ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
від 12 серпня 2015 року Справа № 802/2414/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Комара П.А.,
за участю:
секретаря судового засідання: Череватої А.Ю.
представника позивача: ОСОБА_1
представників відповідача: Паук Л.В.,
Черпітяк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_4
до: Вінницького відділення Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_4 із позовом до Вінницького відділення Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Вінницьким відділенням Вінницької ОДПІ, керуючись пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, прийняте податкове повідомлення – рішення № 9912-17 від 25.06.2015 року, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем “транспортний податок з фізичних осіб” у сумі 25 000 грн.
ОСОБА_4 не погоджується з прийнятим рішенням податкового органу, у зв’язку із чим звернулася до суду з даним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача заперечували проти позову з підстав наведених у письмових запереченнях. Просили у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником легкового автомобіля марки INFINITI FX35, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, тип – загальний легковий універсал – В.
Підставою для формування оскаржуваного рішення стала інформація ДФС України, згідно якої автомобіль марки INFINITI FX35 зареєстрований на фізичну особу ОСОБА_4 04.11.2014 року.
Згідно відображеної в АС “Податковий блок” інформації, транспортний засіб марки INFINITI FX35 з об’ємом двигуна 3498 см. куб., що перевищує 3000 см. куб. та з періодом використання до 5 років, у зв’язку із чим є об’єктом оподаткування транспортним податком.
Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-Ш «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України «Транспортний податок».
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (п. 267.4 ст. 267 Кодексу).
У відповідності до ст. 267 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Згідно з підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу, обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Суд, враховуючи наведені вище норми Податкового кодексу України, приходить до висновку, що оскільки датою першої реєстрації автомобіля є 30.03.2010 року, то 5-річний строк оподаткування легкового автомобіля закінчився 30.03.2015 року.
Як уже встановлено судом, автомобіль марки INFINITI FX35 зареєстрований на фізичну особу ОСОБА_4 04.11.2014 року. У зв’язку із чим, позивач підлягає оподаткуванню транспортним податком за період з 04.11.2014 року по 30.03.2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові, особи контролюючих органів зобов’язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Враховуючи те, що податковим органом не вірно нарахована сума податкового зобов’язання ОСОБА_4 за платежем “Транспортний податок”, а також відсутності у суду можливості самостійно визначити суму, що підлягає сплаті до державного бюджету, суд приходить до переконання про скасування податкового повідомлення – рішення у повному обсязі.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як поясненнями представників сторін, так і матеріалами суд вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв’язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (Вінницьке районне відділення) від 25.06.2015 року № 9912-17.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 182,70 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова Вінницького окружного адміністративного суду “Щодо об’єкта оподаткування транспортним податком” від 12.08.2015 р. у справі № 802/2414/15-а