Лист Міжрегіонального головного управління ДФС – СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі “Щодо Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України та Урядом Швеції” від 17.09.2015 р. № 896/10/28-04-06-009/4

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Міжрегіональне головне управління ДФС –
СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі
ЛИСТ
від 17.09.2015 р. № 896/10/28-04-06-009/4
Щодо Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України та Урядом Швеції
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі МГУ ДФС розглянула звернення від 03.08.2015 року щодо уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом Швеції, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України оподатковуються в порядку і за ставками, які визначені п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (в редакції, яка діє з 1 січня 2015 року) (далі – ПКУ). Зокрема, до переліку доходів нерезидентів, які підлягають оподаткуванню, віднесено дивіденди, які виплачуються резидентом (пп. б) пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України), будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пунктах 141.4.3 – 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПКУ.
Згідно з пунктами 103.1 – 103.5 ст. 103 ПКУ застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосовувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідними міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 10.4 цієї статті.
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Конвенція між Урядом України і урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень підписана 15 серпня 1995 року (далі – Конвенція) і набула чинності з 4 червня 1996 року.
При застосуванні Конвенції слід мати на увазі, що Положення законодавства України застосовується до оподаткування доходів, одержаних резидентами Швеції із України в тій частині, яка не суперечить Конвенції. При практичному застосуванні Конвенції, зокрема в частині оподаткування дивідендів, слід враховувати наступне.
Згідно з положеннями ст. 10 Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
а) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні 20 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;
б) 10 процентів загальної суми дивідендів в інших випадках.
Цей пункт не діє відносно оподаткування прибутків компанії, з яких виплачуються дивіденди (п. 1 – п. 2 ст. 10 Конвенції).
Незважаючи на положення пункту 2, такі дивіденди будуть оподатковуватися тільки в Договірній Державі, якщо фактичний власник дивідендів є резидентом цієї Держави, коли фактичним власником є компанія (на відміну від партнерства), яка безпосередньо володіє принаймні 25 процентами акцій, що мають право голосу компанії, яка сплачує дивіденди, і принаймні 50 процентами акцій, що мають право голосу компанії яка є фактичним власником дивідендів, дивіденди одержуються резидентами цієї Договірної Держави (п. 3 ст. 10 Конвенції).
Термін «дивіденди» при використанні в цій статті означає доход від акцій чи інших прав, які не є борговими зобов’язаннями, що дають право на участь у прибутку, також доход від корпоративних прав, який підлягає такому ж оподаткуванню як доходи від акцій відповідно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток (п. 4 ст. 10 Конвенції).
Положення пунктів цієї статті1, 2 і 3 цієї статті не застосовується, якщо особа, що фактично має право на дивіденди, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює або здійснила комерційну діяльність у другій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташоване в ній постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої в ній постійної бази, і холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відносяться до таких постійного представництва або постійної бази. В такому разі, залежно від обставин, застосовується положення статті 7 або статті 14 цієї конвенції (п. 5 ст. 10 Конвенції).
У разі коли компанія, яка є резидентом однієї Договірної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договірної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податків на дивіденди, що сплачуються компанією, за винятком випадків, коли ці дивіденди сплачуються резиденту цієї другої Держави, або коли холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до постійного представництва або постійної бази, розташованих в цій другій Державі. З нерозподіленого прибутку не стягуються податки на нерозподілений прибуток, навіть якщо дивіденди сплачуються або нерозподілений прибуток складається повністю або частково з прибутку або доходу, що утворюється в цій Державі (п. 6 ст. 10 Конвенції).
Враховуючи вищевикладене, при виплаті суми доходу у вигляді дивідендів акціонеру – нерезиденту Швеції має можливість застосовувати положення п. 3 ст. 10 Конвенції.
Лист Міжрегіонального головного управління ДФС – СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі “Щодо Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України та Урядом Швеції” від 17.09.2015 р. № 896/10/28-04-06-009/4

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>