Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.13 р. у справі № 826/2135/13-а

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
Від 26 березня 2013 року
№ 826/2135/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання  Розсошко К.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Офіс-Центр” до  Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000121530 від 12.02.2013
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.02.2013 р. № 0000121530.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого у зменшення податкових зобов’язань наступних звітних (податкових) періодів) з податку на додану вартість і застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф), що призвело до порушення його прав та законних інтересів.
Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.08.2009 р. позивач придбав у ДП “Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості “УКРНДІПРОЕКТ” лабораторний корпус № 4 (літ. В) загальною площею 1063,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Палладіна Академіка, буд. 46/2, вартістю 2 993 622,80 грн. (ПДВ – 598 724,56 грн.).
На підтвердження виконання умов зазначеного договору, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний об’єкт нерухомості, між позивачем та контрагентом було складено акт прийому-передачі відповідного об’єкта нерухомості від 10.08.2009 р., а також контрагентом була виписана позивачу податкова накладна від 10.08.2009 р. № 169 на загальну суму 3 592 347, 36 грн. (в т.ч. ПДВ – 598 724,56 грн.).
Зазначена сума ПДВ, відповідно до вимог податкового законодавства, була відображена позивачем у складі податкового кредиту у  за серпень 2009 р., яка, згідно штампу про отримання, була отримана відповідачем 04.09.2009 р.
Враховуючи вимоги податкового законодавства діючого на момент виникнення спірних правовідносин, з 05 жовтня 2009 року позивач фактично отримав право на бюджетне відшкодування від’ємного значення ПДВ, яке могло бути ним реалізоване в межах 1095-денного строку, тобто до 05 жовтня 2012 року.
16.08.2012 р. позивач подав відповідачу  за липень 2012 року, довідку про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), які були отримані відповідачем 16.08.2012 р., заявивши суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 554 020,00 грн., в т.ч. 543 282,00 грн. за вересень-грудень 2009 року, у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 554 020,00 грн.
У порушення вимог п.200.10. , лише 31.01.2013 р., тобто зі спливом понад чотирьох місяців з моменту закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки, відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питань правомірності формування заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість у зменшення зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за липень 2012 року.
В ході проведення перевірки, будь-яких порушень правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, а також порушень дотримання вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, податковим органом встановлено не було.
В той же час, враховуючи загальну позовну давність, встановлену  у три роки, відповідач визнав в якості бюджетного відшкодування лише суму – 10 738,00 грн., у решті суми – 543 282,00 грн. (серпень 2009 року – 533 560,00 грн., вересень 2009 року – 5 782,00 грн., жовтень 2009 року – 715,00 грн., листопад 2009 року – 2 663,00 грн., грудень 2009 року – 562,00 грн.) позбавив позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та на використання від’ємного значення ПДВ.
Крім того, відповідачем було зазначено, що не відобразивши у відповідних рядках декларації напрямок повернення бюджетного відшкодування, підприємство самостійно відмовилось від належної йому суми. Таким чином, суми зазначені у р.24 декларацій з ПДВ не можуть у подальшому бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 23.1. «на рахунок платника у банку», ні в рядку 23.2. «у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів»).
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 31.01.2013 р. № 10/15-307/36558190, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: п.102.5. ст., п.200.1., п.200.4., п.200.6., п.200.7. та п.200.8. ст., у зв’язку з чим позивач позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на використання від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі – 543 282,00 грн., в тому числі: серпень 2009 року в розмірі – 533 560,00 грн., вересень 2009 року – 5 782,00 грн., жовтень 2009 року – 715,00 грн., листопад 2009 року – 2 663,00 грн., грудень 2009 року – 562,00 грн.
Згідно пояснень представника відповідача порушення зафіксовані в акті перевірки виникли внаслідок пропущення строку подачі заявки до бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних звітних податкових періодах.
На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми “В1″ від 12.02.2013 р. № 0000121530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого у зменшення податкових зобов’язань наступних звітних (податкових) періодів) з податку на додану вартість у розмірі 543 282,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 135 820,50 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює  (далі – Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пп.21.1.1. п.21.1.  посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися  та діяти виключно у відповідності з цим  та іншими законами України, іншими нормативними актами.
У зв’язку з тим, що спірні правовідносини частково зачіпають період до набрання чинності  (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р., тобто на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 1.8.  (далі-Закон) визначено, що бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно пп.14.1.18. п.14.1.  бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у .
Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7. , п.200.1., 200.2., 200.3. , сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1. цього пункту (п.200.1. ), така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені  для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту (п.200.1. ), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно пп.7.7.2. п.7.7. , п.200.4. , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту (п.200.1. ), має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Згідно пп.7.7.4. п.7.7. , п.200.7, 200.8. , платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Відповідно до пп.7.7.5.-7.7.6. п.7.7., п.200.10-200.13. , протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Підпунктом 7.7.7. п.7.7. , п.200.14. , визначено, що, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пп.7.7.3. цього пункту у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до пп.15.3.1. п.15.3 , заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Аналогічне положення закріплене пунктом 102.5 , а саме: заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим , можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Враховуючи викладені законодавчі норми, а також те, що право на бюджетне відшкодування від’ємного значення ПДВ позивач отримав з 05.10.2009 р. та в межах встановленого законодавством 1095-денного строку, а саме 16.08.2012 р. заявив відповідну суму до бюджетного відшкодування, суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог податкового законодавства та відсутність, з його боку, будь-яких порушень чи пропущення строку подачі заявки до бюджетного відшкодування ПДВ.
При цьому, суду незрозуміла позиція відповідача щодо застосування до податкових правовідносин норм цивільного законодавства в частині загальної позовної давності, оскільки податковим законодавством чітко врегульовано питання строку, в межах якого може бути вирішено питання повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або їх відшкодування.
Відповідно до п. 5.2.  у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього , для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього , тобто податковим органом застосовано , який не підлягав застосуванню.
Судом також встановлено порушення відповідачем вимог п.200.10.  щодо проведення протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, камеральної перевірки заявлених у ній даних. Так, камеральна перевірка даних податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року повинна була б бути проведена до 19 вересня 2012 року (включно), а з незрозумілих суду причин була проведена лише 31.01.2013 р., тобто зі спливом понад чотирьох місяців з моменту закінчення граничного терміну проведення такої перевірки. За поясненнями представника відповідача, великий обсяг поданих декларацій на відшкодування від’ємного значення ПДВ, не дає змоги своєчасно виконати зобов’язання, покладені на відповідний підрозділ. Тобто проблеми контролюючого органу були перекладені на платника податків, який не тільки оскаржуваним рішення був позбавлений належного йому бюджетного відшкодування в сумі 543 282,00 грн., але й притягнутий до фінансової відповідальності – штрафу 135 820,50 грн.
При цьому доводи відповідача щодо не відображення позивачем у відповідних рядках декларації напрямку повернення бюджетного відшкодування не відповідає дійсності, оскільки під час огляду наявної в матеріалах справи податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року судом встановлено, що позивачем обрано спосіб бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.
Більше того, прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 р. № 0000121530 винесене за формою “В1″, що суперечить Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому  (далі-Порядок).
Відповідно до п.1.2. Порядку органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов’язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість.
Згідно пп.б) п.2.1. Порядку орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов’язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або ВІД ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення рішення у випадках, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.
У випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, крім інших: за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у тому числі, якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку; за формою згідно з додатком 7 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В3»).
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що податковим органом, а ні в акті перевірки від 31.01.2013 р. № 10/15-307/36558190, а ні в запереченнях на адміністративний позов, які за текстом є майже ідентичними, не вказується на завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, а лише зазначається про позбавлення позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на використання від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі – 543 282,00 грн.
Таким чином, враховуючи викладене та положення Порядку, суд дійшов висновку, що відповідач не мав права виносити стосовно позивача податкове повідомлення-рішення за формою “В1″, яким, крім зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого у зменшення податкових зобов’язань наступних звітних (податкових) періодів) з податку на додану вартість у розмірі 543 282,00 грн., були також застосовані і штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 135 820,50 грн., що свідчить про його протиправність та невідповідність діючому законодавству.
В той же час, аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про допущення відповідачем неодноразових грубих порушень вимог діючих норм податкового законодавства, що призвело до порушення права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і на використання від’ємного значення ПДВ.
Згідно з ч.3  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед , запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1  суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до  та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені  та законами України.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими , перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст. Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Офіс-Центр” задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000121530 від 12 лютого 2013 року ДПІ у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби.
Судові витрати в сумі 2294,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Офіс-Центр” за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому  та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя                                                    Р.О. Арсірій
Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.13 р. у справі № 826/2135/13-а

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>