Постанова Верховного суду України “Про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення” від 16.06.2015 р. № 21-377а15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 червня 2015 року № 21-377а15
Колегiя суддiв Судової палати в адмiнiстративних справах Верховного Суду України у складi:
головуючого — Панталiєнка П. В.,
суддiв — Волкова О. Ф., Грицiва М. І., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Самсiна І. Л., Терлецького О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом публiчного акцiонерного товариства «Хмельницькгаз» (далi — Товариство)
до Городоцької мiжрайонної державної податкової iнспекцiї Хмельницької областi (далi — МДПІ), третя особа — Головне управлiння Державної казначейської служби України у Хмельницькiй областi (далi — ГУ Держказначейства),
про визнання незаконним та скасування податкового повiдомлення-рiшення,
ВСТАНОВИЛА:
У серпнi 2012 року Товариство звернулося до суду iз позовом, у якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повiдомлення-рiшення МДПІ вiд 15 серпня 2012 року № 0001991501.
Суди встановили, що податковий орган 8 серпня 2012 року провiв перевiрку позивача з питань своєчасностi сплати до бюджету податкiв i зборiв, за результатами якої було складено акт вiд 8 серпня 2012 року № 147 «Про результати перевiрки своєчасностi сплати до бюджету податкiв та зборiв» (далi — акт перевiрки).
Згiдно з актом перевiрки платник порушив термiни сплати самостiйно визначеного грошового зобов’язання по збору у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на природний газ для споживачiв усiх форм власностi протягом строкiв, визначених пунктом 57.1 статтi 57 Податкового кодексу України (далi — ПК), за червень 2012 року.
Граничний термiн сплати збору — 30 липня 2012 року, фактично сплачений вiн був 31 липня 2012 року, з порушенням термiну сплати в один день.
На пiдставi акта перевiрки вiдповiдач прийняв податкове повiдомлення-рiшення вiд 15 серпня 2012 року № 0001991501, яким до позивача застосував штрафнi (фiнансовI) санкцiї (штрафи) на суму 5301 грн. 34 коп. за порушення термiнiв сплати самостiйно визначеного грошового зобов’язання по збору у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на природний газ для споживачiв усiх форм власностi протягом строкiв, визначених пунктом 57.1 статтi 57 ПК.
Суди також установили, що Товариство 20 липня 2012 року подало до Чемеровецького вiддiлення МДПІ податкову декларацiю зi збору у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на природний газ для споживачiв усiх форм власностi за червень 2012 року, у якiй самостiйно визначило податкове зобов’язання за звiтний перiод в сумi 53014 грн. 39 коп.
Платiжним дорученням вiд 30 липня 2012 року № 368 позивач здiйснив оплату цього податкового зобов’язання до Державного бюджету України, проте помилково у платiжному дорученнi зазначив рахунок ГУ Держказначейства, який призначений для сплати до Державного бюджету України податку на прибуток.
На пiдставi листа позивача вiд 31 липня 2012 року № 152 МДПІ цiєю ж датою, тобто 31 липня 2012 року, зарахувала податкове зобов’язання в сумi 53014 грн. 39 коп. на рахунок для сплати збору у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на природний газ для споживачiв усiх форм власностi.
Хмельницький окружний адмiнiстративний суд постановою вiд 12 вересня 2012 року, залишеною без змiн ухвалою Вiнницького апеляцiйного адмiнiстративного суду вiд 27 листопада 2012 року, позов задовольнив.
Вищий адмiнiстративний суд України постановою вiд 11 лютого 2015 року скасував рiшення судiв попереднiх iнстанцiй та
УХВАЛИВ нове — про вiдмову в позовi.
Не погоджуючись iз постановою суду касацiйної iнстанцiї, Товариство звернулось до Верховного Суду України iз заявою про її перегляд з пiдстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статтi 237 Кодексу адмiнiстративного судочинства України.
Зокрема, Товариство в заявi посилається на неоднакове застосування судом касацiйної iнстанцiї пункту 57.1 статтi 57, пункту 126.1 статтi 126 ПК, частин четвертої та п’ятої статтi 45 Бюджетного кодексу України (далi — БК), що спричинило ухвалення рiзних за змiстом судових рiшень у подiбних правовiдносинах.
На обґрунтування заяви додало копiю ухвали Вищого адмiнiстративного суду України вiд 14 травня 2014 року (справа № К/800/34547/13 ), яка, на думку Товариства, пiдтверджує неоднакове застосування судом касацiйної iнстанцiї одних i тих самих норм матерiального права у подiбних правовiдносинах.
Так, у рiшеннi, наданому на пiдтвердження наведених у заявi доводiв, суд касацiйної iнстанцiї погодився, зокрема, iз висновком апеляцiйного суду про те, що визначення позивачем у платiжному дорученнi помилкового коду бюджетної класифiкацiї не є правовою пiдставою для висновку про несплату ним необхiдної суми податку у визначений строк (занижений строк) та, як наслiдок, для застосування штрафних (фiнансових) санкцiй.
Натомiсть у справi, що розглядається, Вищий адмiнiстративний суд України, вiдмовляючи у задоволеннi позовних вимог, виходив iз того, що обов’язок зi сплати податкiв i зборiв, а також з належного заповнення платiжних документiв покладається виключно на платника податкiв, а тому допущення помилки у розрахунках iз подальшим виправленням не може бути пiдставою для непритягнення такого платника до вiдповiдальностi за неналежне виконання податкових зобов’язань.
Усуваючи розбiжностi у застосуваннi пункту 57.1 статтi 57, пункту 126.1 статтi 126 ПК, частин четвертої та п’ятої статтi 45 БК у подiбних правовiдносинах, колегiя суддiв Судової палати в адмiнiстративних справах Верховного Суду України виходить iз такого.
Вiдповiдно до пункту 57.1 статтi 57 ПК платник податкiв зобов’язаний самостiйно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданiй ним податковiй декларацiї, протягом 10 календарних днiв, що настають за останнiм днем вiдповiдного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларацiї, крiм випадкiв, встановлених цим Кодексом.
За правилом пункту 126.1 статтi 126 ПК, у разi якщо платник податкiв не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строкiв, визначених цим Кодексом, такий платник податкiв притягується до вiдповiдальностi у виглядi штрафу. Зокрема, при затримцi до 30 календарних днiв включно, наступних за останнiм днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмiрi 10 вiдсоткiв погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податкiв узгодженої суми грошового зобов’язання у певний термiн законодавець для такого платника передбачив негативнi наслiдки у виглядi штрафних санкцiй.
Водночас колегiя суддiв зазначає, що згiдно з пунктом 21-2 частини другої статтi 29 БК збiр у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на природний газ для споживачiв усiх форм власностi (якщо iнше не встановлено законом про Державний бюджет України) належить до доходiв загального фонду Державного бюджету України.
При цьому статтею 2 Закону України вiд 22 грудня 2001 року № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рiк» установлено, що до доходiв загального фонду Державного бюджету України на 2012 рiк належать доходи державного бюджету, що визначенi частиною другою статтi 29 БК  (у тому числi й збiр у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на природний газ для споживачiв усiх форм власностI).
При виконаннi державного бюджету i мiсцевих бюджетiв застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштiв. Державна казначейська служба України, дiяльнiсть якої спрямовується i координується через Мiнiстра фiнансiв України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштiв на основi ведення єдиного казначейського рахунку, вiдкритого у Нацiональному банку України (частина перша статтi 43 БК ).
А згiдно iз частиною п’ятою статтi 45 БК податки i збори (обов’язковi платежI) та iншi доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крiм цього, пунктом 22.4 статтi 22 Закону України вiд 5 квiтня 2001 року № 2346-III «Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi» визначено, що при використаннi розрахункового документа iнiцiювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
У справi, яка розглядається, суди встановили, що 30 липня 2012 року — у строк, передбачений пунктом 57.1 статтi 57 ПК, позивач здiйснив оплату податкового зобов’язання в сумi 53014 грн. 39 коп. до Державного бюджету України, проте помилково у платiжному дорученнi № 368 зазначив рахунок ГУ Держказначейства, який призначений для сплати до Державного бюджету України податку на прибуток, внаслiдок чого МДПІ на пiдставi листа позивача вiд 31 липня 2012 року № 152 в цей же день зарахувала вказане податкове зобов’язання на правильний рахунок.
Колегiя суддiв Судової палати в адмiнiстративних справах Верховного Суду України вважає, що здiйснення помилки пiд час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статтi 57 ПК, має квалiфiкуватися як дiя, хоча й помилкова. Вiдтак дiї, якi не мiстять ознак бездiяльностi платника податкiв при сплатi узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути пiдставою для застосування штрафiв, передбачених пунктом 126.1 статтi 126 ПК.
Крiм того, на думку колегiї суддiв, для пiдтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхiдно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статтi 57 ПК, платник податкiв не вчинював дiї, спрямованi на перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету. А оскiльки такi суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифiкацiї у платiжному дорученнi пiд час сплати суми податкового зобов’язання не є достатньою правовою пiдставою для висновку про несплату необхiдної суми грошового зобов’язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а вiдтак i для застосування на пiдставi пункту 126.1 статтi 126 ПК штрафних (фiнансових) санкцiй.
З урахуванням наведеного висновок Вищого адмiнiстративного суду України не ґрунтується на правильному застосуваннi норм матерiального права, у зв’язку з цим його постанова вiд 11 лютого 2015 року пiдлягає скасуванню iз залишенням у силi рiшень судiв першої та апеляцiйної iнстанцiй, що були помилково скасованi касацiйним судом.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, колегiя суддiв Судової палати в адмiнiстративних справах Верховного Суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву публiчного акцiонерного товариства «Хмельницькгаз» задовольнити частково.
Постанову Вищого адмiнiстративного суду України вiд 11 лютого 2015 року скасувати, а ухвалу Вiнницького апеляцiйного адмiнiстративного суду вiд 27 листопада 2012 року та постанову Хмельницького окружного адмiнiстративного суду вiд 12 вересня 2012 року залишити в силi.
Постанова є остаточною i оскарженню не пiдлягає, крiм випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статтi 237 Кодексу адмiнiстративного судочинства України.
* * *
Правовий висновок
Здiйснення помилки пiд час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статтi 57 ПК, має квалiфiкуватися як дiя, хоча й помилкова. Вiдтак дiї, якi не мiстять ознак бездiяльностi платника податкiв при сплатi узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути пiдставою для застосування штрафiв, передбачених пунктом 126.1 статтi 126 ПК.
Для пiдтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхiдно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статтi 57 ПК, платник податкiв не вчинював дiї, спрямованi на перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету. А оскiльки такi суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифiкацiї у платiжному дорученнi пiд час сплати суми податкового зобов’язання не є достатньою правовою пiдставою для висновку про несплату необхiдної суми грошового зобов’язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а вiдтак i для застосування на пiдставi пункту 126.1 статтi 126 ПК штрафних (фiнансових) санкцiй.
Постанова Верховного суду України “Про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення” від 16.06.2015 р. № 21-377а15

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>