджуються з положеннями ГК та Цивільного кодексу України.
Статтею 7 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що товариство зобов’язане у п’ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Відповідно до частини третьої статті 87 ГК України, яка кореспондуються з положення Закону України «Про господарські товариства», рішення товариства про зміну розміру статутного фонду набирає чинності з дня їх внесення до державного реєстру.
Відтак, кошти, отримані позивачем від учасників як додаткові внески, до моменту здійснення державної реєстрації змін до установчого документу (статуту), в якому саме і містяться відомості щодо розміру та порядку внесення вкладів до статутного фонду, не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані таким товариством корпоративні права.
Наведена правова позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України від 21.02.2012 р.
Як встановлено судами, статутний фонд позивача згідно його установчих документів не був сформований. Зміни щодо формування статутного фонду позивач до установчих документів на дату поповнення статутного фонду не вносив.
Отже, отримані позивачем кошти є безповоротною фінансовою допомогою, а відтак підлягають включенню до складу валового доходу згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що податковим органом правомірно віднесено кошти в розмірі 186 000,00 грн., у тому числі 145 000,00 грн. за 2007 рік та 41 000,00 грн.. за півріччя 2008 року, до складу валового доходу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 р. та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 – 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Касаційну скаргу Підприємства споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки відхилити.
2.Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала Вищого адміністративного суду України “Про порядок внесенння додаткових вкладів до статутного капіталу” від 16.12.2014 р. у справі № 2а-5531/08/1770

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>