Постанова Вищого господарського суду України “Щодо визнання правосуб’єктності юридичної особи спеціальною” від 29.01.2015 р. у справі № 910/12983/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 29 січня 2015 року справа № 910/12983/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів: Кота О.В., Євсікова О.О., Саранюка В.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриклейерз”
на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 21.10.2014 Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014
у справі № 910/12983/14
за позовом до про Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриклейерз” 1. Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Лін Беккер” визнання недійсним положень підпункту договору з
а участю представників сторін позивача:
відповідача-1: відповідача-2: Мишакової Ю.А. Разумова М.А. Сокурової В.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2014 (суддя: Зеленіна Н.І.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 (судді: Алданова С.О., Дикунська С.Я., Коршун Н.М.), відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриклейерз” (надалі – ТОВ “Бриклейерз”) до Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” (надалі – ПАТ “ВТБ Банк”) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Лін Беккер” (надалі – ТОВ “Лін Беккер”) про визнання недійсним положення підпункту 4.3.13.1 пункту 4.3.13 статті 4.3 розділу 4 договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 13.07.2007 № 10-0604/299к-07.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ТОВ “Бриклейерз” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, просить прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник посилався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 16, 91, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 42, 44 Господарського кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.07.2007 між Закритим акціонерним товариством “Внєшторгбанк”, правонаступником якого є ПАТ “ВТБ Банк” (кредитор) та ТОВ “Лін Беккер” (позичальник) укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/299к-07 (надалі – договір № 10-0604/299к-07), за умовами якого кредитор зобов’язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування.
Між тими ж сторонами укладено ряд договорів про внесення змін до договору № 10-0604/299к-07.
Так, 30.11.2011 укладено договір № 16 про внесення змін до договору № 10-0604/299к-07, яким зокрема пункт 4.3.13.1 викладено в новій редакції, відповідно до якої позичальник зобов’язаний не надавати кредити та/або гарантії третім особам та/або не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов’язанням третіх осіб у сумі, що перевищує еквівалент 1 000 000,00 дол. США на одну юридичну особу протягом календарного року, за виключенням:
надання кредитів, гарантій на користь позичальника, AT “ФОЗЗІ”, AT “СІЛЬПО РІТЕЙЛ”, ТОВ “ФОЗЗІ-ФУД”, ТОВ “Бриклейерз” та інших осіб, що увійшли до складу Групи компаній “FOZZY GROUP”;
надання майнових порук по зобов’язанням позичальника та/або по зобов’язанням AT “Фоззі”, та/або по зобов’язанням AT “СІЛЬПО РІТЕЙЛ”, та/або по зобов’язанням ТОВ “ФОЗЗІ-ФУД”, та/або по зобов’язанням ТОВ “Бриклейерз”, та/або по зобов’язанням інших осіб, що увійшли до складу Групи компаній “FOZZY GROUP”, якщо майно, що буде предметом майнової поруки, було придбане або придбавається частково або повністю за рахунок кредиту, що отриманий після укладання договору № 16 про внесення змін до договору № 10-0604/299к-07;
надання порук/гарантій по зобов’язанням позичальника, AT “ФОЗЗІ”, AT “СІЛЬПО РІТЕЙЛ”, ТОВ “ФОЗЗІ-ФУД”, ТОВ “Бриклейерз” та інших осіб, що увійшли до складу Групи компаній “FOZZY GROUP”, у випадку якщо поручитель/гарант надає поруку/гарантію по зобов’язанням юридичної особи, за зобов’язаннями якої поручитель/гарант надав поруку/гарантію перед банком.
Звертаючись з позовом, ТОВ “Бриклейерз” зазначає, що відповідно до пункту 7.5 договору № 16 про внесення змін до договору № 10-0604/299к-07 у випадку порушення будь-якого із положень пункту 4.3.13 ТОВ “Лін Беккер” сплачує штраф у розмірі 5 000 дол. США за кожен випадок невиконання чи неналежного виконання зобов’язань; у забезпечення виконання зобов’язань позичальника перед банком за вищевказаним договором № 10-0604/299к-07 між позивачем та банком укладено договір поруки від 13.09.2010 № 10-0604/299к-07/П-03. За твердженням ТОВ “Бриклейерз”, указане свідчить про протиправне обмеження правосуб’єктності позивача, зокрема його дієздатності.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що зміст договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; сторони при укладенні договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення сторін договору було вільним і відповідало їх внутрішній волі; договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок передчасним, оскільки не було враховано наступне.
Як вже будо зазначено вище, спірний договір (його пункт) укладено між банком та ТОВ “Лін Беккер”, проте, позивачем у справі є ТОВ “Бриклейерз” (поручитель ТОВ “Лін Беккер”); цей договір, за твердженням позивача, ним не підписаний та/або не погоджений.
Відповідно до статей 43, 44 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
У частині 1 статті 207 ГК України зазначено, що господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Для з’ясування питання наявності або відсутності у суб’єкта господарювання права, необхідного для укладення відповідного правочину, слід враховувати, що правосуб’єктність будь-якої юридичної особи є спеціальною, оскільки визначається встановленими цілями її діяльності відповідно до закону та/або установчих документів даної юридичної особи.
При цьому в матеріалах справи відсутні та судами не було досліджено статутні та установчі документи ТОВ “Лін Беккер”, на підставі яких ним здійснюється господарська діяльність, які надають йому повноваження на укладення угод, які б породжували права та обв’язки для третіх осіб (зокрема, для позивача) або надають право вимагати від третіх осіб не вчиняти певні, не заборонені законом дії.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів були неповно з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушено та невірно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, у зв’язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.
Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриклейерз” у справі № 910/12983/14 задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 у справі № 910/12983/14 скасувати.
Справу № 910/12983/14 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова Вищого господарського суду України “Щодо визнання правосуб’єктності юридичної особи спеціальною” від 29.01.2015 р. у справі № 910/12983/14

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>