ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2012 року м. Київ К-60198/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,
при секретарі: Титенко М.П.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Колективного підприємства виробничої фірми «Верстатреммаш»
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009
та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2007
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009
та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2007
у справі № 2-а-21450/07 Житомирського окружного адміністративного суду
за позовом Колективного підприємства виробничої фірми «Верстатреммаш»
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009, у задоволенні позову відмовлено.
Висновок судів вмотивований тим, що позивач у податковому обліку за грудень 2004 року, березень, серпень-вересень 2005 року, січень, березень, вересень-листопад 2006 року неправомірно відніс до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 47893,00 грн. за податковими накладними, які складені з порушенням підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР).
В касаційній скарзі КП ВФ «Верстатреммаш»просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статті 129 Конституції України, статей 238, 239, 250 Господарського кодексу України, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 2, 69, 70, 71, 79, 86 КАС України, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 03.07.2007 № 3933/231/22045411/0110. За висновками вказаного акту КП ВФ «Верстатреммаш»порушив норму підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме: у податковому обліку за грудень 2004 року, березень, серпень-вересень 2005 року, січень, березень, вересень-листопад 2006 року підприємство включило до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 47893,00 грн. за податковими накладними, які не містять всіх обов`язкових реквізитів, встановлених цим підпунктом.
За наслідками перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.07.2007 № 0002062301/0, від 15.08.2007 № 0002062301/1, від 27.09.2007 № 0002062301/2, від 04.12.2007 № 0002062301/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 71840,00 грн.(в тому числі 47893,00 грн. – основний платіж та 23947,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України»від 25 березня 2005 року № 2505-IV (Закон № 2505-IV) пункти «в»та «є»були викладені у наступних редакціях: в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача.
Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.
Застосування наведених норм при вирішенні питання щодо відповідності податкової накладної нормативно-правовим вимогам відповідає правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 21.03.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ»до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
У судовому процесі встановлено, що КП ВФ «Верстатреммаш»включив до складу податкового кредиту у податковому обліку за грудень 2004 року, березень, серпень-вересень 2005 року, січень, березень, вересень-листопад 2006 року ПДВ у загальній сумі 47893,00 грн., за податковими накладними, в яких відсутні реквізити, обовязковість яких встановлена вище зазначеними правовими нормами.
Так, у податковому обліку за грудень 2004 року до податкового кредиту включено ПДВ у загальній сумі 24365,00 грн. за податковими накладними № 2528 від 12.2002, № 2324 від 06.2002, № 2842 від 10.2002, № 2729 від 09.2002, виписаними ВАТ «ВУМ», в яких відсутні дата, номенклатура, кількість та ціна поставки товарів (робіт, послуг); за березень 2005 року 2117,00 грн. за податковими накладними № 3572 , № 3863 , № 3746, № 3609, № 3567, виписаними ВАТ «Верстатуніверсалмаш», № 3289, № 3816, виписаними ВАТ «ВУМ», в яких відсутня дата; за серпень 2005 року 4776,00 грн. за податковими накладними № 8 від 23.08.2005, № 1 від 23.08.2005, виписаними СП «Інтеравтомат», № 52731 від 19.08.2005, виписаною ТОВ Спільне українсько-російське підприємство «Стан Комплект», в яких відсутні кількість та ціна поставки товарів (робіт, послуг); за вересень 2005 року 2335,00 грн. за податковими накладними № 6242 від 04.08.2005, № 6248 від 09.08.2005, виписаними ВАТ «Верстатуніверсалмаш», № 1 від 01.09.2005, № 3 від 19.09.2005, виписаними СП «Інтеравтомат», № 3913 від 12.2003, виписаною ВАТ «ВУМ», в яких відсутні одиниця виміру, кількість та ціна поставки товарів (робіт, послуг); за січень 2006 року 2462,00 грн. за податковими накладними № 6 від 23.01.2006, № 1 від 04.01.2006, виписаними СП «Інтеравтомат», в яких відсутні одиниця виміру, кількість та ціна поставки товарів (робіт, послуг); за березень 2006 року 4131,00 грн. за податковими накладними № 8 від 21.03.2006, № 11 від 29.03.2006, № 3 від 09.03.2006, виписаними СП «Інтеравтомат», в яких відсутні одиниця виміру, кількість та ціна поставки товарів (робіт, послуг); за вересень 2006 року -130 грн. за податковою накладною № 2528 від 12.2002, виписаною ВАТ «Верстатуніверсалмаш», в якій відсутні кількість та ціна поставки товарів (робіт, послуг); за жовтень 2006 року – 1787,12 грн. за податковою накладною № 65 від 20.10.2006, виписаною СП ТОВ «ВаКо», в якій відсутня печатка підприємства- постачальника; за листопад 2006 року 1443,00 грн. за податковими накладними від 23.06.2005, від 24.05.2005, виписаними ВАТ «Верстатуніверсалмаш», в яких відсутній номер.
В судовому процесі позивач не заперечував факт включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, які мають вище зазначені недоліки.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97 (у редакції Закону України від 26.09.97 р. № 550/97-ВР) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Законом № 2505-IV підпункт 7.4.5 викладений у наступній редакції: не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За змістом норм вказаного пункту в обох редакціях право платника податків на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту залежить від наявності документу, який підтверджує правомірність такого віднесення податкової накладної або митної декларації.
Відсутність обов`язкових реквізитів податкової накладної, яка відповідно до абзацу третього підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначена законодавцем не тільки як податковий звітний документ, але одночасно і як розрахунковий документ, призводить до того, що таку податкову накладну не може бути розцінено допустимим доказом, який підтверджує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, тому висновки судів попередніх інстанцій у цій частині є правильними.
Однак, судами не було надано правильної оцінки впливу відсутності певних реквізитів податкової накладної на її значення як допустимого доказу права платника податку на податковий кредит, оскільки порушення порядку складання податкової накладної щодо не зазначення номеру та дати, які не є суттєвими недоліками з точки зору повноти та достовірності відтворення змісту операції з поставки, не повинно мати наслідком виключення її з кола доказів, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту. Таку ж правову позицію щодо впливу недоліків у оформленні податкової накладної на її юридичне значення висловив і Верховний Суд України в постанові від 06.12.2005 у справі за позовом Приватного підприємства «Стальконвест»до ДПІ у м. Ужгороді про визнання недійсним рішення.
З огляду на викладене податкові накладні, отримані позивачем від ВАТ «Верстатуніверсалмаш»за березень 2005 року та листопад 2006 року, ПДВ за якими в сумах 2117,00 грн. та 1443,00 грн. включено до податкового кредиту, з такими недоліками складання, як відсутність дати та номеру, слід визнати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит в цих сумах.
Що ж стосується інших з перерахованих податкових накладних, то суди попередніх інстанцій дали їм правильну юридичну оцінку та обґрунтовано не визнали їх підставою для податкового кредиту, оскільки відсутні в них дані безпосередньо стосуються змісту операції з поставки, як обєкту оподаткування, її кількісних та вартісних характеристик, суми податку, що підлягає сплаті, та достовірності операції.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, підлягають скасуванню у частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 3560,00 грн. (2117,00 грн. + 1443,00 грн.) основного платежу та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1780,00 грн.
Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Колективного підприємства виробничої фірми «Верстатреммаш»задовольнити частково, змінити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009, позов задовольнити частково, скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 16.07.2007 № 0002062301/0, від 15.08.2007 № 0002062301/1, від 27.09.2007 № 0002062301/2, від 04.12.2007 № 0002062301/3 у частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 3560,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1780,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
Є.А. Усенко
Судді:
М.І. Костенко
Н.Є. Маринчак
Постанова Вищого адміністративного суду України від 15.03.2012 р. у справі № к-60198/09-с