Рішення Алчевського міського суд Луганської області від 12.01.2012 р. у справі № 2-19/12

Алчевський міський суд Луганської області
РІШЕННЯ
Справа № 2-19/12
від 12.01.2012 р.
В складі: головуючого судді                                              Ткач О.В.
При секретарі:                                                                     Шалуновій І.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Алчевський меткомбінат» про визнання неправомірними, незаконними, скасування розпорядження про позачергову атестацію робочого персоналу, рішення атестаційної комісії , наказу про перевід на нижчеоплачувану роботу, поновлення на попередньому місці роботи, суд -
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що він працював в ЗДЦ № 1 ПАТ» Алчевський меткомбінат» вантажником, що зайнятий вигрузкою гарячого агломерату з 03.09.2009 року керівництвом відповідача був виданий наказ № 97 «Про атестацію робочого персоналу на комбінаті», яким було передбачено проведення позачергової атестації. Позивач пов’язує видання такого наказу, що не передбачений чинним законодавством, із зверненням в лютому 2010 року зі скаргою адресованою голові Державної обласної адміністрації Луганської області за питаннями порушення норм законодавства про працю та охорони праці Позивач вважає наказ про проведення атестації виданим з порушеннями, а саме: перед атестацією не проводилось навчання, обов’язкове перед проведенням атестації, не був наданий перелік питань по атестації. 08.04.2010 року та повторно, 22.04.10 року позивач не здав атестацію. Оскільки атестацію позивач не здав двічі, йому було запропоновано або звільнитися, або перейти на нижчеоплачувану роботу. Він вимушений був написати заяву про переведення його монтером шляху в інший цех- ЗДЦ-3. Розпорядження про перевід на цю роботу йому не давали та з ним не знайомили. 17.05.2010 року його ознайомили з розпорядженням № 40 про 13.05.2010 року про підготовку робочих за професією монтера шляху, але він з ним не погодився, що свідчить про його незгоду з переведенням на іншу нижчеоплачувану роботу. Таким чином, позивач просив визнати наказ № 97 від 19.02.2010 року безпідставним та скасувати його; визнати розпорядження № 55 від 17.03.2010 року безпідставним та скасувати його; скасувати рішення атестаційної комісії від 08.04.10 р. та 22.04.2010 року як незаконні; визнати заяву ОСОБА_1 про перевід на іншу, нижчеоплачувану роботу не поданим; визнати розпорядження № 40 від 13.05.2010 року про тимчасовий перевід на іншу нижчеоплачувану роботу незаконним; зобов’язати поновити ОСОБА_1 на попереднє місце роботи – до ЗДЦ-1 вантажником, зайнятим вигрузкою гарячого агломерату з 13.05.10 року; стягнути з відповідача різницю заробітку у зв’язку з незаконним переведенням на нижчеоплачувану роботу в 2795,55 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Вважає наказ № 97 від 19.02.10 року про проведення позачергової атестації робочого персоналу законним. Вважає, що позивач не пройшов атестацію двічі, внаслідок чого був переведений за його згодою на іншу, нижчеоплачувану роботу . Оскільки перевід був тимчасовим , та після повернення позивача на попереднє місце роботи він був звільнений з підприємства за інших причин, вимоги про його поновлення на попереднє місце роботи вважають необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вислухавши пояснення свідків, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ст. 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Основними нормативними актами, якими встановлено порядок проведення атестації, є постанова Ради Міністрів СРСР від 26 липня 1973 р. № 531 “Про проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку” та Положення про проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку, затверджене постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з науки і техніки та Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 5 жовтня 1973 р. № 420/267 (зі змінами, затвердженими постановою Державного комітету з науки і техніки та Державного комітету з питань праці та заробітної плати СРСР від 22 жовтня 1979 р. № 528/445 та від 14 листопада 1986 р. № 486/489)( а.с. 175).
Типовий перелік посад керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку та інших галузей народного господарства, що підлягають атестації відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 26 липня 1973 р., затверджений постановою Держкомітету СРСР з науки і техніки та Держкомпраці СРСР від 22 жовтня 1979 р.,за погодженням з ВЦРПС. ( а.с. 175)
Вищезазначені нормативно-правові акти передбачають випадки, коли проведення атестації є обов’язковим.
Атестація персоналу може проводитися і в не передбачених законодавством випадках по самостійному рішенню працедавця. Проте при її проведенні повинні дотримуватися норми чинного законодавства і положення окремих нормативних актів, регулюючих питання обов’язкової атестації працівників.
Виходячи з вимог вищевказаних нормативно-правових актів власник або уповноважений ним орган має право прийняти рішення про атестацію певних категорій працівників, виходячи з вимог конкретного акта з обов’язковим погодженням із профспілковим комітетом або, у разі його відсутності, з представниками найманих працівників, вільно обраних трудовим колективом.
Судом встановлено, що Позивач працював на підприємстві Відповідача вантажником, зайнятим розвантажуванням гарячого агломерату на бункерах служби завантаження-вивантаження ЗДЦ-1 з 03.09.2009 р.
Наказом від 19.02.2010 року № 97( а.с. 5 Відповідачем було прийняте рішення про проведення позачергової атестації робітничого персоналу: по технологічним, виробничо- технічним та робочим інструкціям, по вантажопідйомним кранам та механізмам, по сосудам, які працюють під тиском, по роботі в газонебезпечних місцях, по догляду, нагляду та експлуатації обладнання, по практичним навичкам.
Як вказано в преамбулі наказу № 97, атестація проводилася з метою підвищення відповідальності робітників за дотриманням технологічної дисципліни, утриманням обладнання в робочому стані, організацію безаварійної роботи, виконанням планових виробничих завдань.
Про можливість атестації працівників робітничих професій зазначено в листі-відповіді від 03.03.2011 р. №2207/0/14-11/010 представнику Позивача ОСОБА_3 на її запит до Міністерства праці та соціальної політики. ( а.с. 175)
Отже, Відповідач мав право самостійно визначати підстави та порядок проведення атестацій робітників, оскільки атестація представляє собою один з найбільш ефективних засобів управління персоналом, що дає можливість роботодавцеві оцінити кваліфікацію, рівень знань, здібності, особові і професійно важливі якості працівників і отримати інформацію з метою ухвалення подальших управлінських рішень.
Наказ № 97 про проведення атестації був узгоджений з головою профспілкового комітету ВАТ «АМК», про що свідчить його підпис на наказі.( а.с.36)
Як вбачається із тексту наказу №97 атестація розповсюджувалася на весь робітничий персонал підприємства Відповідача.
Пунктом 2.1 наказу начальникам структурних підрозділів було предписано видати розпорядження по структурному підрозділу про проведення атестації робітничого персоналу, за формою, вказаною в додатку Г.
На виконання вищезазначеного наказу структурним підрозділом ЗДЦ-1 Відповідача було видано розпорядження «Про організацію позачергової атестації робочого персоналу» від 17.03.2010 року № 55, яким були визначені організаційні питання проведення атестації вантажників, зайнятих вивантаженням гарячого агломерату: складання переліку питань, визначення терміну проведення консультацій, розроблення графіку та черговість їх проведення.( а.с.37,
Про майбутнє проведення атестації по робочих інструкціях, бригади вантажників, зайнятих вивантаженням гарячого агломерату,були повідомлені на змінно-зустрічних зборах, а також вантажники були ознайомлені з переліком питань на атестацію, що підтвердив Позивач у судовому засіданні.
Розпорядження по ЗДЦ-1 № 1 від 04.01.2010 року був затверджений склад атестаційної комісії. ( а.с. 47)
Атестація проводилася комісією у вигляді усного опиту атестуємих по квитках. Така процедура передбачена п. 5.13.9.3 керівної методологічної інструкції «Навчання персоналу ВАТ «АМК», затвердженої головним інженером ВАТ «АМК»22.12.2009 року.
Результати атестації були занесені до протоколу перевірки знань робочого персоналу від 07.04.2010 року № 77, який був підписаний головою комісії та її членами.( а.с. 103)
Результати атестації Позивачу були оцінені як «незадовільно», у зв’язку з чим він був підданий повторної атестації 20.04.2010 р., яка також виявила незадовільний стан знань Позивача, що підтверджується протоколом №78 від 20.04.2010 р.( а.с. 102)
У подальшому Позивач був за власною заявою від 27.04.2010 р. переведений на
іншу роботу в ЗДЦ-3 монтером шляху строком на 6 місяців( а.с. 27)
За наказом (розпорядженням) №68 від 13.05.2010 р. Позивач був переведений з ЗДЦ-1 в ЗДЦ-3 монтером шляху зайнятого на під’їзних шляхах.( а.с. 92)
За наказом (розпорядженням) №277 від 01.07.2010 р. Позивач був переведений з ЗДЦ-3 в ЗДЦ-1 вантажником, зайнятим розвантаженням гарячого агломерату на бункерах. ( а.с. 22)
Позивач у судовому засіданні підтвердив, що він отримав екземпляр наказу (розпорядження) №68 від 13.05.2010 р. та обходив з ним відповідні інстанції для збору підписів на наказі. ( а.с. 28)
Таким чином, заяви Позивача, що він не був ознайомлений з наказом (розпорядженням) №68 від 13.05.2010 р., оскільки на ньому не має його підпису, безпідставні.
Ствердження позивача, що він був переведений на нижчеоплачувану роботу постійно, а не тимчасово необґрунтовані, оскільки він був знов переведений в ЗДЦ-1 вантажником 01.07.10 року згідно до розпорядження № 277( а.с. 22)
Позивач зазначає, що з ним не було проведено навчання перед атестацією.
З цього питання в судовому засіданні у якості свідка був опитаний начальник служби завантаження-розвантаження ОСОБА_4 Він повідомив, що графік проведення навчання у формі консультацій був доведений до робітників шляхом розміщення його на дошці оголошень у наглядному місці у цеху.
ОСОБА_4 також вказав, що робітники яким були необхідні консультації та допомога у підготовці до атестації зверталися до нього за консультаціями.
Як показав свідок, Позивач до нього не звертався для отримання консультацій та допомоги у підготовці до атестації.
Натомість Позивач у судовому засіданні вказав, що самостійно готувався до проведення атестації по наявним у нього та отриманим від колег матеріалам.
Позивач також вказав, що був підготовлений до проведення атестації.
Члени атестаційної комісій, яка проводила атестацію 07.04.2010 р., ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які були опитані у судовому засіданні, повідомили суду, що від Позивача у ході атестації не надходило скарг на непроведення з ним підготовки та навчання до атестації.
Таким чином, вищевикладене свідчить, що Позивач свідомо не скористався наявною можливістю отримання консультацій та додаткових знань для підготовки до атестації, оскільки вважав себе достатньо підготовленим до атестації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Позивач у судовому засіданні вказав, що він знав відповіді на питання, по яких проводилася атестація, що самостійно готувався до проведення атестації по наявним у нього та отриманим від колег матеріалам, що був підготовлений до проведення атестації.
Як причину незадовільної атестації Позивач вказав на упереджене відношення до нього, а не на не проведення з ним індивідуального навчання.
У подальшому, позивач був переведений за власною ініціативою від 27.04.10 року на іншу, нижчеоплачувану роботу до ЗДЦ-3 монтером шляху, зайнятим на під’їзних шляхах.
В судовому засіданні позивач вказував, що він отримав екземпляр наказу (розпорядження) № 68 від 13.05.10 року, обходив з ним відповідні інстанції для збору підписів в наказі, про що в цьому документи є відмітки. Приймаючи ці обставини до уваги , як і те, що позивач відпрацював тимчасово на новій роботі, його вимоги про те, що розпорядження недійсне в силу відсутності його підпису на ньому суд визнає безпідставними.
Вимоги позивача про його поновлення на попередньому місці роботи необґрунтовані, оскільки позивач не перебуває в трудових відносинах з Відповідачем, оскільки згідно до наказу від 14.09.2010 року № 599 він був звільнений на підставі п 3. ст. 40 КЗпП України. За цієї причини його вимоги про поновлення на попередньому місці роботи?у зв’язку з переведенням є безпідставною .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,15,30,60,62,213-215 ЦПК України, ст. 32 КЗпП України,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ» Алчевський меткомбінат» про визнання наказу № 97 від 19.02.2010 року безпідставним та його скасуванні; визнані розпорядження № 55 від 17.03.2010 року безпідставним та його скасуванні; скасуванні рішень атестаційної комісії від 06.04.10 та 20.04.10 року як незаконних; визнанні заяви ОСОБА_1 про перевід на іншу роботу неподаним, визнані розпорядження № 68 від 13.05.10 року про тимчасовий перевід на іншу роботу незаконним; про зобов’язання поновити ОСОБА_1 на попереднє місце роботи; про стягнення різниці заробітку у зв’язку з незаконним переведенням на нижчеоплачувану роботу та судових витрат – відмовити за необґрунтованістю.
На рішення може бути внесено апеляцію до Апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
 
Суддя:                                   О.В. ТКАЧ
Рішення Алчевського міського суд Луганської області від 12.01.2012 р. у справі № 2-19/12

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>