Лист Головного управління ДФС у Тернопільській області “Щодо податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні та перерахуванні грошових коштів, отриманих від споживачів Довірителя” від 02.10.2015 р. № 1558/10/19-00-15-01/12/9987

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЛИСТ
від 02.10.2015 р. № 1558/10/19-00-15-01/12/9987
Щодо податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні та перерахуванні грошових коштів, отриманих від споживачів Довірителя
Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло Ваш лист щодо податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні та перерахуванні грошових коштів, отриманих від споживачів Довірителя, про що повідомляємо наступне.
Відповідно до статті 1000 глави 68 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV із змінами і доповненнями (далі по тексту – ЦКУ) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.
Статтею 1007 глави 68 ЦКУ визначено, що довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.
Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Також, підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням. З метою застосування терміна “постачання товарів” електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром. Постачанням товарів також вважаються:
1) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;
2) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;
3) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов’язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);
4) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;
5) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;
6) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Пунктом 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі по тексту – ПДВ) є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Враховуючи вищезазначене, отримання та перерахування грошових коштів, отриманих від споживачів довірителя, не є об’єктом оподаткування ПДВ, отже, податкових зобов’язань з ПДВ за такими операціями у ТОВ «Фірма Макросервіс», яке є повіреним за договором доручення, не виникає.
Додатково повідомляємо, що податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Перший заступник
начальника Головного управління
ДФС у Тернопільській області

М.В. Мельник

Лист Головного управління ДФС у Тернопільській області “Щодо податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні та перерахуванні грошових коштів, отриманих від споживачів Довірителя” від 02.10.2015 р. № 1558/10/19-00-15-01/12/9987

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>