Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо порушення порядку проведення розрахунків в іноземній валюті” від 11.02.2013 р. у справі № 2а-6084/10/1070 (рішення № К/9991/43767/12)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 11 лютого 2013 року № К/9991/43767/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:                                               Нечитайло О.М.
Судді:                                                           Ланченко Л.В.
           Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція»
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 р.
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 р.
у справі 2а-6084/10/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція»
до Баришівської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області,
за участю третьої особи – Головного управління Державного казначейства України в Київській області,
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція»(далі-позивач) звернулося з адміністративним позовом до Баришівської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі-відповідач) про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 р. закрито провадження у справі у частині стягнення з бюджетного рахунку надміро сплаченої позивачем пені у сумі 68 451,46 грн. за порушення порядку проведення розрахунків в іноземній валюті.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 р. позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.02.2009 р. № 0000022200, від 02.03.2009 р. № 0000032200, від 05.06.2009 р. № 0000072200, а також частково рішення від 22.02.2010 р. № 0000022200 у сумі 277 661,42 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 р. про закриття провадження у частині стягнення з бюджетного рахунку надміро сплаченої позивачем пені у сумі 68 451,46 грн. за порушення порядку проведення розрахунків в іноземній валюті скасовано, прийнято нову ухвалу, якою справу направлено для продовження розгляду.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.
Між позивачем та ТОВ «Столичная нефтяная компания»- резидентом Республіки Білорусь було укладено договір поставки товарів від 12.02.2008 р. № 2-БАГ, відповідно до якого позивач здійснював поставки товару до Республіки Білорусь, а отримувач товару -прийняв на себе зобов’язання прийняти та оплатити такий товар.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору ціна на товар, що мав бути поставлений позивачем, встановлюється в українській гривні на умова, вказаних в специфікації.
Загальна сума договору становила 151 950 000,00 грн.
У подальшому, 22.10.2008 р., сторонами було укладено додаткову угоду № 3, згідно з пп. 2.1 п. 2 якої встановлено, що ціна за товар, що поставляється за дійсним договором, встановлюється в українських гривнях, доларах США або в євро за домовленістю сторін та на умовах, зазначених у специфікаціях.
У зв’язку із тим, що виручку за поставлений товар на банківські рахунки позивача було зараховано несвоєчасно або взагалі не зараховано, ВАТ «ВіЕйБі Банк», в якому позивачем було відкрито банківські рахунки, на адресу відповідача було направлено шість інформаційних листів про виявлені факти порушень чинного законодавства (ненадходження у законодавчо встановлені строки виручки за товари або об’єкти лізингу): від 02.12.2008 р. № 08/1882 – за період з 01 по 30.11.2008 р.; від 05.01.2009 р. № 08/05 – за період з 01 по 31.12.2008 р.; від 02.02.2009 р. № 08/191 – за період з 01 по 31.01.2009 р.; від 05.05.2009 р. № 08/1621 – за період з 01 по 30.04.2009 р.; від 05.06.2009 р. № 12/1-2730 – за період з 01 по 31.05.2009 р.; від 08.07.2009 р. № 12/1-3535 – за період з 01 по 30.06.2009 р.
З метою перевірки наданої банком інформації, відповідачем було проведено сім невиїзних документальних перевірок фінансово-господарської діяльності позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Столичная нефтяная компания», за результатами яких складено акти від 20.01.2009 р. № 60/220/33126404; від 03.02.2009 р. № 78/220/331126404; від 27.02.2009 р. № 208/220/331126404; від 05.06.2009 р. № 583/2200/33126404; від 28.08.2009 р. № 1385/2200/33126404; від 28.10.2009 р. № 1677/2200/33126404; від 13.02.2010 р. № 457/23-2/33126404.
За результатами проведених перевірок контролюючим органом були прийняті рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій:
- від 30.01.2009 р. № 0000012200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 18028,76 грн.;
- від 05.02.2009 р. № 0000022200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 11935,76 грн.;
- від 02.03.2009 р. № 0000032200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 15435,14 грн.;
- від 05.06.2009 р. № 0000072200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 7809,67 грн.;
- від 28.08.2009 р. № 000112200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 9856,22 грн.;
- від 28.10.2010 р. № 0000122200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 7021,59 грн.;
- від 22.02.2010 р. № 0000022200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 313 695,76 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та було належним чином досліджено судами попередніх інстанцій, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2009 р. № 0000012200, прияйте з підстав встановлення контролюючим органом порушенням позивачем порядку зарахування на банківські рахунки виручки за товар, який ним було поставлено на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания», згідно зі специфікаціями № № 11 – 17 (зокрема, від: 6 травня 2008 р. № № 11, 12; 15 травня 2008 р. № 13; 19 травня 2008 р. № 14; 26 травня 2008 р. № 15; 2 червня 2008 р. № 16; 2 червня 2008 р. № 17.
Зазначеними специфікаціями передбачено здійснення оплати товару в українській національній валюті гривні. Проте, фактично оплату було здійснено згідно зі специфікаціями № 11 та № 12 частково своєчасно у гривнях у сумі 16 598,00 грн., частково у доларах США 22289 доларів США (еквівалент у гривнях 130 502,10 грн.) із затримкою на 2 дні; № 13 у доларах США (еквівалент у гривнях 91875,00 грн.) із затримкою на 8 днів; № 14 у доларах США (еквівалент у гривнях 151396,00 грн.) із затримкою на 24 дні; № 15 у доларах США (еквівалент у гривнях 87 815,00 грн.) із затримкою на 17 днів; № 16 – оплата не надійшла; № 17 частково оплачено у доларах США (еквівалент у гривнях 3570,00 грн.) із затримкою на 11 днів.
З наведеного відповідач дійшов висновку, що виручку позивача за товар в іноземній валюті доларах США, поставлений на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания»згідно зі специфікаціями № № 11 – 15, № 17 було зараховано на його валютні рахунки несвоєчасно, а за товар, поставлений згідно зі специфікаціями № 16 взагалі не зараховано.
Доводи податкового органу знайшли своє підтвердження у ходів розгляду справи, що дало судам попередніх інстанцій підстави для висновку про обґрунтованість застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача, визначених рішенням від 30.01.2009 р. № 0000012200.
У той же час, висновки суду апеляційної інстанції стосовно правомірності спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.02.2009 р. № 0000022200, від 02.03.2009 р. № 0000032200 та від 05.06.2009 р. № 0000072200 судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає передчасними з огляду на таке.
Так, з матеріалів справи вбачається, що вказані рішення прийняті у зв’язку з незарахуванням на банківські рахунки позивача виручки в українській гривні за товар, який ним було поставлено на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания»згідно зі специфікаціями № 18 – 25 від 09.06.2008 р. № 18; 26.06.2008 р. № 19; 02.07.2008 р. № 20; 04.07.2008 р. № 21; 08.07.2008 р. № 22; від 08.07.2008р. № 23; 03.10.2008 р. № 24; 17.10.2008 р. № 25.
Зокрема, зазначеними специфікаціями було передбачено оплату товару в гривнях, у той час як фактично виручка на рахунки позивача зарахована не була, що у ході розгляду справи було підтверджено показаннями сторін, поданою позивачем таблицею та поданим сторонами спільним розрахунком.
Наведені обставини дали контролюючому органу підстави для висновку про необхідність застосування штрафних (фінансових) до позивача за несвоєчасне зарахування виручки в українській гривні на його валютні рахунки за експортований ним товар.
Між тим, судова колегія не може погодитись із наведеними висновками податкового органу.
Судом першої інстанції було цілком аргументовано зазначено, що строк зарахування виручки резидентів на їх валютні рахунки, встановлений ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», може бути застосований лише стосовно розрахунків в іноземні валюті, які підлягають зарахуванню на відповідні банківські рахунки.
Відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Декрету КМУ від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», іноземна валюта -це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.
Таким чином, за змістом положень вказаного Декрету, «валюта України» розуміється як власне валюта України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, тоді як «іноземна валюта» розуміється як власне іноземна валюта, так банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.
За наведених обставин, та зважаючи на те, що згідно спірних специфікацій виручка позивача мала бути зарахована в українській гривні, застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за несвоєчасне зарахування або незарахування такої виручки на банківські рахунки позивача не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.
Посилання суду апеляційної інстанції на наявність додатку від 22.10.2008 р. до договору від 12.02.2008 р. № 2-БАГ, яким було передбачено розрахунки між сторонами, зокрема, в українських гривнях не можуть бути взяті до уваги, адже такий додаток було підписано тільки 22.10.2008 р., тоді як товар за спірними специфікаціями було поставлено 09.06.2008 р., 26.06.2008 р., 02.07.2008 р., 04.07.2008 р., 08.07.2008 р., 08.07.2008 р., 03.10.2008 р. та 17.10.2008 р.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , що оскільки розрахунки між позивачем та нерезидентом передбачались не в іноземній валюті, а в національній валюті України, підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» немає.
У той же час, рішення від 28.08.2009 р. № 000112200 та від 28.10.2010 р. № 0000122200 були прийняті у зв’язку із несвоєчасним зарахуванням виручки в доларах США на банківські рахунки позивача за товар, який було поставлено на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания» згідно зі специфікаціями № 27 – 29 (від 06.11.2008 р. № 27, 25.11.2008 р. № 28, 11.12.2008 р. № 29.
Так, відповідно до зазначених специфікацій оплата за експортований позивачем товар повинна була здійснюватися в доларах США, тоді як зазначену виручку, у строки, визначені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на валютні рахунки позивача зараховано не було.
За змістом ст. 1 вказаного Закону, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Статтею 2 цього ж Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).
Зважаючи на встановлення факту несвоєчасного надходження виручки на банківські рахунки позивача згідно зі специфікаціями № 27 -29, судові інстанції правомірно визначились із необхідністю застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача, визначених рішеннями від 28.08.2009 р. № 000112200 та від 28.10.2010 р. № 0000122200.
Стосовно рішення від 22.02.2010 р. № 0000022200 судовими інстанціями було встановлено, що зазначене рішення прийняте у зв’язку з порушенням позивачем порядку зарахування виручки в доларах США на банківські рахунки позивача за товар, який було поставлено на адресу ТОВ «Столичная нефтяная компания» згідно зі специфікаціями № 16 – 17 (від 02.06.2008 р. № 16; 02.06.2008 р. № 17); № 20 – 25 (від 02.07.2008 р. № 20; 04.07.2008 р. № 21; 08.07.2008 р. № 22; 08.07.2008 р. № 23; 03.10.2008 р. № 24; 17.10.2008 р. № 25); № 27 – 29 (від 06.11.2008 р. № 27; 25.11.2008 р. № 28; 11.12.2008 р. № 29).
Так, згідно зі специфікаціями № 27, 28, 29 оплату було передбачено у доларах США, а згідно зі специфікаціями № № 16, 17, 20 – 25 в українській гривні.
Відтак, з урахуванням того, що штрафні санкції у сумі 277 661,42 грн. було застосовано за порушення порядку зарахування виручки в українській гривні, суд першої інстанції правомірно визначився із необхідністю часткового скасування рішення від 22.02.2010 р. № 0000022200.
З наведених судом обставин, таке рішення було обґрунтовано залишено в силі в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35 864,34 грн., застосованих за несвоєчасне зарахування валютної виручки у доларах США за товар, поставлений згідно зі специфікаціями № 17 (виручка надійшла у доларах США (в еквіваленті 3570,00 грн.) із затримкою 196 днів), № 27 (виручка надійшла у доларах США у сумі 6812 і 7422,70 доларів США із затримкою 45 днів) та № 29 (виручка надійшла у доларах США у сумі 15 0777,30 доларів США із затримкою 15 днів).
Відповідно до ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Оскільки обставини щодо наявності підстав для скасування спірних рішень від 05.02.2009 р. № 0000022200, від 02.03.2009 р. № 0000032200, від 05.06.2009 р. № 0000072200, а також частково рішення від 22.02.2010 р. № 0000022200 судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взяті до уваги не були, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції, судова колегія, керуючись приписами ст. 226 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 – 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 р. у справі 2а-6084/10/1070 скасувати.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 р. у справі 2а-6084/10/1070 залишити в силі.
3. Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала Вищого адміністративного суду України “Щодо порушення порядку проведення розрахунків в іноземній валюті” від 11.02.2013 р. у справі № 2а-6084/10/1070 (рішення № К/9991/43767/12)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>