Лист Державної служби інтелектуальної власності “Щодо використання знаків для товарів і послуг” від 02.02.2015 р. № 1-14/750

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 02.02.2015 р. № 1-14/750
Щодо використання знаків для товарів і послуг
Державною службою інтелектуальної власності України (далі – Державна служба) розглянуто звернення стосовно використання знаків для товарів і послуг.
За результатами розгляду інформуємо про таке.
Відносини, що виникають у зв’язку з набуттям, здійсненням та захистом права власності на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), регулюються Цивільним кодексом України, Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (далі – Закон), іншими нормативно-правовими актами.
Об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень (пункт 2 статті 5 Закону).
Право власності на знак підтверджується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг (пункти 3 та 4 статті 5 Закону).
Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом (пункт 2 статті 16 Закону).
Дії, що вважаються використанням знака, визначені у пункті 4 цієї статті. Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Статтею 20 Закону передбачено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, у тому числі здійснення без згоди власника свідоцтва дій, для яких необхідна його згода, та підготовка до здійснення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
При цьому виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, зокрема на некомерційне використання знака та на всі форми повідомлення новин і коментарів новин (абзаци четвертий та п’ятий пункту 6 статті 16 Закону).
Вирішення питань щодо правомірності (чи неправомірності) використання певних знаків, зокрема й щодо визначення наявності ознак недобросовісного використання, виходять за межі повноважень Державної служби.
Якщо власник прав на знак вважає, що будь-яка особа порушує його права або охоронювані законом інтереси, то він має право звернутися за захистом своїх прав до суду чи державних органів згідно з їх компетенцією.
Спори про порушення прав власника свідоцтва на знак вирішуються в судовому порядку (стаття 21 згаданого вище Закону).
Голова Державної
служби інтелектуальної
власності України

А. Жарінова

Лист Державної служби інтелектуальної власності “Щодо використання знаків для товарів і послуг” від 02.02.2015 р. № 1-14/750

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>