ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“28” січня 2013 р. К-23373/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010
у справі №2-а-2184/10/0570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротекс»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2010 у задоволенні позову ТОВ «Ротекс» про визнання протиправними та скасування рішень ДПІ у Київському районі м. Донецька про застосування штрафних санкцій №0008461640/0 від 21.08.2009 та №б/н від 21.08.2009 відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2010 скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення №0008461640/0 від 21.08.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання звітності з податку на додану вартість за травень-червень 2009 року у сумі 340 грн. та №23028/10/15-113 від 21.08.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання звітності з комунального податку за травень-червень 2009 року у сумі 340 грн.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, рішення суду першої інстанції в силі, виходячи з такого.
07.08.2009 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за травень-червень 2009 року та подання податкової звітності з комунального податку за травень-червень 2009 року, за результатами якої складені акти за № 4807/15-1/33417153 та №4808/15-1/33417153.
За висновками актів перевірки встановлені порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.15 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори» та п.3 Положення «Про комунальний податок на території м. Донецька», затвердженого рішенням місцевої ради від 25.09.1998 № 3/12, яке виразилося в тому, що платником не подані до податкового органу податкова звітність з податку на додану вартість та розрахунок комунального податку за травень – червень 2009 року.
На підставі актів перевірки прийняти спірні рішення від 21.08.2009 за № 0008461640/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларацій з податку на додану вартість за травень-червень 2009 року у розмірі 340 грн. та №23028/10/15-113 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання, розрахунку комунального податку за травень-червень 2009 року у розмірі 340 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» перебував на спрощеній системі оподаткування, який самостійно обрав ставку єдиного податку – 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».
Позивачем до ДПІ в Київському районі м. Донецька надано податкові декларації з податку на додану вартість за 2008 рік, відповідно до яких визначено обсяг поставки в розмірі 6024188 грн.
Питання застосування спрощеної системи оподаткування врегульовано Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Відповідно до статті 1 Указу спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджуються для суб’єктів малого підприємництва юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності будь якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.
Статтею 5 вказаного Указу передбачено, що в разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
З огляду на викладене, суд першої інстанції встановивши, що позивачем перевищено за 2008 рік встановлений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» граничний обсяг виручки, дійшов вірного висновку, що у позивача виник обов’язок перейти на загальну систему оподаткування з наступного звітного періоду (кварталу).
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, помилково виходив з того, що кошти, отримані позивачем за здійснений продаж товару за договорами комісії, не є виручкою від реалізації продукції в розумінні положень Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», оскільки вся виручка від продажу товару належить комітенту і не є доходом позивача.
Наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців -платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків -передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Підприємець, отримавши в ході реалізації товару на виконання договорів комісії на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» розмір виручки, повинен був перейти на загальну систему оподаткування.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції, яким підтверджено правомірність прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень є правильним та скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 скасувати.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2010 залишити в силі.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді: О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.01.2013 р. у справі № К-23373/10