Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” від 08.09.2015 р. № 750

Не набрав чинності

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 08 вересня 2015 року № 750

Про внесення змін до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів

Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести зміни до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 “Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 32, ст. 1359; 2012 р., № 8, ст. 297; 2013 р., № 100, ст. 3667; 2014 р., № 82, ст. 2324), виклавши його у редакції, що додається.
Прем’єр-міністр України
А. Яценюк
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 квітня 2011 року № 461
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 8 вересня 2015 р. № 750)
ПОРЯДОК
прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (далі – об’єкти).
2. У цьому порядку терміни вживаються у такому значенні:
електронна система здійснення декларативних процедур у будівництві – автоматизований комплекс із забезпечення електронного документообігу з питань декларативних процедур у будівництві, функціонування якого забезпечує Держархбудінспекція відповідно до законодавства та у порядку, визначеному Мінрегіоном;
повнота даних – інформація, зазначена замовником у поданих за встановленою формою документах, що за змістом достатня для прийняття рішення про реєстрацію декларації;
реєстрація – внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі – реєстр);
технічне обстеження – комплекс заходів, спрямованих на встановлення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації.
3. Прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до I – III категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі – декларація).
Прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
4. Надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, здійснюється:
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних рад – щодо об’єктів I, II, III категорії складності, розташованих в межах відповідних населених пунктів;
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад – щодо об’єктів I, II, III, IV категорії складності, розташованих в межах відповідних міст;
структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій – щодо об’єктів I, II, III, IV категорії складності, розташованих в межах міст Києва та Севастополя;
Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі – щодо об’єктів I, II, III, IV, V категорії складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об’єктів V категорії складності – в межах населених пунктів, а також щодо об’єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ, та об’єктів усіх категорій складності – в межах населених пунктів у разі, коли сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
5. Особливості прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території іноземних держав і є власністю України, визначаються МЗС за погодженням з Мінрегіоном відповідно до вимог законодавства щодо місцезнаходження об’єкта будівництва.
6. Прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території України і є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється відповідно до цього Порядку.
7. У разі прийняття об’єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв’язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов.
У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об’єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов.
8. Проектною документацією можуть бути визначені черги та/або пускові комплекси, кожен з яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо. При цьому черга та/або пусковий комплекс повинні відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.
У разі потреби замовник може до прийняття об’єкта в експлуатацію вносити погоджені з автором проекту будівництва пропозиції щодо зміни черги та/або пускового комплексу. При цьому із складу пускового комплексу не повинні виключатися будівлі та споруди санітарно-побутового призначення, а також ті, що призначені для створення безпечних умов життєдіяльності.
Якщо згідно з будівельним паспортом передбачено будівництво декількох об’єктів, кожен з них може бути прийнятий в експлуатацію окремо.
9. На об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей:
житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором будівельного підряду, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном;
житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (інвалідів, ветеранів війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах;
житлові будинки, в яких є побудовані квартири, що призначені для маломобільних груп населення, приймаються в експлуатацію за умови дотримання в таких квартирах вимог державних будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення;
на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.
10. У випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта.
Технічне обстеження проводиться суб’єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України “Про архітектурну діяльність” одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою – підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі – виконавці).
Технічне обстеження включає такі етапи:
попереднє (візуальне) обстеження об’єкта, у тому числі огляд і фотографування об’єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення категорії складності об’єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності);
детальне (інструментальне) обстеження об’єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності).
Якщо етапи технічного обстеження об’єкта, що проводилося, не збігаються з названими етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження.
Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об’єкта.
На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об’єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об’єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об’єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.
Пронумерований, прошнурований звіт підписується та скріплюється особистою печаткою виконавця і затверджується суб’єктом господарювання, який проводив технічне обстеження (для юридичних осіб).
11. Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
12. Експлуатація об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
13. Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів – води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Підключення об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
14. У разі втрати або знищення декларації чи сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю видає безоплатно дублікат такої зареєстрованої декларації чи дублікат сертифіката протягом десяти робочих днів після надходження від замовника (уповноваженої ним особи) відповідної заяви з підтвердженням розміщення ним у друкованих засобах масової інформації повідомлення про втрату.
15. Відомості щодо зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації, внесених змін до них, повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та скасування їх реєстрації, а також виданих сертифікатів та відмов у їх видачі вносяться до реєстру у порядку, визначеному Мінрегіоном.
16. Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об’єкта до експлуатації, за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Реєстрація декларації
17. Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві два примірники декларації до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:
щодо об’єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;
щодо об’єктів, які належать до I – III категорії складності (крім об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;
щодо об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури за формою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку;
щодо самочинно збудованого нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.
18. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до реєстру.
Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням, другий – залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.
19. У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
20. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.
21. Рішення про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.
22. У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до єдиного реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатками 2, 3, 4, 5 до цього Порядку.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює реєстрацію декларації, в якій враховано зміни, згідно з цим Порядком.
Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру в установленому порядку.
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в порядку, передбаченому цим пунктом, подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подану з помилками декларацію або виявлені в ній недостовірні дані не застосовуються.
На декларації, в якій виявлено технічну помилку, у верхньому лівому куті проставляється відмітка “У зв’язку із змінами, внесеними декларацією від ____________ 20__ р. № ________, ця декларація втратила чинність” із зазначенням дати, підпису посадової особи, що скріплюється печаткою. Один примірник такої декларації повертається замовнику.
У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного документа (рішення, наказ, розпорядження). Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.
Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 18 цього розділу.
Видача сертифіката
23. Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.
24. Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.
25. Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об’єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з’ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.
Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об’єктів IV та V категорії складності орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об’єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об’єкта, та залучати у разі потреби установи, організації, державні органи.
26. У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.
Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
27. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.
Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об’єкта.
Підставою для відмови у видачі сертифіката є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
невідповідність об’єкта проектній документації та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності для маломобільних груп населення.
У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій ним особі) протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку.
Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.
28. Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.
Додаток 1
до Порядку
Додаток 2
до Порядку
Додаток 3
до Порядку
Додаток 4
до Порядку
Додаток 5
до Порядку
Додаток 6
до Порядку
Додаток 7
до Порядку
Додаток 8
до Порядку
Додаток 9
до Порядку
Додаток 10
до Порядку
Додаток 11
до Порядку
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” від 08.09.2015 р. № 750

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>