ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 13.06.2002 р. № 9433/7/23-5317
У зв’язку із численними запитами, які надходять на адресу Державної податкової адміністрації України з окремих питань валютного законодавства, яким установлено порядок розрахунків в іноземній валюті, Державна податкова адміністрація України надає такі роз’яснення.
1. Щодо визначення механізму проведення відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків за експортом, імпортом товарів (робіт, послуг).
Законом України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі – Закон) установлено порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків.
Статтею 1 Закону визначено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Згідно з ст. 2 Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитива термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Водночас частиною третьою ст. 87 Цивільно-процесуального кодексу України визначено, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, що настає після того дня, з якого починається строк.
Частиною першою ст. 89 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що при обчисленні строків не беруться до уваги той день і та година, від якої починається строк.
Статтею 50 Господарського процесуального кодексу України визначено, що перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Також відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 р. за № 338/3631:
- при здійсненні розрахунків, за експортними операціями – відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД або підписання акта (іншого документа) (п. 2.2);
- при здійсненні розрахунків за імпортними операціями – відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, указаних у п. 3.1 цієї Інструкції (п. 3.2).
Ураховуючи викладене, початком відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при здійсненні резидентами України експортно-імпортних операцій є:
при експорті товарів - наступний календарний день після дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується;
при експорті робіт, послуг - наступний календарний день після дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності;
при імпорті:
- наступний календарний день після дати здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг);
- при вексельній формі розрахунку – наступний календарний день після дати виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг);
- при розрахунку у формі документарного акредитива – наступний календарний день після моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента.
2. Щодо граничного розміру нарахування пені за порушення здійснення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті.
Згідно з ст. 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Таким чином, даним Законом не встановлено обмежень щодо розміру нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД, передбачених ст. 1 та 2 Закону.
Також Інструкцією про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 р. за № 338/3631, не встановлено моменту припинення застосування штрафних санкцій до резидента у разі неможливості одержання резидентом виручки чи продукції від іноземного партнера за укладеними контрактами.
Ураховуючи вищевикладене, пеня за порушення резидентами термінів, передбачених ст. 1 та 2 Закону, нараховується без обмежень до моменту зарахування коштів на валютний рахунок експортера в уповноваженому банку при здійсненні експортної операції та до моменту здійснення поставки товару в Україну при здійсненні імпортної операції.
3. Стосовно поширення ст. 15.1.1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на нарахування пені за порушення резидентами розрахунків у сфері ЗЕД.
Закон України від 21.12.2000 р. № 2181 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно із зазначеним Законом податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Статтею 15.1.1 даного Закону визначено, що за винятком випадків, визначених пп. 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095-го дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків уважається вільним від такого податкового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Ураховуючи те, що при самостійному визначенні податковим органом суми податкових зобов’язань при застосуванні штрафних санкцій до платників податків за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності не передбачено подання податкових декларацій, то норми, передбачені ст. 15 даного Закону, не поширюються на нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД.
Виходячи з викладеного, у випадку якщо податковий орган виявив порушення порядку здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період, який на час перевірки перевищує 1095 днів з дня виникнення порушення, то нарахування пені здійснюється відповідно до норм чинного валютного законодавства.
Заступник Голови С. Гуржій
Лист Державної податкової адміністрації України “Щодо окремих питань валютного законодавства, що встановлює порядок розрахунків в іноземній валюті” від 13.06.2002 р. № 9433/7/23-5317