Постанова Рівненського окружного адміністративного суду “Про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ у зв’язку з безоплатним імпортом товарів” від 08.06.2012 р. в справі № 2а/1770/1517/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
від 08 червня 2012 року Справа № 2а/1770/1517/2012
Рівненський окружний адміністративний суд у складі
судді                                                                                      Шарапи В.М.
за участю секретаря судового засідання                          Патрикей Ю.В.
та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник                                                         Бляшин М.С.,
              Данилюк І.Г.
відповідача: представник                                                   Красько Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А.
до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 000821344 від 30.12.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 5853787,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій у сумі 2926893,50 грн. та податкового повідомлення-рішення № 000822344 від 30.12.2011 року в частині зменшення від’ємного значення суми податку на додану вартість на 10960118,00 грн.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Пояснили суду, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Представництва ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів, під час якої виявлено завищення бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2011 року, внаслідок включення до складу податкового кредиту даних періодів: сум ПДВ, отриманих при безоплатному імпорті товарів;
 сум ПДВ на підставі податкових накладних, що не зареєстровані в Єдиному реєстрі;
 сум ПДВ по безтоварних операціях з ТОВ “Трансбуд-2″ та ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс”;
 відхилення значення ПДВ, через неврахування результатів минулих перевірок.
Представники позивача з такими висновками органу державної податкової служби не погоджуються, вважають, що вони ґрунтуються на недостовірних та необ’єктивних даних, не відповідають нормам чинного податкового законодавства.
Зокрема, представники позивача зазначили, що податковий кредит формувався на підставі сум ПДВ, сплачених при імпорті матеріалів від Акціонерного товариства ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А., які були необхідні для подальшого використання в межах господарської діяльності. Наголосили, що хоча товари імпортувалися на безоплатній основі, податок на додану вартість сплачувався при представленні товарів до вантажно-митного оформлення. Тому, вважають, що навіть безоплатне імпортування товарів є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Що стосується висновків органу державної податкової служби про неможливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі незареєстрованих податкових накладних, представники позивача вказали, що сума податку вноситься до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому вона була виписана. Єдиною вимогою є реєстрація цієї накладної протягом 20 днів з моменту виписки, що може відбутись і у наступному звітному періоді.
По висновках відповідача щодо безтоварності господарських операцій з контрагентами ТОВ “Трансбуд-2″ та ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” зазначили, що дані операції підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, як це встановлено чинним податковим законодавством. Податковий кредит по податку на додану вартість сформовано на підставі податкових накладних, що за формою та змістом відповідають всім необхідним вимогам. При цьому, посилання відповідача на залучення даних контрагентів до ланцюгів постачання суб’єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності є безпідставним, оскільки, Представництво ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. безпосередньо жодних господарських операцій з такими суб’єктами господарювання не здійснювало.
Крім того, представники позивача пояснили в судовому засіданні, що орган державної податкової служби посилається на акт попередньої перевірки Представництва ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А., в якому йшлося про завищення податкового кредиту за квітень 2010 року внаслідок невизнання податковим органом декларації товариства за цей звітний період. Представники позивача вказали, що обставини безпідставного невизнання податкової декларації товариства за квітень 2010 року були встановлені постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду. Тому вважають, що податковий орган не може вважати таку декларацію неподаною та здійснювати визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість на цій підставі.
З огляду на наведене, зазначають про протиправність зменшення Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. бюджетного відшкодування та від’ємного значення по податку на додану вартість та просять позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. На обґрунтування заперечень пояснив, що під час перевірки було встановлено порушення представництвом вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, які стосуються формування податкового кредиту, на підставі чого було зменшено бюджетне відшкодування та від’ємне значення по податку на додану вартість за вересень, жовтень 2011 року.
Зокрема, представник відповідача зазначив, що представництво не мало правових підстав для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених при імпорті товарів, отриманих від Акціонерного товариства ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. на безоплатній основі. Такі дії суперечать положенням п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, які зазначають операцію імпорту підставою для формування податкового кредиту лише в разі оплатного ввезення товарів на митну територію України.
Представник відповідача також вказав, що платник податку при формуванні податкового кредиту повинен перевірити відповідність податкових накладних вимогам ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI. Оскільки відсутність факту реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних позбавляє платника податків права на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту, то податкова накладна може включатись до складу податкового кредиту лише того періоду, в якому дані про неї внесено до реєстру. Що стосується передбаченого 20-ти денного строку для реєстрації накладної, то ця норма стосується обов’язків продавця і права на формування податкового кредиту на підставі незареєстрованої податкової накладної не дає.
Стосовно господарських операцій з контрагентами ТОВ “Трансбуд-2″ та ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс”, представник органу державної податкової служби послався на матеріали перевірок даних контрагентів, які свідчили, зокрема, про участь ТОВ “Трансбуд-2″ у господарських відносинах із ТОВ “Фірма Лілея”, реальність здійснення якою господарської діяльності не підтверджено та залучення ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” до операцій із сумнівними контрагентами, а також відсутність у останнього виробничих можливостей для здійснення господарської діяльності.
Крім того, представник відповідача зазначив, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року Представництва ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. вважається такою, що не була подана, оскільки не була визнана органом державної податкової служби як податкова звітність. Щодо факту встановлення обставин неправомірності неприйняття органом державної податкової служби даної декларації у судовому рішенні пояснив, що платник податків повинен був повторно подати таку декларацію з метою коригування сум ПДВ у картках особового рахунку представництва.
Тому, представник відповідача вважає, що бюджетне відшкодування та від’ємне значення по податку на додану вартість зменшено Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. правомірно, а отже в задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що з 29.11.2011 року по 12.12.2011 року Державною податковою інспекцією у м.Рівне проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва “ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А.” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень та жовтень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 1492/23-300/26603641 від 19.12.2011 року (т. 1 а.с. 76-129).
На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0000812344 від 30.12.2011 року, згідно якого позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 1486312,00 грн., нараховано штраф у сумі 743156,00 грн. та за жовтень 2011 року на 4377386,00 грн., нараховано штраф у сумі 2188693,00 грн., що в загальному складає 5863698,00 грн. (т. 1 а.с. 10-11);
- № 0000822344 від 30.12.2011 року, згідно якого позивачеві зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану за вересень 2011 року на 4377372,00 грн., за жовтень 2011 року на 6632452,00 грн., що в загальному складає 11009824,00 грн. (т. 1 а.с. 12-13).
Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін (т. 1 а.с. 17-18).
Позивач визнає зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 1864,80 грн., за жовтень 2011 року на 8045,83 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000812344 від 30.12.2011 року та зменшення суми від’ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 8032,00 грн., за жовтень 2011 року на 41674,38 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000822344 від 30.12.2011 року (т. 1 а.с. 130-131).
Підставою для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 978646,00 грн., за жовтень 2011 року на 2719808,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000821344 від 30.12.2011 року та зменшення суми від’ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 2719808,00 грн., за жовтень 2011 року на 4592773,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000822344 від 30.12.2011 року, що оспорюється позивачем, стали висновки акту перевірки про завищення податкового кредиту на зазначені суми внаслідок порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що полягали у включенні Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого митним органам при імпорті товарів, які отримувалися на безоплатній основі.
Як вбачається з матеріалів справи, Представництво ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. зареєстроване в Україні у встановленому законодавством порядку, здійснює господарську діяльність по ремонту автомобільної дороги М06 Київ – Чоп на підставі необхідних дозвільних документів, є зареєстрованим платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 19-53,78).
08.02.2008 року між Акціонерним товариством ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. (Todini Costruzioni Generali S.P.A., Італія) та Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. (Україна) було укладено Контракт № 7/4, предметом якого стала поставка товариством для представництва обладнання, техніки, транспортних засобів, сировини (надалі – “матеріали”), необхідних для проведення ремонту автомобільної дороги М06 Київ – Чоп (т. 2 а.с. 16-18). Згідно умов, погоджених сторонами у п. 2.1, п. 2.3, п. 4.1, п. 9.3 загальна сума контракту становить 12089100,00 Євро і встановлюється лиже для митних цілей, оплата вартості поставлених матеріалів не здійснюється. Всі податки, збори та митні витрати на території країни отримувача покладаються на Представництво.
На виконання умов Контракту № 7/4 від 08.02.2008 року Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. здійснено імпорт матеріалів, згідно вантажно-митних декларацій:
№ 204000011/2011/004159 від 11.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004260 від 16.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004262 від 16.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004265 від 16.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004266 від 16.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004330 від 18.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004331 від 18.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004330 від 19.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004355 від 19.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004414 від 23.08.2011 року;
№ 204000011/2011/004830 від 09.09.2011 року;
№ 204000011/2011/004835 від 09.09.2011 року;
№ 204000011/2011/004675 від 15.09.2011 року;
№ 204000011/2011/004800 від 19.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005043 від 19.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005062 від 20.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005066 від 20.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005067 від 20.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005076 від 20.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005086 від 21.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005087 від 21.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005109 від 21.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005134 від 22.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005218 від 28.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005220 від 28.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005222 від 28.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005241 від 29.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005262 від 29.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005207 від 30.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005333 від 30.09.2011 року;
№ 204000011/2011/005371 від 03.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005373 від 03.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005439 від 05.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005420 від 05.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005440 від 05.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005458 від 06.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005469 від 06.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005473 від 06.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005529 від 10.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005559 від 11.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005595 від 13.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005596 від 13.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005609 від 13.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005615 від 13.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005625 від 14.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005631 від 14.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005658 від 14.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005669 від 17.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005670 від 17.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005685 від 17.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005716 від 18.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005717 від 18.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005803 від 21.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005831 від 24.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005834 від 24.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005852 від 24.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005853 від 24.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005863 від 25.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005866 від 25.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005878 від 25.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005886 від 25.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005916 від 26.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005917 від 26.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005934 від 27.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005944 від 27.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005952 від 27.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005968 від 28.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005985 від 28.10.2011 року;
№ 204000011/2011/005990 від 28.10.2011 року;
№ 204000011/2011/006032 від 31.10.2011 року;
№ 204000011/2011/006035 від 31.10.2011 року;
№ 204000011/2011/006037 від 31.10.2011 року;
№ 204000011/2011/006044 від 31.10.2011 року;
№ 204000011/2011/006046 від 31.10.2011 року;
№ 204000011/2011/006048 від 31.10.2011 року (т. 1 а.с. 150-158, 179-199, 220-250, т. 2 а.с. 1-15).
При розмитненні імпортованих матеріалів Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. сплачено податку на додану вартість у загальній сумі 8291227,00 грн. Цю суму податку на додану вартість Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. включено до складу податкового кредиту, з яких: 978646,00 грн. у серпні 2011 року, 2719808,00 грн. у вересні 2011 року, 4592773,00 грн. у жовтні 2011 року, що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, зокрема: № 9007905203 від 20.09.2011 року, № 9009232781 від 20.10.2011 року, № 9011641436 від 21.11.2011 року (т. 1 а.с. 132-148, 159-176, 200-215).
В акті перевірки орган державної податкової служби посилається на лист-відповідь від 02.06.2009 року № 01/56-06-24336, в якому зазначено, що відповідно до Класифікатора характерів угод, затвердженого Наказом державної митної служби України від 12.12.1997 року № 1048 “Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, і порядок їх ведення”, код “84” характеру угоди (зазначений представництвом у вантажно-митних деклараціях) відповідає терміну “Інше”. З вказаного орган державної податкової служби зробив висновок, що оскільки імпортовані товари отримано представництвом безоплатно, то право на податковий кредит у платника податку не виникає.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі – Податковий кодекс України), податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, підставами для віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту є нарахування (сплата) такого податку при придбанні товарів (послуг), що в подальшому використовуються платником податків у його господарській діяльності.
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 та пп. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, а будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України є платником податку для цілей оподаткування податком на додану вартість.
Згідно п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.
При цьому, в силу положень пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, митні органи є контролюючими органами щодо сплати мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
Пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Пунктом 206.1 ст. 206 Податкового кодексу України встановлено, що при ввезенні товарів на митну територію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Таким чином, операція з імпорту товарів підлягає оплаті податком на додану вартість, який визначається з договірної вартості товару, та сплачується до або на дату подання вантажно-митної декларації до контролюючого органу, яким в даному випадку є митний орган.
Тому, виконавши перед бюджетом зобов’язання зі сплати податку на додану вартість при імпорті товарів для подальшого використання в межах власної господарської діяльності, платник податків має всі підстави для зарахування сум такого податку до складу податкового кредиту.
При цьому, відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не заперечується, що матеріали, отримані Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. від Акціонерного товариства ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. на виконання умов Контракту № 7/4 від 08.02.2008 року, в подальшому використовувалися в межах господарської діяльності представництва.
У відповідності до вимог п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, в разі ввезення товарів на митну територію України, документом, що посвідчує право на нарахування податкового кредиту є вантажно-митна декларація, в якій зазначено суму сплаченого податку.
Що стосується доводів відповідача, що статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право на нарахування податкового кредиту лише в разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів, які вимагають оплатність таких операцій, то суд зазначає, що згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
За змістом вказаної норми, податковий кредит, сформований за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених при імпорті на безоплатній основі товарів, що в подальшому використовуються в межах господарської діяльності платника податків, вважається таким, що сформований правомірно, однак орган державної податкової служби не позбавлений права довести факт невідповідності задекларованого в податковому обліку та прописаного в законодавстві.
Суд приходить до висновку, що імпорт у ст. 198 Податкового кодексу України згадується нарівні з операціями з придбання та виготовлення товарів, а не включається до складу придбання товару та передбачає обов’язкову оплатність. Інакше, була б відсутня необхідність окремо закріплювати в чинному податковому законодавстві порядок сплати податку на додану вартість під час імпорту товарів та зазначати його в нормах, що передбачають право на формування податкового кредиту, зокрема в п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України.
З огляду на наведене, Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 978646,00 грн., за жовтень 2011 року на 2719808,00 грн., а також суму від’ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 2719808,00 грн., за жовтень 2011 року на 4592773,00 грн., а податкові повідомлення-рішення № 0000821344, № 0000822344 від 30.12.2011 року в цій частині підлягають скасуванню.
Підставою для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 377700,57 грн., за жовтень 2011 року на 1637606,97 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000821344 від 30.12.2011 року та зменшення суми від’ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 1637606,97 грн., за жовтень 2011 року на 1946515,22 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000822344 від 30.12.2011 року, що оспорюються позивачем, стали висновки акту перевірку про завищення вказаних сум внаслідок порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що полягали у включенні Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, які не зареєстровані контрагентами в Єдиному реєстрі податкових накладних у місяці їх виписки.
Як вбачається з матеріалів справи, Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. у періоді, що перевірявся, отримано наступні податкові накладні:
- № 163 від 29.07.2011 року на ПДВ у сумі 211033,90 грн., що виписана ТОВ “Торговий дім завод Євроформат” (т. 2 а.с. 21);
- № 193 від 25.08.2011 року на ПДВ у сумі 166666,67 грн., що виписана ТОВ “Торговий дім завод Євроформат” (т. 2 а.с. 19);
- № 1 від 19.09.2011 року на ПДВ у сумі 333333,33 грн., що виписана ТОВ “Балтом Україна” (т. 2 а.с. 27);
- № 54 від 19.09.2011 року на ПДВ у сумі 166666,67 грн., що виписана ТОВ “Спецтехнокомплекс” (т. 2 а.с. 29);
- № 83 від 30.09.2011 року на ПДВ у сумі 642657,57 грн., що виписана ТОВ “Спецтехнокомплекс” (т. 2 а.с. 23);
- № 283 від 30.09.2011 року на ПДВ у сумі 494949,40 грн., що виписана ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” (т. 2 а.с. 25).
- № 2 від 19.10.2011 року на ПДВ у сумі 108333,33 грн., що виписана ПП “Теплогазбуд” (т. 2 а.с. 37);
- № 244 від 31.10.2011 року на ПДВ у сумі 524057,60 грн., що виписана ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” (т. 2 а.с. 31).
- № 22 від 31.10.2011 року на ПДВ у сумі 124240,69 грн., що виписана Філією “Києво-Святошинське ДЕУ” ДП “Київський облдорупр” (т. 2 а.с. 33).
- № 59 від 31.10.2011 року на ПДВ у сумі 1076795,79 грн., що виписана ТОВ “Спецтехнокомплекс” (т. 2 а.с. 35);
 
- № 884 від 31.10.2011 року на ПДВ у сумі 113087,81 грн., що виписана ПАТ “Житомиргаз” (т. 2 а.с. 39).
Суми податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. включено до складу податкового кредиту серпня-жовтня 2011 року, з яких: 377691,66 грн. у серпні 2011 року, 1637606,97 грн. у вересні 2011 року, 1946515,22 грн. у жовтні 2011 року, що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, зокрема: № 9007905203 від 20.09.2011 року, № 9009232781 від 20.10.2011 року, № 9011641436 від 21.11.2011 року (т. 1 а.с. 132-148, 159-176, 200-215).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, що має містити обов’язкові реквізити, перелік яких наведено у вказаній статті.
В силу положень, закріплених у абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Частиною 11 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість – продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень – з 1 січня 2011 року;
понад 500 тисяч гривень – з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тисяч гривень – з 1 липня 2011 року;
понад 10 тисяч гривень – з 1 січня 2012 року.
Абзацом 7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
З наданих позивачем квитанцій про реєстрацію зазначених вище податкових накладних вбачається, що податкова накладна № 163 від 29.07.2011 року на ПДВ у сумі 211033,90 грн., виписана ТОВ “Торговий дім завод Євроформат” була зареєстрована в реєстрі 16.08.2011 року (т. 2 а.с. 22);
податкова накладна № 193 від 25.08.2011 року на ПДВ у сумі 166666,67 грн., виписана ТОВ “Торговий дім завод Євроформат” була зареєстрована в реєстрі 09.09.2011 року (т. 2 а.с. 20);
податкова накладна № 1 від 19.09.2011 року на ПДВ у сумі 333333,33 грн., виписана ТОВ ТОВ “Балтом Україна” була зареєстрована в реєстрі 05.10.2011 року (т. 2 а.с. 28);
податкова накладна № 54 від 19.09.2011 року на ПДВ у сумі 166666,67 грн., виписана ТОВ “Спецтехнокомплекс” була зареєстрована в реєстрі 05.10.2011 року (т. 2 а.с. 30);
податкова накладна № 83 від 30.09.2011 року на ПДВ у сумі 642657,57 грн., виписана ТОВ “Спецтехнокомплекс” була зареєстрована в реєстрі 07.10.2011 року (т. 2 а.с. 24);
податкова накладна № 283 від 30.09.2011 року на ПДВ у сумі 494949,40 грн., виписана ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” була зареєстрована в реєстрі 13.10.2011 року (т. 2 а.с .26);
податкова накладна № 2 від 19.10.2011 року на ПДВ у сумі 108333,33 грн., виписана ПП “Теплогазбуд” була зареєстрована в реєстрі 02.11.2011 року (т. 2 а.с. 38);
податкова накладна № 244 від 31.10.2011 року на ПДВ у сумі 524057,60 грн., виписана ПАТ “Автомобільна компанія “Укртранс” була зареєстрована в реєстрі 10.11.2011 року (т. 2 а.с. 32);
податкова накладна № 22 від 31.10.2011 року на ПДВ у сумі 124240,69 грн., виписана Філією “Києво-Святошинське ДЕУ” ДП “Київський облдорупр” була зареєстрована в реєстрі 10.11.2011 року (т. 2 а.с. 32);
податкова накладна № 59 від 31.10.2011 року на ПДВ у сумі 1076795,79 грн., виписана ТОВ “Спецтехнокомплекс” була зареєстрована в реєстрі 15.11.2011 року (т. 2 а.с. 36);
податкова накладна № 884 від 31.10.2011 року на ПДВ у сумі 113087,81 грн., виписана ПАТ “Житомиргаз” була зареєстрована в реєстрі 17.11.2011 року (т. 2 а.с. 40).
Тобто, вказані податкові накладні зареєстровано контрагентами Представництва ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. у Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням встановленого законодавством 20-денного строку.
Суд не бере до уваги твердження відповідача, що податкові накладні повинні бути зареєстровані продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних у тому звітному періоді, за який формується податковий кредит з податку на додану вартість.
Якщо податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у місяці наступному за місяцем її виписки, але не пізніше ніж протягом 20-ти календарних днів з моменту її виписки, то підприємство-покупець товарів має право включити таку податкову накладну до реєстру отриманих податкових накладних та відобразити її у складі податкового кредиту в звітному періоді її виписки, за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених чинним податковим законодавством.
Позиція аналогічного характеру, закріплена в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, що затверджена Наказом Державної податкової служби України № 127 від 16.02.2012 року.
Оскільки інших зауважень щодо форми та змісту податкових накладних, на підставі яких Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. сформовано податковий кредит серпня-жовтня 2011 року органом державної податкової служби ні під час перевірки, ні в ході судового засідання висловлено не було, а факт правомірності формування податкового кредиту на підставі господарських операцій з названими контрагентами під сумнів не ставився, то суд приходить до висновку, що Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 377700,57 грн., за жовтень 2011 року на 1637606,97 грн., а також суму від’ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 1637606,97 грн., за жовтень 2011 року на 1946515,22 грн., а податкові повідомлення-рішення № 0000821344, № 0000822344 від 30.12.2011 року в цій частині підлягають скасуванню.
Підставою для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 128101,00 грн., за жовтень 2011 року на 11925,44 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000821344 від 30.12.2011 року та зменшення суми від’ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 11925,44 грн., за жовтень 2011 року на 128101,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000822344 від 30.12.2011 року, що оспорюються позивачем, стали висновки акту перевірку про завищення вказаних сум внаслідок порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягали у включенні Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами ТОВ “Трансбуд-2″ та ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс”, які орган державної податкової служби вважає безтоварними.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 року (надалі – Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб’єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.
Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб’єкта господарювання кореспондує з положеннями Розділу V Податкового кодексу України, яким встановлено порядок визначення платниками податків об’єкту оподаткування податком на додану вартість та формування податкового кредиту.
Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
 або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. В свою чергу, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2011 року між Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. (Замовник) та ТОВ “Трансбуд-2″ (Виконавець) було укладено Договір № KZH/34/11, предметом якого стало надання Виконавцем послуг власним автотранспортом – двома автокранами, для забезпечення виробничих потреб Замовника – ремонту дороги М06 Київ-Чоп (т. 2 а.с. 65-66).
Згідно умов, погодженим сторонами у п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4 Договору порядок подачі та кількість техніки, що подається Виконавцем визначається Замовником. Оплата послуг кранів здійснюється погодинно, відповідно до погоджених ставок. Передоплата по договору становить 50000,00 грн. Об’єм та характер послуг визначається на підставі заявок Замовника, які подаються Виконавцю по мірі необхідності. Вартість окремого виду послуг обумовлюється в калькуляції (специфікації) та актах приймання-передачі.
На виконання умов Договору № KZH/34/11 від 02.09.2011 року ТОВ “Трансбуд-2″ надано Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. послуги автокрану на загальну суму 59627,20 грн., в тому числі ПДВ у сумі 11325,44 грн.
Факт надання ТОВ “Трансбуд-2″ послуг підтверджується: табелями обліку робочого часу орендованих автокранів за вересень 2011 року, згідно яких на орендованих засобах фактично відпрацьовано 287 год., що становить 59627,21 грн. до оплати;
калькуляцією вартості послуг автокранів № 1 від 30.09.2011 року, розробленою Виконавцем, згідно якої вартість послуг визначена на рівні 71552,66 грн.;
актом № ОУ-3009/1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 року, згідно якого вартість послуг автокранів складає 71552,66 грн., в тому числі ПДВ у сумі 11325,44 грн. (т. 2 а.с. 72-77).
Розрахунки за надані послуги здійснювалися між сторонами в безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ “Трансбуд-2″ вартості наданих послуг в повному обсязі, що підтверджується: рахунком-фактурою № 17/09 від 19.09.2011 року, виписаним Виконавцем на здійснення авансового платежу в сумі 500000,00 грн.;
заявкою уповноваженої особи Замовника на отримання матеріальних засобів – коштів для здійснення авансової оплати вартості послуг у сумі 50000,00 грн. № 24/182 від 20.09.2011 року;
платіжним дорученням № 3154 від 21.09.2011 року про перерахування на рахунок Виконавця 50000,00 грн.;
карткою рахунку “631” Замовника по контрагенту ТОВ “Трансбуд-2″ (т. 2 а.с. 78-80, 83).
Крім того, 01.10.2010 року між Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. (Підрядник) та ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду, предметом якого стало виконання Субпідрядником робіт по ремонту автодороги М06 Київ-Чоп згідно технічних специфікацій, відомості про об’єм робіт та у відповідності до проекту по ремонту дороги (т. 2 а.с. 85-94).
На виконання умов Договору субпідряду від 01.10.2010 року ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” виконано на користь Представництва ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. роботи по ремонту автодороги на загальну суму 1467853,44 грн., в тому числі ПДВ у сумі 244642,24 грн.
Факт виконання ТОВ “Будівельною компанією Стандарт Плюс” ремонтних робіт підтверджується: відомістю про об’єм робіт;
протоколами узгодження між сторонами розцінок за виконання робіт;
кошторисами робіт (т. 2 а.с. 95-99, 107-114).
Розрахунки за виконані роботи здійснювалися між сторонами в безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ “Будівельної компанії Стандарт Плюс” вартості виконаних робіт в повному обсязі, що підтверджується: платіжними сертифікатами;
заявками уповноваженої особи Підрядника на отримання матеріальних засобів – коштів для здійснення оплати вартості робіт;
платіжними дорученням на перерахування коштів;
карткою рахунку “631” Замовника по контрагенту ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” (т. 2 а.с. 115-128, 155-180).
Надані позивачем в судове засідання документи на підтвердження здійснення господарських операцій між Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. та контрагентами ТОВ “Трансбуд-2″ та ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” є первинними в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом.
Згідно наявних у матеріалах справи доказів, основними видами діяльності ТОВ “Трансбуд-2″ за КВЕД є “45.21.1 Будівництво будівель” та “45.25.1 Інші спеціалізовані будівельні роботи”. ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” має ліцензію на здійснення господарської діяльності із створенням об’єктів архітектури. Обоє контрагентів на момент вчинення господарських операцій з Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість (т. 2 а.с. 67-71, 100-106).
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується фактичне здійснення Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. господарських операцій з контрагентами ТОВ “Трансбуд-2″ та ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс”, здійснення господарських операцій в межах господарської діяльності обох контрагентів, переслідування господарської мети при їх здійсненні та понесення змін майнового стану, наявність в учасників правовідносин спеціальної податкової правосуб’єктності.
ТОВ “Трансбуд-2″ виписано Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. податкову накладну № 123 від 30.09.2011 року на ПДВ у складі наданих послуг на суму 11925,44 грн. ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” виписано Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. податкову накладну № 550 від 29.06.2011 року на ПДВ у складі виконаних робіт на суму 244642,24 грн. (т. 2 а.с. 91, 129).
Вказані суми ПДВ Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. включено до складу податкового кредиту липня та вересня 2011 року, що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, зокрема, від 20.07.2011 року та № 9007905203 від 20.09.2011 року (т.1 а.с.132-148, т.2 а.с.130-137).
Надані позивачем для перевірки та в судове засідання податкові накладні, виписані ТОВ “Трансбуд-2″ і ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, претензій щодо їх форми та змісту у відповідача ні під час перевірки, ні в ході судового засідання не було.
Таким чином, фактичне здійснення Представництвом ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. господарських операцій з контрагентами ТОВ “Трансбуд-2″ і ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” та сплата ПДВ в межах вартості наданих послуг та виконаних робіт, дають представництву право на формування податкового кредиту на підставі таких господарських операцій.
Суд не бере до уваги твердження відповідача, наведені в акті перевірки, щодо встановлення органами державної податкової служби під час перевірки ТОВ “Трансбуд-2″ та ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” залучення даних товариств до ланцюгів постачання сумнівних суб’єктів господарювання та відсутності об’єктів оподаткування по господарським операціям з такими особами.
На обґрунтування вказаних тверджень представник відповідача посилається на акт № 13857/23-07/32373468 від 08.12.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Трансбуд-2″ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ “Фірма Лілея” за серпень-вересень 2011 року, в якому зазначається, що ТОВ “Трансбуд-2″ здійснювало закупівлю товарно-матеріальних цінностей у ТОВ “Фірма Лілея”, господарська діяльність якої була фіктивною. У зв’язку з цим, орган державної податкової служби прийшов до висновку, що ТОВ “Трансбуд-2″ не здійснювало фактичного придбання, а отже і подальшої реалізації товарів, в межах своєї господарської діяльності. Крім того, відповідач посилається на інформацію відділу внутрішньої безпеки при ДПА України в Рівненській області № 20067/27-018 від 05.10.2011 року, згідно якої у ТОВ “Будівельна компанія Стандарт Плюс” встановлено відсутність виробничих потужностей та відповідних можливостей для виконання робіт та залучення даного контрагента до ланцюгів постачання з суб’єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності (т. 2 а.с. 181-188).
Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
З огляду на наведене Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 128101,00 грн., за жовтень 2011 року на 11925,44 грн., а також суму від’ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 11925,44 грн., за жовтень 2011 року на 128101,00 грн., а податкові повідомлення-рішення № 0000821344, № 0000822344 від 30.12.2011 року в цій частині підлягають скасуванню.
Підставою для зменшення позивачеві суми від’ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 1614,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000822344 від 30.12.2011 року, що оспорюється позивачем, стали висновки акту перевірку про відхилення податкового зобов’язання на дану суму внаслідок неврахування результатів виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2010 року, якою було встановлено завищення значення р.26 декларації за жовтень та листопад 2010 року на суму 3169,00 грн. по періоду квітень 2010 року.
Судом встановлено, що 20 травня 2010 року Представництвом АТ “Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.” до ДПІ у м.Рівне подано в електронній формі телекомунікаційними каналами зв’язку податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період квітень 2010 року. Факт отримання податковим органом цієї податкової звітності підтверджений квитанцією № 2, сформованою центром обробки електронних звітів 20.05.2010р. (т. 3 а.с. 4-8).
21 травня 2010 року ДПІ у м. Рівне позивачу було направлено лист № 2189/28-218 з інформацією про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року податковою звітністю та пропозицією подати нову декларацію, оформлену належним чином. При цьому, причиною невизнання поданої декларації податковою звітністю в обумовленому листі зазначено відсутність обов’язкових реквізитів -номерів рядків декларації, до яких надаються додатки, передбачені Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (т. 2 а.с. 242).
Таким чином, суть спору зводиться до того, що відповідач не визнає подану позивачем декларацію з ПДВ за квітень 2010 року як податкову через порушення порядку її заповнення у зв’язку з чим вважає, що відображене в ній відємне значення різниці в розмірі 1614 грн. за квітень 2010 року не може приймати участь в бюджетному відшкодуванні в жовтні 2011 року.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-III, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 2181-III), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Згідно з пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон № 168/97-ВР), податковим періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал. Підпунктом 4.1.4 “а” п. 4.1 ст.4 Закону № 2181-III передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до абз.5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Пунктом 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за № 250/2054 (надалі по тексту іменовано Порядок № 166) передбачено, що податкова звітність, може бути не визнана контролюючим органом, як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів.
Зважаючи на пояснення представника відповідача в судовому засіданні та наданої копії декларації з ПДВ за квітень 2010року встановлено, що позивач при поданні такої декларації до податкового органу не заповнив графу найменування якої «Додатки до ряків декларацій (зазначити номери рядків декларацій)». Обгрунтовуючи обов’язкову необхідність заповнення такої графи платником податків, відповідач у своїх поясненнях покликався на п. 1.3, п. 3.3 Порядку № 166 та п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затв. Наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року.
Пункт 1.3. Порядку № 166 (на порушення якого вказує відповідач) встановлює, що декларація складається із вступної частини, службових полів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи, службові поля та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).
Отож, виходячи з п. 1.3. Порядку № 166, Розділ I декларації “Податкові зобов’язання”, розділ II “Податковий кредит”, розділ III “Розрахунки з бюджетом за звітний період” підлягають обов’язковому заповненню платником податків. З декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року поданої позивачем до податкового органу вбачається, що позивач названі розділи заповнив, з приводу них у відповідача не виникло жодних заперечень.
Стосовно ж спірної графи декларації за квітень 2010 року іменованої- «Додатки до ряків декларацій (зазначити номери рядків декларацій)», то названа графа не входить до складу названих трьох розділів, які підлягають обов’язковому заповненню платником податків.
Пункт 3.3. Порядку № 166 (на порушення якого зновуж таки вказує відповідач) передбачає, що декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок;
у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.
Аналізуючи вищевказані пункти (на порушення яких вказує відповідач) так і інші положення Порядку № 166, вбачається, що спірна графа «Додатки до ряків декларацій (зазначити номери рядків декларацій)» не є такою, що містить обов’язкові до заповнення реквізити.
Незаповнення позивачем спірної графи (а зокрема номерів рядків, до яких додаються додатки), не робить неможливою належну обробку декларації з ПДВ за квітень 2010 року та не можливим врахування задекларованих позивачем показників у податковому обліку.
Покликання відповідача п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затв. Наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, як на підставу для невизнання згаданої декларації податковою звітністю, судом до уваги не приймається, оскільки названий акт є лише методичними рекомендаціями, а не нормативним актом, що підлягає обов’язковому застосуванню.
З огляду на наведене, Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. безпідставно зменшено суму від’ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 1614,00 грн., а податкове повідомлення-рішення № 0000822344 від 30.12.2011 року в цій частині підлягає скасуванню.
Оскільки судом встановлено протиправність зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на загальну 1484447,00 грн. та за жовтень 2011 року на загальну 4369340,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000822344 від 30.12.2011 року, то нарахування Представництву ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. штрафних санкцій у загальній сумі 2926893,50 грн. є безпідставним. Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000822344 від 30.12.2011 року в цій частині також підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.
Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати присуджуються позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000822344 від 30.12.2011 року в частині зменшення від’ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на 4369340,00 грн., за жовтень 2011 року на 6590778,00 грн., що в загальному складає 10960118,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000821344 від 30.12.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 1484447,00 грн., нарахованих штрафних санкцій у сумі 742223,50 грн., за жовтень 2011 року на 4369340,00 грн., нарахованих штрафних санкцій у сумі 2184670,00 грн., що в загальному складає 5853787,00 грн. за основним платежем та 2926893,50 грн. за штрафними санкціями.
Присудити на користь позивача Акціонерного товариства ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова Рівненського окружного адміністративного суду “Про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ у зв’язку з безоплатним імпортом товарів” від 08.06.2012 р. в справі № 2а/1770/1517/2012

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>