Постанова Вищого адміністративного суду України від 08.04.2013 р. № К-35180/10

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“08” квітня 2013 р.                      м. Київ                      К-35180/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді              Пилипчук Н.Г.
суддів                                    Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010
у справі № 1/23/09 (1/23/09/5016)
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва,
третя особа: Державна податкова адміністрація у Миколаївській області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2009позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 03.12.2008 № 0034162350 про застосування штрафних санкцій в сумі 2600 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 постанову суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від06.07.1995 № 265/95-ВР, глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
За оспорюваним рішенням податкового органу від 03.12.2008 № 0034162350 до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 2600 грн. на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 за порушення вимог п. 2.2, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі Положення), яке полягало у неоприбуткуванні готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у Книзі обліку доходів та витрат згідно із товарним чеком від 18.11.2008 на суму 520 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у Книзі обліку доходів та витрат згідно із товарним чеком від 18.11.2008 на суму 520грн, оскільки у даній книзі зроблено запис про продаж товару в кількості 3-х одиниць у загальній сумі 600 грн., з яких 520 грн. – вартість витяжки та 80 грн. – вартість двох гофрованих труб. Також суд виходив з того, що ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає проведення позапланових, а не планових перевірок з питань проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ч. 1 ст. 15, ч.ч. 1, 4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено проведення планових та позапланових перевірок. Податковим органом зафіксовано під час проведення перевірки факт неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку доходів та витрат згідно із товарним чеком від 18.11.2008 на суму 520 грн.
Суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до пункту 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 № 599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 752/4045, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійсненних господарських і фінансових операцій платник єдиного податку-фізична особа веде Книгу обліку доходів і витрат.
Згідно з п. 15 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ.
Отже, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності ведуть Книгу обліку доходів і витрат. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності не передбачає ведення суб’єктами підприємницької діяльності касової книги на підставі прибуткових касових ордерів, а також здійснення обліку готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до п. 1.2. Положення оприбуткування готівки визначено як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно із вказаною вище нормою положення Книга обліку доходів і витрат – документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.
Враховуючи наведене, оприбуткуванням готівки для фізичної особи-підприємця, який є платником єдиного податку, є проведення обліку готівки в касі на суму її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат.
Судом першої інстанції на підставі безпосереднього дослідження та оцінки доказів у їх сукупності, зокрема на підставі оригіналу книги обліку доходів і витрат, встановлено фактичне оприбуткування позивачем готівкових коштів 18.11.2008 у сумі 520 грн. у даній книзі шляхом відповідного запису про продаж товару.
Натомість, суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги без перевірки і доказів факти, встановлені податковим органом в ході перевірки. Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, акт перевірки це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання. Такий доказ не мав для суду наперед встановленої сили і повинен був оцінюватися судом за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного суду України.
З огляду на викладене, а також враховуючи встановлення судом першої інстанції на підставі безпосередньо досліджених доказів обставини щодо фактичного оприбуткування позивачем готівки у книзі обліку доходів та витрат, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2009.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
 
Головуючий суддя                                 Н.Г. Пилипчук
Судді                                                       Л.В. Ланченк
                                                                О.М. Нечитайло
Постанова Вищого адміністративного суду України від 08.04.2013 р. № К-35180/10

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>