Постанова Вищий господарський суд України “Щодо відсутності у видатковій накладній прізвища особи, яка вчинила підпис” від 07.06.2011 р. у справі № 17/91-9/107

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 07 червня 2011 року у справі № 17/91-9/107
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.,
Суддів Самусенко С.С., Саранюка В.І.,
Розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову від 31.03.2011р. Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 17/91-9/107 господарського суду Івано-Франківської області
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до фізичної особи-підприємця Дорожівського Романа Дмитровича
про стягнення коштів в сумі 26 155, 20 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: ОСОБА_3 дов. від 07.02.2011, ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2010 року фізична особа-підприємець Варжик Сергій Анатолійович звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця Дорожівського Романа Дмитровича про стягнення грошових коштів в сумі 26155,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що пред’явлена до стягнення сума боргу виникла внаслідок невиконання відповідачем свого обов’язку з оплати товару, який він отримав від позивача за видатковими накладними.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2010 року (суддя Фанда О.М.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 26155, 20 грн. заборгованості та судові витрати.
При цьому, рішення мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 року (судді: Давид Л.Л. головуючий, Кордюк Г.Т., Мурська Х.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що видаткові накладні, які є доказами виникнення заборгованості, не відповідають встановленим законодавством вимогам щодо їх оформлення, а тому існування заборгованості позивачем не доведено.
В касаційній скарзі фізична особа-підприємець Варжик Сергій Анатолійович просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши пояснення відповідача та його представника, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що за видатковими накладними № 61 від 10.11.2009р. та № 62 від 11.11.2009р. позивач відпустив товар вафельну продукцію на загальну суму 26 155, 20 грн. За твердженням позивача вказаний товар отримав відповідач, що підтверджується підписом та печаткою відповідача на видаткових накладних. Відповідач заперечує факт отримання товару за видатковими накладними, та вказує на порушення визначеної законом форми їх складення.
У зв’язку з неоплатою відповідачем отриманого товару позивач звернувся з позовом про стягнення з нього суми заборгованості за поставлений товар.
Розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції правильно визнав безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що подані позивачем накладні підтверджують факт поставки відповідачу товару.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов’язкових реквізитів кореспондується і в пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 року, згідно якого первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, дані про документ, що засвідчує особу – одержувача.
Так, апеляційним господарським судом встановлено, що спірні накладні дійсно скріплені печаткою відповідача. Однак, не вказано прізвища особи, яка вчинила підпис
на цих накладних, що унеможливлює встановлення особи, яка приймала товар. Отже, наявні в матеріалах справи оригінали видаткових накладних № 61 від 10.11.2009р. та № 62 від 11.11.2009 р., не містять всіх обов’язкових реквізитів первинних документів, що не відповідає вимогам статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та не дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, пунктом 4.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що помилки в первинних документах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри.
Як встановлено апеляційним господарським судом в спірних накладних одержувачем товару вказано ОСОБА_4, в той час як отримувачем товару, відповідно до печатки, є відповідач фізична особа-підприємець Дорожівський Роман Дмитрович. При цьому, ніяких виправлень чи уточнень з цього приводу позивачем здійснено не було, а тому наявні в матеріалах справи накладні № 61 та № 62 не відповідають визначеній законом формі.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, оскільки позивач не довів належним чином факт поставки товару, то суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вірно застосував норми матеріального права і обґрунтовано відмовив в позові.
Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування норм матеріального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 року у справі № 17/91-9/107 без змін.
Постанова Вищий господарський суд України “Щодо відсутності у видатковій накладній прізвища особи, яка вчинила підпис” від 07.06.2011 р. у справі № 17/91-9/107

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>