Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо невизнання виплати дивідендів у натуральній формі реалізацією товарів” від 13.10.2006 р. у справі № К-19138/06 (К-23165/06)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 13 жовтня 2006 року № К-19138/06 (К-23165/06)
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого                                   Сергейчука О.А.
Суддів                                               Карася О.В.
             Степашка О.І.
             Костенка М.І.
             Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання        Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: Діденко Т.Г. (дов. від 02.08.2006 р.)
відповідача: не з’явились;
третьої особи: не з’явились
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.03.2006 р.
та касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Бахчисарайський виноробний завод”
на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим
від 06.-20.12.2005 р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. у справі№ 2-4/473-2005
за позовом Закритого акціонерного товариства “Бахчисарайський виноробний завод”
до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
третя особа Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів в Автономній Республіці Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “Бахчисарайський виноробний завод” (далі по тексту позивач, ЗАТ “Бахчисарайський виноробний завод”) звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим ( далі по тексту відповідач, ДПІ у Бахчисарайському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.07.2003 р. № 0000952331/0/844/23-1/00411855/70 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 445728,94 грн.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2006 р. залучено до участі у справі № 2-4/473-2005 в якості третьої особи без самостійних вимог Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів в Автономній Республіці Крим (далі по тексту третя особа, Регіональне управління).
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.-20.12.2005 р. у справі № 2-4/473-2005 (суддя Бєлоглазова І.К.), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2006 р. (головуючий суддя Черткова І.В., судді Голик В.С., Фенько Т.П.) позовні вимоги ЗАТ “Бахчисарайський виноробний завод” задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.07.2003 р. № 0000952331/0/844/23-1/00411855/70 в частині визначення штрафних санкцій за відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями як податкового зобовязання, а також в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за відсутність такої ліцензії на суму у розмірі 399354,94 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
ДПІ у Бахчисарайському районі не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 р. у справі № 2-4/473-2005 подала касаційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позовних вимог, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
ЗАТ “Бахчисарайський виноробний завод” не погоджуючись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.-20.12.2005 р. та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 2.03.2006 р. у справі № 2-4/473-2005 подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 46374,00 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ЗАТ “Бахчисарайський виноробний завод” задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Бахчисарайському районі не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ЗАТ “Бахчисарайський виноробний завод” підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.07.2003 р. ДПІ у Бахчисарайському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000952321/0/844/23-1/00411855/70, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 449037,60 грн. (предметом спору у даній справі є оскарження визначення суми податкового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 445728,94 грн.).
Податкове повідомлення-рішення від 02.07.2003 р. № 0000952321/0/844/23-1/00411855/70 прийнято ДПІ у Бахчисарайському районі на підставі акту “Про результати планової комплексної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритого акціонерного товариства “Бахчисарайський виноробний завод”, код ЄДРПОУ 00411855, за період з 01.01.2002 р. по 31.03.2003 р.” від 01.07.2003 р. № 70/23-1 (далі по тексту Акт перевірки).
Висновки Акту перевірки в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму у розмірі 445728,94 грн. за реалізацію своєї продукції акціонерам робітникам підприємства без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю ґрунтуються на тому, що виплата позивачем дивідендів алкогольною продукцією є по суті роздрібною торгівлею (в цій частині позовні вимоги задоволені); колишній працівник позивача ОСОБА_1 на момент відпуску продукції (на початок виплати дивідендів) не був акціонером ЗАТ “Бахчисарайський виноробний завод” (в цій частині в задоволенні позовних вимог судами попередніх інстанцій відмовлено).
Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів першої та апеляційної інстанцій про те, що визначення податковим органом у податковому повідомленні – рішенні суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій саме сумою податкового зобовязання позивачу є неправомірним, оскільки, на думку судової колегії, не відповідає положенням преамбули, п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст.ст. 14, 15 Закону України “Про систему оподаткування”, аналіз яких дає підстави для висновку, що податкове зобовязання стосується саме сфери сплати встановлених законами України податків, зборів (обовязкових платежів).
Крім того, судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що розповсюдження відповідачем поняття “роздрібна торгівля” на виплату дивідендів товарами є безпідставним та таким, що суперечить вимогам законодавства.
Так, відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив.
Згідно з п. 1.31 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” продаж товарів це будь-які операції, які передбачають передачу прав власності на товари за плату або компенсацію “згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами”.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач здійснив передачу права власності на товари в обмін на погашення його кредиторської заборгованості перед акціонерами з виплати дивідендів.
Вищий адміністративний суд України погоджується, що ця операція не підпадає під визначення “продаж товарів” згідно п. 1.31 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а отже, і під визначення “роздрібна торгівля” згідно абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, оскільки підставою передачі права власності на товари є, в даному випадку, не цивільно-правовий договір, а рішення загальних зборів акціонерів позивача.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Бахчисарайський виноробний завод” про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.07.2003 р. № 0000952331/0/844/23-1/00411855/70 щодо визначення штрафних (фінансових) санкцій за відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на суму у розмірі 46 374,00 грн. Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до п. “б” ч. 1 ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 12.04.2002 р. прийнято рішення загальних зборів позивача щодо виплати дивідендів ОСОБА_1, яким визначено початок строку виплати дивідендів 13.05.2002 р.
При цьому, на думку Вищого адміністративного суду України, відповідно до положень п. “б” ч. 1 ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” має значення саме “початок строку виплати дивідендів”, а не день “фактичної видачі” таких дивідендів.
Таким чином, оскільки саме на початок строку виплати дивідендів ОСОБА_2 мав статус учасника ЗАТ “Бахчисарайський виноробний завод”, то висновки судів попередніх інстанцій про те, що видача ОСОБА_2 алкогольних напоїв на суму у розмірі 23187,00 грн. не може кваліфікуватися як виплата дивідендів натурою зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.-20.12.2005 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2006 р. у справі № 2-4/473-2005 підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог ЗАТ “Бахчисарайський виноробний завод” про скасування податкового-повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі від 02.07.2003 р. № 0000952331/0/844/23-1/00411855/70 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46 374,00 грн., з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.-20.12.2005 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2006 р. у справі № 2-4/473-2005 мають бути залишені без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 – 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2006 р. у справі № 2-4/473-2005 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Бахчисарайський виноробний завод” на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.-20.12.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2006 р. у справі № 2-4/473-2005 задовольнити.
Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.-20.12.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2006р. у справі № 2-4/473-2005 щодо відмови в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Бахчисарайський виноробний завод” про скасування податкового-повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим від 02.07.2003 р. № 0000952331/0/844/23-1/00411855/70 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46 374,00 грн. скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Бахчисарайський виноробний завод” про скасування податкового-повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим від 02.07.2003 р. № 0000952331/0/844/23-1/00411855/70 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму у розмірі 46 374,00 грн. задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.07.2003 р. № 0000952331/0/844/23-1/00411855/70 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій за відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на суму у розмірі 46 374,00 грн.
В іншій частині рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.-20.12.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2006 р. у справі № 2-4/473-2005 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо невизнання виплати дивідендів у натуральній формі реалізацією товарів” від 13.10.2006 р. у справі № К-19138/06 (К-23165/06)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>