Роз`яснення Державної архітектурно-будівельної інспекції України “Про деякі питання, що виникають під час ліцензування” від 03.08.2015 р.

ДЕРЖАВНА АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 03 серпня 2015 року
Про деякі питання, що виникають під час ліцензування
1. Чи потрібна ліцензія для виконання робіт, які не передбачені Переліком робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (встановлення вікон, улаштування покрівель, опорядження фасадів, встановлення приладів вимірювання в житлових будинках тощо)?
Відповідно до чинного законодавства, ліцензуванню підлягає господарська діяльність з будівництва об’єктів IV і V категорій складності – з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про архітектурну діяльність”.
Частиною другою статті 17 Закону України “Про архітектурну діяльність” визначено, що порядок ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (далі – Порядок ліцензування), визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначений Порядок ліцензування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396 (із змінами).
На виконання вимог Порядку ліцензування наказом Мінрегіонбуду України від 27.01.2009 № 47 (із змінами і доповненнями) затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (далі – Ліцензійні умови), які застосовуються у частині, що не суперечить Порядку ліцензування.
Додатком до Ліцензійних умов визначено перелік робіт (далі – Перелік), що підлягають ліцензуванню.
При цьому інформуємо, що зазначеним Переліком окремо не передбачені роботи із встановлення вікон, улаштування покрівель, опорядження фасадів, встановлення приладів вимірювання в житлових будинках тощо.
Разом з цим, такі роботи можуть бути технологічною складовою або виконуватися відповідно до проектної документації у складі робіт, які підлягають ліцензуванню. Тобто, у разі, якщо проектом будівництва об’єкта (реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення) передбачено встановлення вікон, улаштування покрівель, опорядження фасадів, встановлення приладів вимірювання в житлових будинках тощо, і такий об’єкт віднесено до IV і V категорії складності, суб’єкт господарювання, який виконує зазначені роботи, має отримати ліцензію згідно з відповідним розділом Переліку – “4.00.00. Будівельні та монтажні роботи” або “5.00.00. Монтаж інженерних мереж”.
2. Чи підлягає ліцензуванню виконання функцій генерального підрядника на об’єктах будівництва, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належать до IV та V категорії складності?
Відповідно до статей 4 та 9 Закону України від 20.05.99 № 687-XIV “Про архітектурну діяльність” створення об’єкта архітектури здійснюється на підставі проектно-кошторисної документації та включає в себе комплекс робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту, а також технічного переоснащення.
ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво визначено, що:
- нове будівництво – будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об’єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об’єктів незавершеного будівництва;
- реконструкція – перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг;
- капітальний ремонт – сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання в несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території;
- технічне переоснащення – комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об’єктів виробничого та невиробничого призначення, введених в експлуатацію в установленому порядку, що реалізується шляхом впровадження передових техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення і заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш ефективним.
ДБН А.2.2-6-2008 “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об’єктів нерухомої культурної спадщини” визначено, що реставрація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об’єктів культурної спадщини із забезпеченням їх автентичності.
Згідно зі статтею 317 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV будівництво об’єктів, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюється на умовах підряду.
Відповідно до статті 318 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк, визначений договором, об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх.
На підставі статті 319 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV підрядник має право залучати до виконання договору третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками – як замовник. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 “Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” генеральний підрядник координує діяльність субпідрядників на будівельному майданчику, здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов’язань, відповідає за організацію будівельного виробництва тощо.
За усталеною практикою договір підряду укладається замовником із підрядником, який здійснюватиме реалізацію основних (профільних) розділів проекту відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.
Виходячи з наведеного, підряднику, у разі набуття ним статусу генпідрядника, достатньо мати ліцензію на виконання будівельних робіт, які він буде здійснювати власними силами на об’єкті будівництва, за відповідним класом наслідків, зазначеним у додатку до ліцензії.
3. Чи підлягає ліцензуванню вид робіт “інжинірингова діяльність у будівництві на об’єктах будівництва, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належать до IV та V категорії складності?
Відповідно до статті 17 Закону України “Про архітектурну діяльність” (далі – Закон України) ліцензуванню підлягає господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єктів архітектури, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396 затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (далі – Порядок), який відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 № 148, встановлює вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Додатком до Ліцензійних умов, затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 27.01.2009 № 47, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінрегіонбуду України від 06.10.2010 № 392, визначено перелік робіт (далі – Перелік), що підлягають ліцензуванню, який застосовується у частині, що не суперечить Порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України інжинірингова діяльність у сфері будівництва (інжиніринг) – діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру.
Крім того, статтею 17 Закону України визначено, що професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури (Мінрегіон України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 затверджено перелік видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять відповідну професійну атестацію (в т. ч. перелік видів робіт (послуг) містить пункти “Архітектурне та інженерно-будівельне проектування”, а також “Інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва”).
4. Чи потрібна ліцензія для виконання робіт з демонтажу інженерних мереж?
Законами України “Про регулювання містобудівної діяльності” та “Про архітектурну діяльність”, а також ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” визначено, що будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об’єктів будівництва.
Відповідно до абзацу 5 статті 4 Закону України “Про архітектурну діяльність” комплекс робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, може включати: будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об’єкта архітектури.
Враховуючи норми ДБН А.3.1-5-2009 “Організація будівельного виробництва”, пунктом 2.2.3 якого встановлено, що до внутрішньомайданчикових підготовчих робіт відносяться, в тому числі, звільнення будівельного майданчика в межах відведеної земельної ділянки під забудову для будівельно-монтажних робіт (розчистка території, знесення будівель, порушення елементів благоустрою тощо), роботи із знесення об’єкта архітектури, в тому числі і демонтажу інженерних мереж, можуть бути віднесені до підготовчих робіт.
Згідно з чинним законодавством, Держархбудінспекція не наділена повноваженнями щодо ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з виконанням підготовчих робіт.
Відповідно до статті 35 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.
Додатком 2 до Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, визначена форма Декларації про початок виконання підготовчих робіт, яка не містить вимог щодо надання інформації стосовно наявності у підрядника ліцензії на виконання підготовчих робіт.
Завершення виконання підготовчих робіт до будівництва об’єкта оформляється актом про готовність об’єкта до початку будівництва за формою, наведеною у додатку Н до ДБН А.3.1-5-2009 “Організація будівельного виробництва”.
Разом з цим, законами України “Про основи містобудування”, “Про архітектурну діяльність” та “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено, що будівельні роботи на об’єкті повинні виконуватись відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектної документації.
Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” за необхідності виконання на об’єкті будівництва підготовчих робіт проектною документацією може бути передбачений окремий розділ – проект підготовчих робіт.
У випадку, якщо роботи з демонтажу інженерних мереж є технологічною складовою будівельних робіт або виконуються відповідно до проектної документації у складі будівельних робіт із будівництва об’єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належать до IV та V категорії складності, – для їх виконання виконавцю необхідна ліцензія.
5. Як вноситься плата за видачу ліцензії?
Відповідно до чинного законодавства за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії.
Порядком ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396, встановлено, що орган ліцензування на підставі висновку ліцензійної комісії приймає протягом семи робочих днів з дати його надходження рішення про видачу ліцензії із визначенням у додатку до ліцензії переліку робіт, про що повідомляє заявника.
Для оперативного повідомлення суб’єкта господарювання про прийняте рішення щодо видачі ліцензії Держархбудінспекція направляє зазначене повідомлення на електронну адресу суб’єкта господарювання.
Таким чином, плата за видачу ліцензії має здійснюватися заявником лише після отримання повідомлення на електронну адресу про прийняте рішення щодо видачі ліцензії.
Плата за видачу ліцензії справляється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 № 1755 “Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу” за кодом класифікації доходів бюджету 22011800.
Інформація щодо казначейських реквізитів для сплати за ліцензію по кожному регіонурозміщена на офіційному сайті Держархбудінспекції України www.dabi.gov.ua у розділі “Напрямки діяльності”, у підрозділі “Ліцензування”.
У документі, що підтверджує факт плати за видачу ліцензії, обов’язково повинні бути зазначені назва суб’єкта господарювання, код ЄДРПОУ, розмір суми внесеної плати.
Станом на 01.07.2015 розмір плати за отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів IV і V категорій складності складає 1218 грн. 00 коп.
6. Які дії суб’єкта господарювання у разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії?
Відповідно до пункту 17 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396 (далі – Порядок ліцензування), переоформлення виданої ліцензії здійснюється у разі зміни: найменування юридичної особи (якщо така зміна не пов’язана з реорганізацією) або прізвища, ім’я та по батькові фізичної особи (підприємця); місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи (підприємця).
Для переоформлення ліцензії заявник зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дати виникнення підстав для її переоформлення подати органу ліцензування: заяву; ліцензію, яка підлягає переоформленню; копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав документ (надається органом державної статистики).
Дата виникнення підстав для переоформлення ліцензії – це дата останніх реєстраційних дій, яка зафіксована органом державної статистики, про які суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити Держархбудінспекцію шляхом подачі заяви про переоформлення ліцензії.
Форма заяви про переоформлення ліцензії затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 27.01.2009 № 47 (додаток № 4).
При цьому, відповідно до чинного законодавства не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною, що позбавляє суб’єкта господарювання права продовжувати виконання будівельних робіт на об’єктах будівництва, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належать до IV і V категорії складності.
Про визнання ліцензії недійсною Держархбудінспекція інформує суб’єкта господарювання та органи державної податкової служби за місцем реєстрації суб’єкта господарської діяльності.
У разі, коли ліцензіат має намір провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після її недійсною, він повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому Порядком ліцензування.
Відповідальність за виконання робіт без відповідного права на їх виконання, а також за провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, без ліцензії передбачено Законом України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
7. Щодо виконання робіт з огляду, обстеження та паспортизації об’єктів будівництва.
Відповідно до частини 5 статті 392 Закону контроль за дотриманням порядку проведення обстеження об’єктів та реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – Порядок).
На даний час проект Порядку доопрацьовується після погоджень його із заінтересованими органами. За результатами доопрацювання його буде внесено на розгляд Уряду.
Після затвердження Кабінетом Міністрів України зазначеного акта буде здійснено перегляд цілого ряду документів.
На цей час є чинним нормативно-правовим актом та діє в частині, що не суперечить вимогам Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (ст. 392) та іншим нормативно-правовим актам, постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.97 № 409 “Про забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж”.
У відповідності до статті 17 Закону України “Про архітектурну діяльність” та постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 “Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури”, встановлено обов’язковість атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, а саме: архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів технічного нагляду та експертів.
Таким чином, роботи з обстеження будівель, споруд та інженерних мереж виконуються організаціями, які мають у своєму складі відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат Атестаційної архітектурно-будівельної комісії Мінрегіону за напрямом експерт з технічного обстеження будівель і споруд.
За наявною в Держархбудінспекції інформацією наразі Мінрегіоном розробляється проект державних будівельних норм, який встановлюватиме основні положення до експлуатаційної придатності будівель та споруд.
Роз`яснення Державної архітектурно-будівельної інспекції України “Про деякі питання, що виникають під час ліцензування” від 03.08.2015 р.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>