Лист Державної податкової служби України “Щодо права платником податку на додану вартість формувати податковий кредит на підставі тимчасових вантажних митних декларацій (ВМД) при ввезенні товарів на митну територію України” від 20.08.2012 р. № 604/0/61-12/15-3115

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 20.08.2012 р. № 604/0/61-12/15-3115
Щодо розроблення проектної пропозиції із залучення донорських коштів для покриття вартості РРО

Державна податкова служба України розглянула лист <…> щодо права платником податку на додану вартість формувати податковий кредит на підставі тимчасових вантажних митних декларацій (ВМД) при ввезенні товарів на митну територію України і в межах своєї компетенції повідомляє.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України відповідно до пункту 187.8 статті 187 Кодексу є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 201.12 статті 201 Кодексу визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 248 Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (пункт 1 статті 260 Митного кодексу).

У разі подання відповідно до статей 259 і 260 Митного кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до Митного кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (пункт 1 статті 261 Митного кодексу).

Порядок застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг) затверджений наказом Державної митної служби України від 30.12.2003 № 932, зі змінами та доповненнями.

Після завершення оформлення тимчасової та неповної декларацій вони беруться на контроль у підрозділі митного органу (ПМО), а їх електронні копії – в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України (ЄАІС Держмитслужби України).

Зняття тимчасової чи неповної декларації з контролю в ПМО та ЄАІС Державної митної служби України здійснюється на підставі оформленої вантажної митної декларації (ВМД), у графі 40 якої зазначається номер відповідної тимчасової або неповної декларації.

Таким чином, платник податку не має права на формування податкового кредиту на підставі тимчасових ВМД, оскільки датою виникнення права на податковий кредит є дата видачі митницею повністю оформленої ВМД та, відповідно, зняття тимчасової чи неповної декларації з контролю в ПМО та ЄАІС Держмитслужби України (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

Заступник Голови
А. П. Ігнатов
Лист Державної податкової служби України “Щодо права платником податку на додану вартість формувати податковий кредит на підставі тимчасових вантажних митних декларацій (ВМД) при ввезенні товарів на митну територію України” від 20.08.2012 р. № 604/0/61-12/15-3115

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>