Харківського апеляційного адміністративного суду
ПОСТАНОВА
22 квітня 2013 р. Справа № 816/814/13-а
Головуючого судді: Жигилія С.П. Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Тарасенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою на Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/814/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 11 лютого 2013 року № 0000022301.
13 березня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду позовні вимоги Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – задоволені.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 11 лютого 2013 року № 0000022301.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом п. 2.6 “Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 №637 (із змінами і доповненнями), вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п.п 1, 2 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 26 липня 2011 року зареєстрована як фізична особа-підприємець (ідентифікаційний код НОМЕР_2). Позивач перебуває на податковому обліку в Полтавській МДПІ.
01 лютого 2013 року Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності торгових ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
01 лютого 2013 року за результатами перевірки складено акт № 0006/16/10/22/НОМЕР_2, яким встановлено, що відповідно фіскальних звітних чеків Z-звітів № 5-206 в період з 13 липня 2012 року по 31 січня 2013 року включно позивачем не забезпечено оприбуткування готівки в повній сумі їх фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків Z-звітів в книзі обліку розрахункових операцій № 1610000437/1 від 14 травня 2012 року. Сума неоприбуткованої готівки становить 11469, 10 грн.
11 лютого 2013 року № 0006/16/10/22/НОМЕР_2 на підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми “С” від 11 лютого 2013 року № 0000022301, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57345,50 грн.
Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішення, звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність відомостей в графі 5 у книзі обліку розрахункових операцій за період з 13 липня 2012 року по 31 січня 2013 року, при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми позивачем, свідчить лише на користь висновку про порушення позивачем порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний період та ухилення підприємця від оподаткування зазначеної суми.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. № 40/10320 (далі по тексту – Положення про ведення касових операцій № 637) визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій № 637, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п’ятнадцятий пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій № 637).
Приписами абз. 1 п. 2.6. Положення про ведення касових операцій № 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно із абз. 3 п. 2.6. Положення про ведення касових операцій № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки; здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Абзацом п’ятим пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій № 637 встановлено, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
За визначенням пункту 1.1. даного Положення книга обліку – касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат – документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.
Згідно з пунктом 4.1 Положення про ведення касових операцій № 637 для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).
Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.
Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 (надалі – Порядок № 614).
У відповідності до приписів п. 4.6. Порядку № 614 СПД повинен забезпечити ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО.
Пунктом 7.5 Порядку визначено, що використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає, зокрема: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 р. № 436/95, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховним судом України в постанові від 26 лютого 2013 року по справі за позовом суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області та Державної податкової служби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення була висловлена позиція, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткування є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, суми (в загальному розмірі 11469,10 грн.) протягом періоду з 13 липня 2012 року по 31 січня 2013 року проведені позивачем через реєстратор розрахункових операцій, зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку, відповідно до вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, про що у свою чергу свідчать фіскальні звітні чеки на відповідну суму № 5-206.
Оригінал КОРО був досліджений в судовому засіданні першої інстанції.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що сума у розмірі 11469,10 грн. внесена платником податків до свого податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через реєстратор розрахункових операцій, зазначення її в фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій, відображення на роздрукованих фіскальних звітах унеможливлює ухилення позивача від сплати податків, а відсутність відомостей в графі 5 у книзі обліку розрахункових операцій за період з 13 липня 2012 року по 31 січня 2013 року є лише порушенням ведення книги обліку розрахункових операцій.
Проте, колегія суддів зазначає, що в наданому на вимогу суду першої інстанції витягу з книги обліку розрахункових операцій від 14 травня 2012 року №1610000437/1 за період, охоплений перевіркою, графа 5 вже була заповненою та відповідно до пояснень представника позивача, графа 5 була заповнена після проведення перевірки.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відсутність відомостей в графі 5 у книзі обліку розрахункових операцій за період з 13 липня 2012 року по 31 січня 2013 року, при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми позивачем, свідчить лише на користь висновку про порушення позивачем порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний період та ухилення підприємця від оподаткування зазначеної суми.
Таким чином, податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності торгових ліцензій, патентів, свідоцтв.
Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 11 лютого 2013 року № 0000022301 є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року, через неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, – ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/814/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Дюкарєва С.В.
Перцова Т.С.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013 р. у справі № 816/814/13-а