КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ХАРКОВА
РІШЕННЯ
від 30 жовтня 2014 року Справа № 640/15751/14-ц
Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого:
судді Чередник В.Є.
при секретарі Кривенко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК», треті особи Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3
про визнання договору іпотеки припиненим та по зустрічному позову Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1, треті особи Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Полтавського управління юстиції, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації та стягнення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ПАТ «МЕГАБАНК», треті особи Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки № 61/2007-з від 29 березня 2007 року припиненим та зобов’язати відповідача ПАТ «МЕГАБАНК» передати позивачу усі наявні документи щодо предметів іпотеки та припинити обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
При цьому позивач посилався на те, що 29 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є ПАТ «МЕГАБАНК», було укладено кредитний договір № 61/2007, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 130 000,00 доларів США на споживчі цілі на строк з 29 березня 2007 року до 29 березня 2017 року зі сплатою 13% річних, в подальшому були укладені додаткові угоди до кредитного договору, якими збільшено розмір кредиту до 230 000,00 доларів США, а відсоткову ставку збільшено до 13,8% річних.
Для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов’язань перед відповідачем за договором кредиту № 61/2007 від 29 березня 2007 року, між позивачем та відповідачем 29 березня 2007 року укладено іпотечний договір № 61/2007-з. Відповідно до пункту 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є: житловий будинок літ. «А-2», житловою площею 180,4 кв.м., загальною площею 440,6 кв.м., з надвірними будівлями: гараж літ. «Б», сарай літ. «Б1», навіс «В», басейн плавальний № 7, огорожа № 1, ворота огорожі № 2, огорожа № 3, хвіртка № 4, тротуар, доріжка № 5, стінка підпірна № 6, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 5490672 та земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 1017 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
18 вересня 2009 року Ленінським районним судом міста Полтави було винесено заочне рішення по справі № 2-1459/09, яким позов ПАТ «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості – задоволено у повному обсязі. Суд розірвав кредитний договір № 61/2007 від 29 березня 2007 року, укладений між ВАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1. Також, суд стягнув з ОСОБА_1 на користь Полтавської філії ПАТ «МЕГАБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі, яка за курсом Національного Банку України еквівалентна 221419 доларів 61 центів США, та становить 1687217 (один мільйон шістсот вісімдесят сім тисяч двісті сімнадцять) грн. 43 коп.
Позивач вважає, що іпотечний договір № 61/2007-з від 29 березня 2007 р. є всього лиш похідним договором, та виступає в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх обов’язків за кредитним договором № 61/2007 від 29 березня 2007 р. перед ПАТ «МЕГАБАНК». Оскільки кредитний договір № 61/2007 від 29 березня 2007 р. був розірваний рішенням суду, вважає необхідним просити суд припинити іпотечний договір, припинити обтяження нерухомого майна та зобов’язати відповідача передати усі наявні документи на предмет іпотеки.
Крім того, позивач посилається на пункти 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», якими встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателея. Таким чином, законодавець дає іпотекодержателю три шляхи для задоволення своїх вимог: звернення до суду, звернення до нотаріусу та укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Вказує на те, що Іпотекодержателем, тобто відповідачем на разі жодним чином не реалізовано своє право, більш того, у нього можливості реалізувати це право й не буде, оскільки пропущенні строки на звернення до суду та нотаріусу, який встановлений у три роки. Посилається на те, що якщо навіть приймати до увагу, що відповідач довідався про порушення свого права лише 18.05.2009 р., у день звернення з позовною заявою про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості до Ленінського районного суду міста Полтави, строк позовної давності закінчився 19.05.2012 року. Відтак, відповідач мав можливість в межах трирічного строку позовної давності звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення за рахунок предмету іпотеки, або до нотаріусу за отримання виконавчого напису, тобто лише до 19.05.2012 року.
В ході розгляду справи, 08.10.2014 року до ПАТ «МЕГАБАНК» було подано зустрічну позовну заяву, яка прийнята судом до спільного розгляду з основним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації та стягнення штрафу.
У зустрічній позовній заяві ПАТ «Мегабанк» посилався на те, що між ВАТ «МЕГБАНК», в особі Полтавської філії ВАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладеного кредитний договір № 61/2007 від 29 березня 2007 року. З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань по кредитному договору між сторонами було укладено іпотечний договір №61/2007-з від 29 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий номер № 2580. У зв’язку з невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, ПАТ «МЕГАБАНК» звернувся до суду за захистом свого права, й 18.09.2009 року Ленінським районним судом міста Полтави було винесено рішення про розірвання кредитного договору та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МЕГАБАНК» 221419,61 доларів США заборгованості за кредитним договором.
ПАТ «МЕГАБАНК» посилаючись на п.1.3. Договору іпотеки та статтю 7 Закону України «Про іпотеку» вважає, що має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, комісійної винагороди, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, що обумовлює основне зобов’язання, а також відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за основним зобов’язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, відшкодуванням витрат щодо утримання і збереження предмета іпотеки, відшкодування витрат щодо страхування предмета іпотеки, відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов’язання чи умов Іпотечного договору. Вважає, що наявність судового рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 18 вересня 2009 року про стягнення заборгованості за кредитним договором не звільняє ОСОБА_1 відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє ПАТ «МЕГАБАНК» права на погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на передане ОСОБА_1 в іпотеку нерухомого майна.
ПАТ «МЕГАБАНК» просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 61/2007-з від 29 березня 2007 року, для задоволення вимог ПАТ «МЕГАБАНК» у розмірі 37139,21 грн. та 235681,03 дол. США, шляхом продажу ПАТ «МЕГАБАНК» від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною встановленою на підставі оцінки майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчої за звичайну ціну на цей вид майна у порядку встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Для чого просить надати ПАТ «МЕГАБАНК» право на отримання будь-яких документів необхідних для надання нотаріусу для посвідчення договору купівлі-продажу. Також, просить до моменту реалізації предмета іпотеки зобов’язати ОСОБА_1 передати в управління ПАТ «МЕГАБАНК» предмет іпотеки. Просить скасувати всі приватні й публічні обтяження, які встановлені після 29 березня 2007 року щодо предмета іпотеки та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МЕГАБАНК» штраф, за порушення п.3.1.2. іпотечного договору у розмірі 245400,00грн.
21.10.2014 року до суду представником позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 подано письмову заяву про застосування строків позовної давності до зустрічної позовної заяви. Враховуючи, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 18 вересня 2009 р. встановлено, що, станом на 18 травня 2009 року заборгованість ОСОБА_1 перед ВАТ «МЕГАБАНК» за кредитним договором становить 221419,61 доларів США, що еквівалентна 1687217,43 грн. Представник вважає, що якщо навіть приймати до увагу, що відповідач довідався про порушення свого права лише 18 травня 2009р., у день звернення з позовною заявою про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості до Ленінського районного суду міста Полтави, строк позовної давності закінчився 19 травня 2012 року. Відтак, відповідач мав можливість в межах трирічного строку позовної давності звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення за рахунок предмету іпотеки, про стягнення якихось штрафів тощо.
Представник просить застосувати строки позовної давності до зустрічного позову ПАТ «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відносно всіх позовних вимог та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі, заперечував проти зустрічної позовної заяви, просив задовольнити заяву про застосування строків позовної давності, надав пояснення аналогічні викладеним в первісній позовній заяві та в заяві про застосування строків позовної давності.
В судовому засіданні представник ПАТ «МЕГАБАНК» Трофименко Р.О. заперечував проти задоволення первісного позову, надавши пояснення аналогічні викладеним в запереченні на позовну заяві, просив суд задовольнити повністю зустрічну позовну заяву, проти задоволення заяви про застосування строків позовної давності заперечував, надавши суду усні та письмові пояснення.
Представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області та приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до судового засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи були сповіщенні належним чином., представник Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності,
Суд вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у їх сукупності, вважає позивні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що 29 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є ПАТ «МЕГАБАНК», було укладено кредитний договір № 61/2007, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 130000,00 доларів США на споживчі цілі на строк з 29.03.2007 року до 29.03.2017 року зі сплатою 13% річних. В подальшому були укладені додаткові угоди до кредитного договору, якими збільшено розмір кредиту до 230000,00 доларів США, а відсоткову ставку збільшено до 13,8% річних. / а.с. 9-12/
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору, кредит був наданий на споживчі цілі.
29.03.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є ПАТ «МЕГАБАНК», укладено іпотечний договорі № 61/2007-з, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 2580./ а.с.13-17/
Відповідно до пункту 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є: житловий будинок літ. «А-2», житловою площею 180,4кв.м., загальною площею 440,6кв.м., з надвірними будівлями: гараж літ. «Б», сарай літ. «Б1», навіс «В», басейн плавальний № 7, огорожа № 1, ворота огорожі № 2, огорожа № 3, хвіртка № 4, тротуар, доріжка № 5, стінка підпірна № 6, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 5490672 та земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 1017 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Предмет іпотеки належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу 25 лютого 2002 року ОСОБА_7, реєстровий № 1262, зареєстрований Полтавським бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі № 141 за реєстровим № 18604 від 25 лютого 2002 року та Державним актом на право власності на землю серії І-ПЛ № 008519, зареєстрованим виконавчим комітетом Ленінської районної в місті Полтаві ради, в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за З № 506.
18 вересня 2009 року Ленінським районним судом міста Полтави було винесено заочне рішення по справі № 2-1459/09, яким позов ПАТ «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості задоволено. Розірвано кредитний договір №61/2007 від 29.03.2007 року, укладений між ВАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавської філії ПАТ «МЕГАБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі, що за курсом Національного Банку України еквівалентна 221419 доларів 61 центів США, та становить 1687217 грн. 43 коп. / а.с. 21-24/
Рішення Ленінського районного суду міста Полтави набрало законної сили 11 жовтня 2009 року.
Статтею 14 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.
Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Частиною 1, 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судовим рішенням Ленінського районного суду міста Полтави кредитний договір № 61/2007 від 29 березня 2007 року розірвано.
Частина 2 статті 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.
Частина 3 статті 653 ЦК України встановлює, що у разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Судом встановлено, що зобов’язання сторін по кредитному договору № 61/2007 від 29 березня 2007 року припинилися 11 жовтня 2009 року, в день набрання чинності рішення Ленінського районного суду міста Полтави по справі № 2-1459/09
Доводи представника ПАТ «МЕГАБАНК» про те, що зобов’язання припинилися в частині, не приймаються судом до уваги, оскільки рішенням Ленінського районного суду міста Полтави кредитний договір розірваний повністю.
Посилання представника ПАТ «МЕГАБАНК» на статтю 599 ЦК України, також не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки припинення зобов’язання виконанням, проведеним належним чином, є одним з видів припинення зобов’язання.
Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В контексті правовідносин які склалися між сторонами, а саме наявності судового рішення про розірвання кредитного договору, суд вважає необхідним застосування частини 3 статті 653 ЦК України, де зазначено, що в разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.
Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користування іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Пунктом 8.2. договору іпотеки встановлено, що договір закінчує свою дію з припиненням основного зобов’язання.
Одним з підстав припинення іпотеки згідно п.1. ч.1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» є припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Також судом приймається до уваги Ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 24 лютого 2014 року по справі № 553/113613-ц за позовом ПАТ «МЕГАБАНК» в особі Полтавської ЦРВ ПАТ «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Управління Державної Міграційної служби в Полтавській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку, в якому встановлено, що своїм право на звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ «МЕГАБАНК» не скористався. Вказаний факт було встановлено судовим рішенням у цивільній справи, що набрало законної сили, в якому брали участь ті самі особи. / а.с. 25-26/
Таким чином, оскільки основне зобов’язання по кредитним договору № 61/2007 від 29 березня 2007 року припинилися з набрання заочним рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 18 вересня 2009 року законної сили, суд вважає необхідним задовольнити первісну позовну заяву ОСОБА_1 та визнати припиненим Іпотечний договір № 61/2007-з від 29 березня 2007 року, зобов’язати ПАТ «МЕГАБАНК» передати позивачу документи на предмет іпотеки та припинити обтяження нерухомого майна, предмета іпотеки.
В силу наведених обставин та положень, судом встановлено, що укладений між ПАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 іпотечний договір № 61/2007-з від 29 березня 2007 року є припиненим, в як наслідок, наявність будь-яких обтяжень по цьому договору є неправомірною, безпідставною та порушує права позивача на право приватної власності. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частини припинення обтяжень, які були накладенні за іпотечним договором також підлягають задоволенню.
Суд вважає необхідним задовольнити заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності до зустрічної позовної заяви, виходячи з наступного.
Статтею 20 ЦК України встановлено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 256 ЦК України передбачено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Судом встановлено, що ПАТ «МЕГАБАНК» дізнався про порушення свого права 18.05.2009 року.
Ця дата встановлена також й Рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 18 вересня 2009 року.
Пунктами 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателея.
Пунктом 5.1. Іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов’язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Судом встановлено, що початок перебігу строку позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки та за іншими вимогами, що виходять з іпотечного договору розпочинається з наступного дня після пред’явлення позову ПАТ «МЕГАБАНК» до Ленінського районного суду міста Полтави – тобто з 19 березня 2009 року. Оскільки саме 18 вересня 2009 року ПАТ «МЕГАБАНК» дізнався про порушення ОСОБА_1 основного зобов’язання за кредитним договором., а 11 жовтня 2009 року набрало законної сили заочне Рішення Ленінського районного суду міста Полтави, яким основне зобов’язання було припинено.
Проте, ПАТ «МЕГАБАНК» не скористався своїм правом на цивільний захист та не звернувся із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки в трирічний строк передбачений Цивільним кодексом України.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, суд вважає необхідним застосувати строки позовної давності до зустрічної позовної заяви ПАТ «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 та відмовити у її задоволенні у повному обсязі.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 20, 256, 257, 261, 267, 598, 653 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати припиненим іпотечний договір № 61/2007-з від 29.03.2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МЕГАБАНК») в особі директора Полтавської філії ВАТ «МЕГАБАНК» Олійника Андрія Васильовича та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), посвідчений 29 березня 2007 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі № 2580.
Зобов’язати відповідача ПАТ «МЕГАБАНК» передати позивачу ОСОБА_1 документи щодо предметів іпотеки: житловий будинок літ. «А-2», житловою площею 180,4 кв.м., загальною площею 440,6кв.м., з надвірними будівлями: гараж літ. «Б», сарай літ. «Б1», навіс «В», басейн плавальний № 7, огорожа № 1, ворота огорожі № 2, огорожа № 3, хвіртка № 4, тротуар, доріжка № 5, стінка підпірна № 6, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 5490672 та земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 1017 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Припинити обтяження нерухомого майна: будинок, цегляний, житловою площею 180,4 кв.м., загальною площею 440,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 5490672, який належить за правом власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), накладений на підставі іпотечного договору № 61/2007-з від 29.03.2007 р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 2580 (тип обтяження: заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження: 4722487) та вилучити відповідну запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.
Припинити обтяження нерухомого майна: земельна ділянка, загальною площею 1017 кв.м., переданого для будівництва та обслуговування жилого будинку, за адресою: АДРЕСА_1, який належить за правом власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), накладений на підставі іпотечного договору № 61/2007-з від 29.03.2007 р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 2580 (тип обтяження: заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження: 4722760) та вилучити відповідну запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.
У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1, треті особи Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Полтавського управління юстиції, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації та стягнення штрафу – відмовити.
Стягнути з ПАТ «Мегабанк» / код ЄДРПОУ 09804119/ на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243.60 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова “Про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення звернення на предмет іпотеки у зв’язку зі спливом строків позовної давності” від 30.10.2014 р. у справі № 640/15751/14-ц