Ухвала Вищого адміністративного суду України “Про неправомірне формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, складених контрагентами, які не зареєстровані в установленому порядку” від 26.04.2012 р. у справі № 7/282-2007

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 26 квітня 2012 року № К-15269/09
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Маринчак Н.Є, Усенко Є.А.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі -Свалявська МДПІ)
на постанову господарського суду Закарпатської області від 26.12.2007
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009
у справі № 7/282-2007 (22-а-6159/08/9104)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золота долина»(далі – Товариство)
до Свалявської МДПІ
про скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Закарпатської області від 26.12.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009, позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.10.2007 № 0020032300/0/425-2300/30242635-6198 та № 0020042300/0/426-2300/30242635-6197 з мотивів відсутності порушень з боку позивача під час формування валових витрат та податкового кредиту у перевірений період.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Свалявська МДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про неправомірне формування позивачем даних податкового обліку на підставі первинних документів, складених контрагентами, які не зареєстровані в установленому порядку.
У запереченні на касаційну скаргу скаржник зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу -без задоволення.
З огляду на нез’явлення у судове засідання представників сторін (яких було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання) справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Свалявської МДПІ з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що в ході проведеної Свалявською МДПІ виїзної планової перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2005 по 31.06.2007, оформленої актом від 28.09.2007 № 61-2300/30242635, було виявлено факт включення позивачем до валових витрат підприємства витрат у сумі 11,1 тис. грн., які документально не підтверджені, та витрат у розмірі 10820 грн., понесених у зв’язку з придбанням запчастин у ВКФ «Явір», відносно реєстрації якого відсутні відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, в акті зафіксовано відображення Товариством у складі податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, складених неіснуючими підприємствами (товариством з обмеженою відповідальністю «Єва», товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит» та ВКФ «Явір»). Наведені обставини слугували підставою для донарахування позивачеві податкових зобов’язань з податку на прибуток у сумі 8212,50 грн. (у тому числі 5475 грн. за основним платежем та 2737,50 грн. за штрафними санкціями) та з податку на додану вартість у сумі 35593,50 грн. (у тому числі 23729 грн. за основним платежем та 11864,50 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.
В основу рішення про задоволення цього позову попередніми судовими інстанціями покладено, зокрема, факт наявності у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала право позивача на валові витрати та податковий кредит).
Однак при цьому судами не враховано, що з огляду на приписи статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, документ має силу первинного лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж реального виконання господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. 
Крім того, судами було залишено поза увагою і той факт, що підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, а відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов’язковими реквізитами первинних та зведених облікових документів є, зокрема, назва підприємства, від імені якого складено документ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Однак, незважаючи на доводи податкового органу щодо відсутності у  названих контрагентів позивача правової правосуб’єктності на момент здійснення спірних господарських операцій, суди не надали будь-якої правової оцінки наявним у матеріалах справи довідкам з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 71-74), які можуть свідчити про відсутність у названих осіб правового статусу для вчинення юридично значимих дій та складення первинних документів. Наведене також вимагає і більш ретельного дослідження судами реального виконання спірних господарських операцій.
Враховуючи, що межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права Вищому адміністративному суду України досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, то згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржувані рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, встановити вказані у цій ухвалі обставини та в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Закарпатської області від 26.12.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009 у справі № 7/282-2007 (22-а-6159/08/9104) скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
М.І. Костенко
 

 

судді:
Н.Є. Маринчак
Є.А. Усенко
Ухвала Вищого адміністративного суду України “Про неправомірне формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, складених контрагентами, які не зареєстровані в установленому порядку” від 26.04.2012 р. у справі № 7/282-2007

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>