АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Справа № 22-ц-194/2012
від 10.02.2012 р.
У складі:
головуючого – судді Скрипки А.А.
суддів: Бобрової І.О.,
Шевченка В.М.
при секретарі: Марченко О.О.
за участю: ОСОБА_5,
представника відповідача – ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до державного підприємства „Служба міжнародних автомобільних перевезень” про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
08 вересня 2011року ОСОБА_5 звернувся з позовною заявою до державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», про визначення незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди( а. с. 1 – 4). Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 вересня 2011 року його звільнено з роботи наказом начальника підприємства № 474 – П у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації відповідно до п.2 статті 40 КЗпП України. Позивач вказує, що його невідповідність займаній посаді встановлена при проведені атестації інспекторського складу підприємства на підставі наказу начальника ДП «СМАП» від 06 травня 2011 року № 531. ОСОБА_5 посилається на те, що вказана атестація проводилася у відповідності до застарілого нормативного акту – Постанови Ради Міністрів СРСР від 26 липня 1973 року № 531 «Про проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників і інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку» та розробленого на його підставі «Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників і інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку», № 470/267. Також позивач зазначав, що атестація проводилася в формі письмових тестів, запитання були неконкретними і не стосувалися роботи інспектора СМАП, ставлення до позивача було упередженим. Позивач вказує, що в 1983 році він закінчив Київський автомобільно дорожній інститут і з тих пір безперервно працює за отриманим фахом, весь час його робота була пов’язана з автомобільним транспортом, порушень трудової дисципліни він не допускав, тому своє звільнення у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації ОСОБА_5 вважає незаконним та безпідставним. Позивач просив визнати незаконним і скасувати наказ про його звільнення з роботи, поновити на роботі, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 6000 грн. плюс 200 грн. за кожен день з 05 вересня 2011 року по день ухвалення судом рішення по суті в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що рішення є незаконним, необґрунтованим, його прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не з’ясував, на якій підставі атестація проводилась в формі письмових тестів, проте, така форма Положенням про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників і інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку, затвердженого постановою ДКНТ СРСР і Держкомпраці СРСР від 05 жовтня 1973 року № 470/267 не передбачена. Апелянт також зазначає, що з формою атестації та питаннями тестів він заздалегідь не був ознайомлений, ряд тестових запитань були некоректними, тобто не стосувалися тієї роботи , яку він повинен був виконувати, як інспектор СМАП. На думку апелянта, суд першої інстанції також не взяв до уваги упереджене ставлення до ОСОБА_5 з боку відповідача. Апелянт вважає безпідставним висновок суду про його невідповідність займаній посаді, оскільки окрім висновків атестаційної комісії, інших доказів, які б підтверджували вказаний факт, відповідачем представлено не було. Пропозиції відповідача щодо іншої роботи, на думку апелянта, також були безпідставними, оскільки стосувалися роботи в іншому регіоні. Апелянт зазначає, що суд поверхово розглянув справу, не з’ясувавши обставин, які мають значення для вирішення справи, не взявши до уваги роз’яснення постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів” стосовно перевірки законності звільнення працівника на підставі п. 2 статті 40 КЗпП України.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що на підставі приписів ч.1, п.1, п.3, п.4 статті 309 ЦПК України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2011 року, – скасуванню.
Апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог, яким позовні вимоги ОСОБА_5 до державного підприємства „Служба міжнародних автомобільних перевезень” про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково. Визнати незаконним та скасувати наказ державного підприємства „Служба міжнародних автомобільних перевезень” № 474 П від 05 вересня 2011року про звільнення з роботи ОСОБА_5, інспектора відділу СМАП Нові Яриловичі ДП СМАП у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, за п.2 статті 40 КЗпП України. Поновити ОСОБА_5 на посаді інспектора відділу СМАП Нові Яриловичі державного підприємства Служба міжнародних автомобільних перевезень” з 06 вересня 2011 року. Стягнути з державного підприємства Служба міжнародних автомобільних перевезень” на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11845 ( одинадцять тисяч вісімсот сорок п’ять ) грн. 76 коп. ( після відрахування з вказаної суми обов’язкових платежів та зборів), 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були всі підстави для звільнення позивача з роботи за п. 2 статті 40 КЗпП України у зв’язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, на підставі рішення атестаційної комісії ( протокол від 05 липня 2011року).
Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неповного з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування судом першої інстанції при вирішенні спору по суті норм матеріального права.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, що у відділі СМАПНові Яриловичі
державного підприємства „Служба міжнародних автомобільних перевезень” ОСОБА_5 працював на посаді інспектора з 20 лютого 2007 року.
Наказом від 05 вересня 2011 року № 474 – П позивача було звільнено з роботи у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації за п.2 статті 40 КЗпП України, підставою для звільнення в даному наказі зазначено рішення атестаційної комісії ( протокол від 05 липня 2011року) ( а. с. 5).
Згідно з положеннями п.2, ч.1, ч. 2 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк , а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або ставну здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.21 постанови від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів ( з наступними змінами), визначено, що при розгляді справ про звільнення за п. 2 статті 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки і його не можливо перевести , за його згодою, на іншу роботу.
На виконання приписів вказаних норм закону предметом дослідження апеляційного суду по даній справі була обов’язковість проведення атестації позивача для перевірки його відповідності займаній посаді , порядок та умови її проведення , необхідність прийняття до відома її результатів. А також, у чому саме полягає невідповідність позивача займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яке коло посадових обов’язків, визначених посадовою інструкцією, він не спроможний виконувати.
В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджені матеріалами справи, що 19 січня 2011року Міністерством транспорту та зв’язку України була проведена нарада з питань посилення відповідальності інспекторів ДП СМАП, на якій було вирішено провести атестацію всього інспекторського складу ДП СМАП( а.с.27 – 28). Атестація позивача проводилась відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 26 липня 1973 року № 531 «Про проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників і інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку» та розробленого на його підставі «Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників і інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку», затвердженого постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з науки і техніки та Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 05 жовтня 1973 року № 470/267, які є чинними на даний час. Перелік посад, за якими проводилася атестація, було затверджено Міністерством транспорту та зв’язку , згідно листа від 28 березня 2011року № 2478/05 /10-11 ( а. с. 33). Наказом від 06 травня 2011року № 191 ДП СМАП було повідомлено інспекторський склад, зокрема, і позивача , про проведення атестації ( а. с. 34 35). 20 травня 2011року ДП СМАП було видано наказ № 206 Про проведення атестації працівників інспекторського складу підприємства, який зобов’язував провести з 20 червня 2011року по 29 липня 2011 року атестацію працівників інспекторського складу структурних підрозділів ДП СМАП, також було затверджено склад атестаційних комісій, графік проведення атестації ( а. с. 36 – 42). Начальником відділу СМАП Нові Яриловичі було представлено атестаційній комісії позитивний відгук характеристика на ОСОБА_5 ( а. с. 43), з якою позивач був ознайомлений 06 червня 2011року.
В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_5 відносно того, що атестація, яка відбулася 05 липня 2011року, була проведена без дотримання «Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників і інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку», зокрема, ОСОБА_5 не був попередньо ознайомлений зі зміною процедури проведення атестації, а саме, зміною форми атестації (письмове тестування), тематикою питань тестів. Згідно пояснень ОСОБА_5 в судовому засіданні, вказаним Положенням, на підставі якого проводилася атестація, передбачена форма її проведення, зокрема, атестаційна комісія заслуховує повідомлення того, хто атестується, про його роботу. Відповідач проводив атестацію в формі письмових тестів, не попередивши про це позивача заздалегідь та не ознайомивши з тематикою запитань, ряд запитань взагалі не стосувались роботи інспектора СМАП.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача в судовому засіданні апеляційного суду (а. с. 44 – 54), під час проведення атестації ОСОБА_5 було поставлено 29 питань в письмовій формі та 4 задачі, з яких позивач надав вірні відповіді на 16 питань та 2 задачі, 7 відповідей позивачем було надано неповних, 6 відповідей невірно, 2 задачі вирішено невірно.
Атестаційною комісією було проведено аналіз відповідей позивача на поставлені під час атестації запитання, і згідно атестаційного листа від 05 липня 2011року ( а. с. 55) та протоколу засідання атестаційної комісії від 05 липня 2011року № 113 ( а. с. 47), комісія одноголосно прийняла рішення про невідповідність позивача займаній посаді. Рекомендації атестаційної комісії наступні: вийти з пропозицією до начальника ДП СМАП щодо переведення ОСОБА_5 за його згодою на іншу роботу, у разі відмови від переведення звільнити з посади як такого, що не відповідає займаній посаді.
Відповідно до норм чинного трудового законодавства, які регламентують спірні правовідносини, факт невідповідності працівника виконуваній роботі має бути точно встановлений і доведений роботодавцем. Під час атестації оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов’язків, відображених у посадових інструкціях.
Аналізуючи висновки атестаційної комісії, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги відносно того, що висновок відповідача щодо невідповідності позивача займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації є необґрунтованим, вказаний висновок не підтверджено матеріалами справи, в яких відсутні належні та допустимі докази відносно того, в чому саме полягає невідповідність позивача займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яке коло посадових обов’язків, визначених посадовою інструкцією, він не спроможний виконувати.
Відповідно до приписів статті 60 ЦПК України, яка регламентує обов’язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом дослідження апеляційного суду в ході апеляційного розгляду даної справи була посадова інструкція позивача ( а. с. 123 – 127). На запитання апеляційного суду, в чому саме полягає невідповідність позивача займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яке коло посадових обов’язків, визначених посадовою інструкцією, він не спроможний виконувати, представник відповідача пояснив, що ОСОБА_5, як інспектор відділу служби міжнародних автомобільних перевезень (ВСМАП) не в повній мірі знає нормативно правові акти стосовно автомобільного транспорту.
Посилання відповідача на дві догани ОСОБА_5 від 17 листопада 2010року та від 20 червня 2011року (за невиконання розпорядження щодо надання звітності (а. с. 46) не можуть бути підставою для висновку про законність звільнення позивача з роботи на підставі п. 2 статті 40 КЗпП України, у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, оскільки вказані догани не були покладені в основу підстав для звільнення позивача. Згідно наказу про звільнення позивача № 474 П від 05 вересня 2011року ( а. с.5), підставою для звільнення позивача зазначено рішення атестаційної комісії ( протокол від 05 липня 2011року).
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що роботодавцем точно не встановлено та не доведено факт невідповідності позивача виконуваній ним роботі, як цього вимагають положення чинного трудового законодавства, зокрема, п.2статті 40 КЗпП України.
В подальшому позивачу було запропоновано вакантні посади ( а. с. 63 ): в управлінні матеріально-технічного забезпечення на посаду інженера 1 категорії за місцем розташування м. Київ, на період відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_8; у відділі транспортного забезпечення транспортного управління на посаду мийник – прибиральник рухомого складу за місцем розташуванням. Київ. Від запропонованих посад ОСОБА_5 18 серпня 2011року відмовився у зв’язку з їх розташуванням в іншій місцевості.
Приписи ч.1 статті 43 КЗпП України регламентують, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.2 статті 40 КЗпП України , може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника ), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Згідно ч.3 статті 43 КЗпП України, подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. Якщо працівник або його представник не з’явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання в межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника ( його представника ) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
На засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», яке відбулося 18 серпня 2011року з приводу розгляду питання щодо звільнення у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, відповідно до п.2 статті 40 КЗпП України працівників за результатами проведеної атестації інспекторського складу ДП СМАП( а. с. 60 – 62 ) було постановлено залишити тимчасово ( до 05 вересня 2011року) без вирішення питання щодо подальшого перебування у трудових відносинах з підприємством ОСОБА_5, до додаткового з’ясування даного питання з керівництвом підприємства.
На засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» від 05 вересня 2011року ( а. с. 64 – 65), яке всупереч приписам ч.3 статті 43 КЗпП України відбулося у відсутності позивача та без наявності від нього письмової заяви про розгляд вказаного питання у його відсутності, було прийнято рішення про надання згоди на звільнення позивача за п.2 статті 40 КЗпП України, у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації та відмовою від запропонованих вакантних посад.
Приймаючи до уваги вищенаведене та зокрема, ті обставини, що атестація позивача 05 липня 2011року була проведена без дотримання приписів нормативних актів, які регламентують її проведення; в матеріалах справи, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, відсутні належні та допустимі докази відносно того, в чому саме полягає невідповідність позивача займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яке коло посадових обов’язків, визначених посадовою інструкцією, ОСОБА_5 не спроможний виконувати; відповідачем не були дотримані норми статті 43 КЗпП України при звільненні позивача, апеляційний суд приходить до висновку, що звільнення позивача з роботи у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації за п. 2 статті 40 КЗпП України, відбулося без дотримання норм чинного трудового законодавства, яке регламентує звільнення працівника з даних підстав. За вказаних обставин необхідно визнати незаконним та скасувати наказ державного підприємства „Служба міжнародних автомобільних перевезень” № 474 П від 05 вересня 2011року про звільнення з роботи ОСОБА_5, інспектора відділу СМАП Нові Яриловичі ДП СМАП у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, за п.2 статті 40 КЗпП України, поновивши ОСОБА_5 на посаді інспектора відділу СМАП Нові Яриловичі державного підприємства Служба міжнародних автомобільних перевезень” з 06 вересня 2010року.
На підставі приписів статті 235 КЗпП України підлягає стягненню з державного підприємства Служба міжнародних автомобільних перевезень” на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11845 ( одинадцять тисяч вісімсот сорок п’ять ) грн. 76 коп. ( після відрахування з вказаної суми обов’язкових платежів та зборів). Розрахунок наступний ( з врахуванням даних довідки відповідача № 66 від 26 січня 2012 року) : ( 2234 грн. 07 коп. ( середньомісячна заробітна плата позивача ) х 4 місяці ) = 8936 грн. 28 коп. + ( 103 грн. 91 коп. ( середньоденна заробітна плата позивача за 2 останні місяці перед звільненням) х 28 днів ) = 2909 грн.48 коп. , а всього 11845 грн. 76 коп.
На підставі приписів статті 2371 КЗпП України, яка регламентує відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 щодо відшкодування моральної шкоди, яка була заподіяна йому відповідачем незаконним звільненням. В ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позивача, що незаконним звільненням з роботи йому спричинені моральні страждання, відбулася втрата нормальних життєвих зв’язків, він змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача 500 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.
На виконання приписів статті 88 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат та виходячи зі ставок судового збору, визначених Законом України Про судовий збір, необхідно стягнути з державного підприємства Служба міжнародних автомобільних перевезень” на користь держави судовий збір в розмірі 482 грн.85 коп. Розрахунок наступний : 214 грн. 60 коп. + 107 грн. 30 коп. = 321 грн. 90 коп. судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції + 160 грн. 95 коп. ( 321 грн. 90 коп. : 2) судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції = 482 грн. 85коп.
Керуючись статтями : 235, 2371 КЗп П України, статтями : 88, 303, 304, 307; ч.1, п. 1, п.3, п.4 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2011 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до державного підприємства „Служба міжнародних автомобільних перевезень” про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ державного підприємства „Служба міжнародних автомобільних перевезень” № 474 П від 05 вересня 2011року про звільнення з роботи ОСОБА_5, інспектора відділу СМАП Нові Яриловичі ДП СМАП у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, за п.2 статті 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_5 на посаді інспектора відділу СМАП Нові Яриловичі державного підприємства Служба міжнародних автомобільних перевезень” з 06 вересня 2011 року.
Стягнути з державного підприємства Служба міжнародних автомобільних перевезень” на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11845 ( одинадцять тисяч вісімсот сорок п’ять ) грн. 76 коп. ( після відрахування з вказаної суми обов’язкових платежів та зборів) та 500 ( п’ятсот) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.
Стягнути з державного підприємства Служба міжнародних автомобільних перевезень” на користь держави судовий збір в розмірі 482 ( чотириста вісімдесят дві) грн.85 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: А.А. Скрипки
Судді: І.О. Бобрової
В.М. Шевченка
Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 10.02.2012 р. у справі № 22-ц-194/2012