Рішення Соломянського районного суду м. Києва “Щодо приміщення загального користування у жилому будинку” від 09.09.2010 р. № 2-1154/10

СОЛОМЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
від 09.09.2010 р. № 2-1154/10
Суддя Солом’янського районного суду м. Києва при секретарі Бобровник О.В. Славовій Н.Ю. розглянувши позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Гідроприлад-76» до ОСОБА_3 про припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення
ВСТАНОВИВ:
у листопаді 2009 року, Житлово-будівельний кооператив «Гідроприлад-76» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач зазначив, що відповідач, ОСОБА_3, не маючи права особистого користування приміщенням загального користування (горищем житлового будинку) займає дане приміщення над своєю квартирою АДРЕСА_1, без відповідних дозволів, на горищі здійснив комплекс ремонтно – будівельних робіт шляхом перепланування та переобладнання частини цього горища, влаштування на горищі додаткового жилого приміщення із встановленням індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, електрообладнання сантехнічних приладів, вентиляційних каналів.
Факт зайняття приміщення та реконструкції (переобладнання та перепланування) технічного приміщення (горища) житлового будинку задокументовано у актах обстеження технічного поверху (горища) житлового будинку від 29.01.2009 року, 12.02.2009 року, 17.08.2009 року, 19.10.2009 року.
Неодноразові звернення до відповідача з вимогою вжити заходів щодо припинення незаконної реконструкції та приведення приміщення до попереднього стану результатів не дали.
Відповідач продовжує протиправно особисто користуватися приміщенням загального користування, не звільняє приміщення від особистих речей та будівельних матеріалів, не привів приміщення у попередній стан.
Враховуючи наведене, позивач просить задовольнивши позов зобов’язати, ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняте приміщення загального користування горище житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 від будівельного сміття, будівельних матеріалів, домашніх і інших речей та обладнання, а також зобов’язати ОСОБА_3 власними силами і за власний рахунок привести приміщення загального користування горище житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у початковий стан відповідно до технічної документації.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та просили відмовити у позові у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши докази, зібрані в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що відповідач є співвласником квартири АДРЕСА_1.
30.12.1999 року сторони уклали договір оренди № 2, відповідно до якого орендарю ОСОБА_3 було передано приміщення на технічному поверсі над власною кооперативною квартирою АДРЕСА_1.
Строк дії вказаного договору сторони визначили до 30.12.2002 року.
Після закінчення терміну дії договору оренди, відповідачу було відмовлено у пролонгації дії договору.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 14.08.2003 року, позов ОСОБА_3 до ЖБК «Гідроприлад-76» про зобов’язання пролонгувати договір оренди в позові відмовлено.
Незважаючи на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 14.08.2003 року та рішення загальних зборів членів ЖБК «Гідроприлад-76», яким відповідачу було відмовлено у наданні дозволу на користування приміщенням на технічному поверсі над власною кооперативною квартирою АДРЕСА_1, останній продовжує користуватись вказаним приміщенням, зберігає в ньому власні речі, будівельні матеріали.
До того ж, судом встановлено, що за час користування спірним приміщенням, відповідач здійснив його переобладнання без відповідних дозволів.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь в загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Ст.41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.
Право власності є непорушним.
Ч.7 ст.91 Конституції України встановлено, що правовий режим власності визначається виключно законами України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-2/2004 від 2.03.2004 року у справі за конституційним зверненням громадян про офіційне тлумачення положень п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та положень ст.ст.1,10 цього Закону /справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків/ допоміжні приміщення /підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін./ передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир.
Підтвердження права власності на допоміжне приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Власники неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласниками допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
Таким чином, виходячи з викладених вище норм закону, слідує, що відповідач є співвласником нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.ст.319,321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Ст.369 ЦК України встановлено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що своїми діями відповідач чинить перешкоди в користуванні горищем будинку, обмежує права співвласників будинку та допоміжних приміщень до нього, чинить перешкоди в користуванні та володінні майном, що перебуває у спільній сумісній власності, а тому вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч.4 ст.59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, ч.2 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.11976 року “Про судове рішення” /з наступним змінами /передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
Ст.391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що відповідач без відповідних дозволів здійснив переобладнання спірного приміщення.
Суд вважає, що це є порушенням прав співвласників квартир та допоміжних приміщень будинку, а тому дані порушення мають бути усунуті шляхом зобов’язання ОСОБА_3 власними силами і за власний рахунок привести приміщення загального користування горище житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у початковий стан відповідно до технічної документації
Виходячи з викладеного вище, висновків суду з приводу пред’явленого позивачем позову, обставин виникнення порушень прав співвласників, того, що порушення прав співвласників будинку та допоміжних приміщень на протязі тривалого часу здійснюються саме з боку відповідача, суд приходить до висновку про покладення обов’язку по приведенню приміщення в попередній стан саме відповідачем за власні кошти та власними силами.
Керуючись Законами України „Про приватизацію державного житлового фонду”, »Про оренду державного та комунального майна», Рішенням Конституційного суду України від 2.03.2004 року, ст.ст.319,321,369,391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняте приміщення загального користування горище житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 від будівельного сміття, будівельних матеріалів, домашніх і інших речей та обладнання.
Зобов’язати ОСОБА_3 власними силами і за власний рахунок привести приміщення загального користування горище житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у початковий стан відповідно до технічної документації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Гідроприлад-76» судовий збір у розмірі 17 грн. та 40,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 57 гривень 14 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Бобровник О.В.
Рішення Соломянського районного суду м. Києва “Щодо приміщення загального користування у жилому будинку” від 09.09.2010 р. № 2-1154/10

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>