Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА
від 10.05.2012 р.
справа № 2а/0470/3444/11
у складі:
головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Малиш Н.І. Туркіної Л.П.
за участю секретаря: Алтухової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011р. у справі № 2а/0470/3444/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»
до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області
про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»(далі по тексту – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (далі по тексту –відповідач), в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з невизнання декларації TOB «Енергохімкомплект»з податку на прибуток підприємства за 2010р., наведені у листі за № 4684/10/28-218 від 04.02.2011р.; зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку податкову декларацію як податкову звітність декларацію TOB «Енергохімкомплект»з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, надану 31.01.2011р. (а.с.2-4)
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/3444/11. (а.с. 1) Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що 31.01.2011р. позивач поштою направив на адресу відповідача декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, однак 09.02.2011р. позивач отримав від відповідача лист за № 4684/10/28-218 від 04.02.2011р., з якого дізнався про те, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік не визнана як податкова звітність, при цьому, причини не визнання як податкової звітності податкової декларації в листі не зазначені. Позивач вважає невизнання податкової декларації як податкової звітності необґрунтованим та незаконним посилаючись на те, що при складанні податкової декларації ним дотримані вимоги п.1.6 Порядку, затвердженого наказом ДПА від 29.03.2003р. № 143 (у редакції наказу ДПА України від 12.10.2005р. № 448), а також п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України у зв’язку з чим вважає, що жодних підстав для не визнання податковою звітністю наданої декларації Податковим кодексом України та вищенаведеним Наказом № 448 та іншими нормативними актами не передбачено.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 р. у справі № 2а/0470/3444/11 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з невизнання декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, наведені в листі за № 4684/10/28-218 від 04.02.2011р. Зобов’язано Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку як податкову звітність декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, надану 31.01.2011р. (суддя-Конєва С.О.) (а.с.40-45)
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач не надав жодних доказів та не навів у запереченнях жодних підстав, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення щодо не визнання ним податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік як податкової звітності TOB «Енергохімкомплект», оскільки зазначене рішення, прийняте у вигляді повідомлення від 04.02.2011р. не містить посилань на причини невизнання податкової декларації як податкової звітності.
Відповідач –Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції є неповними і тому невірними, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2011р. по справі №2а/0470/3444/11 та прийняти нову постанову суду, якою відмовити повністю в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект». (а.с.50)
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до п. 48.7 ст. 48 Податкового Кодексу, податкова звітність складена з порушенням норм ст. 48 Податкового Кодексу, не вважається податковою декларацією. Декларація з податку на прибуток за 2010р. підприємства була заповнена з порушенням вимог ст.48 Податкового Кодексу, а саме було порушено п. 48.5.1 п.48.5 ст.48, яким передбачено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за введення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Декларацію підписано лише однією посадовою особою – директором підприємства, підпис головного бухгалтера відсутній.
27 квітня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх. №86148/12 надійшли заперечення позивача у справі – Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект», в котрих останній зазначає, що подана ним декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік складена за формою, затвердженою наказом Держаної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003 р. із змінами, внесеними згідно з Наказами Державної податкової адміністрації №593 від 10.12.2003 р. та №448 від 12.10.2005 р. В ній зазначено всі обов’язкові реквізити, її підписано директором підприємства і скріплено печаткою підприємства. У зв’язку з тим, що на підприємстві відсутня посада бухгалтера ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснюється безпосередньо керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект», як платника податку. Тому декларації підписуються виключно директором підприємства. Тому підстави для невизнання її податковою звітністю відсутні. З огляду на зазначене, позивач просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ОДПІ у м. Дніпродзержинську без задоволення.
Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.
У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 29.03.03р. №143 (далі по тексту –Порядок).
Відповідно до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 18.01.2000р. та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.
31 січня 2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохімкомплект»було складено податкову декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, яка 31.01.2011р. була направлена на адресу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області рекомендованим листом з описом вкладення та отримана податковою інспекцією 03.02.2011р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 31.01.2011р. №7100, копією опису вкладення від 31.01.2011р., а також копією поштового повідомлення про вручення про вручення поштового відправлення.
Матеріали справи містять копію повідомлення Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську від 04.02.2011 року за № 4684/10/28-218, відповідно до якого, податкова декларація ТОВ «Енергохімкомплект»з податку на прибуток за 2010 рік не визнана ДПІ як податкова звітність.
Відповідно до п. 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов’язком органу державної податкової служби.
Згідно з пп. 49.11.1. п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.
Відповідно до п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється.
Згідно із вимогою ст.48.3 Податкового кодексу України , податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Форму декларації з податку на прибуток підприємства та порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджено Наказом ДПА України від 29.03.03р. №143.
Відповідно до пункту 1.3 зазначеного Порядку, декларація з податку на прибуток підприємства та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов’язання чи ні.
Згідно пункту 1.6 Порядку у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, посада бухгалтера чи іншої окремої особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку штатним розписом позивача не передбачена, що підтверджується копією штатного розпису на 2011 рік.
Враховуючи викладені правові норми та обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку щодо відповідності декларації з податку на прибуток на 2010 рік від 31.01.2011 року вимогам Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 29.03.03р. №143.
У відповідності до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з зазначеного, враховуючи, що відповідачем не доведено належними засобами доказування правомірності прийнятого ним рішення щодо невизнання ним податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік як податкової звітності TOB «Енергохімкомплект», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно дотримання позивачем вимог законодавства при поданні податкової декларації та неправомірності дій відповідача щодо неприйняття зазначеної декларації.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 20 червня 2011 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись.ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області –залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011р. у справі № 2а/0470/3444/11 – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу –з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: Л.П. Туркіна
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 р. у справі № 2а/0470/3444/11