Наказ Міністерства соціальної політики України “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо облікової політики бюджетних установ сфери управління Міністерства соціальної політики України” від 18.03.2015 р. № 299

Редакція:18.03.2015 р.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 18 березня 2015 року № 299

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо облікової політики бюджетних установ сфери управління Міністерства соціальної політики України

Відповідно до статті 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо облікової політики бюджетних установ сфери управління Міністерства соціальної політики України, що додаються.
2. Управлінню бухгалтерського забезпечення (І. Марченко) довести Методичні рекомендації щодо облікової політики бюджетних установ сфери управління Міністерства соціальної політики України до відома бюджетних установ, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики України, з метою застосування в роботі.
3. Рекомендувати керівникам бюджетних установ, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, при складанні розпорядчих документів про облікову політику використовувати Методичні рекомендації щодо облікової політики бюджетних установ сфери управління Міністерства соціальної політики України.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра В. Шевченка.
Міністр
П. Розенко
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства соціальної політики України
від 18 березня 2015 року № 299
Методичні рекомендації
щодо облікової політики бюджетних установ сфери управління Міністерства соціальної політики України
I. Загальні положення
1.1. Ці Методичні рекомендації застосовуються бюджетними установами (далі – установи) сфери управління Міністерства соціальної політики України (далі – Міністерство) при визначенні облікової політики.
1.2. Установи самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі визначають за погодженням з Міністерством облікову політику, а також зміни до неї.
1.3. У наказі про облікову політику установи рекомендовано визначати принципи, методи і процедури, які використовуються установою для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант.
У наказі про облікову політику установи можуть бути наведені такі розділи:
загальні положення;
порядок організації бухгалтерського обліку.
Наказ про облікову політику складає головний бухгалтер бюджетної установи (спеціаліст, на якого покладено виконання обов’язків бухгалтерської служби).
Наказ про облікову політику, а також додатки до нього візуються працівником, який створив документ, керівником структурного підрозділу, в якому він створений, працівником юридичного підрозділу та іншими посадовими особами, яких стосується документ.
Наказ про облікову політику підписується керівником установи, а в разі його відсутності – посадовою особою, яка виконує його обов’язки.
Облікова політика є елементом системи організації бухгалтерського обліку установи.
II. Формування облікової політики
2.1. Наказ про облікову політику визначає, зокрема:
форму бухгалтерського обліку, яку застосовують установи;
правила і графік документообігу в установі із зазначенням у графіку видів операцій, підрозділу, відповідального за складання документів, терміну складання документів і терміну їх подання до бухгалтерської служби установи (додаток до наказу);
технологію обробки облікової інформації;
запроваджені установою нові субрахунки (рахунки другого, третього порядків) зі збереженням кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків;
затверджені форми первинних документів, щодо яких типові форми відсутні (наприклад, подорожні листи вантажного і легкового автомобіля, кошторис (розрахунок) на відрядження, акт введення в експлуатацію необоротних активів тощо);
порядок і строки проведення інвентаризації активів і зобов’язань установи;
одиницю аналітичного обліку запасів;
методи оцінки вибуття запасів;
періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів;
вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;
підходи до переоцінки необоротних активів;
перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції, робіт, послуг тощо.
2.2. Установа обирає один із методів оцінки запасів при їх вибутті (відпуск запасів у виробництво, з виробництва, продаж та інше вибуття), наведених у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 “Запаси”, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1017/18312 (далі – стандарт 123 “Запаси”). Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із методів.
Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до наказу включати недоцільно.
2.3. Установою може встановлюватися періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів. Згідно зі стандартом 123 “Запаси” вибуття запасів може оцінюватися такими способами:
1) оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;
2) оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.
2.4. Включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.
Якщо транспортно-заготівельні витрати пов’язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку.
Сума таких транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) у звітному місяці. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули.
Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму вартості запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Розподілена частка транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до вартості запасів, що вибули, відображається на тих рахунках бухгалтерського обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття відповідних запасів.
Залишок транспортно-заготівельних витрат, облік яких ведеться на окремих субрахунках, включається до відповідної статті запасів балансу установи.
2.5. Методи нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковуються за первісною вартістю, наведені у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 “Основні засоби”, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1017/18312 (далі – стандарт 121 “Основні засоби”), та 122 “Нематеріальні активи”, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1018/18313 (далі – стандарт 122 “Нематеріальні активи”).
Типові строки корисного використання основних засобів та нематеріальних активів суб’єктів державного сектора наведені у додатках 1 та 2 до цих Методичних рекомендацій.
2.6. Установа може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється одночасна переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості нараховується в першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості – у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).
2.7. Установа самостійно визначає перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
Витрати, пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції, номенклатура яких може включати:
сировину та матеріали;
купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;
паливо й енергію на технологічні цілі;
зворотні відходи (вираховуються);
основну заробітну плату;
додаткову заробітну плату;
відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
витрати на утримання та експлуатацію устаткування;
втрати від браку;
інші витрати.
2.8. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються керівником установи, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством.
2.9. При визначенні одиниці бухгалтерського обліку запасів установа може обрати їх найменування або однорідну групу (вид).
2.10. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.
III. Зміна облікової політики
3.1. На основі принципу послідовності облікова політика установи може передбачати постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики.
3.2. Змінити облікову політику установа може у виняткових випадках, прямо встановлених у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі. Перегляд облікової політики має бути обґрунтований.
Облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року.
3.3. Облікова політика може змінюватися у випадках, якщо:
змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
зміни облікової політики забезпечать достовірніше відображення подій (операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.
3.4. Розпорядчий документ про облікову політику установи може затверджуватися як базисний на час діяльності установи, до якого за потреби вносяться зміни.
Начальник Управління
бухгалтерського забезпечення -
головний бухгалтер

І. Марченко

Наказ Міністерства соціальної політики України “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо облікової політики бюджетних установ сфери управління Міністерства соціальної політики України” від 18.03.2015 р. № 299

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>