Лист Незалежної асоціації банків України “Щодо проблемного питання оподаткування страхових виплат” від 13.12.2012 р. № 677-13/12

НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ БАНКІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.12.2012р. № 677-13/12

Щодо проблемного питання оподаткування страхових виплат

Від імені банків-членів НАБУ повідомляємо <…> про довготривалу проблему оподаткування страхових виплат, що існувала за часів дії Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб» і продовжує існувати в даний час – у період дії Податкового кодексу України.

Суть питання полягає у тому, що, на думку органів державної податкової служби обов’язковому оподаткуванню (податок з доходів фізичних осіб) підлягають грошові кошти, отримані Банком від страхових компаній у якості страхового відшкодування за страховими випадками, які направляються Банком на погашення кредитної заборгованості фізичних осіб. Як стверджують податківці, грошові кошти, що направляються Банком на погашення кредитної заборгованості, набувають статусу доходу (додаткового блага) клієнтів-фізичних осіб, а Банк набуває статусу податкового агента і, відповідно, зобов’язаний утримати податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 (17) відсотків від суми коштів, направлених на погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування –  це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із частино першою статті 979 Цивільного кодексу, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні (страхувальникові), або іншій особі, визначеній у договорі (вигодонабувачу) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про заставу», заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.3. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджених постановою  Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. №279, з метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті.

Згідно абзацу другого пункту 1.3 вказаного положення, банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.

У відповідності до абзацу третього статті 2 того ж положення, кредитний ризик визначається як ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов’язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься).

При визначенні можливості кредитування, банк здійснює оцінку платоспроможності позичальника та оцінює кредитний ризик. При наданні кредиту, установа банку повинна вжити заходи для мінімізації кредитного ризику. Одним із засобів мінімізації кредитного ризику є страхування предметів застави.

Частиною другою статті 985 Цивільного кодексу передбачено, що страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Відповідно до укладених договорів страхування, банківські установи є вигодонабувачами.  Виплати страхового відшкодування здійснюються страховими компаніями за договорами страхування, укладеними між страховою компанією та фізичними особами-позичальниками банківської установи, шляхом перерахування вигодонабувачу (банку), який є заставодержателем та який несе ризики у зв’язку з ушкодженням заставного майна. При отриманні страхового відшкодування від страхових компаній Банки направляють кошти на рахунки, на яких обліковуються  кредити, що надані фізичним особам (згідно  Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280).

Отже, на таких рахунках обліковуються не особисті кошти клієнтів, а кошти, які надані банком позичальникам-фізичним особам. 

Слід додати, що банки є не розпорядниками грошових коштів, а вигодонабувачами за страховим відшкодуванням в розумінні Закону України «Про страхування»  та норм цивільного права, що складає конкретний механізм виплати страхового відшкодування, як це передбачено  умовами договорів страхування.

Вважаємо, що  перераховані банками суми страхового відшкодування на погашення кредитної заборгованості клієнтів-фізичних осіб не можна вважати ні доходом, ні додатковим благом, що підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

д) доходів страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України;

е) інших доходів від діяльності, у тому числі пов’язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

У відповідності до абзацу «б» підпункту 165.1.27 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого, ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання наступного: під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Суми страхових відшкодувань, що отримуються Банками та перераховуються на погашення кредитної заборгованості, в жодному разі не перевищують вартість застрахованого майна.

Такі кошти мають конкретне цільове призначення і перераховуються у зв’язку з поверненням кредитної заборгованості позичальників-фізичних осіб.

Виплата таких коштів не безпосередньо позичальникам, а Банкам, які в подальшому спрямовують кошти на погашення кредиту позичальників-фізичних осіб або на проведення відновлення або ремонту застрахованого майна, не змінює природи таких виплат (а саме, страхове відшкодування стосовно заставленого майна). У зв’язку з цим на такі виплати повинно поширюватися звільнення від оподаткування, передбачене абзацом «б» підпункту 165.1.27 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу, а Банки не зобов’язані виконувати функції податкового агента.

Таким чином, грошові кошти, що є страховим відшкодуванням та направляються банками на погашення кредиту позичальників-фізичних осіб, не можуть визначатись як доход (чи додаткове благо), що є об’єктом оподаткування. Проблема може бути вирішена, якщо Державна податкова служба України змініть позицію та опублікує узагальнюючу податкову консультацію1 з даного питання.

Просимо Вас висловити позицію Національного банку з вищенаведеного питання.

Виконавчий директор                                                                                         С.Г. Мамедов

Голова Комітету з питань оподаткування

та обліку                                                                                                                       Є.С. Чемерис

1 Відповідно до пункту 53.1 статті 53 Податкового кодексу, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована

Лист Незалежної асоціації банків України “Щодо проблемного питання оподаткування страхових виплат” від 13.12.2012 р. № 677-13/12

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>