Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 11

Редакція: 23.01.2015 р.
ЗАТВЕРДЖЕНО
   наказом Міністерства фінансів України
   від 23 січня 2015 року № 11
Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору
I. Загальні положення
1. Ці Методичні рекомендації застосовуються суб’єктами державного сектору при визначенні облікової політики і складанні відповідного розпорядчого документа.
2. Суб’єкт державного сектору самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі визначає за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів облікову політику, а також зміни до неї.
Суб’єкти державного сектору нижчого рівня передають розпорядчий документ про облікову політику на погодження за відомчою підпорядкованістю суб’єктам державного сектору вищого рівня.
Для суб’єктів державного сектору, що мають подвійну підпорядкованість, погодження здійснюється суб’єктом державного сектору вищого рівня, який затверджує кошторис.
Головні розпорядники бюджетних коштів самостійно затверджують облікову політику на підставі розпорядчого документа керівника.
3. У розпорядчому документі про облікову політику визначаються принципи, методи і процедури, які використовуються суб’єктом державного сектору для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також строки корисного використання груп основних засобів та нематеріальних активів. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати недоцільно.
Облікова політика може враховувати галузеві особливості діяльності суб’єкта державного сектору.
4. В межах головного розпорядника бюджетних коштів застосовуються єдині підходи до облікової політики.
II. Формування облікової політики
1. Розпорядчий документ про облікову політику суб’єкта державного сектору визначає, зокрема:
одиницю аналітичного обліку запасів;
порядок аналітичного обліку запасів, форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, розроблені суб’єктом державного сектору самостійно;
методи оцінки вибуття запасів;
періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку або аналітичного рахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
строки корисного використання груп основних засобів;
строки корисного використання груп нематеріальних активів.
2. Суб’єкти державного сектору зазначають у розпорядчому документі про облікову політику введені ними нові субрахунки (рахунки другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого в установленому законодавством порядку.
3. Одиницею бухгалтерського обліку запасів суб’єкт державного сектору може обрати або їх найменування, або однорідну групу (вид).
4. Суб’єктом державного сектору обирається один із методів оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті), наведених у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1019/18314 (далі – стандарт 123 «Запаси»), зокрема:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).
Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Застосування методу ФІФО є доцільним для оцінки запасів при їх відпуску у виробництво.
5. Суб’єктом державного сектору встановлюється періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів. Згідно зі стандартом 123 «Запаси» вибуття запасів може оцінюватися такими способами:
1) оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;
2) оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.
6. Суб’єкт державного сектору визначає порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат.
Сума транспортно-заготівельних витрат може узагальнюватися на окремому субрахунку або аналітичному рахунку за окремими групами запасів, якщо вони пов’язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів.
Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку або аналітичному рахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.
Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.
7. Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору наведені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.
Якщо суб’єкт державного сектору визначає строки корисного використання об’єкта основних засобів, які відрізняються від наведених у додатку 1, у розпорядчому документі про облікову політику необхідно навести відповідне обґрунтування.
8. Типові строки корисного використання нематеріальних активів суб’єктів державного сектору наведені у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.
Якщо суб’єкт державного сектору визначає строки корисного використання об’єкта нематеріальних активів, які відрізняються від наведених у додатку 2, у розпорядчому документі про облікову політику необхідно навести відповідне обґрунтування.
III. Зміна облікової політики
1. На основі принципу послідовності облікова політика суб’єкта державного сектору має передбачати постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики.
2. Змінити облікову політику суб’єкт державного сектору може у виняткових випадках, прямо встановлених в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі. Перегляд облікової політики має бути обґрунтований.
Облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року.
3. Облікова політика може змінюватися у випадках, якщо:
змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.
4. Розпорядчий документ про облікову політику суб’єкта державного сектору затверджується на час його діяльності, до якого за потреби вносяться зміни з визначеного часу.
Директор Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку

М. О. Чмерук

 
Додаток 1
до Методичних рекомендацій щодо облікової
політики суб’єкта державного сектору
Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору
 
Назва субрахунку
Назва підгрупи
Строк корисного використання, років
1
Будинки та споруди
Будинки виробничо-господарського призначення (підгрупа 1):
з плівкових матеріалів, збірно-розбірні, пересувні, кіоски, ларьки, альтанки тощо
10
дерев’яні, каркасні і щитові, контейнерні, дерево-металеві, каркасно-обшивні і панельні, глинобитні, сирцеві, саманові та інші аналогічні
20
без каркасів зі стінами полегшеної кам’яної кладки, залізобетонними, цегляними і дерев’яними колонами та стовпами, із залізобетонними, дерев’яними та іншими перекриттями; дерев’яні з брущатими або зробленими з колод рубаними стінами
25
із залізобетонними і металевими каркасами, зі стінами з кам’яних матеріалів, великих блоків і панелей, із залізобетонними, металевими, іншими довговічними покриттями та інші некласифіковані
50
Будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання (підгрупа 2): каркасно-комишитові та інші полегшені
15
сирцеві, збірно-щитові, каркасно-засипні, глинобитні, саманові
20
інші некласифіковані
50
Водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів тощо (підгрупа 3)
20
Лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача (підгрупа 4)
20
Гідротехнічні споруди, у тому числі канали, дамби, водозахисні об’єкти, колекторно-дренажні мережі, водомірні пости та інші споруди (підгрупа 5):
греблі бетонні, залізобетонні, кам’яні, земляні, тунелі, водоскиди і водоприймачі, акведуки, лотки, дюкери і водопровідні споруди, рибопропускні і рибозахисні споруди, напірні трубопроводи
50
берегоукріплювальні та берегозахисні споруди залізобетонні, бетонні, кам’яні
40
гідротехнічні споруди дерев’яні
10
водосховища при земляних дамбах
50
водоскиди і водовипуски при ставках:
бетонні та залізобетонні
40
дерев’яні
10
гідротехнічні споруди на каналах (шлюзи-регулятори, мости-відводи, дюкери, у тому числі стальні, акведуки, водоскиди кам’яні, бетонні і залізобетонні та інше)
40
зрошувальна і осушувальна мережа:
канали земляні без облицювання, канали, облицьовані каменем, бетоном, залізобетоном; водозбірно-скидна мережа із відкритих земляних каналів; колекторно-дренажні земляні канали без кріплення
40
закрита колекторно-дренажна мережа:
канали із азбестоцементних труб
40
канали із гончарних труб
50
канали із пластмасових труб
20
водомірні пости
10
2
Машини та обладнання
Вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання (підгрупи 3–8)
10
Робочі машини та обладнання (підгрупа 2)
15
Силові машини та обладнання (підгрупа 1)
10
3
Транспортні засоби
Рухомий склад залізничного, повітряного та іншого транспорту (підгрупи 1–2)
20
Корпуси та причепи автомобілів                    (підгрупа 1)
10
Автомобілі легкові з двигуном внутрішнього згорання об’ємом циліндра (підгрупа 1):
до 2500 см куб.
7
більше 2500 см куб. та інші
10
Автомобілі вантажні (підгрупа 1): вантажопідйомністю до 5 т
7
вантажопідйомністю від 5 т до 20 т
7
вантажопідйомністю більше 20 т та інші
7
Автобуси з двигуном внутрішнього згорання об’ємом циліндра (підгрупа 1):
до 2800 см куб.
7
понад 2800 см куб. та інші
10
Усі види гужового, виробничого та спортивного транспорту (підгрупи 3–5)
5
4
Інструменти, прилади та інвентар
Інструменти (підгрупа 1)
5
Виробничий та господарський інвентар (підгрупи 2–3)
10
5
Робочі і продуктивні тварини
Тварини зоопарків та подібних установ, службові собаки (підгрупи 3, 4)
5
Робоча, продуктивна та інша худоба (підгрупи 1, 2)
7
6
Багаторічні насадження
Культури ягідні (суниця)
3
Культури ягідні (крім суниці), плодові, овочеві
10
Культури ефіроолійні, лікарські
10
Насадження штучні ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для науково-дослідних цілей
20
Насадження озеленювальні та декоративні
25
Захисні та інші лісні насадження
50
Інші довгострокові біологічні активи, не класифіковані
20
7
Інші основні засоби
Інші основні засоби
10
8
Необоротні матеріальні активи спеціального призначення
Необоротні матеріальні активи спеціального призначення
20
9
Тимчасові нетитульні споруди
Тимчасові нетитульні споруди
5
Додаток 2
політики суб’єкта державного сектору
Типові строки корисного використання нематеріальних активів суб’єктів державного сектору
№ з/п
Назва субрахунку
Назва підгрупи
Строк корисного використання, років
1
Авторські та суміжні з ними права
Авторське право та суміжні з ним права: право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо
відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки 
2
Інші нематеріальні активи
Права користування природними ресурсами: право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо
відповідно до правовстановлюючого документа 
Права користування майном: право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо
відповідно до правовстановлюючого документа 
Права на знаки для товарів і послуг: товарні знаки, торгові марки, фірмові найменування тощо)
відповідно до правовстановлюючого документа 
Права на об’єкти промислової власності: право на винаходи, розробки, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, захист від недобросовісної конкуренції тощо
відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років 
Інші нематеріальні активи: право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо
відповідно до правовстановлюючого документа
Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 11

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>