ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
від 06.08.2013 р.
Справа № 815/1749/13-а
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.
Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:
головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Федусика А.Г.при секретарі -Конончук А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МВА» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма «МВА» (надалі – позивач), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області (надалі – відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 26.10.2012 року №00001491505, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 150667,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 37667,00 грн..
Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 16.10.2012 року №6295/15-525/22477398 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування фірмою TOB «MBA» бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах за липень 2012 року (надалі – акт перевірки від 16.10.2012 року).
За висновками акту перевірки підставою для зменшення спірним рішенням бюджетного відшкодування липня 2012 року на 150667,00 грн. стало те, що за результатами попередньої перевірки (акт від 09.08.2012 року 4523/15-525\22477398) встановлено завищення показника рядка 24 декларації з ПДВ за червень 2012 року – «Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 150667,00 грн., який сформовано і повністю сплачений позивачем в травні 2012 року.
ДПІ вважає, що позивач тим самим не дотримався визначеного п.200.4 порядку декларування бюджетного відшкодування ПДВ в декларації з цього податку за липень 2012 року на суму 150667,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що декларування ним бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2012 року в сумі 150667,00 грн. було правомірним, а висновки ДПІ, які викладені в акті перевірки від 09.08.2012 року щодо завищення від’ємного значення по рядку 24 декларації на суму 150667,00 грн., та в акті перевірки від 26.10.2012 року щодо завищення бюджетного відшкодування на цю суму, суперечать положенням податкового законодавства.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини декларування позивачем спірної суми бюджетного відшкодування полягають у наступному.
В декларації з ПДВ за травень 2012 року (а.с.27) позивач в рядку 19 (від’ємне значення поточного періоду) відобразив суму 192701,00 грн., яку також включив до рядка 20.2, тобто зарахував до складу податкового кредиту наступного періоду, що відповідає приписам п.200.3.
В декларації за червень 2012 року (а.с.30), яка подана 19.07.2012 року, позивач в рядку 18 (позитивне значення поточного періоду) зазначив суму 42034,00 грн., яка була погашена за рахунок перенесеного від’ємного значення з травня 2012 року в сумі 192701,00 грн., а залишок непогашеного від’ємного значення в сумі 150667,00 грн. (192701,00 грн. – 42034,00 грн.) позивач відобразив у рядку 22 декларації, що є правильним, а також включив цю суму до рядка 24, в якому повинні відображатися суми від’ємного значення для перенесення у наступний податковий період.
При цьому у Довідці про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, яка є додатком №2 до декларації за червень 2012 року сума від’ємного значення 150667,00 грн. визначена позивачем як неоплачена.
ДПІ провело камеральну перевірку даних рядку 24 декларації позивача з ПДВ за червень 2012 року і встановила, що фактично залишок від’ємного значення в розмірі 150667,00 грн. був повністю сплачений позивачем ще в травні 2012 року митним органами, а тому позивач в порушення п.200.4 та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений , безпідставно відобразив суму 150667,00 грн. в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2012 року.
Враховуючи те, що факт оплати позивачем від’ємного значення з ПДВ в розмірі 150667,00 грн. в травні 2012 року митним органам позивачем не заперечується, то колегія суддів вважає, що в додатку №2 до декларації за червень 2012 року позивач повинен був визначити цю суму від’ємного значення як оплачену та включити її до бюджетного відшкодування в рядок 23.1 чи 23.2 в залежності від обраного позивачем напрямку отримання бюджетного відшкодування – на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів.
Такий механізм декларування оплаченого залишку від’ємного значення передбачений п.200.4 та п.4.6.4, п.4.6.5 вищевказаного Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №1492.
При цьому не передбачено можливості вибору у відношенні проведення чи непроведення відшкодування ПДВ платником податку, який має право на таке відшкодування. Платник податку зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі відобразити у відповідних рядках поточної декларації з ПДВ ті суми бюджетного відшкодування, право на отримання яких виникло у платника податків в поточному податковому періоді.
Отже, суму від’ємного значення в розмірі 150667,00 грн. в декларації з ПДВ за червень 2012 року позивач повинен був включити не до рядка 24, про що вірно зазначено в акті перевірки від 09.08.2012 року, а до рядків 23.1 чи 23.2, тобто заявити цю суму до бюджетного відшкодування.
Разом з тим, при поданні 16.08.2012 року декларації за липень 2012 року (а.с.80-82), позивач не врахував висновки акту перевірки від 09.08.2012 року, і переніс суму від’ємного значення в розмірі 150667,00 грн. до рядка 21, і з урахуванням позитивного значення цього періоду в сумі 6039,00 грн. (рядок 18), непогашену частину від’ємного значення в сумі 144628,00 грн. (150667,00 грн. – 6039,00 грн.) знову включив до рядка 24 декларації, тобто до складу податкового кредиту серпня 2012 року.
22.08.2012 року позивач подав уточнюючий розрахунок декларації з липень 2012 року, в якому зменшив показник рядка 18 декларації на 6039,00 грн., збільшив рядок 19 на суму 15113,00 грн., виключив з рядка 24 від’ємне значення в розмірі 144628,00 грн., та включив до рядка 23.2 суму 150667,00 грн., тобто позивач заявив цю суму до бюджетного відшкодування за липень 2012 року в рахунок майбутніх платежів.
При цьому, в додатку №2 до декларації за липень 2012 року, що поданий разом з уточнюючим розрахунком 22.08.2012 року, сума 150667,00 грн. визначена як оплачена у травні 2012 року (а.с.103).
Як вже зазначено вище, ДПІ провела позапланову перевірку правомірності декларування бюджетного відшкодування за липень 2012 року і в акті перевірки від 16.10.2012 року встановила завищення позивачем бюджетного відшкодування за цей місяць на суму 150667,00 грн. внаслідок завищення на цю суму показника рядка 24 декларації за червень 2012 року, та винесла спірне податкове повідомлення-рішення, яким зменшила позивачу бюджетне відшкодування за липень 2012 року на суму 150667,00 грн. і на підставі п.123.1 нарахувала штраф в сумі 37667,00 грн., тобто 25% від завищеної суми бюджетного відшкодування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ не мала права виносити спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки на момент його прийняття ще не була завершена процедура адміністративного оскарження позивачем 12.09.2012 року податкового повідомлення-рішення від 04.09.2012 року №0000831505, яке винесено на підставі акту перевірки від 09.08.2012 року, і яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення з ПДВ за червень 2012 року на суму 150667,00 грн..
Також суд першої інстанції послався на те, що ДПІ податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2012 року №0001731505 збільшило позивачу бюджетне відшкодування за червень 2012 року на суму 150667,00 грн., в зв’язку з чим позивач 27.12.2012 року подав уточнюючий розрахунок зобов’язань з ПДВ за липень 2012 року, в якому показник рядка 23.2 зазначив в сумі 0 грн., а до рядка 24 включив суму 150667,00 грн..
На думку суду першої інстанції, залишення в силі спірного повідомлення-рішення призведе до подвійного донарахування спірної суми податкових зобов’язань до облікової картки платника податків.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
По-перше. Факт неправомірного включення позивачем суми від’ємного значення в сумі 150667,00 грн. до рядка 24 декларації за червень 2012 року дійсно має місце, оскільки ця сума від’ємного значення фактично оплачена позивачем в травні 2012 року, що не заперечується позивачем і підтверджено у додатку №2 до декларації за липень 2012 року від 22.08.2012 року, а тому відповідно до п.200.4 та п.4.6.4, п.4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №1492 позивач повинен був заявити вказану суму від’ємного значення до бюджетного відшкодування за червень 2012 року.
Підтвердженням правомірності такої позиції є винесення відповідачем податкового повідомленням-рішення від 17.12.2012 року №0001731505 про збільшення позивачу бюджетного відшкодування за червень 2012 року на суму 150667,00 грн., яке позивач відповідно до своєї позовної зави вважає правомірним та не оспорює.
Таким чином, факт завищення позивачем показника рядка 24 декларації з ПДВ за червень 2012 року на суму 150667,00 грн. та заниження на цю суму бюджетного відшкодування за цей місяць має місце незалежно від того, що позивач 12.09.2012 року в адміністративному порядку оскаржив винесене на підставі акту перевірки від 09.08.2012 року податкове повідомлення-рішення від 04.09.2012 року №0000831505 про зменшення від’ємного значення з ПДВ за червень 2012 року на суму 150667,00 грн..
Крім того, долучені до справи результати адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 04.09.2012 року №0000831505, а також факт прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №0001731505 та факт подання позивачем 27.12.2012 року уточнюючого розрахунку зобов’язань з ПДВ за липень 2012 року в якому позивач самостійно зменшив бюджетні відшкодування за липень 2012 року на 150667,00 грн., підтверджують наявність вищевказаного порушення позивачем порядку декларування від’ємного значення та бюджетного відшкодування з ПДВ.
Отже, подавши 22.08.2012 року уточнюючий розрахунок декларації з липень 2012 року, позивач неправомірно заявив до бюджетного відшкодування суму 150667,00 грн. за липень 2012 року, яка повинна була бути заявлена до бюджетного відшкодування за червень 2012 року.
По-друге. Посилання суду першої інстанції на те, що залишення в силі спірного повідомлення-рішення призведе до подвійного донарахування спірної суми податкових зобов’язань до облікової картки платника податків, колегія суддів вважає помилковими, оскільки спірним рішення позивачу нараховані податкові зобов’язання з ПДВ лише у вигляді штрафних санкцій на суму 37667,00 грн., і будь-яких інших рішень на таку суму відповідачем не виносилось.
Ця сума штрафної санкції нарахована позивачу на підставі п.123.1 , якою визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 , то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Оскільки факт завищення позивачем бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 15067,00 грн. має місце, то нарахування відповідачем спірним рішенням штрафу в сумі 37667,00 грн. на підставі п.123.1 є цілком обґрунтованим.
Також є помилковими і посилання позивача в позовній заяві на те, що залишення в силі спірного повідомлення-рішення призведе до подвійного списання (зменшення) в обліковій картці позивача бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 150667,00 грн., тобто в перший раз – за уточнюючим розрахунок декларації за липень 2012 року, поданим 27.12.2012 року, в якому позивач самостійно зменшив бюджетне відшкодування за цей місяць на 150667грн., а вдруге – за спірним повідомленням-рішенням вів 26.10.2012 року, оскільки виключити з картки обліку платника податків двічі одну й ту ж суму бюджетного відшкодування за один й той самий місяць є неможливим.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, яке призвело до винесення неправильного рішення, в зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст., ст., п.3 ч.1 ст., ч.1 ст., ст., ч.5 ст., апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби – задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року – скасувати.
Винести по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МВА» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012 року №00001491505.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: К.В. Кравченко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: А.Г. Федусик
Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.08.13 р. у справі № 815/1749/13-а