Постанова Вищий господарський суд України “Щодо відсутності у накладній відомостей про посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення” від 27.02.2013 р. у справі № 5008/567/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 27 лютого 2013 року у справі № 5008/567/2012
Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Г.А. Кравчук
 

 

Судді
Г.М. Мачульський
А.Г. Полянський
 
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року
 у справі № 5008/567/2012 господарського суду Закарпатської області
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Білківського споживчого товариства Іршавської районної спілки споживчих товариств простягнення 30 000,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача –  не зявились, відповідача – не з”явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.10.2012 р. (суддя – Швед С.Б.)  відмовлено у позові.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року (судді – Мельник Г.І., Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2012 р. залишено без змін.
Не погоджуючиcь з рішенням господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.   
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позов ФОП ОСОБА_4 мотивований тим, що 21.03.2011 р. ним було відпущено Білківському споживчому товариству товар згідно накладної № 1 від 21.03.2011 р. на загальну суму 60 000 грн.
На виконання усної домовленості між сторонами підписано накладну № 1 від 21 березня 2011 року з якої вбачається, що між сторонами були здійснені господарські операції з відпущення товару на загальну суму 60 000 грн. (а.с. 8).
Судами встановлено, що 26 липня 2011 року позивач надіслав відповідачу лист-вимогу про сплату суми боргу, а 29 липня 2011 року Білківське СТ Іршавської РССТ дало відповідь № 128 на лист-вимогу від 26.07.2011р. (а.с. 9), та вказало, що виконавець не виконав зі своєї сторони обов’язки, які були обговорені із замовником в усному порядку, тобто не передав і не встановив бесідки, тому споживче товариство не є боржником.
Відповідач здійснив розрахунок за отриману продукцію частково в сумі 30 000 грн., що підтверджено випискою з банку відносно руху коштів по рахунку 26002060747671 ФОП ОСОБА_4 з 01.08.2011 р. по 31.08.2011р. (а.с. 16), платіжними дорученнями від 09.08.2011 р., від 16.08.2011 р. (а.с. 24), від 25.08.2011 р. (а.с. 25).
Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 (Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку), первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, зокрема, що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Згідно абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, зокрема, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Однак, у накладній № 1 від 21 березня 2011 року не зазначено відомостей про посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли висновку про те, що накладна № 1 від 21.03.2011 р., не в повній мірі відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а тому не може розцінюватись належним доказом саме передачі товару в натурі та прийняття його Відповідачем.
При прийняті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди також врахували те, що в ході усних переговорів між сторонами було домовлено, що позивач замовляє матеріал і починає встановлення альтанок на загальну суму 60 000 грн. в рахунок чого відповідачем було перераховано йому кошти за 3 альтанки в сумі 30 000 грн. Після встановлення трьох альтанок позивач попросив Білківське СТ зробити передоплату у розмірі 30 000 грн. за наступні три альтанки, однак останній відмовився зважаючи на те, що при попередній домовленості сторін було узгоджено, що оплата проводиться тільки після виконання робіт.
Про вказані обставини зазначено, у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.08.2012 р. (а.с. 35) та постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.09.2012 р. (а.с. 46-47), Акті обстеження виконаних робіт по встановленню альтанок в кафе “Вітерець” від 25 серпня 2011 року (а.с. 27).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи зазначені обставини справи, суди дійшли вірного висновку про те, що позивачем на підставі ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог. 
Колегія суддів погоджується з даним висновком судів та перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року у справі № 5008/567/2012залишити без змін.
Постанова Вищий господарський суд України “Щодо відсутності у накладній відомостей про посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення” від 27.02.2013 р. у справі № 5008/567/2012

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>