Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України “Про затвердження Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності” від 22.05.2002 р. № 145

Редакція: 02.03.2010 р.

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 22 травня 2002 року № 145

Про затвердження Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства економіки України
від 2 березня 2010 року № 226

Додатково див. лист
Міністерства фінансів України
від 20 серпня 2009 року № 31-34000-20-5/22614
Відповідно до пункту 6 статті 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706 “Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів”, з метою забезпечення єдиного підходу до складу і класифікації витрат підприємств торгівлі і громадського харчування та застосування методики їх планування в торговельній діяльності наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, що додаються.
2. Керівнику департаменту політики внутрішньої торгівлі і побутових послуг:
довести цей наказ до відома Республіканського комітету з торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування Автономної Республіки Крим, управлінь економіки, управлінь з питань торгівлі та побутового обслуговування населення обласних (міських) державних адміністрацій;
забезпечити опублікування цих Методичних рекомендацій у друкованих засобах масової інформації відповідно до чинного законодавства.
Міністр
О. Шлапак
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України
від 22 травня 2002 року № 145
(у редакції наказу Міністерства економіки України
2 березня 2010 р. № 226)
Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності
1. Загальні положення
1. Ці Методичні рекомендації визначають склад поточних витрат торговельної діяльності і порядок їх планування в підприємствах усіх форм власності незалежно від організаційно-правових форм господарювання і носять рекомендаційний характер.
Норми рекомендацій базуються на національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО).
2. До складу витрат торговельної діяльності належать витрати підприємств, що здійснюють таку діяльність, які виникають у процесі руху товарів, а також витрати закладів ресторанного господарства, що пов’язані з випуском і реалізацією продукції власного виробництва (далі – підприємства торгівлі).
3. Поточні витрати підприємства торгівлі – це грошове відбиття витрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять спожиту частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів. Згідно зі стандартами бухгалтерського обліку витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.
4. До складу поточних витрат підприємства торгівлі входять витрати обігу – представлені в грошовій формі витрати підприємства на здійснення процесу реалізації товарів, які складають за своєю суттю собівартість послуг з доведення товарів від виробника до споживача та пов’язаних із зміною форм вартості.
2. Класифікація витрат
5. У плануванні та обліку поточні витрати торговельної діяльності класифікують за видами діяльності, економічними елементами та статтями витрат.
В управлінні поточними витратами торговельної діяльності, крім зазначених класифікаційних ознак, можна застосовувати додаткові ознаки класифікації – за ступенем реагування на зміну обсягів діяльності, за періодами, за центрами відповідальності чи місцем виникнення, за ступенем однорідності, за можливістю контролю в конкретному структурному підрозділі, за принципами організації управління.
6. Поточні витрати підприємств торгівлі за видами діяльності класифікуються за такими групами:
витрати операційної діяльності;
витрати фінансової діяльності;
інші витрати звичайної діяльності;
надзвичайні витрати.
Витрати операційної діяльності поділяють на:
витрати, які включають до собівартості реалізованих товарів та/або продукції власного виробництва (далі – продукції);
адміністративні витрати;
витрати на збут;
інші операційні витрати.
7. Витрати операційної діяльності за їх економічним змістом групують за економічними елементами та статтями витрат.
Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на запитання, що витрачено за даний звітний період).
Статті витрат характеризують склад використаних ресурсів залежно від напрямів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна діяльність) та об’єкта витрат.
Статті витрат показують, як формуються ці витрати з метою їх аналізу та контролю – одні витрати показують за їх видами (елементами), інші – за комплексними статтями (включаючи декілька елементів). При цьому один економічний елемент витрат може бути присутнім у декількох статтях калькуляції.
8. За ступенем реагування на зміну обсягів діяльності витрати поділяють на умовно-постійні та змінні.
До умовно-постійних відносять такі витрати, розмір яких не змінюється внаслідок зміни обсягів товарообігу. До постійних належать витрати, пов’язані з управлінням діяльністю підприємства, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва закладу ресторанного господарства тощо.
Змінні витрати включають у себе ті види витрат, величина яких змінюється зі зміною обсягів товарообігу. До змінних витрат належать витрати підприємств торгівлі на сировину, купівельні напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату праці торговельно-оперативного персоналу та відповідні суми відрахувань на соціальні заходи, а також інші витрати.
9. За періодами витрати торговельної діяльності поділяють на витрати поточного періоду та витрати майбутніх періодів.
Витрати поточного періоду – це витрати на управління, збут товарів (продукції) та інші операційні витрати, які належать до того періоду, у якому вони були здійснені.
Витрати майбутніх періодів – це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.
Віднесення витрат майбутніх періодів до витрат певного періоду здійснюється в повному обсязі або на основі їх розподілу між декількома звітними періодами.
10. За центрами відповідальності чи місцем виникнення витрати поділяють на витрати відділу, дільниці, служби, іншого структурного підрозділу підприємства.
11. За ступенем однорідності витрати поділяють на прості (одноелементні) та комплексні.
Прості витрати мають однорідний зміст, тобто складаються з одного елементу витрат, наприклад, заробітна плата або амортизаційні відрахування.
До складу комплексних витрат включають елементи з різною економічною природою, наприклад, витрати на зберігання, підсортування товарів.
12. За можливістю контролю в конкретному структурному підрозділі розрізняють контрольовані та неконтрольовані витрати в даному центрі відповідальності.
13. За принципами організації (управління) – витрати, що плануються, та позапланові витрати.
3. Склад витрат операційної діяльності за економічними елементами
14. Витрати операційної діяльності підприємства торгівлі групують за такими економічними елементами:
матеріальні затрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
інші операційні витрати.
15. До складу елементу “Матеріальні затрати” включають вартість витрачених (спожитих) у процесі операційної діяльності:
1) матеріалів та комплектуючих виробів, що використані в процесі торгівлі, для забезпечення виробництва продукції, для господарський потреб, технічних цілей та для гарантійного ремонту, гарантійного обслуговування реалізованих товарів, у тому числі:
поточних матеріальних витрат некапітального характеру, пов’язаних із забезпеченням нормальних умов праці та додержанням правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами роботи підприємств торгівлі в установленому законодавством порядку;
реактивів, посуду, іншого приладдя та матеріалів для роботи власних лабораторій;
комплектуючих виробів тощо.
2) сировини та купівельних напівфабрикатів, які використані в закладах ресторанного господарства для приготування власної продукції.
3) паливно-мастильних матеріалів усіх видів, які придбані в сторонніх підприємств і організацій і використані на технологічні та інші операційні цілі, у тому числі для належної експлуатації транспортних засобів.
4) будівельних матеріалів та запасних частин для проведення поточного ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, у тому числі взятих у тимчасове використання згідно з угодами про операційну оренду (лізинг), а також малоцінних та швидкозношуваних предметів.
5) тари й тарних матеріалів, що використані в операційній діяльності підприємства.
6) товарів:
вартість товарів для власного використання (без продажу);
вартість товарів, відібраних для оцінки їх якості з наступним порушенням цілості зразків, а також для фізико-хімічних і мікробіологічних досліджень.
7) малоцінних та швидкозношуваних предметів, які використовують в операційній діяльності підприємства протягом одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема:
інструментів, господарського інвентарю, спеціального оснащення;
санітарного, спеціального одягу, взуття, захисних пристроїв тощо;
мила та інших миючих та знешкоджуючих засобів;
молока і лікувально-профілактичного харчування;
відшкодування витрат працівникам за придбання ними спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією.
8) інших матеріальних витрат, які пов’язані з виконанням підприємством робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з реалізації товарів (продукції), виробництва продукції; проведення лабораторних аналізів сировини, яку використовують заклади ресторанного господарства у виробництві власної продукції тощо).
Придбані (отримані) або вироблені матеріальні цінності зараховують на баланс підприємства за їх первісною вартістю, які визначають відповідно до П(С)БО 9 “Запаси”.
При вибутті запасів на торговельних підприємствах їх оцінка здійснюється за одним із методів, наведених в П(С)БО 9 “Запаси”:
метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
метод середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних затрат.
Не включається до складу елементу “Матеріальні затрати” собівартість реалізованих товарів (продукції).
16. До складу елементу “Витрати на оплату праці” включають основну заробітну плату, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні і компенсаційні виплати.
1) До складу витрат на виплату основної заробітної плати належать:
заробітна плата, яка нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами усіх форм і систем оплати праці, що прийняті на підприємстві;
суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації товарів (продукції), у випадках, коли вони є основною заробітною платою.
2) До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:
надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством;
премії та заохочення керівникам, спеціалістам, іншим службовцям та робітникам за виробничі результати;
гарантійні та компенсаційні виплати;
оплата відпусток;
оплата іншого не відпрацьованого часу;
інші витрати на оплату праці.
Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством, включають такі їх види:
кваліфікованим робітникам, які зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;
за класність водіям автомобілів, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників торговельних підприємств, у яких уведено такі надбавки, та доплати за звання майстра і класи кваліфікації;
бригадирам із числа працівників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами;
персональні надбавки;
керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань на термін їх виконання;
за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;
за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу в багатозмінному та безперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час;
за знання іноземної мови;
оплату праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи до підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів;
інші надбавки та доплати, передбачені законодавством.
Мінімальні розміри доплат та надбавок міжгалузевого характеру встановлені Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) і носять обов’язковий характер.
Премії та заохочення керівникам, спеціалістам, іншим службовцям та робітникам за виробничі результати включають такі їх види:
за виконання і перевиконання виробничих завдань;
за підвищення продуктивності праці, виробітку;
за поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурних підрозділів;
за економію сировини, матеріалів, інструментів та інших матеріальних цінностей;
винагороди (відсоткові надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), які передбачені чинним законодавством;
матеріальна допомога;
відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу);
одноразові заохочення (наприклад, окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань).
Гарантійні та компенсаційні виплати включають:
оплату праці у вихідні та святкові (неробочі) дні, у понадурочний час за розцінками, установленими законодавчими актами;
суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності до фактичного заробітку у випадках, коли працівник продовжує працювати на підприємстві;
виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств із збереженням протягом деякого часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також при тимчасовому заступництві;
оплату працівникам днів відпочинку, наданих їм у зв’язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумковому обліку робочого часу та в інших випадках, передбачених законодавством;
суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників у межах, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (законами України “Про оплату праці”, “Про індексацію грошових доходів населення”, Постановою Верховної Ради України від 03.12.98 № 292-XIV “Про індексацію грошових доходів населення”, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення”).
Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення до витрат виробництва може бути включена лише та частина суми індексації, яку нараховують на виплати, що належать до витрат на виробництво;
компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
Компенсацію здійснюють згідно із законами України “Про оплату праці”, “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”.
Компенсацію здійснюють в разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівнику;
оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством;
вартість безкоштовно наданих працівникам підприємства комунальних послуг, продуктів харчування тощо відповідно до законодавства;
витрати на оплату житла, безкоштовно наданого працівникам підприємства відповідно до законодавства (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовно житла, комунальних послуг та інше);
вартість безкоштовно наданих предметів (уключаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв’язку з продажем їх за зниженими цінами відповідно до переліку та норм, установлених чинними нормативно-правовими актами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів, знешкоджувальних засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією);
виплату різниці між заробітками при переведенні на нижчеоплачувану роботу відповідно до законодавства.
Оплата відпусток включає:
оплату щорічних основних і додаткових відпусток відповідно до Закону України “Про відпустки” та КЗпП, грошових компенсацій за невикористану відпустку.
Відповідно до П(С)БО 11 “Зобов’язання” для оплати відпусток працівникам створюють забезпечення на виплату відпусток, включаючи відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне і соціальне страхування, з віднесенням суми забезпечення до операційних витрат підприємства. Сума забезпечення визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці;
оплату навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, аспірантурах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах.
Оплата іншого невідпрацьованого часу включає:
оплату спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу підліткам;
оплату робочого часу працівників, яких залучають до виконання державних або громадських обов’язків, якщо ці обов’язки вони виконують в робочий час відповідно до законодавства;
суми заробітної плати за основним місцем роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
оплату працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, які їм надають після кожного дня здавання крові.
Інші витрати на оплату праці включають:
оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу проводить безпосередньо це підприємство. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці цих працівників, визначають виходячи з кошторису на виконання робіт (послуг) за договором і платіжних документів;
оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побілка і фарбування, роботи з експертизи тощо);
суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим до роботи на підприємстві згідно зі спеціальними договорами з державними організаціями (на надання робочої сили), які видані безпосередньо цим особам;
оплату праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, які працюють на підприємствах у складі студентських загонів;
оплату праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, що проходять виробничу практику на підприємстві, а також оплату праці учнів загальноосвітніх шкіл у період професійної орієнтації, які залучені на тимчасову роботу до посильної праці на період канікул.
Якщо працівники, зазначені в цьому пункті, виконують ті ж роботи, що й основні працівники підприємства торгівлі, зайняті реалізацією товарів (продукції) або виробництвом продукції, то нарахована їм заробітна плата за виконану роботу (відпрацьований час) також може бути віднесена до основної заробітної плати.
3) До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадять понад установлені зазначеними актами норми.
До суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам відносять оплату додатково наданих за рішенням трудового колективу (понад передбачених законодавством) відпусток, у тому числі жінкам, які виховують дітей, одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію, доплати і надбавки до державних пенсій працюючим пенсіонерам, оплату за навчання в навчальних закладах дітей працівників підприємства, вартість путівок на лікування і відпочинок або суми компенсацій, видані замість путівок; екскурсії і мандрівки, здешевлення вартості харчування працівників як готівкою, так і за безготівковими розрахунками в їдальнях, буфетах, профілакторіях, витрати на погашення позик, виданих працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, уключаючи кошти для погашення первинних внесків для вступу в житловий кооператив та на індивідуальне будівництво, придбання садових будинків і обзаведення домашнім господарством, витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво доріг, енерго-, водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів, інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, крім гуртожитків, продовольчих та непродовольчих товарів, уключаючи товари, одержані за бартером, продуктових замовлень, проїзних квитків, абонементів у групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, виплати різниці в цінах на паливо або суми компенсації працівникам вартості виданого палива у випадках, не передбачених чинним законодавством, та інші), суми прибутку, спрямовані на придбання акцій (для працівників трудового колективу), кошти, спрямовані на викуп майна підприємства членами трудового колективу за рахунок коштів підприємства (або коштів, взятих у позику в установах банків, з початку її погашення) з моменту їх персоніфікації, витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім сум матеріальної допомоги, що надає підприємство на поховання), пов’язаних з добровільним страхуванням працівників (від нещасних випадків, безробіття тощо), якщо договір страхування передбачає виплату обумовленої суми застрахованій фізичній особі незалежно від виникнення страхового випадку після закінчення терміну страхового договору. При цьому ці суми включають до фонду оплати праці в тому місяці, у якому провадять перерахунки страховій компанії.
17. До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включають:
відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування;
відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі – страхування на випадок безробіття);
відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;
оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства;
медичне страхування;
відрахування на інші соціальні заходи.
Відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування здійснюються у порядку, встановленому Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами та доповненнями). Об’єкт оподаткування визначається за видами платників внесків. Так, зокрема, страхові внески до солідарної системи пенсійного страхування нараховуються для роботодавця – на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Розмір страхових внесків встановлює Верховна Рада України. Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.
Відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням здійснюють відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”.
Розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щороку за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснюють згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (із змінами і доповненнями).
Розмір страхових внесків щороку за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Розмір страхових внесків для роботодавця встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які піддягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюють згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом. Розміри страхових внесків для роботодавців обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Страхові внески до фондів нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п’ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.
Оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (далі – дні тимчасової непрацездатності), здійснюють відповідно до Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 439.
Оплату днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадять за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.
18. До складу елемента “Амортизація” включають суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.
Об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).
Нарахування амортизації здійснюють протягом терміну корисного використання об’єкта, який встановлює підприємство при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняють на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання і консервації.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” рекомендовано здійснювати нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) за такими методами:
1) прямолінійним, за яким річну суму амортизації визначають діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів.
При використанні цього методу вартість об’єкта основних засобів списують однаковими частками протягом усього періоду його експлуатації;
2) зменшення залишкової вартості, за яким річну суму амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та річної норми амортизації;
3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річну суму амортизації визначають як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та подвоєної річної норми амортизації;
4) кумулятивним, за яким річну суму амортизації визначають як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.
Кумулятивний метод амортизації, методи зменшення залишкової вартості та прискореного зменшення залишкової вартості – є методами прискореної амортизації основних засобів.
Місячну суму амортизації об’єкта при застосуванні прямолінійного методу визначають діленням річної суми амортизації на 12. Місячну суму амортизації об’єкта при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначають діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12;
5) виробничим, за яким місячну суму амортизації визначають як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
Виробничу ставку амортизації обчислюють діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням об’єкта основних засобів.
Метод амортизації обирає підприємство самостійно з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.
У разі зміни передбаченого способу одержання економічних вигод від використання об’єкта переглядають метод амортизації.
Нарахування амортизації проводять щомісяця незалежно від фінансових результатів підприємства.
Нарахування амортизації починають з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняють, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.
Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
Підприємства можуть також застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством (податкові методи).
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним чи виробничим методом.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості.
Якщо об’єкт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів знаходиться в оперативній оренді, то в орендаря його обліковують на забалансовому рахунку. Амортизацію нараховують за таким об’єктом орендодавець.
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта оперативної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які попередньо очікувалися від його використання, орендар відображає як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів і підлягають амортизації.
Амортизацію об’єкта фінансової оренди нараховує орендар протягом періоду очікуваного використання активу.
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта фінансової оренди, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які попередньо очікувалися від його використання, відображають як капітальні інвестиції, що включені до вартості об’єкта фінансової оренди і підлягають амортизації.
Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс).
Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.
Нараховувати амортизацію починають з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот, і припиняють, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.
Підприємство самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод обирає метод амортизації нематеріального активу. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизацію нараховують із застосуванням прямолінійного методу.
19. До складу елемента “Інші операційні витрати” включають витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу собівартості реалізованих товарів, а також до складу елементів, наведених у пунктах 2 – 4 цих Методичних рекомендацій, зокрема:
1) вартість послуг сторонніх підприємств, пов’язаних з забезпеченням протипожежної та сторожової охорони;
2) вартість послуг сторонніх підприємств з проведення рекламних заходів, пов’язаних з діяльністю підприємств торгівлі;
3) вартість транспортно-експедиційних послуг, не пов’язаних з придбанням товарних та інших запасів;
4) вартість послуг страхових і посередницьких підприємств;
5) витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів (оренда, ремонт, комунальні послуги), крім амортизації;
6) витрати на охорону праці;
7) витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства;
8) витрати з оплати за участь у семінарах;
9) витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування;
10) сума податків, зборів, обов’язкових платежів (державне мито, плата за землю, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, комунальний податок, експортне мито, митні збори, інші), крім податків на прибуток, які нараховують згідно із чинним законодавством;
11) втрати від операційних курсових різниць;
12) втрати від знецінення запасів;
13) нестачі грошових коштів та інших цінностей, втрати від псування цінностей, якщо на час установлення нестачі винуватця не встановлено;
14) витрати на розрахунково-касове обслуговування в установах банків;
15) витрати, пов’язані з веденням касового господарства (плата стороннім організаціям за обслуговування, технічний нагляд і догляд за РРО, витрати на контрольно-касові стрічки, вартість фарби для друкарського механізму РРО та інше);
16) витрати, пов’язані з забезпеченням нормальних умов праці і техніки безпеки (плата медичним закладам за медичний огляд працівників торгівлі і ресторанного господарства, вартість аптечок, медикаментів тощо);
17) витрати на облаштування та утримання кімнат відпочинку, роздягалень, душу, шаф для спеціального одягу й іншого обладнання;
18) представницькі витрати (організація прийомів, конференцій, свят, участь у ярмарках, виставках тощо);
19) визнані суми фінансових санкцій (штрафи, пені, неустойки);
20) сума резерву сумнівних боргів за реалізовані товари (продукцію), роботи і послуги;
21) витрати, пов’язані з управлінням торговельною діяльністю, у тому числі:
витрати на службові відрядження;
вартість послуг сторонніх підприємств з транспортного обслуговування, пов’язаного з управлінням торговельною діяльністю;
вартість професійних послуг (юридичних, аудиторських, консультаційно-інформаційного характеру), пов’язаних з операційною діяльністю підприємства;
вартість поштово-телеграфних послуг;
витрати на оцінку вартості майна;
22) інші операційні витрати.
4. Номенклатура статей витрат звичайної та надзвичайної діяльності підприємств торгівлі
20. Групування витрат діяльності підприємств торгівлі за статтями витрат*
Витрати діяльності
Статті витрат
1. Собівартість реалізованих товарів (продукції)**
1.1. Собівартість реалізованих товарів та продукції власного виробництва
2. Адміністративні витрати**
2.1. Витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу
2.2. Відрахування на соціальні заходи
2.3. Витрати на оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби
2.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, малоцінних швидкозношуваних предметів, що забезпечують адміністративні потреби
2.5. Амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби
2.6. Витрати на страхування майна
2.7. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі
2.8. Загальні корпоративні витрати
2.9. Інші адміністративні витрати
3. Витрати на збут**
3.1. Витрати на оплату праці персоналу, що забезпечують збут товарів (продукції)
3.2. Відрахування на соціальні заходи
3.3. Витрати на оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції)
3.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, малоцінних швидкозношуваних предметів, що забезпечують збут товарів (продукції)
3.5. Амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції)
3.6. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів (продукції)
3.7. Витрати на транспортування
3.8. Витрати на проведення маркетингових заходів
3.9. Витрати на тару
3.10. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі
3.11. Інші витрати на збут
4. Інші операційні витрати**
4.1. Витрати на дослідження та розробки
4.2. Собівартість реалізованої іноземної валюти
4.3. Собівартість реалізованих виробничих запасів необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу
4.4. Сумнівні та безнадійні борги
4.5. Втрати від операційної курсової різниці
4.6. Втрати від знецінення запасів
4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей
4.8. Визнані штрафи, пені, неустойки
4.9. Інші витрати операційної діяльності
5. Витрати фінансової діяльності
5.1. Відсотки за кредит
5.2. Інші фінансові витрати
6. Втрати від участі в капіталі
6. Втрати від участі в капіталі
7. Інші витрати звичайної діяльності
7. Інші витрати звичайної діяльності
8. Надзвичайні витрати
8. Надзвичайні витрати
____________
* У Методичних рекомендаціях статтям витрат надано номер та назва, які збережено за ними в усіх розділах рекомендацій.
** Витрати входять до складу витрат операційної діяльності.
Кореспонденція рахунків з обліку витрат діяльності торговельних підприємств наведена у додатку.
21. Собівартість реалізованих товарів (продукції)
Стаття 1.1. Собівартість реалізованих товарів та продукції власного виробництва
Собівартість реалізованих товарів – це первісна вартість товарів, що вибули. Собівартість реалізованої продукції власного виробництва – це первісна вартість продуктів (сировини) витрачених на її виготовлення.
Згідно з П(С)БО 9 “Запаси” оцінку товарів (продукції) при їх продажу та іншому вибутті здійснюють за одним з таких методів:
1) ціни продажу;
2) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарів;
3) середньозваженої собівартості;
4) собівартості перших за часом надходження товарів (ФІФО);
5) нормативних затрат.
Метод оцінки матеріальних цінностей при їх вибутті підприємство обирає самостійно (з урахуванням особливостей, викладених у самих методах).
Підприємство самостійно визначає доцільність використання різних методів для визначення собівартості запасів.
Оцінка за методом ціни продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі та ресторанного господарства середнього відсотка торговельної націнки на товари (націнки ресторанного господарства).
Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
Суму торговельної націнки на реалізовані товари визначають як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Метод ціни продажу підприємства можуть застосовувати у випадку, якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані (п. 22 П(С)БО 9 “Запаси”).
Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид). В одну групу об’єднують товари з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів можуть застосовувати при незначній номенклатурі товарів (продукції), що існують на підприємстві. Облік надходження товарів, їх вибуття та залишків здійснюють за конкретними партіями.
Такий метод звичайно застосовують для визначення собівартості індивідуальних товарів при торгівлі автомобілями, коштовностями і такого іншого.
Але можливість застосування цього методу на практиці обмежена через різноманітність номенклатури і велику кількість однакових товарів (продукції).
Оцінка за методом середньозваженої собівартості проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
Оцінка запасів за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) базується на припущенні, що запаси вибувають у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображено в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими вибувають, оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Використання метода ФІФО максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості.
Оцінка за методом нормативних затрат полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.
Оцінка за методом нормативних затрат може застосовуватись на підприємствах ресторанного господарства для списання відпущеної продукції за вартістю сировинного набору на її виготовлення, яка визначається на одиницю продукції методом калькуляції з урахуванням норм витрат сировини і прийнятих цін на дату розрахунку. Фактичну собівартість реалізованої продукції визначають у звітному періоді за первісною вартістю сировинного набору, використаного на її виготовлення.
До первісної вартості (собівартості) придбаних товарів включають витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування товарів, страхування ризиків транспортування та інші витрати, пов’язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для продажу.
Оскільки деякі витрати, що пов’язані з придбанням товарів, можна визначити тільки після закінчення звітного періоду, а також через великий асортимент товарів, іноді досить складно правильно розподілити транспортно-заготівельні витрати на одиницю товарів. У таких випадках не можливо визначити повну собівартість придбання кожної одиниці (однорідною групою) товарів.
Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” підприємства торгівлі до собівартості одиниці товару включають транспортно-заготівельні витрати:
1) в момент придбання;
2) у кінці звітного періоду при визначенні собівартості реалізованих товарів.
Транспортно-заготівельні витрати обліковуються загальною сумою з наступним щомісячним розподілом їх між сумою залишку товарів на кінець звітного місяця і сумою вибулих за місяць товарів.
При цьому суму транспортно-заготівельних витрат, що припадає на залишок нереалізованих товарів, відображають у балансі у складі запасів, а решту суми відносять на збільшення собівартості реалізованих товарів.
22. Адміністративні витрати групуються за такою номенклатурою статей:
Стаття 2.1. Витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу
До статті 2.1 відносять витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу підприємства та іншого загальногосподарського персоналу (штатних і позаштатних працівників).
До фонду основної заробітної плати відносять заробітну плату, нараховану за виконану роботу (відпрацьований час) за тарифними ставками та/або посадовими окладами.
До фонду додаткової заробітної плати відносять:
1) надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених законодавством, у тому числі:
персональні надбавки;
надбавки керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань (на термін їх виконання);
надбавки за знання іноземної мови у випадках, передбачених законодавством;
надбавки за суміщення професій (посад), збільшення обсягу робіт, які виконують;
доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;
інші надбавки і доплати, передбачені законодавством;
2) оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства торгівлі, але виконують роботи (надають послуги) згідно з договорами цивільно-правового характеру, уключаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу провадить безпосередньо це підприємство. При цьому розмір коштів, спрямованих на оплату праці зазначених працівників, визначають виходячи з кошторису на виконання робіт (надання послуг) за договором і платіжним документом;
оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побілка і фарбування, експертиза тощо);
3) оплату спеціальних перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством;
4) оплату робочого часу працівників, яких залучають до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони ці обов’язки виконують в робочий час відповідно до законодавства;
5) оплату за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, в надурочний і нічний час відповідно до вимог чинного законодавства;
6) виплату різниці в окладах працівників, працевлаштованих з інших підприємств із збереженням протягом деякого часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також у разі тимчасового заступництва;
7) суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим до роботи на підприємствах торгівлі відповідно до спеціальних договорів з державними організаціями (на надання робочої сили) як видані безпосередньо цим особам, так і перераховані державним організаціям;
8) оплату праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств торгівлі, залучених без звільнення від основної роботи до підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, до керування виробничою практикою студентів;
9) суми заробітної плати за основним місцем роботи робітників, керівників і спеціалістів підприємств торгівлі за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
10) оплату відпусток, наданих згідно із законодавством працівникам, які навчаються в заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в аспірантурі, для участі у сесії та складання іспитів;
11) оплату працівникам-донорам днів медичного обстеження, здачі крові та відпочинку;
12) плату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством;
13) суми вихідної допомоги і середнього заробітку, які виплачують на період працевлаштування працівникам, звільненим з підприємства торгівлі у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, а також у зв’язку з призовом на строкову військову службу;
14) премії за сприяння винахідництву та раціоналізації;
15) суми нарахованої індексації заробітної плати у випадках, передбачених законодавством;
16) одноразові заохочення (за виконання особливо важливих виробничих завдань);
17) премії адміністративно-управлінському персоналу підприємства за виробничі результати (поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності підприємства торгівлі, відділу, секції) та іншому загальногосподарському персоналу (за підвищення продуктивності праці);
18) виплату різниці між заробітками в разі переведення працівника на нижче оплачувану роботу;
19) інші премії, заохочення, компенсаційні виплати, передбачені законодавством.
Стаття 2.2. Відрахування на соціальні заходи
До статті 2.2 відносять відрахування на соціальні заходи, базою для розрахунку яких є фактичні витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу підприємства згідно з чинним законодавством, зокрема:
1) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
2) внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
3) внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
4) внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
5) відрахування на інші соціальні заходи.
Стаття 2.3. Витрати на оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби
До статті 2.3 відносять:
1) плату за операційну оренду окремих об’єктів основних засобів загальногосподарського призначення;
2) плату за операційну оренду окремих об’єктів інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення;
3) плату за операційну оренду окремих об’єктів нематеріальних активів загальногосподарського призначення.
Стаття 2.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, що забезпечують адміністративні потреби
До статті 2.4 відносять:
1) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та інші комунальні послуги загальногосподарського призначення (собівартість палива в разі автономного опалення, плата за перевіряння та таврування лічильників, вартість ламп і матеріалів, плата стороннім підприємствам за обслуговування та налагодження систем енергопостачання, чищення печей, котлів та димарів, увімкнення та вимкнення опалення, перевіряння та промивання мереж, витрати на утримання свердловин, криниць тощо);
2) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов’язаних з прибиранням, миттям вікон, дахів, панелей, обладнання, дезинфекцією, натиранням підлоги, чищенням килимів і м’яких меблів (у приміщеннях адміністративного або іншого загальногосподарського призначення), прибиранням прилеглої території в межах закріпленої за ними ділянки (дворів, вулиць, тротуарів), вивезенням побутового сміття, виробничих відходів, снігу, льоду, листя тощо;
3) вартість матеріалів і засобів догляду за приміщеннями, будівлями, спорудами, територіями, обладнанням, інвентарем загальногосподарського призначення (вапно, мастика, миючі засоби, кислоти, луги, мастила, прокладки, фільтри, мішковина, щітки, мітли, віники, картриджі тощо);
4) вартість електроенергії, використаної на роботу ліфтів, обчислювальної техніки та кондиціонерів, що встановлені в приміщеннях адміністративного або іншого загальногосподарського призначення, та інших машин та обладнання (крім реєстраторів розрахункових операцій, підйомників, вантажних ліфтів, транспортерів, торговельних та виробничих автоматів, фасувальних, пакувальних апаратів, обчислювальної техніки виробничого призначення, вимірювальних приладів, виробничого обладнання закладів ресторанного господарства, холодильного обладнання, рекламних засобів, транспорту, обладнання гаражів тощо, тобто тих, що забезпечують виробництво та збут товарів (продукції, робіт, послуг);
5) витрати на проведення протипожежних заходів (установлення протипожежної сигналізації, перезарядження вогнегасників тощо), оплату послуг сторонніх підприємств, пов’язаних із забезпеченням пожежної і сторожової охорони, згідно з укладеними договорами;
6) витрати на поточний ремонт основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів загальногосподарського призначення відповідно до кошторисів, уключаючи матеріали, запасні частини, оплату праці робітників, відрахування на соціальні заходи тощо;
7) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств (організацій), пов’язаних з виконанням ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення;
8) витрати на утримання і експлуатацію власних телефонних станцій, комутаторів, телетайпів, диспетчерського зв’язку, радіозв’язку.
Стаття 2.5. Амортизація основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби
До статті 2.5 відносять:
1) амортизацію основних засобів;
2) амортизацію інших необоротних матеріальних активів;
3) амортизацію нематеріальних активів.
Нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів здійснюють згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і визначають у порядку, зазначеному в розділі “Склад витрат операційної діяльності за економічними елементами”.
Стаття 2.6. Витрати на страхування майна
До статті 2.6 відносять платежі з обов’язкового страхування майна підприємств торгівлі та ресторанного господарства та цивільної відповідальності, передбачені законодавством.
Стаття 2.7. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі
До статті 2.7 відносять податки, збори та інші обов’язкові платежі, передбачені законодавством України, нарахування яких збільшує адміністративні витрати підприємства.
Стаття 2.8. Загальні корпоративні витрати
До статті 2.8 відносять:
1) витрати, пов’язані з виготовленням і використанням бланків, що підтверджують сплату пайових, цільових та інших внесків членами споживчих товариств, акціонерних та інших господарських товариств, членських квитків, та інші витрати, пов’язані з кооперуванням населення, веденням організаційно-масової роботи з пайовиками;
2) витрати на оприлюднення річного звіту;
3) організаційні та представницькі витрати, пов’язані із забезпеченням корпоративної діяльності підприємства;
4) витрати на проведення річних зборів;
5) плату за користування електронними засобами масової інформації для оприлюднення результатів фінансово-господарської діяльності підприємства торгівлі;
6) оплату робіт і послуг консультаційного та інформаційного характеру, зумовлених зміною структури управління приватизованим підприємством, а також організацією передбачених законодавством обов’язкових аудиторських перевірок;
7) сплату передбаченого законодавством збору за реєстрацію підприємств торгівлі та ресторанного господарства в органі державного управління;
8) інші витрати, пов’язані з виконанням обов’язків корпоративного підприємства.
Стаття 2.9. Інші адміністративні витрати
До статті 2.9 відносять:
1) витрати, пов’язані із забезпеченням нормальних умов праці і додержанням правил техніки безпеки праці, які передбачені колективним договором, укладеним між адміністрацією підприємства і профспілковим комітетом та/або трудовими договорами, укладеним між адміністрацією підприємства та окремим працівником;
2) виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків;
3) витрати, пов’язані з управлінням торговельною діяльністю:
витрати на службові відрядження адміністративно-управлінського та іншого загальногосподарського персоналу, які визначають виходячи з норм, передбачених законодавством;
оплату послуг поштового (крім пересилання товарів), телефонного, телеграфного, факсимільного та інших видів зв’язку;
витрати на придбання і виготовлення бланків документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства, придбання канцелярського приладдя;
оплату послуг архівних установ за оброблення документів та робіт з переплітання їх;
витрати на передплату спеціалізованої преси, придбання прейскурантів, каталогів, інструктивних та інших службових матеріалів;
оплату робіт і послуг консультаційного та інформаційного характеру з питань забезпечення діяльності підприємств торгівлі та ресторанного господарства, що не були включені до статті 2.8;
організаційні витрати, представницькі витрати тощо (організація прийомів, конференцій та інших офіційних заходів), що не були включені до статті 2.8, пов’язані з операційною діяльністю підприємства;
4) оплату послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, пов’язаних з операційною діяльністю підприємства, уключаючи плату за розрахункове обслуговування; вексельного аваля; отримання гарантій; факторингових і довірчих операцій; облік боргових вимог і зобов’язань, поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов’язаних з грошовим обігом;
5) витрати на перевезення працівників підприємств торгівлі та ресторанного господарства до місця роботи і назад, уключаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства торгівлі за діючими тарифами на відповідний вид транспорту);
6) винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
7) витрати на врегулювання спорів у судових органах;
8) інші витрати загальногосподарського призначення.
23. Витрати на збут групують за такими статтями:
Стаття 3.1. Витрати на оплату праці персоналу, який забезпечує збут товарів (продукції)
До статті 3.1 відносять витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати торговельно-оперативному персоналу, допоміжному персоналу, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут.
До фонду основної заробітної плати відносять заробітну плату, нараховану за виконану роботу (відпрацьований час) за тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками.
До фонду додаткової заробітної плати відносять:
1) надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених законодавством, а саме:
персональні надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань (на термін їх виконання);
надбавки за знання іноземної мови у випадках, передбачених законодавством;
надбавки за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
доплату до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;
інші надбавки і доплати, передбачені законодавством;
2) вартість санітарного і спеціального одягу, який відповідно до законодавства безоплатно надають працівникам підприємств торгівлі і який залишається в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв’язку з його продажем за зниженими цінами;
3) оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства торгівлі, але виконують роботи (надають послуги) згідно з договорами цивільно-правового характеру, уключаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу провадить безпосередньо це підприємство. При цьому розмір коштів, спрямованих на оплату праці зазначених працівників, визначають виходячи з кошторису на виконання робіт (надання послуг) за договором і платіжним документом;
оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побіл і фарбування, експертиза тощо);
4) оплату щорічних і додаткових відпусток відповідно до законодавства, надання грошових компенсацій за невикористану відпустку;
5) оплату спеціальних перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством; оплату праці працівників віком до 18 років за скороченої тривалості їх щоденної роботи; оплату перерв у роботі працюючим матерям дня годування дитини;
6) оплату робочого часу працівників, яких залучають до виконання державних або громадських обов’язків, якщо ці обов’язки вони виконують у робочий час відповідно до законодавства;
7) оплату за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, в понадурочний час за розцінками, установленими законодавчими актами;
8) суми заробітної плати за основним місцем роботи робітників підприємств торгівлі за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
9) оплату відпусток, наданих згідно із законодавством працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, в аспірантурі для участі у сесії та складанні іспитів;
10) оплату працівникам-донорам днів медичного обстеження, здачі крові та відпочинку;
11) плату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством;
12) суми вихідної допомоги і середнього заробітку, які виплачують на період працевлаштування працівникам, звільненим з підприємства торгівлі у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, а також у зв’язку з призивом на строкову військову службу;
13) премії за сприяння винахідництву та раціоналізації;
14) одноразові заохочення (за виконання особливо важливих виробничих завдань);
15) премії робітникам за виробничі результати;
16) сума індексації;
17) інші виплати.
Стаття 3.2. Відрахування на соціальні заходи
До статті 3.2 відносять відрахування на соціальні заходи, базою для розрахунку яких є фактичні витрати на оплату праці персоналу підприємства, що забезпечує збут товарів (продукції) згідно з чинним законодавством, зокрема:
1) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
2) внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
3) внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
4) внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
5) відрахування на інші соціальні заходи.
Стаття 3.3. Витрати на оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції)
До статті 3.3 відносять:
1) плату за операційну оренду окремих об’єктів основних засобів, пов’язаних зі збутом товарів (продукції);
2) плату за операційну оренду окремих об’єктів інших необоротних матеріальних активів, пов’язаних зі збутом товарів (продукції);
3) плату за операційну оренду окремих об’єктів нематеріальних активів, пов’язаних зі збутом товарів (продукції).
Стаття 3.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, малоцінних швидкозношуваних предметів, що забезпечують збут товарів (продукції)
До статті 3.4 відносять:
1) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та інші комунальні послуги;
2) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов’язаних з прибиранням, миттям вікон, дахів, панелей, обладнання, дезинфекцією, натиранням підлоги, чищенням килимів і м’яких меблів тощо;
3) вартість матеріалів і засобів догляду за приміщеннями, будівлями, спорудами, територіями, обладнанням, інвентарем (вапно, мастика, миючі засоби, кислоти, луги, мастила, прокладки, фільтри, мішковина, щітки, мітли, віники тощо);
4) вартість електроенергії, використаної на роботу підйомників, ліфтів, транспортерів, торговельних та виробничих автоматів, фасувальних, пакувальних апаратів, реєстраторів розрахункових операцій, обчислювальної техніки, вимірювальних приладів, інших машин та обладнання;
5) вартість електроенергії, газу і пару, використаних на технологічні потреби, на приведення в дію обладнання та механізмів закладів ресторанного господарства;
6) витрати на проведення протипожежних заходів, оплату послуг сторонніх підприємств, пов’язаних із забезпеченням пожежної і сторожової охорони згідно з укладеними договорами;
7) витрати на поточний ремонт основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції);
8) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов’язаних із виконанням ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції);
9) інші поточні витрати на ремонт і утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів;
10) вартість столової білизни, санітарного і спеціального одягу (крім виданого за рахунок заробітної плати), взуття та санітарних речей;
11) оплату послуг пралень, ремонтних майстерень, хімчисток та інших підприємств, пов’язаних із пранням, дезинфекцією і лагодженням столової білизни, санітарного і спеціального одягу, взуття та санітарних речей, іншого інвентарю, інструменту та пристосувань;
12) вартість матеріалів (мила, соди, інших миючих засобів, крохмалю, голок, ниток, ґудзиків, тканин, щіток тощо), використаних для шиття, прання і лагодження столової білизни, санітарного і спеціального одягу, взуття та санітарних речей, чищення столового посуду та приборів.
Стаття 3.5. Амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції)
До статті 3.5 відносять:
1) амортизацію основних засобів;
2) амортизацію інших необоротних матеріальних активів;
3) амортизацію нематеріальних активів.
Нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів здійснюють згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і визначають у порядку, визначеному розділом “Склад витрат за економічними елементами”.
Стаття 3.6. Витрати на зберігання, підсортування, оброблення, пакування і передпродажну підготовку товарів (продукції)
До статті 3.6 відносять:
1) вартість матеріалів (пакувального та обгорткового паперу, пергаменту, плівки, пакетів, коробок, футлярів, клею, дроту, шпагату, цвяхів, дощок, фанери, стружки, тирси, соломи, вати, бісульфату, парафіну тощо), які використовують для зберігання, підсортування, оброблення, пакування і фасування товарів (продукції);
2) плату за послуги сторонніх підприємств, пов’язані з пакуванням і фасуванням товарів (продукції);
3) витрати на передпродажну підготовку товарів (продукції);
4) витрати на утримання холодильного обладнання і вартість електроенергії, води, холодоносіїв, інгібіторів, мастильних і інших матеріалів, на оплату послуг сторонніх підприємств з технічного обслуговування холодильного обладнання;
5) фактична собівартість льоду, який використовують для охолодження товарів. До фактичної собівартості льоду входять витрати на закупівлю, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи, наповнення льодом льодосховищ;
6) витрати на утримання льодосховищ;
7) оплату за тимчасове зберігання товарів на складах сторонніх підприємств;
8) витрати на дезінсекцію (знищення шкідливих комах) і дератизацію (знищення мишей, пацюків та інших гризунів);
9) витрати на утримання тварин і рослин, якщо вони є товаром (ветеринарні та інші послуги, корми, добрива);
10) витрати на створення спеціальних умов для зберігання товарів (продукції), у тому числі штучне охолодження, газове середовище, активна вентиляція, різні види випромінювання, утримання акваріумів та рибних садків тощо;
11) оплату послуг сторонніх підприємств і власні витрати на спеціальне маркування і нанесення кодів на товари;
12) інші витрати, пов’язані із зберіганням, підсортуванням, обробленням, пакуванням і передпродажною підготовкою товарів (продукції).
Стаття 3.7. Витрати на транспортування
До статті 3.7 відносять:
1) витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов’язаних з перевезенням товарів (збори за подання вагонів, зважування вантажів тощо) за договірною ціною або тарифами;
2) витрати на перевезення товарів (продукції) власним транспортом за собівартістю перевезень, до яких включають:
вартість пально-мастильних матеріалів та інших матеріалів і предметів для належної експлуатації транспортних засобів;
плату за обслуговування транспортних засобів сторонніми підприємствами;
збори за проходження технічного огляду;
витрати на оплату праці водіїв, механіків та інших працівників транспорту;
нарахування заробітної плати;
амортизацію транспортних засобів, приміщень гаражів, їх обладнання, паливних резервуарів;
витрати на поточний ремонт;
поточні витрати на утримання приміщень гаражів та їх обладнання;
інші витрати, пов’язані з експлуатацією власного автомобіля;
3) вартість матеріалів, використаних на обладнання транспортних засобів (піддони, щити, дошки, люки, стійки, стелажі, плівка, цвяхи, дріт тощо), їх утеплення (мати, солома, тирса, вата, ганчір’я, мішковина), охолодження (лід, холодоносії) та теплоізолювання;
4) оплату за обслуговування під’їзних шляхів і складів не загального користування, уключаючи виплату залізницям відповідно до укладених угод;
5) витрати на пересилання товарів поштою (оплата згідно з тарифами, страховий збір за оцінку, вартість пакувальних матеріалів, повідомлень про вручення відправлень тощо).
Стаття 3.8. Витрати на проведення маркетингових заходів
До статті 3.8 відносять витрати:
1) на проведення маркетингових досліджень ринку, конкурентних переваг, перспектив розвитку товарного асортименту;
2) на оформлення вітрин, виставок – продажу, кімнат, де знаходяться зразки товарів (продукції), відрядження працівників підприємства на виставку – продаж і вартість зразків товарів (продукції), які передані безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і які не підлягають поверненню;
3) на розроблення і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);
4) на розроблення і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів та упаковки;
5) на рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, теле- і радіопередачах);
6) на придбання, виготовлення, копіювання, дублювання рекламних кіно-, відео- і діафільмів;
7) на оформлення світлової, щитової, комп’ютерної, транспортної та іншої зовнішньої реклами;
8) на утримання автовідповідачів для покупців;
9) на проведення інших маркетингових заходів, пов’язаних зі збутом товарів.
Стаття 3.9. Витрати на тару
До статті 3.9 відносять:
1) амортизацію (знос) власної інвентарної тари і тари-обладнання;
2) витрати на ремонт власної інвентарної тари і тари-обладнання;
3) витрати, пов’язані з ремонтом і природним зносом тари-обладнання, у частині, яку відшкодовують постачальникам (власникам тари-обладнання);
4) витрати на перевезення, навантаження та розвантаження порожньої тари в разі повернення її постачальникам або здачі підприємствам, які займаються збиранням тари;
6) витрати на очищення, прошивання, пропарювання (дезінфекцію) тари;
7) вартість тари, списаної внаслідок зносу, без урахування вартості утилю та брухту.
Стаття 3.10. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі
До статті 3.10 відносять експортне мито, податок на рекламу та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, нарахування яких збільшує витрати на збут товарів (продукції).
Стаття 3.11. Інші витрати на збут
До статті 3.11 відносять:
1) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
2) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
3) інші витрати, пов’язані зі збутом товарів (продукції).
24. Інші операційні витрати групуються за такою номенклатурою статей:
Стаття 4.1. Витрати на дослідження та розробки
До статті 4.1 відносять витрати на винахідництво та раціоналізацію (включаючи проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналізаторськими пропозиціями, розроблення рецептур страв і виробів, патентування, виплата винагород).
Стаття 4.2. Собівартість реалізованої іноземної валюти
До статті 4.2 відносять собівартість реалізованої іноземної валюти, яку визначають шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю в еквіваленті, вираженому в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, а також витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти – оплатою послуг банку та міжбанківського валютного ринку.
Стаття 4.3. Собівартість реалізованих виробничих запасів і необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу
До статті 4.3 відносять собівартість реалізованих виробничих запасів, визначену за одним з методів оцінки вибуття запасів згідно з П(С)БО 9 “Запаси”, а також собівартість реалізованих виробничих необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу.
Стаття 4.4. Сумнівні та безнадійні борги
До статті 4.4 відносять безнадійну дебіторську заборгованість та відрахування до резерву сумнівних боргів.
Стаття 4.5. Втрати від операційної курсової різниці
До статті 4.5 відносять втрати від зміни курсу валют за операціями, активами і зобов’язаннями, пов’язаними з операційною діяльністю підприємства.
Стаття 4.6. Втрати від знецінення запасів
До статті 4.6 відносять:
втрати від знецінення запасів, що повністю або частково втратили свою первісну якість за час експонування в кімнатах зразків, вітринах і на виставках, а також під час демонстрації в торговельних залах самообслуговування;
уцінку товарів у зв’язку з тривалим зберіганням.
Стаття 4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей
До статті 4.7 відносять нестачі грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження, та реалізації.
Стаття 4.8. Визнані штрафи, пені, неустойки
До статті 4.8 відносять визнані економічні санкції за невиконання підприємством чинних норм нормативно-правових актів (правил торгівлі, умов договорів).
Стаття 4.9. Інші витрати операційної діяльності
До статті 4.9 відносять усі інші витрати операційної діяльності, які не ввійшли до попередніх статей.
25. Витрати фінансової діяльності групуються за такою номенклатурою статей:
Стаття 5.1. Відсотки за кредит
До статті 5.1 відносять витрати, пов’язані з нарахуванням та сплатою відсотків за користування довгостроковими та короткостроковими кредитами банків.
Стаття 5.2. Інші фінансові витрати
До статті 5.2 відносять витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу:
1) витрати, пов’язані з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів;
2) витрати, пов’язані з нарахуванням відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів);
3) витрати, пов’язані з нарахуванням відсотків за договорами фінансового лізингу;
4) інші фінансові витрати.
Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу відповідно до П(С)БО 31 “Фінансові витрати”.
26. Втрати від участі в капіталі
Стаття 6. Втрати від участі в капіталі
До статті 6 відносять:
збитки від інвестицій в асоційовані підприємства, які обліковують методом участі в капіталі;
збитки від інвестицій у спільні підприємства, які обліковують методом участі в капіталі;
збитки від інвестицій у дочірні підприємства, які обліковують методом участі в капіталі.
27. Інші витрати звичайної діяльності
Стаття 7. Інші витрати звичайної діяльності
До статті 7 відносять витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів (продукції), у тому числі:
собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій);
втрати від зменшення корисності необоротних активів;
втрати від безоплатної передачі необоротних активів;
втрати від не операційних курсових різниць;
суму уцінки необоротних активів та фінансових інвестицій;
витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);
залишкову вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;
інші витрати звичайної діяльності.
28. Надзвичайні витрати
Стаття 8. Надзвичайні витрати
До статті 8 відносять:
втрати (збитки) від стихійного лиха;
збитки від техногенних катастроф і аварій;
інші збитки від надзвичайних подій.
5. Планування витрат звичайної діяльності
29. Поточні витрати є одним з результативних показників господарської діяльності підприємств торгівлі, основна мета планування яких – визначення загальної суми витрат, необхідної для забезпечення нормальної роботи та якісного обслуговування споживачів, з урахуванням наявних резервів зниження витрат. Планові розрахунки витрат діяльності використовують для визначення потреби в обігових коштах, планування фінансових результатів діяльності підприємства, визначення економічної ефективності реалізації окремих товарів, комерційних угод, інвестиційних проектів, а також для формування цінової політики підприємства.
30. Витрати звичайної діяльності планують за такими видами: операційні витрати, фінансові витрати, інші витрати звичайної діяльності. Операційні витрати планують за групами: собівартість реалізованих товарів та продукції власного виробництва, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.
Не підлягають плануванню втрати від участі в капіталі та надзвичайні витрати.
При плануванні визначають також рівень операційних витрат та витрат обігу у відсотках до загального обсягу товарообороту.
31. Інформаційною базою для планування витрат звичайної діяльності виступають такі фінансово-економічні показники розвитку підприємства: плановий та фактичний обсяг та структура товарообороту, товарного забезпечення, запасів товарно-матеріальних цінностей, планова середньоспискова чисельність, штатний розклад, прийнята на підприємстві система оплати праці, наявна матеріально-технічна база підприємства та проекти її розвитку. При плануванні беруть до уваги інформацію про місцезнаходження постачальників, умови постачання товарів, діючі на відповідний період ставки, тарифи, розцінки, норми та інші розрахункові показники, які використовує підприємство для внутрішньогосподарського планування, матеріали аналізу витрат в цілому на підприємстві за окремими елементами та статтями витрат за поточний рік (квартал, місяць).
32. Обґрунтування плану витрат звичайної діяльності підприємства здійснюють методом прямих техніко-економічних розрахунків за кожною статтею витрат (відповідно до номенклатури статей, що визначена в розділі 4). Загальний розмір витрат за видами діяльності та підприємства в цілому визначають шляхом додавання планової суми витрат за кожною калькуляційною статтею.
У зв’язку з тим, що кожна стаття витрат є комплексною, розрахунки необхідно проводити за кожним елементом витрат, що підлягає плануванню та включається до тієї чи іншої статті.
33. Планування собівартості реалізованих товарів (продукції) здійснюють за такими статтями:
Стаття 1.1. Собівартість реалізованих товарів та продукції власного виробництва
Планування витрат за цією статтею здійснюють на основі запланованого обсягу товарообороту підприємства торгівлі, узгоджують з розрахунковими обсягами постачання товарів та наявними товарними запасами підприємства.
Планову собівартість реалізованих товарів розраховують за такими елементами витрат:
вартість реалізованих товарних запасів;
вартість реалізованої продукції власного виробництва;
транспортно-заготівельні витрати, що плануються на реалізовані товарні запаси.
Розрахунковий обсяг реалізованих товарних запасів визначають, виходячи із запланованого обсягу товарообороту кожної товарної групи, підрозділу, у цілому на підприємстві та планового середнього відсотка торговельної націнки на товари. Оцінку вартості товарних запасів, які планують до реалізації, визначають за обраним підприємством методом.
Розрахункову вартість реалізованої продукції власного виробництва здійснюють на основі програми виробництва та запланованого обсягу реалізації продукції власного виробництва закладу ресторанного господарства, узгоджуючи з виробничими потужностями цехів, розрахунковими обсягами постачання сировини, продуктів та наявними запасами продуктів та сировини у виробничих цехах підприємства.
Планування транспортно-заготівельних витрат здійснюють методом прямих техніко-економічних розрахунків виходячи з таких показників: запланованого обсягу та структури товарного забезпечення підприємства, діючих тарифів на вантажно-розвантажувальні роботи, транспортні послуги, наявних довгострокових контрактів з транспортно-експедиційними підприємствами.
34. Планування адміністративних витрат здійснюються за такими статтями:
Стаття 2.1. Витрати на оплату праці
Витрати за цією статтею розраховують виходячи із чисельності адміністративно-управлінського персоналу, іншого загальногосподарського персоналу (штатних та позаштатних працівників), посадових окладів, надбавок, доплат, планових премій, заохочень, компенсаційних виплат згідно з прийнятою на підприємстві системою оплати праці та штатним розкладом.
Стаття 2.2. Відрахування на соціальні заходи
Витрати за цією статтею визначають виходячи з запланованого фонду оплати праці адміністративно-управлінського, іншого загальногосподарського персоналу та обсягів відрахувань на соціальні заходи за встановленими законодавствами нормами.
Стаття 2.3. Витрати на оренду основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що забезпечують адміністративні потреби
Витрати за цією статтею планують на оперативну оренду об’єктів загальногосподарського призначення, інвентарю розраховуються відповідно до площі, яку орендують, або місткості, кількості інвентарю та ставок орендної плати, передбачених угодами на оренду.
До витрат підприємств торгівлі, що перебувають у комунальній власності, зараховують орендну плату в межах сум, розрахованих за ставками, які встановлюють місцеві органи виконавчої влади.
Стаття 2.4. Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, що забезпечують адміністративні потреби
Витрати за цією статтею планують на утримання та ремонт основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, що забезпечують адміністративні потреби:
1) витрати на опалення розраховують виходячи з площі опалювальних приміщень, видів палива і його вартості, тривалості опалювального сезону та норм витрат палива, а у разі надходження тепла, яке виробляють теплові електростанції, – із затверджених розцінок на пару і гарячу воду та кількості спожитої теплової енергії;
2) витрати на освітлення розраховують виходячи з кількості спожитої енергії і діючих тарифів. Необхідну кількість електроенергії в кіловат-годинах розраховують залежно від кількості освітлювальних точок відповідно до норм освітлення на 1 кв. метр площі, від кількості і потужності різних електроприладів, двигунів, інших машин і обладнання, які споживають електроенергію;
3) витрати на постачання та інші комунальні послуги розраховують виходячи з кількості витрачуваної води, обсягів послуг і діючих тарифів;
4) витрати на вивезення сміття і відходів, утримання в чистоті приміщень і території (якщо ці роботи виконують сторонні підприємства) розраховують виходячи з обсягів послуг і діючих тарифів. Вартість предметів і засобів догляду за приміщеннями, територією, обладнанням розраховують за кількістю і діючими цінами.
5) витрати на протипожежні засоби розраховують виходячи з вартості матеріалів, тарифів на зарядження і перевірення справності вогнегасників, а також відповідно до угод на послуги, які надають органи пожежної охорони;
6) витрати на утримання охорони, яка не входить до штатного розкладу підприємства торгівлі і на обслуговування засобів сигналізації, визначають виходячи з укладених угод;
7) планування витрат матеріалів і засобів догляду за приміщеннями здійснюють виходячи з вартості матеріалів і норм їх споживання, установлених на підприємстві;
8) розрахунок витрат на поточний ремонт приміщень проводять відповідно до потреб на ремонт окремих приміщень, обладнання, інвентарю шляхом визначення вартості матеріалів і їх доставляння до місця проведення ремонту, заробітної плати осіб, яких залучають до виконання ремонтних робіт, оплати послуг сторонніх підприємств (організацій), пов’язаних з виконанням ремонтних робіт у приміщеннях загальногосподарського призначення, тощо. Зазначені витрати зараховують до витрат цієї статті згідно з кошторисом і графіком ремонтних робіт;
9) витрати, пов’язані із зносом санітарного і спеціального одягу, взуття, столової білизни, посуду, наборів, розраховують виходячи з потреби в них, вартості одиниці та термінів служби;
10) витрати, пов’язані із зносом предметів, інструментів, інвентарю, визначають виходячи з вартості одиниці, термінів служби. Їх планують з урахуванням фізичного зносу малоцінних предметів, які є в наявності на початок планованого періоду, їх надходження і вибуття;
11) витрати на утримання малоцінних та швидкозношуваних предметів планують виходячи з обсягів послуг пралень, ремонтних майстерень, хімчисток та інших підприємств, пов’язаних з пранням, лагодженням столової білизни, санітарного і спеціального одягу, взуття та санітарних речей, іншого інвентарю, інструменту та діючих тарифів.
Стаття 2.5. Амортизація основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби
Розмір амортизації основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів планують відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби” та П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” виходячи з прийнятих на підприємстві методів нарахування амортизації (прямолінійного методу, методу зменшення залишкової вартості, методу прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного методу, виробничого методу, а також методів, передбачених податковим законодавством), вартості об’єктів, що амортизуються, терміну їх корисного використання.
Стаття 2.6. Витрати на страхування майна
Витрати за цією статтею визначають виходячи з вартості майна підприємства торгівлі, що підлягає обов’язковому страхуванню, розмірів страхових тарифів і нормативів платежів обов’язкового страхування.
Стаття 2.7. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, включених до статті 2.2)
Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, включені до складу адміністративних витрат (митні платежі, портові збори, податок на рекламу, комунальні податки, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового зв’язку, інші), визначають за встановленими нормами, передбаченими законодавством.
Стаття 2.8. Загальні корпоративні витрати
Витрати за цією статтею планують за такими елементами:
1) витрати, що пов’язані з виготовленням і використанням бланків, що підтверджують сплату пайових, цільових та інших внесків членами споживчих товариств, розраховують виходячи з обсягу та вартості виготовлення бланків;
2) витрати на оприлюднення річного звіту розраховують виходячи з розцінок на послуги засобів масової інформації;
3) організаційні та представницькі витрати, пов’язані із забезпеченням корпоративної діяльності підприємства, розраховують виходячи з кошторису даних заходів і норм витрат, установлених чинним законодавством;
4) витрати на проведення річних зборів розраховують виходячи з кошторису даних заходів і норм витрат, установлених чинним законодавством;
5) оплату робіт і послуг консультаційного та інформаційного характеру, а також пов’язаних з організацією передбачених законодавством обов’язкових аудиторських перевірок, планують виходячи з тарифів на ці послуги відповідно до угод, укладених з аудиторськими, консалтинговими, іншими фірмами, що надають відповідні послуги.
Стаття 2.9. Інші адміністративні витрати
Інші адміністративні витрати, включені до цієї статті, планують за елементами витрат з урахуванням специфічних особливостей кожного їх виду, зокрема:
витрати, пов’язані із забезпеченням нормальних умов праці і додержанням правил техніки безпеки праці розраховують відповідно до кошторису витрат на ці заходи;
витрати на службові відрядження визначають виходячи з норм витрат, передбачених чинним законодавством, запланованої кількості та тривалості відряджень працівників підприємства;
витрати на оплату послуг поштово-телеграфного, телефонного, факсимільного та інших видів зв’язку розраховують виходячи з їх фактичних розмірів за передпланований період, розмірів тарифів і абонентної плати на ці послуги;
витрати на передплату спеціалізованої преси, придбання спеціальної літератури, прейскурантів, каталогів, інструктивних та інших службових матеріалів розраховують виходячи з їх планової кількості та вартості одного видання;
витрати на винахідництво та раціоналізацію розраховують згідно з планом відповідних заходів і витратами на ці потреби відповідно до прийнятих проектів впровадження цих заходів;
витрати на придбання і виготовлення бланків документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства торгівлі, розраховують згідно з рахунками оплати цих бланків.
35. Планування витрат на збут здійснюють за такими статтями:
Стаття 3.1. Витрати на оплату праці
Витрати на виплату основної заробітної плати торговельно-оперативному, допоміжному та іншому персоналу, що забезпечує збут, планують виходячи зі штатного розкладу, посадових окладів чи відрядних розцінок, запланованих обсягів товарообігу підприємства. Витрати на виплату додаткової заробітної плати розраховують виходячи з надбавок та доплат, планових премій, заохочень, компенсаційних виплат, згідно з прийнятою на підприємстві системою оплати праці.
До складу витрат за цією статтею планують також витрати на оплату праці робітників, не включених у штатний розклад і залучених до виконання робіт за угодами (сезонна реалізація, навантаження, розвантаження, переміщення товарів, тари, оброблення, підсортування, пакування, фасування, прання та ремонт спеціального одягу, взуття, участь у рекламних заходах тощо).
Стаття 3.2. Відрахування на соціальні заходи
Витрати за цією статтею визначають виходячи з запланованого фонду оплати праці працівників, що зайняті збутом, та обсягів відрахувань на соціальні заходи за встановленими законодавством нормами.
Стаття 3.3. Витрати на оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів
Витрати на операційну оренду будівель, складських і підсобних приміщень, споруд, холодильників, обладнання, інвентарю та інших матеріальних активів, пов’язаних із збутом продукції (товарів, робіт, послуг), розраховують відповідно до орендованої площі або місткості, кількості інвентарю та ставок орендної плати, передбачених угодами на оренду.
Стаття 3.4. Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, що забезпечують збут товарів
Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, що забезпечують збут товарів, планують аналогічно статті 2.4.
Витрати на перевірення і таврування вагів та інших вимірювальних приладів розраховують виходячи з їх кількості та середньої вартості обслуговування одного приладу (за видами).
Стаття 3.5. Амортизація основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів
Витрати за цією статтею планують аналогічно розрахунку амортизації у складі витрат, що забезпечують адміністративні потреби.
Стаття 3.6. Витрати на зберігання, підсортування, оброблення, пакування і перепродажну підготовку товарів
Витрати за цією статтею визначають за елементами затрат шляхом прямих техніко-економічних розрахунків виходячи з таких показників, як кількість товарів, які потребують цих витрат, структура товарообороту, витрати на одиницю товару (тонну, пару взуття, одиницю одягу тощо), вартість усіх пакувальних матеріалів за діючими цінами; норми (затверджені або розраховані підприємством) витрат на тонну товарів, на тисячу гривень товарообороту.
Розмір витрат на утримання холодильного обладнання розраховують виходячи з кількості і видів обладнання, кількості товарів, які необхідно охолоджувати, термінів їх зберігання, тривалості роботи обладнання, вартості електроенергії, води, мастильних матеріалів, витрат на оплату послуг сторонніх підприємств з технічного обслуговування холодильного обладнання.
Стаття 3.7. Витрати на транспортування
Витрати на транспортування планують залежно від умов поставки товарів, які визначають під час укладання договору поставки.
З огляду на асортимент і обсяги товарів, які реалізовуватимуть іногороднім покупцям оптом, визначають обсяг вантажообороту з перевезення товарів залізничним, водним і повітряним транспортом, який розраховують у тоннах. Якщо в угоді відсутнє положення про обсяг перевезень товарів у тоннах, розрахунок вантажообороту провадять шляхом ділення передбаченої вартості товарів, які перевозитимуть, на середню вартість тонни товару. Середню вартість тонни конкретного товару визначають діленням суми вартості цього товару (за рахунками, взятими на вибір) на його масу брутто, яка показана в цих рахунках або в супроводжувальних транспортних документах.
Після розрахунку вантажообороту з реалізації товарів визначають відстань, на яку перевозитимуть товари вагонами, контейнерами, насипом, великою чи малою швидкістю. Розрахунки витрат провадять за діючими на окремих видах транспорту тарифами і розцінками на вантажно-розвантажувальні роботи. До цих витрат додають вартість обладнання вагонів, утримання експедиторів (якщо це передбачене угодою), вартість навантаження і розвантаження товарів на станціях, пристанях і в аеропортах силами нештатних робітників (крім витрат на навантаження автотранспорту); інші транспортні витрати (утримання власних під’їзних колій, подання вагонів, збереження вантажів на станціях, пристанях та інші витрати, які включають до накладних залізниць і водного транспорту).
Обсяг перевезення товарів автомобільним транспортом розраховують на весь вантажооборот, включаючи доставку на залізничні станції, пристані і в аеропорти товарів, які відвантажуватимуть зі складів іногороднім покупцям; доставку товарів з власних складів на склади покупців, у роздрібну мережу, закладам ресторанного господарства і населенню. За кожним з різновидів доставки розраховують обсяг вантажообороту шляхом ділення вартості товарів, які будуть доставлені покупцям, на середню вартість тонни цих товарів. Крім маси товару, до вантажообороту необхідно додати масу тари, у якій перевозитимуть товар. Масу тари визначають у відсотках до маси товару за даними маркування тари або дослідним шляхом. Загальна маса товарів і тари, які перевозитимуть з урахуванням коефіцієнтів повторних перевезень становить транспортний вантажооборот, який враховують при розрахунку витрат на перевезення автомобільним транспортом. Розрахунок роблять з урахуванням відстані перевезень, класу вантажу, типу автомобіля та тарифів на перевезення товарів автомобільним транспортом.
Витрати на транспортування дрібних партій товарів планують виходячи з діючих тарифів (розцінок) на замовлення автотранспорту та на одну автомобілегодину його використання. Для цього кількість автомобілів, що буде використано, множать на кількість годин роботи та на діючі тарифи (розцінки).
Витрати на транспортування, пов’язані з виїзною торгівлею, планують виходячи з кількості даних заходів, обсягу вантажообороту, типу автомобіля та тарифів (розцінок) на перевезення товарів автомобільним транспортом. До обсягу витрат на перевезення товарів автомобільним транспортом додають витрати на оплату вантажно-розвантажувальних робіт за розцінками за тонну ваги, а також витрати на експедиційні операції, якщо це було передбачено угодами.
Стаття 3.8. Витрати на проведення маркетингових заходів
Витрати на маркетинг та рекламу визначають шляхом прямих техніко-економічних розрахунків згідно з планом маркетингових заходів, які передбачені до реалізації в плановому періоді. Маркетинговий бюджет передбачає розрахунок кошторису витрат кожного рекламного заходу, маркетингових досліджень ринку збуту. Розрахунки здійснюють виходячи з вартості матеріалів, товарів, послуг, які використовують для проведення рекламних компаній, маркетингових досліджень.
Стаття 3.9. Витрати на тару
Для визначення витрат за цією статтею розраховують кількість і вартість тари за видами (мішки, ящики, бочки, бідони, лотки тощо), суму уцінки під час її повернення.
Амортизацію власної інвентарної тари і тари-обладнання розраховують згідно з відповідними нормами, а багатооборотної (заставної) тари – згідно з угодами з постачальниками.
Витрати на ремонт власної інвентарної тари та тари-обладнання, перевезення її на склади постачальників, тарозбиральні та тароремонтні підприємства розраховують виходячи з обсягів ремонту, перевезень, розцінок і тарифів на ремонтні роботи та перевезення відповідними видами транспорту. До зазначених витрат не відносять заробітну плату штатних та позаштатних робітників, вантажників.
Стаття 3.10. Інші витрати на збут
Витрати за цією статтею визначають за елементами затрат шляхом прямих техніко-економічних розрахунків виходячи з запланованих відряджень працівників, зайнятих збутом; вартості матеріалів, товарів, обладнання, необхідного для гарантійного ремонту та гарантійного обслуговування; інших витрат на збут. До зазначених витрат не відносять заробітну плату штатних та позаштатних працівників, що здійснюють гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування.
36. Планування інших операційних витрат здійснюють згідно зі статтями, які включають до інших операційних витрат, відповідно до розділу 4
Витрати за цими статтями визначають за елементами затрат шляхом прямих техніко-економічних розрахунків на основі:
кошторису науково-дослідних робіт, вартості виготовлення та випробування нових моделей, страв, виробів;
запланованих обсягів реалізації іноземної валюти, вартості послуг банків та міжбанківського валютного ринку, втрат від зміни курсу валют, що підлягають прогнозуванню;
запланованих обсягів реалізації виробничих запасів та витрат на їх реалізацію;
втрат товарів у межах норм природного убутку під час перевезення, зберігання та реалізації відповідно до встановлених чинними нормативно-правовими актами норм списання.
При розрахунках не беруть до уваги обсяги продажу розфасованих та штучних товарів, для яких норм природного убутку не передбачено.
37. Планування витрат фінансової діяльності здійснюють за такими статтями:
Стаття 5.1. Відсотки за кредит
Розрахунок цих витрат на планований період здійснюють виходячи з потреби в кредитах для поповнення власних обігових коштів для придбання виробничих фондів і нематеріальних активів та інших цілей, терміну кредитування, розміру відсоткової ставки за кредит.
Планування відсотків за короткостроковий кредит для закупівлі товарів здійснюють виходячи із обсягу планового товарообороту, планових залишків товарів, їх обіговості, пайової участі власних обігових коштів в оплаті товарів і відсоткової ставки за кредит.
Особливі умови надання кредиту враховують в розрахунках через введення додаткових витрат або за іншим алгоритмом визначення розміру відсотків платежу.
Стаття 5.2. Інші фінансові витрати
Планування відсотків за довгостроковий кредит здійснюють виходячи з потреби в кредиті, терміну кредитування, розміру відсоткової ставки, щорічних сум виплат, у тому числі погашення основної суми боргу та залишку основної суми боргу на кінець кожного року впродовж терміну кредитування, необхідності дисконтування потоку платежів на обслуговування кредиту.
Витрати, що пов’язані з викупом, утриманням та обігом власних цінних паперів, планують виходячи з виду і обсягу випуску цінних паперів, вартості виготовлення цінних паперів у паперовій формі, тарифів юридичних послуг, аудиторських послуг, нотаріальних послуг, послуг з друкування та тиражування необхідної документації, послуг з опублікуванні інформації про випуск цінних паперів та інших рекламних повідомлень у друкованих засобах масової інформації, розміру комісійної винагороди фінансовим посередникам, що здійснюють реалізацію цінних паперів.
Витрати, які пов’язані з нарахуванням відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів), планують виходячи з потреби в цьому виді кредиту та розміру відсоткової ставки за кредит.
Витрати, пов’язані з нарахуванням відсотків за договорами фінансового лізингу, планують виходячи з вартості устаткування, яке використовують на умовах фінансового лізингу, та відсоткової ставки відповідно до лізингової угоди.
38. Планування інших витрат звичайної діяльності
Стаття 7. Інші витрати звичайної діяльності
Витрати за цією статтею визначають за елементами затрат шляхом прямих техніко-економічних розрахунків виходячи із собівартості фінансових інвестицій, позаоборотних активів, майнових комплексів, які планують до реалізації, ліквідаційної вартості позаоборотних активів, запланованих до списання, інших витрат звичайної діяльності, що підлягають плануванню.
Директор департаменту внутрішньої
торгівлі та споживчого ринку

С.В. Литвиненко
 
Додаток
до Методичних рекомендацій з формування складу
витрат та порядку їх планування в торговельній
діяльності
Кореспонденція рахунків з обліку витрат діяльності торговельних підприємств
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
дебет
кредит
код синтетичного рахунку (субрахунку)
стаття витрат
код синтетичного рахунку (субрахунку)
1. Відображення собівартості реалізованих товарів (продукції)
1. Списання реалізованих товарів за собівартістю:
     
1.1. На підприємствах оптової торгівлі
902
1.1. Собівартість реалізованих товарів
281
1.2. На підприємствах роздрібної торгівлі:
     
на вартість реалізованих товарів за фактичною собівартістю
902
1.1. Собівартість реалізованих товарів
282
на суму торгової націнки на реалізовані товари згідно з розрахунком бухгалтерії (наприкінці звітного місяця)
285
-
282
1.3. На підприємствах ресторанного господарства:
     
на вартість реалізованої продукції за обліковою вартістю сировинного набору
901
1.1. Собівартість реалізованої продукції
23
на різницю між обліковою та фактичною вартістю сировинного набору
901
1.1. Собівартість реалізованої продукції
23
на суму загальновиробничих витрат (наприкінці звітного місяця)
901
1.1. Собівартість реалізованої продукції
91
на вартість реалізованих товарів за фактичною собівартістю
902
1.1. Собівартість реалізованих товарів
282
на суму торгової націнки на реалізовані товари згідно з розрахунком бухгалтерії (наприкінці звітного місяця)
285
-
282
2. Відображення адміністративних витрат
2.1. Нарахування заробітної плати адміністративним працівникам
92
2.1. Витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу
661
2.2. Відрахування на пенсійне і соціальне страхування з заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу
92
2.2. Відрахування на соціальні заходи
65 (відповідні субрахунки)
2.3. Сума збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі валюти
92
2.2. Відрахування на соціальні заходи
651
2.4. Нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби за відповідним методом
92
2.5. Амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби
13 (відповідні субрахунки)
2.5. Витрати, пов’язані з ремонтом основних засобів адміністративного призначення
92
2.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП, що забезпечують адміністративні потреби
63, 685, 20, 661, 65
2.6. Витрати на утримання (опалення, освітлення, водопостачання і інші комунальні послуги) об’єктів, що забезпечують адміністративні потреби
92
2.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП, що забезпечують адміністративні потреби
685
2.7. Плата за операційну оренду об’єктів основних засобів адміністративного призначення
92
2.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП, що забезпечують адміністративні потреби
685
2.8. Витрати на службові відрядження працівників апарату управління
92
2.9. Інші адміністративні витрати
372
2.9. Витрати на зв’язок
92
2.9. Інші адміністративні витрати
631, 685
2.10. Витрати за юридичні, аудиторські, інші послуги
92
2.9. Інші адміністративні витрати
631, 685
2.11. Списання вартості використаних бланків, документів і канцелярських приладів
92
2.9. Інші адміністративні витрати
201
2.12. Оплата вартості ліцензій, плата за реєстрацію підприємства
92
2.9. Інші адміністративні витрати
377
2.13. Нарахування податків і інших обов’язкових платежів
92
2.9. Інші адміністративні витрати
641
2.14. Списання вартості періодичних видань з питань законодавства, яка відноситься до звітного періоду
92
2.9. Інші адміністративні витрати
39*
2.15. Комісійна винагорода банку за купівлю іноземної валюти
92
2.9. Інші адміністративні витрати
333
2.16. Списання вартості товарів, використаних для адміністративних цілей
92
2.9. Інші адміністративні витрати
28 (відповідні субрахунки)
2.17. Плата за розрахунково-касове обслуговування
92
2.9. Інші адміністративні витрати
311, 685
3. Відображення витрат на збут
3.1. Нарахування заробітної плати працівникам, що забезпечують збут товарів (продукції)
93
3.1. Витрати на оплату праці персоналу, що забезпечує збут товарів (продукції)
661
3.2. Відрахування на пенсійне і соціальне страхування із заробітної плати працівників, що забезпечують збут товарів (продукції)
93
3.2. Відрахування на соціальні заходи
65 (відповідні субрахунки)
3.3. Нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції)
93
3.5. Амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби
13 (відповідні субрахунки)
3.4. Витрати на ремонт основних засобів, що забезпечують збут товарів
93
3.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП, що забезпечують адміністративні потреби
63, 685, 20, 661, 65
3.5. Витрати на утримання (опалення, освітлення, водопостачання і інші комунальні послуги) об’єктів основних засобів, що забезпечують збут товарів
93
3.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП, що забезпечують адміністративні потреби
685
3.6. Плата за операційну оренду об’єктів основних засобів, що забезпечують збут товарів (продукції)
93
3.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП, що забезпечують адміністративні потреби
685
3.7. Вартість матеріалів, використаних для зберігання, оброблення, пакування товарів (продукції)
93
3.6. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів
20
3.8. Витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, пов’язаних з пакуванням і фасуванням товарів (продукції)
93
3.6. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів
63, 685
3.9. Витрати на оплату праці працівників підприємства, пов’язаних з передпродажною підготовкою товарів (продукції) – пакуванням, фасуванням товарів, інше.
93
3.6. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів
661
3.10. Відрахування на соціальні заходи з заробітної плати працівників за передпродажну підготовку товарів (продукції)
93
3.6. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів
65 (відповідні субрахунки)
3.11. Витрати на зберігання товарів на складах інших підприємств
93
3.6. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів
63, 685
3.12. Витрати на дезінсекцію та дератизацію
93
3.6. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів
63, 685
3.13. Витрати на транспортування товарів (продукції)
93
3.7. Витрати на транспортування
63, 685
3.14. Витрати на оплату реклами
93
3.8. Витрати на проведення маркетингових досліджень
685
3.15. Сума митного збору при експорті товарів
93
3.10. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі
377
3.16. Витрати на службові відрядження, пов’язані зі збутом товарів
93
3.11. Інші витрати на збут
372
3.17. Сума комісійної винагороди при продажу товарів оптом (у комітента)
93
3.11. Інші витрати на збут
685
3.18. Витрати, пов’язані з гарантійним ремонтом і гарантійним обслуговуванням реалізованих товарів
93
3.11. Інші витрати на збут
20, 28, 631, 661, 65
4. Відображення інших операційних витрат
4.1. Відображається собівартість реалізованої іноземної валют
942
4.2. Собівартість реалізованої іноземної валюти
334
4.2. Сума комісійної винагороди банку з операції з продажу валюти
942
4.2. Собівартість реалізованої іноземної валюти
377
4.3. Собівартість реалізованих виробничих запасів і необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу
943
4.3. Собівартість реалізованих виробничих запасів і необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу
20, 22, 286
4.4. Створення резерву сумнівних боргів
944
4.4. Сумнівні та безнадійні борги
38
4.5. Втрати від курсової різниці за операціями, активами і зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства
945
4.5. Втрати від операційної курсової різниці
302, 312, 314, 362, інші
4.6. Уцінка товарів
946
4.6. Втрати від знецінення запасів
28
4.7. Сума перевищення балансової вартості товарів, матеріалів, МШП над їхньою справедливою вартістю при обміні подібними активами
946
4.6. Втрати від знецінення запасів
28, 20, 22
4.8. Нестача товарів (продукції) в межах норм природного убутку при зберіганні та реалізації
902 (901)
4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей
28, 26
4.9. Втрати товарів понад норм природного убутку при зберіганні та реалізації
9472
4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей
28
4.10. Зменшення суми податкового кредиту з ПДВ (до операції 4.8, 4.9)
947
4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей
641
4.11. Вартість зіпсованих бланків суворої звітності
947
4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей
20
4.12. Суми, виключені зі складу податкового кредиту або включені до нього за першою подією (до операції 4.11)
947
4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей
641
4.13. Нестачі і втрати від псування цінностей
947
4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей
28
4.14. Штрафні санкції за порушення законодавства чи умов договору
948
4.8. Визнані штрафи, пені, неустойки
64, 68, 311, інші
4.15. Різниця між вартістю валюти, придбаної за курсом купівлі, та вартістю валюти, яку розраховано за валютним курсом на момент зарахування валюти на рахунок
949
4.9. Інші витрати операційної діяльності
333
4.16. Нарахування державного мита за придбання бланків векселів
949
4.9. Інші витрати операційної діяльності
641
4.17. Нарахування заробітної плати працівникам житлово-комунального або обслуговуючого господарства
949
4.9. Інші витрати операційної діяльності
661
4.18. Відрахування на соціальні заходи із заробітної плати працівників житлово-комунального або обслуговуючого господарства
949
4.9. Інші витрати операційної діяльності
65 (відповідні субрахунки)
4.19. Сума матеріальної допомоги працівникам
949
4.9. Інші витрати операційної діяльності
661
4.20. Амортизація вартості необоротних активів, які відносять до житлово-комунального або обслуговуючого господарства
949
4.9. Інші витрати операційної діяльності
13 (відповідні субрахунки)
5. Відображення витрат фінансової діяльності
5.1. Відсотки за кредит банку
951
5.1. Відсотки за кредит
684
5.2. Відсотки за векселем виданим
952
5.2. Інші фінансові витрати
684
5.3. Амортизація премії за векселем отриманим
952
5.2. Інші фінансові витрати
352
5.4. Відсотки за договорами фінансового лізингу
952
5.2. Інші фінансові витрати
684
6. Відображення втрат від участі в капіталі
6.1. Зменшення балансової вартості фінансової інвестиції
961
6. Втрати від участі в капіталі
141
7. Відображення інших витрат звичайної діяльності
7.1. Списання собівартості реалізованого векселя
971
7. Інші витрати звичайної діяльності
352
7.2. Залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів
972
7. Інші витрати звичайної діяльності
10, 11
7.3. Курсова різниця, що виникла на дату погашення поточної частини довгострокового кредиту в іноземній валюті
974
7. Інші витрати звичайної діяльності
612
7.4. Перерахунок заборгованості за кредитом в іноземній валюті на дату складання звітності
974
7. Інші витрати звичайної діяльності
502, 602
7.5. Курсова різниця за нарахованими відсотками за кредитами в іноземній валюті
974
7. Інші витрати звичайної діяльності
684
7.6. Сума уцінки залишкової вартості необоротних активів
975
7. Інші витрати звичайної діяльності
10, 11, 12
7.7. Закриття заборгованості на вартість товарів (продукції), переданих безоплатно фізичним особам, неприбутковим організаціям як благодійна допомога
977
7. Інші витрати звичайної діяльності
377
7.8. Вартість товарів (продукції), переданих безоплатно з причин, не пов’язаних з благодійністю
977
7. Інші витрати звичайної діяльності
28
7.9. Зменшення суми податкового кредиту з ПДВ (операції 7.2 та 7.3)
977
7. Інші витрати звичайної діяльності
641
7.10. Вартість передплати на видання загальнополітичного характеру
977
7. Інші витрати звичайної діяльності
631
8. Відображення надзвичайних витрат
8.1. Втрата ТМЦ, грошових коштів у результаті надзвичайних подій
991, 993
8. Надзвичайні витрати
20, 30, інші
8.2. Нарахування заробітної плати працівникам, які ліквідують наслідки надзвичайних подій
993
8. Надзвичайні витрати
661
8.3. Відрахування на соціальні заходи з заробітної плати працівників, які ліквідують наслідки надзвичайних подій
993
8. Надзвичайні витрати
65 (відповідні субрахунки)
8.4. Списання коштів у зв’язку з банкрутством банку, у якому було відкрито поточний рахунок підприємства
993
8. Надзвичайні витрати
311, 312
Списання витрат діяльності
Списання для визначення фінансового результату наприкінці місяця, кварталу чи року:
     
витрат операційної діяльності
791
 
902, 92, 93, 94
втрат від участі в капіталі
792
 
95, 961
витрат іншої звичайної діяльності
793
 
97
надзвичайних витрат
794
 
99

 

Директор департаменту внутрішньої
торгівлі та споживчого ринку

С.В. Литвиненко
 
(Методичні рекомендації у редакції наказу Міністерства економіки України від 02.03.2010 р. № 226)
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України “Про затвердження Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності” від 22.05.2002 р. № 145

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>