ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2012 року
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., МаринченкаВ.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_1 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі МДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановила:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до МДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 травня 2008 року №000591722/0 на суму податкового зобов’язання 713455 грн та №0000601722/0 на суму 100932 грн.
На обґрунтування позову послався на те, що МДПІ в акті перевірки дійшла висновків про перевищення граничного розміру виручки позивача лише на підставі даних банківських виписок, не аналізуючи господарських операцій, з яких надходили кошти. Зауважив, що при нарахуванні податкового зобов’язання за основним платежем 474277грн відповідач порушив вимоги підпункту 2.3.1 статті 2 Закону України від 3 квітня 2007 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі Закон №168/97-ВР), а при нарахуванні податкового зобов’язання за основним платежем 100932 грн статтю 1 Указу Президента України від 3липня 1998 року №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі Указ №727/98).
Суди встановили, що МДПІ провела виїзну планову перевірку ФОПОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 9серпня 2006 року по 31 грудня 2007 року та за її результатами склала акт від 15 травня 2008 року №548/17209/127/НОМЕР_1.
У ході цієї перевірки було виявлено, що позивач, перебуваючи в перевірений період на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у ІV кварталі 2006 року перевищив законодавчо встановлений граничний обсяг виручки для суб’єктів малого підприємництва, що стало підставою для висновку МДПІ про необхідність оподаткування за загальною системою у ІV кварталі 2006року суми, що перевищує граничний обсяг виручки, а також доходів позивача, отриманих у 2007 році, у зв’язку з чим МДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2008 року №0000591722/0 про донарахування ФОП ОСОБА_1 податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 713455 грн та №0000601722/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 100932 грн.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 28 серпня 2008 року позов задовольнив.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду України від 25 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2011 року, постанову місцевого суду скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ФОП ОСОБА_1, посилаючись на неоднакове застосування статті 1 Указу № 727/98, просить скасувати рішення суду касаційної інстанції та постановити нове про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що заява про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження, виходив із того, що в доданій до заяви ФОП ОСОБА_1 ухвалі суду касаційної інстанції від 26 травня 2009 року по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано статтю 1 Указу № 727/98.
Згідно із зазначеною статтею спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва.
Таким чином, до обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) необхідно включати суми всіх коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок або (та) в касу платника єдиного податку фізичної особи у звітному податковому періоді.
Як установили суди, ФОП ОСОБА_1, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, перевищив у ІV кварталі 2006 року законодавчо встановлений граничний обсяг виручки від здійснення транспортно-експедиційних послуг.
Та обставина, що частина коштів, отриманих на рахунок ФОП ОСОБА_1, підлягала перерахуванню третім особам на виконання договорів транспортного експедирування, не є підставою для невизнання її виручкою від надання послуг.
За таких обставин Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, правильно застосував норми матеріального права.
Керуючись статтями 241244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
постановила:
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді: М.Б. Гусак
О.А. Коротких
О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
О.Б. Прокопенко
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов
Постанова Верховного Суду України від 06.03.2012 р. № 21-34а12