ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЛИСТ
від 25.07.2013 р. № 14840/02/30
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на Ваш лист від 19.07.2013 № 54 надає роз’яснення з порушеного Вами питання.
У 2000 році відносини, що виникали між Пенсійним фондом України та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, регулювалися Законом України від 26.06.97 № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».
За період з 2001 по 2003 роки включно питання, що виникали між Пенсійним фондом України та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, регулювалися Законом України від 21.12.2000 № 2181-III «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон 2181).
Подання звітності до органів Пенсійного фонду України за період 2000 — 2003 роки регулювалося інструкціями про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженими постановами правління Пенсійного фонду України від 03.06.99 № 4-6 і від 19.10.2001 № 16-6, які на сьогодні втратили чинність. Даними інструкціями передбачалося подання звітності підприємцями на загальній системі оподаткування. Для підприємців, які перебували на спрощеній системі оподаткування, форми звіту не існувало.
Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 № 7-6, введено уявлення звітності до системи персоніфікованого обліку приватними підприємцями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування.
Таким чином, підприємець, який протягом 2000 — 2003 років перебував на спрощеній системі оподаткування, за цей період мав право представити в територіальний орган Пенсійного фонду України звітність до системи персоніфікованого обліку про суми відрахувань від сплати єдиного або фіксованого податку за умови підтвердження підприємцем сплати відповідних внесків.
Законом № 2181 для застосування штрафів і пені передбачався термін позовної давності 1095 днів, крім того, з 01.01.2011 у зв’язку з набранням чинності Податкового кодексу України Закон 2181 втратив чинність, отже, за період 2000 — 2003 Року до підприємцям штрафні (фінансові) санкції за неподання звітності не застосовуються.
За період з 01.01.2004 по 31.12.2010 питання, що виникали між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) (далі — Закон № 1058).
Відповідно до пункту 5 статті 14 та частини 6 статті 21 цього Закону фізична особа — підприємець є страхувальником і зобов’язане щорічно, до 1 квітня року, наступного за звітним, подавати до територіального органу Пенсійного фонду звіт і відомості до системи персоніфікованого обліку в порядку та за формою, встановленою Пенсійним фондом (п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058).
Відповідальність за неподання звітності передбачена п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 згідно з якою за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при повторному протягом року такому порушенні — у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З 01.01.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), є платниками єдиного внеску.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 № 22-2 (із змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 (далі — Порядок), регулює питання подання звіту до органів Пенсійного фонду України за звітні періоди починаючи з 1 січня 2011 року та питання подання звітності за періоди до набрання чинності цієї постанови.
Згідно з п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду застосовується до платника єдиного внеску штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.).
Що стосується застосування штрафів за період 2004 — 2010 роки, роз’яснюємо наступне. Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.99 № 1-рп у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним дії, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.
Згідно абз. 6 п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та / або не сплачених у період до 1 січня 2011 , в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цього Закону.
Враховуючи вищенаведене, за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, органи Пенсійного фонду застосовують фінансові санкції, передбачені законами, що діяли на момент вчинення порушення, в тому числі фінансові санкції, встановлені п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону, за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та звітності за звітні періоди, строк подання яких виник до 01.01.2011 року.
Таким чином, фізичні особи — підприємці за періоди 2004 — 2012 років зобов’язані подавати звітність до органів Пенсійного фонду України, в яких такі особи перебувають на обліку, за формами, встановленими Пенсійним фондом. За цей період орган Пенсійного фонду України має право застосувати до підприємців штрафи за кожне неподання форму звітності в розмірі, встановленому законодавством.
Дані звітів фізичних осіб — підприємців формують Державний реєстр застрахованих осіб і використовуються для обчислення страхового стажу при призначенні або перерахунку пенсії особі, яка досягла пенсійного віку або придбало на це право, згідно з вимогою чинного законодавства.
Заступник начальника
головного управління Є. Дибченко