Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 р. у справі № 805/6844/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
від 24.07. 2013 р.
справа № 805/6844/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя:                                                             Яковенко М.М.
судді :                                                                                   Гайдар А.В.,
            Чебанов О.О.
при секретарі судового засідання                                     Романенко Т.О.
за участю представників від:
позивача                                                                               Єгорченкова О.О.
відповідача                                                                          Полякова О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року у адміністративній справі № 805/6844/13-а за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Мако Інвест» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби  про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “МАКО ІНВЕСТ” звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (який був під час апеляційного перегляду замінено внаслідок реорганізації на Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що податкова вимога № 136 від 07.05.2013 про визначення суми податкового боргу з податку на прибуток підприємств суперечить фактичним обставинам сплати позивачем цього податку та не ґрунтується на приписах Податкового кодексу України. З посиланням на статті 57, 60, 93, 153 Податкового кодексу України, позивач просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо визначення податкового боргу позивача в розмірі 265020,00 гривень за авансовим внеском з податку на прибуток;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 07.05.2013 № 136 про сплату позивачем суми податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 265020,00 гривень;
- зобов’язати відповідача зарахувати позивачу суму авансового внеску з податку на прибуток, сплачену при виплаті дивідендів у розмірі 265020,00 гривень, в рахунок авансового платежу з податку на прибуток у розмірі 548370,00 гривень за квітень 2013 року, який є податком на прибуток за 2013 рік;
- зобов’язати відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 265020,00 гривень;
- скасувати рішення від 08.05.2013 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності позивача.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року у адміністративній справі № 805/6844/13-а позов задоволений (а.с.102, 103-105). 
Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо визначення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «MAKO ІНВЕСТ» в розмірі 265020 (двісті шістдесят п’ять тисяч двадцять) гривень 00 копійок за авансовим внеском з податку на прибуток.
Визнана протиправною та скасована податкова вимога Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 07.05.2013 № 136 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКО ІНВЕСТ» суми податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 265020 (двісті шістдесят п’ять тисяч двадцять) гривень 00 копійок.
Зобов’язано Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби зарахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «МАКО ІНВЕСТ» суму авансового внеску з податку на прибуток, сплачену при виплаті дивідендів у розмірі 265020 (двісті шістдесят п’ять тисяч двадцять) гривень 00 копійок, в рахунок авансового платежу з податку на прибуток у розмірі 548370 (п’ятсот сорок вісім тисяч триста сімдесят) гривень 00 копійок за квітень 2013 року, який є податком на прибуток за 2013 рік.
Зобов’язано Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби здійснити коригування даних в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО ІНВЕСТ» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 265020 (двісті шістдесят п’ять тисяч двадцять) гривень 00 копійок.
Скасоване рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 08.05.2013 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО ІНВЕСТ».
Не погодившись рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови, як прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального  права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.1107-108).
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги. Надані письмові заперечення. Зазначила також, про наявність судових рішень при  розгляді спору що стосується податкової консультації між сторонами, за якими визначена правова обґрунтованість такого формування сум авансового внеску з податку на прибуток, сплачену при виплаті дивідендів.
Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “МАКО ІНВЕСТ” зареєстровано в якості юридичної особи і включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 37966828 (а.с. 36,37).
ТОВ “МАКО ІНВЕСТ” взято на облік в органах державної податкової служби та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС за № 54778, про що видана довідка форми № 4-ОПП (а.с. 39).
24 січня 2013 року позивачем подана в електронному форматі за реєстраційним № 9086082817 податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2012 рік. Відповідно до рядка 34 декларації «авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку при прибуток за звітний податковий рік), що підлягає сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 (рядок 33/12)» позивач зобов’язався сплачувати щомісячно податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 548 370,00 грн. (а.с. 13-23).
11 лютого 2013 року загальними зборами учасників TOB «МАКО ІНВЕСТ» було прийнято рішення про виплату дивідендів учасникам, оформлено протоколом № 7 (а.с 62-67).
13 березня 2013 року позивач виплатив дивіденди учасникам товариства і сплатив авансовий платіж з податку на прибуток підприємств за ставкою 19% у сумі 265020,26 гривень (а.с. 26).
18 квітня 2013 року позивач сплатив авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за квітень 2013 року в сумі 283349,74 гривень (а.с. 27).
7 травня 2013 року відповідачем прийнята податкова вимога № 136 про сплату позивачем суми податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 265020,00 гривень (а.с. 10).
8 травня 2013 року відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, яке перебуває у власності позивача (а.с. 11).
13 травня 2013 року відповідачем складений акт опису № 6 згідно якого описані грошові кошти на депозитному рахунку ПАТ «ВБР» в сумі 295000,00 гривень (а.с. 12).
Спору щодо фактичних обставин справи між сторонами не має. Спір полягає в межах правозастосування відповідних норм права в податкових правовідносин.
Статтею 6 ПК України визначено, що податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.39 статті 14 ПК України грошове зобов’язання платника податків – сума грошових коштів, які платник податків зобов’язаний сплатити до відповідного бюджету в якості податкового зобов’язання.
Податкове зобов’язання це сума грошових коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, сплачує до відповідного бюджету в якості податку або збору на основі, в порядку і терміни, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до статті 33 ПК України базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків.
Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним  абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.
Відповідно до абзаців 4-10 пункту 57.1 статті 57 ПК України нарахування та сплата податку на прибуток платників податків відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абзацу 3 пункту 57.1 статті 57 ПК України, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.
Згідно з підпунктом 153.3.3 пункту 153.3 статті 153 ПК України платник податку – емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв’язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.
Таким чином, авансові внески з податку на прибуток відповідно до статті 57 ПК України є узгодженою сумою податкового зобов’язання з податку на прибуток, а тому авансові внески, які підлягають сплаті з січня по грудень 2013 року відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України є саме податком на прибуток 2013 року (його невід’ємною частиною).
Крім цього, відповідно до підпункту 4.1.10 пункту 4.1 статті 4 ПК України, передбачений принцип рівномірності та зручності сплати податків та зборів – установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із зручності їх сплати платниками.
Таким чином, зручним для платника податку є зменшення суми щомісячного авансового внеску з податку на прибуток підприємства на суму авансового внеску з податку на прибуток, що сплачується у зв’язку з нарахуванням дивідендів саме протягом звітного періоду, а ні після визначення суми нарахованого податку за підсумками 2013 року, оскільки кошти, залишені в результаті такого зменшення на балансі платника податків зможуть бути використані ним під час своєї господарської діяльності з метою отримання прибутку та забезпечення подальшої беззбиткової діяльності і як наслідок – своєчасної сплати податків до Державного бюджету України в майбутньому.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень ПК України, колегія суддів погоджується з правовими висновками суду першої інстанції, що станом на 7 травня 2013 року позивач не має податкового боргу зі сплати податку на прибуток, а податкова вимога № 136від 07.05.2013 є такою, що підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно підпункту 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано застосував належні правові норми.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на наявність судових рішень, які набрали законної сили: постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року по справі № 805/3093/13-а, яке залишене без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року. Зазначені судові рішення також приймаються до уваги судом апеляційної інстанції при розгляді даного спору. За зазначеними судовими рішення надана правова оцінка щодо висновків відповідача при наданні індивідуальної податкової консультації від 27.02.2013 року № 1937/10/15-113-3 (визнана недійсною та скасована), що стосується спірних правовідносин, які виникли в межах даної справи. Ті висновки податкового органу, які були сформовані та визначені у податковій консультації, фактично відповідають доводам в межах даної справи. Такі доводи та обґрунтованість формування спірної вимоги від 07.05.2013 року № 136 є безпідставними, та такими, що суперечать положенням норм матеріального права, яке регулює спірні правовідносини в сфері податкового законодавства.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача по суті заявлених вимог.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.
Керуючись статтями  2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року у адміністративній справі № 805/6844/13-а – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів – з дня складення в повному обсязі.
Головуючий  суддя           М.М. Яковенко
Судді:  А.В. Гайдар
            О.О.Чебанов
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 р. у справі № 805/6844/13-а

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>