Постанова Вищого господарського суду України “Щодо підтвердження факту здійснення господарської операції первинними документами” від 23.03.2010 р. у справі № 34/214-08 (11/390-07)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23 березня 2010 року № 34/214-08 (11/390-07)
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. головуючого (доповідача),
Дерепи В.І.,
Плюшка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр”
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2009
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2009
у справі № 34/214-08 (11/390-07)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр”
До товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс-Строй”
Про стягнення суми
за участю представників сторін:
від позивача: Боняк А.М.,
від відповідача: не з’явилися,
ВСТАНОВИВ:
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю “Кедр” у серпні 2007 року звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс-Строй”, з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення 15925 грн. заборгованості за поставлений товар, 391,57 грн. пені, 69,8 грн. річних та 5000 грн. оплати послуг адвоката.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2008 касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр” задоволена частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2008 у справі № 11/390-07 господарського суду Дніпропетровської області скасовані, а справа передана на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2008 зупинено провадження у справі, призначено проведення у справі судово-бухгалтерської експертизи, проведення експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2009 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.07.2008.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2009, дата підписання 22.07.2009 (суддя Примак С.А.), відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр” до товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс-Строй” у зв’язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 (судді: Сизько І.А. головуючий, Кузнецова І.Л., Верхогляд Т.А.) апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр” залишена без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2009 залишено без змін з тих самих підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2009, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у зв’язку з неповним з’ясуванням судами обох інстанцій обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить рішення судів обох інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу – без задоволення, вказуючи на безпідставність її доводів.
Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Кедр” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс-Строй” (покупець) 20.07.2006 укладено договір купівлі-продажу № 140Д, згідно якого продавець зобов’язався продати (поставити), а покупець – прийняти та оплатити обладнання: кава-машину Brasilia 205 2g авт. + BR (1 одиниця) вартістю 16900 грн. за одну одиницю; кава-машину Brasilia Firenze SL 2g авт. (1 одиниця) вартістю 13000 грн. за одну одиницю; кавомолку Brasilia RR 45 S (2 одиниці) вартістю 2925грн. за одну одиницю.
Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість обладнання – 35750 грн., що становить 5500 євро, згідно курсу НБУ + 2 % на момент підписання даного договору, на умовах додатку № 1, який є невід’ємною частиною договору.
На підставі пункту 2.5 договору всі платежі, крім першого, здійснюються на підставі графіку сплати платежів та відсотків за користування кредитом (додаток № 1).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що обладнання постачається покупцеві згідно акту прийому-передачі обладнання, підписаного відповідальними фахівцями сторін, який є невід’ємною частиною договору (додаток № 2).
Відповідно до пункту 3.4 договору поставка обладнання здійснюється після оплати першого платежу.
Згідно акту прийому-передачі обладнання та накладної № 10дн від 01.09.2006 відповідачу передано обладнання на суму 35750 грн.: кава-машина Brasilia 205 2g авт. + BR одна одиниця вартістю 16900 грн., кава-машина Brasilia Firanze SL 2g авт. одну одиницю одна одиниця вартістю 13000 грн., кавомолка Brasilia RR-455 дві одиниці вартістю 2925 грн. за одну одиницю на загальну суму 5850 грн., а всього на суму 35750 грн.
Відповідно до прибуткової накладної № ПН-0001001 від 01.09.2006 відповідачу передано обладнання на суму 19825 грн.
Згідно виписок АБ “Кредит-Дніпро” на рахунок позивача відповідачем перераховано 02.08.2006 3575 грн., 31.08.2006 2681,25 грн., 25.09.2006 2681,25 грн., 24.11.2006 10887,5 грн.
У зв’язку з неповною оплатою поставленого товару позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 15925 грн. заборгованості за поставлений товар, 391,57 грн. пені, 69,8 грн. річних та 5000 грн. оплати послуг адвоката.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (пункт 2.2.  положення).
Згідно пункту 2.4 положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
За висновком судово-економічної експертизи № 2444/2445-08 від 30.04.2009 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз не надається за можливе встановити в якій кількості та на яку суму поставлені товарно-матеріальні цінності, з наступних причин:
надані на дослідження первинні документи (акт прийому-передачі обладнання до договору № 140Д від 20.07.2006, накладна № 10дн від 01.09.2006, прибуткова накладна № ПН-0001001 від 01.09.2006), які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій і фіксують факти здійснення господарських операцій містять різну кількість поставлених товарно-матеріальних цінностей (відповідно і загальну суму поставки);
первинні документи (акт прийому-передачі обладнання до договору № 140Д від 20.07.2006, накладна № 10дн від 01.09.2006, прибуткова накладна № ПН-0001001 від 01.09.2006) містять не всі обов’язкові реквізити, що не відповідає статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
У висновку експерта також зазначено, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ “Мегаполіс-Строй” отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ “Кедр” відображено у вересні 2006 року на суму 19825 грн. (згідно прибуткової накладної № ПН-0001001 від 01.09.2006), у якій відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, що не відповідає статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В акті прийому-передачі обладнання в рядку “відповідальний фахівець з прийому обладнання” міститься прізвище “ОСОБА_1.” та підпис поруч з прізвищем.
Згідно довідки відповідача від 20.10.2008, підписаною генеральним директором та головним бухгалтером підприємства, завіреною печаткою підприємства громадянин ОСОБА_1. працював у товаристві з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс-строй” з 01.08.2006 по 27.09.2006, повноваження на прийняття обладнання за договором № 140Д від 20.07.2006 не надавалися.
Акт прийому-передачі обладнання, текст якого знаходиться на останньому аркуші договору купівлі-продажу не містить дати його складання, відбитку печатки покупця, даних щодо прізвищ та посад осіб, які брали участь у прийомі-передачі обладнання та підписанні акту, посад відповідальних осіб, тобто, не містить реквізитів, які є обов’язковими для всіх первинних документів, що передбачені статтею 9 Закону України № 996-ХІV від 16.07.1999 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, тому акт не може бути належним доказом в підтвердження здійснення господарської операції.
В накладній № 10 дн від 01.09.2006 відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції від покупця. Отже, позивачем не була належним чином складена та оформлена накладна, яка відповідно до пункту 1.1 договору має бути його невід’ємною частиною.
Відповідно до пункту 3.1. договору всі витрати, пов’язані з доставкою обладнання до місця поставки, встановленням, введенням в експлуатацію, інструктажем персоналу по експлуатації обладнання, здійснюються за рахунок продавця. Отже, за умовами пункту 3.1 договору обладнання мало бути встановлено, введено в експлуатацію, а щодо його експлуатації мав бути проведений інструктаж персоналу. В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували вчинення цих дій.
Посилання позивача про відображення господарської операції в регістрах бухгалтерського обліку, правильно відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в регістрах бухгалтерського обліку відображаються господарські операції лише на підставі первинних бухгалтерських документів, які повинні мати юридичну силу та доказовість, тобто повинні бути належним чином оформлені.
Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними і обґрунтованими, тому підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 у справі № 34/214-08 (11/390-07) залишити без змін.
Постанова Вищого господарського суду України “Щодо підтвердження факту здійснення господарської операції первинними документами” від 23.03.2010 р. у справі № 34/214-08 (11/390-07)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>